Вікіманія 2018

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вікіманія 2018, всесвітня щорічна конференція вікі-руху, організована Фондом Вікімедіа, пройшла 18-22 липня у Кейптауні (Південно-Африканська Республіка).

Зміст

Учасники з України[ред.]

Стипендії ГО «Вікімедіа Україна»
Інші члени ГО «Вікімедіа Україна»
Інші користувачі

Відвідані доповіді[ред.]

Кожен розділ з конспектом доповіді містить посилання на сторінку із загальною інформацією про цю доповідь на сайті Вікіманію. Також — за наявності — деякі конспекти містять посилання на слайди спікерів, англомовні Etherpad-конспекти і відеозаписи виступів.

Learning Days для досвідчених користувачів[ред.]

Нотатки NickK

  • Слухання: важливо слухати для отримання інформації. Переважно з позитивною метою (дізнатися, поділитися, допомогти), але можна й з негативною (наприклад, приписати собі чужу ідею). Слухання не повинно ставити в позицію сили, створюючи дискомфорт.
  • Слухання не означає згоду

Три типи слухання:

  1. Listening to win (переконуємо в протилежному)
  2. Listening to fix (пропонуємо вирішити проблему)
  3. Listening to learn (намагаємося дізнатися, в чому ж проблема)

Колективне вирішення проблем:

  • Вибрати фасилітатора та презентатора
  • 5 хв: представити проблему
  • 5 хв: уточнюючі питання, щоб уточнити факти (clarifying questions)
  • 5 хв: розширюючі питання, щоб детальніше проаналізувати (probing questions)
  • 10 хв: обговорення групою
  • 5 хв: роздуми (reflection)

Learning Days для чайників (18/07)[ред.]

Alex Stinson (WMF), Woubzena Jifar (WMF), Dumisani Ndubane (Wikimedia South Africa)

Відвідав Aced

  • Поточна статистика структури вікі-руху: 134 афілійовані організації (37 чаптерів, 88 користувацьких груп, 1 тематична організація) + дружні неафілійовані організації.
  • «Карта компетенцій спільноти» (Community Capacity Map) — спосіб вимірення рівня розвитку вікі-спільнот, стану їхніх «компетенцій» ("capacities"). Є 8 головнх компетенцій:
    • Залучення і зростання нових користувачів (проведення персональних зустрічей, спрямованих на адаптацію новачків; надання допомоги і створення функціональних інструментів). Недостатньо просто убезпечувати новачків від переслідування і поганого ставлення, потрібно практивно дякувати їм за внесок — це піднімає мотивацію.
    • Програми і заходи (логістика і організація, розробка програм і контенту заходів).
    • Партнерства (ідентифікація потенційних партнерів і переговори з ними, проведення і оцінка партнерств. Найочевидніші приклади — партнерування з інституціями, які можуть надати безкоштовне місце проведення для заходів, чи домовленості з власниками авторських прав про жертвування їхнього контенту для вікі-проектів).
    • Комунікація (заяви для преси (в тому числі і проактивне пропонування цікавих історій медіа-виданням), робота в соціальних мережах.
    • Технічна робота он-вікі (наявність експертизи у Вікіданих, створення шаблонів і ботів, програмування на Lua, робота з CentralNotice тощо).
    • Управління спільнотою (виконання правил, їхнє створення і переоцінка).
    • Конфлікт-менеджмент (вирішення конфліктів, контроль за порушеннями правил поведінки як он-вікі, так і під час заