Wikimedia CEE Meeting 2023

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Групове фото українців на конференції

Wikimedia CEE Meeting 2023 — конференція вікіпедистів і вікімедійців Центральної та Східної Європи, яка відбулася у Тбілісі (Грузія) 15—17 вересня.

Ресурси конференції[ред.]

Учасники з України[ред.]

За стипендією організаторів, від ГО «Вікімедіа Україна»
За стипендією «Вікімедіа Україна»
Інші учасники з України

Сесії про УкрВікі / проєкти «Вікімедіа Україна»[ред.]

Відвідані доповіді[ред.]

Едітатони та кампанії Вікімедіа Сербія (15.09)[ред.]

Відвідали Антон Процюк, Мар'яна Сеньків,EleNte

Шлях розвитку Вікімедіа Сербія: локальні едітатони => регіональні співпраці => міжнародні кампанії

  • Локальні едітатони
    • Перший едітатон провели близько десяти років тому, на початку багато фокусувалися на співпраці з GLAM-установами
    • Як організувати локальний едітатон: підготовка тем, залучення спільноти (зокрема індивідуальних редакторів), промоція у соцмережах
  • Регіональні співпраці
    • Робота з різними мовними розділами, співпраця з іншими афіліатами та юзер групами
    • Приклади: Wiki Camp, Wiki Expedition, Wiki4MediaFreedom
  • Міжнародні едітатони
    • International Roma Day, International Refugee Day, Wiki Loves EuroPride
    • 1169 статей у Вікіпедії, 285 елементів Вікіданих, 350 учасників і учасниць. Невелика кількість статей, але фокус на залученні нових людей і їх різноманітті.
    • Ця робота стала можливою завдяки тому, що найняли окрему менеджерку програми різноманіття (Diversity Programme Manager)
Думки / спостереження, зокрема з аудиторії
  • Небагато учасників у едітатоні — необов’язково проблема. Якщо вони потім стануть постійними редактор(к)ами, це хороша інвестиція.
  • Важливе питання — налагодити хорошу комунікацію зі спільнотою мовного розділу. Бувають проблеми зі значущістю предметів, наприклад, ЛГБТ-тематики.

Презентація технічних інструментів (15.09)[ред.]

Спікер — Асаф Бартов. Відвідали Антон Процюк, Мар'яна Сеньків

  • List-Building Tool — новий інструмент від дослідницької команди Фонду Вікімедіа, який в рази пришвидшує підготовку списку статей для кампаній статей
    • Один із хороших способів використання — миттєво згенерувати індивідуальний список статей для кожного з учасників едітатону
    • Є інтеграція з іншими (більш просунутими) інструментами на кшталт PetScan через PagePile
  • Humaniki — бази даних інформації про гендерний дисбаланс у вікіпроєктах
  • Video2Commons — спрощує завантаження відео на Вікісховище
  • Tabernacle — спрощує редагування Вікіданих, дозволяє редагувати їх у табличному форматі

Цифрова безпека (15.09)[ред.]

Відвідав NickK

Хмелько Маслак (Фонд Вікімедіа, Trust & Safety)

Чому це важливо: у людей зі злими намірами зазвичай більше часу та бажання псувати життя іншим. І зашкодити іншим переважно просто і дешево.

Цифрова безпека дуже залежить від того, де ви знаходитесь.

За безпеку часто доводиться платити функціональністю та юзабіліті.

Інструменти безпеки:

  • Цифрові інструменти — якими
  • Цифрові простори (Digital Spaces) — скільки інформації ми про себе поширюємо онлайн
  • Цифрові звички — які звички використання цифрових технологій ми маємо (чи дивимося, за яким посиланням переходимо, чи оновлюємо ПЗ тощо)

Приватність: можна зареєструватися під справжнім або легко вгаданим ім'ям, дехто використовує ті самі псевдоніми на різних сайтах, а можна ненароком розголосити дані в обговоренні («та я ж там працюю!»). Спецслужбам може бути цього достатньо, щоб знайти особа.

Зробіть аудит своєї присутності. Перевірте, що можна знайти про вас онлайн простим пошуком. Не пов'язуйте ваші профілі в соцмережах з вікіпедійним, не робіть крос-посилань.

Ризики: розголошення інформації (doxing), переслідування (harassment), погрози (threats). «Інтернет пам'ятає»: якщо щось про вас уже розголосили, напевно хтось це вже побачив, і на додачу це можуть використати для подальшого переслідування.

Якщо щось із цього вже сталося:

  • зрозумійте, хто це може бути
  • оцініть, чому це може відбуватися
  • задокументуйте якомога більше, щоб про це можна було сповістити компетентні органи і Trust & Safety

Поради:

  • надійний пароль (довгий, неперсоналізований)
  • фішинг — сайти, які маскуються під знайомі
  • двофакторна автентифікація
  • VPN для уникнення моніторингу з боку держави, але для цього сам VPN має бути надійним і не продавати ваші дані

Робота команди Movement Communications Фонду Вікімедіа (15.09)[ред.]

Спікери — Наталія Шафран-Козаковська, Кріс Кернер. Відвідали Антон Процюк, Мар'яна Сеньків, EleNte|

Movement Communications — команда комунікаційного відділу Фонду Вікімедіа, яка відповідає за комунікації зі спільнотами вікіпроєктів

Вікіманія-2024 (15.09)[ред.]

Відвідали Антон Процюк та NickK

Обговорення Вікіманії-2024 у Кракові.

Тема: Collaboration of the Open (Співпраця відкритого). Мета: мати близько третини учасників з відкритих спільнот, які не є вікімедійними організаціями.

Подолання розбіжностей, прийняття розмаїття: Роль спільноти Вікімедіа (15.09)[ред.]

Відвідав Renvoy Спікер - Anna Prodromou

Воркшоп від вікімедійки з Кіпру про різноманітність у спільнотах та як правильно досягати подолання розбіжностей. Зокрема на прикладі своєї локальної спільноти давала приклад, як вони прийняли стратегію з використання трьох мов (грецької, турецької та англійської), щоб включати всі спільноти острова. Потім розділялись на групи на обговорювали, які в кого проблеми та хто як з цим бореться.

Освіта з Вікіпедією по-естонськи (15.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків

Спікери Pille Priks, Ursula Erik

Успішні види діяльності:

  • написання статей протягом навчання (більше 5000 статей);
  • конкурси статей: для студентів університету та старшокласників;
  • конкурс наукової фотографії;
  • конкурс мовного редагування;
  • конкурс термінології;
  • тренінги у загальноосвітніх школах;
  • стажування і теми дослідження для студентів;
  • курси про використання Вікіпедії;
  • створення сучасних навчальних матеріалів;
  • громадські та приватні тренінги для різних зацікавлених груп.

Комунікація відбувається через документування вікіпедійної діяльності, збір історій (інтерв'ю з викладачами і вікіпедистами, з переможцями конкурсів і стажистами), статті у пресі.

Вікіпедія є частиною освіти. Тарту — столиця естонської Вікіпедії. В університетах Вікіпедія не викладається окремим курсом, а включена до курсу у форматі окремого завдання.

Можливості edit-a-thons у вищій освіті (15.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків

Спікер Bence Molnár

Вікіпедія у вищій освіті

Змішане ставлення: одні викладачі підтримують, інші дозволяють або навіть забороняють її використання. Навіть якщо є заборона, студенти використовують її у навчанні. Іноді не всі розуміють, що таке Вікіпедія (третинне, а не вторинне джерело).

Можливості розвитку компетенцій і навичок

Редагування Вікіпедії допомагає студентам:

  • удосконалити навички дослідження та пошуку інформації, критичного аналізу тексту;
  • мотивує та стимулює їхню креативність;
  • розвиває тон і стиль висловлювань відповідно до цільових груп.

Невизначене майбутнє студентських завдань

  • Матеріали семінарів та інші академічні продукти, написані студентами університету, переважно не використовуються ніде за межами курсів.
  • Завдання призначені для того, щоб навчити студентів досліджувати, писати, цитувати в академічно прийнятному стилі.
  • Менш мотивовані студенти менше стараються, щоб завершити завдання, і часто використовують заборонені методи (наприклад, ChatGPT).

Програми спільнот Центрально-Східної Європи (16.09)[ред.]

Презентація аналізу від працівників CEE Hub; спікери — Барбара Клен і Тоні Ристовський. Відвідали Антон Процюк, eleNte та NickK

Дані 26 чаптерів та користувацьких груп регіону ЦСЄ — звіти за 2021—2023 роки + окремі зустрічі з вікімедійцями. Аналіз не претендує на повну вичерпність, бо дані про активність організацій не завжди легко знайти.

Основні теми:

  1. Освітня програма: робить усе CEE, крім 5 афіліатів. Більшість фокусуються на тренінгах для школярів і студентів, рідше для викладачів та дослідників. Є MOOC на Вікіпедію, менше на Вікісховище й Вікідані. Шкільні бібліотеки дають освітню + БоГеМА водночас. WikiCamp та ВікіКлуби. Починають програми також для людей старшого віку (досить небагато — здебільшого великі афіліати зі стабільним бюджетом).
  2. БоГеМА: роблять 15 з 26. Деякі спостереження — кампанія 1Lib1Ref є хорошою можливістю започаткувати співпрацю з бібліотеками; офіційні меморандуми про співпрацю все ж важливі.
  3. Підтримка спільноти й аутріч: підтримка конкурсів статей, підтримка волонтерів (напр., мікрогранти). Соцмережі й співпраця з місцевими медіа, прес-релізи, національні конференції.
  4. Цікаві програми:
    • Тренінги для адмінів (утч ми)
    • Вікізгущівка та подібні відзнаки (ми й Польща)
    • Відео наукових експериментів (Пн. Македонія)
    • Співпраця з товариством сліпих (Естонія, невдала)
    • Співпраця з товариством глухих щодо мови жестів (Пн. Македонія)
    • Дво- та багатосторонні проєкти (напр., експедиції)
  5. Кампанії:
    • Найпопулярніші: CEE Spring (24), WLE (12), WLM (12), WikiGap (12), Місяць Азії (8), 1Lib1Ref (7)
    • Менш популярні: Wikipedia Pages Wanting Photos (4), WikiScience Competition (3), Wiki loves living heritage (2), Wiki loves folklore (2)
  6. Недопредставлені спільноти: ЛГБТ+, роми, gender gap
  7. Підтримка малих/сестринських проєктів: конференція для учасників малих проєктів (Польща), Вікіпідручник (Сербія). Ми, схоже, завдяки Книжковій Шафі найбільш активні у Вікіджерелах.
  8. Малопоширені програми: адвокація, відкриті дані, мови нацменшин, хакатони
  9. Деякі з порад маленьким спільнотам — долучатися до кампаній, адаптовувати глобальні кампанії до локального контексту; почати партнерства з однієї школи чи GLAM-установи. Хаб може допомогти.

В обговоренні згадали проблему, про яку постійно говорять, але так і не вирішили — обмін досвідом про програми між різними спільнотами, щоб унікальна експертиза не втрачалася і могла служити для реплікації в інших країнах. Ймовірно, хаб зможе попрацювати над цим у наступному [грантовому] році.

Вікіфікація організації вікімедійних заходів (16.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків
Спікер Željko Blaće

Вікіспосіб (Wikiway) організації вікімедійних заходів — це:

  • співпраця;
  • версіонування;
  • інновація;
  • спільнота;
  • доступність;
  • ніколи не закінчується;
  • різна участь.

Під час тренінгу учасники поділились на групи в залежності від того, чи організовували вони коли-небудь вікімедійні заходи чи просто брали у них участь. Ті учасники, які організовували заходи, відзначили такі переваги вікіспособу: партнерство/спонсорство; прозорість; мікродопомога; відкритість; простір для співпраці; право власності; доступність. Учасники, які відвідували вікімедійні заходи, виділили наступне: система реєстрації; планування; презентація; документування; доступність завдяки стипендії; онлайн-компонент; партнерство.

Adiutor (16.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків
Спікер Vikipolimer

Adiutor — це зручний гаджет для редакторів Вікіпедії. Його мета — зробити редагування Вікіпедії приємнішим. Adiutor допомагає створити продуктивне для редагування середовище. Якщо ви хочете використовувати Adiutor для вашої спільноти, користуйтесь вказівками для адаптації його відповідно до ваших потреб і мови: Adiutor/Adapt to the local wiki

Доступ до вільних знань (16.09)[ред.]

Кирил Симеоновський (Пн. Македонія). Відвідали Антон Процюк, NickK та Perohanych

Ідея дисбалансу між попитом (перегляди) та пропонуванням (створення статей). Визначає «податок» як нижчу пропозицію вільних знань внаслідок виключення певної кількості людей від створення вільних знань. Найвищий результат виявився в Україні. (У світі найнижчий 0.3% у Люксембурзі, найвищий — 99.8% у Малаві). Рівень близько 30% в Україні, але українською як мовою найвищий у CEE на 26.9%.

Велика лійка: експеримент з Африки (16.09)[ред.]

The Big Funnel (Велика лійка), Асаф Бартов. Відвідали Антон Процюк, eleNte, NickK, Perohanych та Renvoy

Це експеримент з Субсахарської Африки. Ми знаємо, що багато підходів не працюють в Африці: зокрема, через те, що багато африканців приєднуються не органічно (побачили кнопку «редагувати» й перейшли), а заохоченням (приєдналися в рамках конкурсу, ще не стали досвідченими, але вже пробують передати досвід). Тож серед тренерів бракує знань політик, культури руху Вікімедіа тощо.

Спостереження:

  • матеріали тренінгів низької якості, бракує аудіовізуальних матеріалів (до яких особливий інтерес в Африці),
  • в Африці Фонд інвестував у всіх — наприклад, у Ботсвані давали грант першому-ліпшому, бо ж у Ботсвані нікого не було. Натомість треба було шукати мотивованих людей

Новий підхід («Велика лійка»): якомога більше людей проводимо в широку частину лійки, і значно менше доходять до вузької частини лійки. Якщо справді хороший організатор 1 із 1000, лише вишколами по 30 людей це буде дуже довго.

  1. Публічні запрошення та вікі-кампанії. Будь-хто запрошений може приєднатися.
  2. Онлайн-платформа для того, щоб дізнатися про Вікіпедію та навчитися. Нульова інвестиція
  3. Ті, хто пройшли цей тренінг, отримують першу інвестицію (передусім вкладення волонтерського часу): запрошуються на зустріч, подію тощо. Додаткове навчання, перші дрібні сувеніри.
  4. Успішні й мотивовані серед них — потенційні адміністратори, лідери місцевих груп тощо. Навчання лідерству, запрошення на регіональні зустрічі тощо.

Навіть менші групи можуть щось робити (16.09)[ред.]

Відвідали Renvoy, Perohanych, EleNte
Спікер - Jetam2

Звіт одного з найактивніших словацьких вікіпедистів про діяльність їх спільноти за останній рік. На відміну від чеської спільноти, словацька юзергрупа дуже мала та має всього 7 членів, але все одно робить круті речі. Вперше долучились до Вікі любить землю та продовжують свою неочікувану співпрацю з Вікімедіа Тайвань.

Зростаюча аудиторія примножує новачків (16.09)[ред.]

Відвідав Renvoy, Perohanych, EleNte
Спікер - W

Звіт єдиного представника білоруських вікіпедистів на конференції. Зокрема розповідав, як сильно зросли перегляди білоруської вікіпедії тарашкевицею та як це, ймовірно, приносить більше новачків у проєкт. Оскільки аудиторія толком не розуміла, в чому різниця між двома білоруськими проєктами, добрий шмат часу, треба було пояснювати різницю між наркомівкою й тарашкевицею.

Нові формати співпраці між афілійованими організаціями (16.09)[ред.]

InnoLab, Лусія Обст (ВМ Німеччина). Відвідали Олена Вінсент, MarianaSenkiv та NickK

Ідея: співпраця між відділеннями заради спільного використання ресурсів заради інновацій.

Цікаво мати спільноти на різних рівнях розвитку, щоб сприяти розвитку новіших.

Проблема співпраці між афіліатами:

  • Найбільша: культурні відмінності.
  • Обмежені ресурси, зокрема через те, що деякі гранти прийшли запізно.
  • Поважати цінності кожного партнера.
  • Різні часові зони: потрібно зміщувати зустрічі, щоб задовольнити різних партнерів
  • Довіра одне до одного
  • Якщо проблема з мовою, динаміка на кшталт кольорів і зображень може допомогти створити хороший формат.

Проєкт, на жаль, ще на стадії розробки через багато затримок. Ідеї: поєднання користувачів з ресурсами, інкубатор інновацій, фабрика ідей, місце для обміну ідеями. Детальніше познайомитись з проєктом можна за допомогою посібника: InnoLab: Cultivating Cross-Affiliate Innovation for Wikimedia

Бліц-доповіді 1 (16.09)[ред.]

Відвідали Антон Процюк, EleNte, Мар'яна Сеньків та NickK

  1. Мальта. Мала мова, піки редагувань навколо CEE Spring. Ходять цілеспрямовано на заходи, які цікавляться мальтійською мовою, мали стенд на книжковому форумі мальтійською. Цього року уперше долучилися до Wiki Loves Earth; хороші показники як на таку невелику спільноту. Мають одну парт-тайм працівницю, яка працює один день на тиждень — цього вистачає для такої маленької спільноти.
  2. Грузія. Підписали меморандум з Адміністрацією Президента Грузії. Провели дослідження щодо свободи панорами, внесли пропозицію. Виявили проблему на c:Commons:Freedom of panorama (і в нас там теж проблема), бо окуповані території позначені іншим кольором, і АП Грузії це дуже не сподобалось. Винесли проблему на Legal Фонду
  3. Румунія. Бібліотекарка-вікіпедистка, розповідає про важливість залучення бібліотекарів і кампанію «Кожній книзі — свій читач» (міжнародна кампанія, яка вперше відбулася у 2023 році; з ЦСЄ долучилися Румунія й Україна). Переробила П'ять законів бібліотечної науки Ранганатана до Вікіпедії:
    1. Вікіпедія — для того, щоб нею користуватися.
    2. Дай кожному читачу відповідну для нього статтю Вікіпедії.
    3. Кожна стаття має свого читача.
    4. Бережіть час читача.
    5. Вікіпедія — живий організм, що розвивається.
  4. Молдова. Проводить конкурси Вікі любить Х: центровані навколо списку та якості, але хотіли зміни. Геймифікація: велоквест, мета учасників — сфотографувати якомога більше пам'яток, але паралельно якщо вже приїхали до села, то сфотографувати й основні будівлі типу сільради чи школи, за кожен об'єкт бали. Дали компенсацію на їжу та проїзд (бо всі виїжджали з Кишинева). Три номінації: до 50, 50—150, понад 150 км. В підсумку: 10 учасників, 400 фото пам'яток, 400 фото інших об'єктів.
  5. Пн. Македонія. ВікіКлуб Охрид — партнерство з асоціацією рідкісних хвороб. На знак підтримки щорічного (лютий) місяця підтримки людей з рідкісними хворобами проводять віківишкіл з написання статей про рідкісні хвороби, усього 139 статей за 5 років.
  6. Let's Connect: обмін досвідом, дозволяє знайти людей з потрібним досвідом, проводить онлайн-тренінги для вікімедійців.

Як ми покрили всі чеські села фотографіями та інше (17.09)[ред.]

Відвідав Renvoy
Спікер - Plánovací kalendář

Власне назва сесії сама про все говорить: чехи тепер мають фото зі всіх населених пунктів країни. І незважаючи на те, що додати не дуже багато чого можна, це дійсно дуже круто.

CEE Spring в Україні (17.09)[ред.]

Відвідали Антон Процюк, EleNte, Renvoy

Презентація NickK про український досвід розвитку конкурсу «Європейська весна» (CEE Spring) з фокусом на залучення менше, але якісніших статей.

Деякі думки й ідеї з обговорення / питань з аудиторії
  • Чи додавати Вікісловник до сестринських вікіпроєктів, які підтримуються у конкурсі? Краще зараз цього не робити, а почекати рік-два на розвиток лексем, які зроблять роботу з Вікісловником значно простішою й ефективнішою.
  • Нагадали про цікавий польський досвід — призи, які залежать від кількості статей, поданих на конкурс загалом (на противагу кількості статей, поданих індивідуальним учасником)
  • Як мотивувати людей покращувати наявні статті на противагу створенню новим? Складне питання; українські організатори намагаються це робити, але працює не настільки ефективно, як хотілось би. Можливо, є сенс в один рік загалом заборонити створення статей на конкурсі і присвятити його лише покращенню.

Комітет приєднання (17.09)[ред.]

Affiliations Commitee, Мехман Ібрагімов та Войцех Пендзіх. Відвідав NickK

АффКом віднедавна працює над розвитком можливостей (capacity development) афілійованих організацій. Втім, можливості для цього наразі обмежені.

Комітет вирішує лише конфлікти між афілійованими організаціями, а також внутрішні конфлікти, які загрожують втратою визнання. Усі конфлікти з іншими організаціями та інші типи конфліктів АффКом перенаправляє до відповідних працівників Фонду.

Політика боротьби з переслідуванням (17.09)[ред.]

Anti-harassment procedures, Наталія Цвік, Томаш Вшеборовський (ВМ Польща). Відвідав NickK

Одним з першим кроків Наталії Цвік як виконавчої директорки було запровадження політики боротьби з переслідуванням (anti-harassment). Це було водночас бажання, відображене в стратегії ВМ Польща, та потреба, як роботодавця вже більшої організації.

Політика покриває працівників, підрядників, стажерів і правлінців.

Типи поведінки, які покриває процедура:

  • переслідування (harassement), тобто приниження або створення недружньої атмосфери,
  • мобінг (mobbing), тобто довгострокове й систематичне цькування,
  • дискримінація, тобто нерівне ставлення за будь-якою ознакою, як зовнішньою (напр., стать, національність), так і внутрішньою (напр., тип контракту).

Ідея політики в тому, що будь-який працівник, підрядник, стажер і правлінець (утч колишній) може подати скаргу на будь-чиї дії / поведінку. Часто люди подають скаргу не одразу, а потрібен певний час на те, щоб «переварити» ситуацію.

На кожний випадок створюється комітет для розгляду від 3 до 5 осіб, бажано з осіб з різним профілем і зокрема експертів (напр., юристи або психологи), обов'язково таких, яким довіряють обидві сторони і особливо жертва. Цей комітет має місяць на розгляд справи: достатньо, щоб мати змогу предметно розглянути, але й не надто повільно, щоб показати, що вони дійсно турбуються про розгляд. Комітет готує дорадчий звіт Правлінню.

Потрібно обов'язково надати можливість жертві дати свідчення в зручному форматі: онлайн чи офлайн, усьому комітету чи лише комусь одному. Загалом ефективніше офлайн, але кожній людині зручно по-різному залежно від ситуації, наприклад, жінкам зручніше обговорити сексуальне насилля з однією жінкою, а не з цілим комітетом. Важливо забезпечити емпатію і довіру: що комітет вислухає, але в жодному разі не буде витоку інформації. Найважливіша саме перша реакція, щоб на скаргу правильно відреагували.

Звинуваченого/у потрібно проінформувати про скаргу й процедуру — перед цим обов'язково перевірити, що саме можна розголошувати. Потрібно дати можливість висловити свою сторону та прозоро повідомити про вердикт.

І, звісно, найкраще запобігати переслідуванню, ніж боротися з ним та його наслідками. Тому важливі тренінги, підтримка та вчасне реагування.

Бліц-доповіді 2 (17.09)[ред.]

Відвідали майже всі, нотатки Антона Процюка

  • Розвиток освітніх партнерств у Туреччині. Освітня програма Вікіпедії Wikimedia Türkiye у минулому навчальному році залучила 20+ університетів (загалом у країні їх близько 200). Шість тактик розвитку — 1) починати із ближнього оточення (колеги тощо); 2) відстежувати нові редагування, шукаючи студентів, які виконують освітні завдання [які викладачі задали самі, без допомоги турецької юзергрупи] => зв’язуватися з ними; 3) відстежувати редагування статей про освітні установи => зв'язуватися з їх авторами; 4) відвідувати події в університетах; 5) налагодити зв’язки з Wiki Education Foundation; 6) поширювати історії успіху в соцмережах
  • Чехія — презентували рекламний ролик про те, як виправити помилку у Вікіпедії. Є дві версії — один • два.
  • Презентація Wikimedia Summit 2024. Фокус буде на двох темах — Хартія Руху і майбутнє глобальних вікімедійних подій для афіліатів. Саміт буде в Берліні 19—21 квітня квітні + вперше зробили практику онлайн-підготовки починаючи вже із серпня 2023, щоб офлайн-подія була ефективнішою (долучилися 220 людей із 120 афіліатів). Детальна документація за посиланням.
  • Програма міні-грантів у Чехії. Широкий масштаб, основний фокус на організації невеликих подій на кшталт едітатонів чи тренінгів. У 2023 році наразі 5 фіналізованих заявок.
  • Співпраця з посольствами у Македонії. З 2019 року GLAM Macedonia роблять тематичні кампанії про різні країни у співпраці з відповідними посольствами — Угорщина, Німеччина, Росія (у 2021 році), Швеція, Сербія, Італія.

Структурування даних навчальних програм у Вікіданих (17.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків
Спікер Sailesh Patnaik

  • Вікідані — це взаємопов'язані дані, що включають об'єкти (items), характеристики (properties) і номери/значення (numbers/values). Кожен об'єкт має унікальний ідентифікатор (Q-номер). Характеристика з унікальним номером пов'язує один об'єкт даних з іншим об'єктом даних.
  • Вікідані включають предмети, передбачені навчальними програмами, але дані про самі навчальні програми відсутні.
  • Вікідані для освіти (WD4E) є ініціативою, мета якої вдосконалити здатність світу отримувати доступ до актуальних даних про шкільні програми, спростити та автоматизувати пошук і приведення відкритих освітніх ресурсів у відповідність з національними навчальними програмами. Це проєкт "Вікімедіа Гана", що прагне до використання технологій для покращення навчального досвіду та сприяння співпраці між освітянами.

Досвід WoALUG у сфері освіти у поєднанні з установами GLAM в Албанії та Косово (17.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків
Спікер Greta

Освіта

  • Співпраця зі школами.
  • Найуспішніші заходи: воркшопи про шкільні предмети, вікіклуби.

GLAM

  • Співпраця з GLAM-інституціями.
  • Найуспішніші заходи: міжнародні кампанії (Вікі любить...), фотопрогулянки (групові та індивідуальні).
  • Труднощі пов'язані з отриманням дозволу на використання фотографій і даних від громадських установ, які недостатньо знають про ліцензією CC.

Адаптації у вікітаборах, тренінгах для вчителів та вікіклубах (17.09)[ред.]

Відвідала Мар'яна Сеньків
Спікер Arshak Shahinyan

  • З 2013 року у Вірменії було 25 вікіклубів. Зараз є 7. Ними безпосередньо керує "Вікімедіа Вірменія". Ще 2 вікіклуби буде відкрито у 2023-2024 роках.
  • "Teach for Armenia" — програма, яка призначена для забезпечення високого рівня освіти у найбідніших регіонах/школах у Вірменії через навчання і підтримку висококваліфікованих випускників та спеціалістів з викладання мінімум двох років у цих школах. Співпраця з вікі зумовила одночасне поширення вікі у цих школах (більшість вікіклубів було відкрито протягом цього періоду).

Звіти про участь у конференції[ред.]

Щоб подати звіт про участь у конференції, потрібно відповісти у відведеному вам розділі на наведені тут питання.

  1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?
  2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.
  3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом
  4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.
  5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.
  6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.
  7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

Renvoy[ред.]

  1. Загалом позитивні, друга конференція регіону CEE, в якій вдалось взяти участь. Була корисною для нетворкінгу, пошуку нових ідей та вражень
  2. Запам'ятались сесії обговорення планів та розвитку CEE Hub'у, звіти чеської спільноти та, як завжди, чудові сесії Асафа
  3. Розвиток молодіжного руху CEE Hub'у, тенденції у більшість популяризації локальних мовних версій
  4. Багатьох учасників знав із попередніх міжнародних зустрічей, але на цій конференції вдалось познайомитись з представниками спільноти у Латвії та Словенії, Білорусі, Азербайджані та Вірменії.
  5. З'явились ідеї щодо використання можливісті мікрогранту CEE Hub'у для організації події в нашому регіоні
  6. Виступав з сесією про український Вікімарафон
  7. Дізнався про Big Funnel, новий підхід Фонду до збільшення участі з Африки

NickK[ред.]

  1. Позитивні, приємно було взяти участь у першій конференції CEE з часу заснування CEE хабу, побачити багатьох знайомих людей, з деким розвіртуалізуватися, з іншими познайомитися. Був корисний обмін досвідом та ідеями. Хороша організація, майже добрий підбір учасників (за винятком добре відомої проблеми).
  2. Серед найкорисніших: планування CEE хабу на 2024 рік (найкорисніша в сенсі розуміння й обговорення ідей того, як найкраще підтримати спільноти регіону), #Велика лійка: експеримент з Африки (16.09) (потенційно цікава схема для розвитку спільнот у регіонах), ідея фотоквестів з Молдови у #Бліц-доповіді 1 (16.09) (хороша ідея на після Перемоги)
  3. Низка ідей щодо поліпшення Європейської весни з моєї сесії #CEE Spring в Україні (17.09); планування Вікіманії-2024 у Кракові #Вікіманія-2024 (15.09) та можливість долучитися до нього; обговорення на перерві запровадження в укрВікі Adiutor'а
  4. Розвіртуалізувався з низкою людей (передусім з українцями Renvoy та MarianaSenkiv, естонкою Кебі Лаан з CEE хабу), познайомився з Vikipolimer з Туреччини (навколо Adiutor), Хмельком Маслаком з Фонду (Trust & Safety), Ланом Гладом Зідаром зі Словенії (місцевий організатор Євровесни), Іваною Новакович-Лекович з Чорногорії (розвиток чорногорської Вікіпедії в інкубаторі) та низкою нових представників інших країн, зокрема, Чехії, Словаччини, Пн. Македонії, Албанії, Азербайджану.
  5. Можливе долучення до організації Вікіманії-2024 (зокрема, щодо стипендій), обговорення ідей покращення Євровесни за підсумками моєї сесії, краще бачення запровадження Adiutor в українській Вікіпедії (ймовірно стану посередником між Vikipolimer та іншими адміністраторами інтерфейсу)
  6. Сесія m:Wikimedia CEE Meeting 2023/Submissions/CEE Spring: why you want less but better articles, слайди Файл:WMUA CEE Meeting 2023 CEE Spring.pdf, Езерпад https://etherpad.wikimedia.org/p/CEE_Spring__why_you_want_less_but_better_articles . Розповів про наш досвід організації Європейської весни, був обмін ідеями щодо досвіду й ідей інших країн.
  7. Я не ставив собі за мету отримання нових навичок, тому єдиним вагомим новим знанням став Adiutor. Поглибив знання щодо планів CEE хабу на 2024, долучився до консультацій щодо їх розробки, і краще розумію, яким саме чином хаб буде взаємодіяти зі спільнотами регіону. Також поглибив знання щодо Trust & Safety та можливостей в контексті української спільноти.

NickK (обговорення) 22:14, 21 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

EleNte[ред.]

1. Загальні враження від конференції дуже позитивні. З'явилося декілька ідей, які було б корисним втілити у межах нашої спільноти. Також СЕЕ чудовий простір для нетворкінгу і комунікацій як в межах, так і поза сесіями.

2. Особливо корисними потенційно вважаю:

  • сесія у якій описувався досвід щодо популяризації мови національної меншини (дуже чітко і ґрунтовно розказано про кроки та виклики з якими зіткнулися під час впровадження);
  • сесія про локальні ініціативи (каскадна модель і масштабування потенційно може допомогти нам збільшити не лише кількість волонтерів, а й кількість проєктів, які варто реалізовувати. Тут наводився приклад едітатону, але це не обов'язково має бути саме він. Хроший варіант реалізації через мікрогранти, втім — це лише моя думка);
  • сесія про курс для країн Африки з редагування і не тільки (хороший підхід, який варто взяти на озброєння при реалізації онлайн-курсу з редагування, але, звичайно, з врахуванням наших реалій).

3. Iдеї:

  • створення онлайн-мапи пам'яток (і не лише пам'яток, зараз це як ніколи актуально, бо можна робити інуючі та знищені, особливо важливо для ПЗФ);
  • створення мапи проєктів (це допоможе не лише орієнтуватися, а і перенести/впровадити ініціативу, яка зацікавила на локальному рівні);
  • активізація розвитку франдрайзингу (давно і очевидно необхідна річ).

4. Так! Щиро дякую організаторам за високий рівень, а колегам за щирість і комунікабельність.

5. Так, з'явилися, але про них згодом. Поки план не описаний і не узгоджений обома сторонами, краще його не озвучувати.

6. Виступала про онлайн-курс. Були роздаткові матеріали. Запис є на ютуб-каналі.

7. Я не мала на меті отримати нові навики, а ось щодо знань — так. Сподобався і відгукнувся формат локальних ініціатив та малих проєктів і, звісно, освітня програма та БоГеМа. --EleNte (обговорення) 16:27, 6 жовтня 2023 (UTC)[відповісти]

MarianaSenkiv[ред.]

  1. Вважаю, що конференція відбулась на достатньо високому рівні. Мої особисті враження дуже позитивні. Завдяки участі у цій події я познайомилась з чималою кількістю досвідчених вікіпедистів та вікімедійців з різних країн (Польща, Албанія, Болгарія, Естонія, Вірменія, Молдова, Румунія та ін.). Також зустрілась офлайн із менеджеркою напряму «Підвищення участі» у "Вікімедіа Україна" Оленою Вінсент, разом з якою ми досі спілкувались лише онлайн, розвиваючи освітню програму Вікіпедії у Львівській політехніці. Для мене було приємним та мотивуючим відчуття себе частиною цієї великої спільноти людей, які розвивають вікіпроєкти у своїх країнах. Вважаю, що наша делегація гідно представила Україну на конференції, нагадуючи учасникам у своїх виступах та дискусіях про війну, яка забирає життя наших людей. Відвідування виступів, присвячених освітній складовій Вікіпедії, було найкориснішим для мене, як і участь в обговореннях після самих виступів або під час перерв. Дуже цікавою була екскурсія до міста Мцхета, зокрема, відвідування монастирів Джварі і Светіцховелі. Місце конференції (Тбіліський державний університет) було комфортним, єдина проблема — іноді зникало світло, що зупиняло спікерів під час виступів.
  2. Мені особливо запам'яталися деякі сесії, присвячені освітній програмі Вікіпедії у вищій школі, оскільки саме цим я і займаюсь переважно. Зокрема, виступ естонської представниці Pille Priks та її колеги "Освіта з Вікіпедією по-естонськи" був мені досить близьким і цікавим. Я почула про нові можливості розвитку освітньої складової Вікіпедії в університеті, зокрема, впровадження курсів про використання Вікіпедії у навчальний процес. У мене виникла ідея запропонувати щось подібне у Львівській політехніці. Теж запам'ятався виступ угорського учасника Bence Molnár "Можливості edit-a-thons у вищій освіті" саме через розкриття ним викликів, з якими і я частково стикаюсь у роботі зі студентами. Ідея організації успішного edit-a-thon для студентів зацікавила мене, як і саме поняття (до конференції не чула про нього).
  3. Думаю, освітянам, які використовують Вікіпедію в навчальному процесі, буде цікаво дізнатись про проєкт "Вікідані для освіти (WD4E)", мета якого покращувати доступ і пошук інформації про навчальні програми (на прикладі досвіду Гани). Цей проєкт згадував у своїй доповіді учасник з Індії, програмний координатор Фонду Вікімедіа Sailesh Patnaik. Також під час конференції я вперше почула про Wikimedia Cuteness Association.
  4. Під час конференції познайомилась з представниками вікіспільнот з різних країн. Якщо говорити про конкретну майбутню співпрацю, то це з учасницею з Албанії Greta Doçi (ідея спільного студентського конкурсу статей про Албанію), з учасницями з Польщі Magdalena Lachowicz (ідея організації спільної вікішколи для школярів) і Julia Maria Koszewska (братиме участь онлайн у Вікіконференції 2023), а також з учасниками з Вірменії Mher Bekaryan і Davit Sargsyan (поділяться з українською спільнотою досвідом проведення вікітаборів у Вірменії).
  5. З'явилась ідея організувати спільну вікішколу для українських школярів у Польщі разом з Magdalena Lachowicz, запровадити курс про Вікіпедію в університеті, організувати міждержавний студентський конкурс статей у Вікіпедії.
  6. На жаль, я не виступала під час конференції, але брала участь в обговореннях. І про досвід проведення літньої вікішколи для старшокласників у Львівській політехніці написала коротку статтю до випуску міжнародного інформаційного бюлетня Центрально-Східної Європи про вікіспільноти (розділ "Updates from communities"): CEE/Newsletter/July-August 2023
  7. З нових навичок, які я здобула під час конференції, це робота з Вікіданими. Було декілька корисних доповідей на цю тему, зокрема, Asaf Bartov під час виступу з темою "SPARQL" детально розповів та продемонстрував особливості цього розділу Вікіпедії. Був також приклад пошуку даних про лікарні в Україні. Рекомендую переглянути відеозапис цього виступу. У контексті майбутньої участі в організації вікімедійних заходів, для мене корисним був тренінг Željko Blaće про вікіфікацію організації вікімедійних заходів. Тренінг відбувався у форматі активної дискусії і роботи в групах. Була можливість поспілкуватись з представниками різних країн щодо переваг і викликів організаії та участі у вікімедійних подіях.

Perohanych[ред.]

Презентація на Wikimedia CEE Meeting 2023
  1. Конференція пройшла на високому організаційному рівні. Вдало вибране місто і місце проведення. Збалансована програма, чудова культурна програма. Всі відвідані мною конференції корисні для вікімедійної роботи.
  2. Найкориснішою для мене була сесія Асафа Бартова про Вікідані, де я дізнався про інструменти масового завантаження даних у Вікідані — m:QuickStatements і m:OpenRefine, також цікавою була презентація від Kiril Simeonovski m:Wikimedia CEE Meeting 2023/Submissions/The invisible tax of free knowledge: Evidence from the Wikimedia projects in the CEE region, в якій досліджені причини неповного використання Вікіпедії в різних країнах.
  3. Використання m:QuickStatements чи m:OpenRefine для наповнення Вікіданих інформацією про українські об'єкти. Підготовка презентації на тему «Навіть окрема людина може щось робити для поширення вільних знань — тактика переговорів за звільнення ресурсів».
  4. Познайомився з Ніколаєм Артєм'євим із Казахстану, Уладзімером Ручаковічем із Білорусі, з Edgars Kosovojs з Латвії, Elena Damian з Румунії та багатьма іншими.
  5. Обговорив ідею автоматизації складання окремих розділів ВікіВісника з Edgars Košovojs, є ідея дослідити тему "Лінгвістичної деколонізації" в постколоніальних країнах.
    У Kiril Simeonovski домовся взяти джерельні дані, за якими в України останнє місце в укладеному ним рейтингу, що, на мій погляд є сумнівним.
  6. Виступив в перший день конференції в рамках сесії Community Engagement з доповіддю «WikiHerald — a way to inform and motivate the Wiki community. Ukrainian experience». В рамках доповіді відповів на запитання. Також Edgars Kosovojs запропонував допомогу з автоматизацією підготовки окремих розділів Віківісника.
  7. Так, оновив і розширив свої знання щодо запитів SPARQL до Вікіданих, розуміння стану і напрямку розвитку хабу CEE. --Perohanych (обговорення) 15:10, 19 вересня 2023 (UTC)[відповісти]

OlenaVinsent (WMUA)[ред.]

  1. Конференція була корисною для моєї подальшої роботи, я змогла познайомитись з багатьма цікавими людьми, почути нові ідеї проєктів, які можна використати в Вікімедіа Україна.
  2. Найбільш мені запам'яталась сесія юзергрупи із Узбекистану, як вони менше ніж за 10 років прийшли від заборони Вікіпедії в їх країні до державного фінансування активностей, пов'язаних з Вікіпедією зараз. Також мені запам'яталась презентація Мальти про їх локальний досвід, як на відносно невеликій території робити цікаві події, та дві доповіді Естонії.
  3. Мені було цікаво почути як в інших країнах співпрацюють з державою і дещо я би хотіла втілити в Україні. А також робота з сестринськими вікіпроєктами, і ми вже навіть почали працювати у цьому напрямку.
  4. Під час конференції я познайомилась з багатьма цікавими людьми, а також зустрілась з тими, з ким, вже була знайома з Освітньої конференції в Белграді. Для мене дуже перспективне знайомство з командою Вірменії, бо вони мають великий досвід проведення Вікітаборів і це те, чому ми можемо у них повчитись.
  5. З'явилась ідея співпраці з Magdalena Lachowicz з Польщі, але поки не маємо конкретного проєкту, а також з Mher Bekaryan і Davit Sargsyan Вірменії на тему Вікітаборів.
  6. Я не виступала на конференції, але сподіваюсь, що вдасться виступити на наступній.
  7. Ця конференція допомогла систематизувати деякі знання, з нових навичок окремо відзначу роботу з Вікіданими.

Посилання[ред.]

Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Вікіконференції за участі членів Вікімедіа Україна
2024
Wikimedia Summit 2024 • Wikimedia Hackathon 2024 • WMEU General Assembly 2024 • Вікіманія 2024 • Вікіконференція 2024 • Wikimedia CEE Meeting 2024
2023
2022
2021
2020
2019
2018
2017
2016
2015
2014
2013
2012
2011
Див. також
Отримано з https://ua.wikimedia.org/w/index.php?title=Wikimedia_CEE_Meeting_2023&oldid=82849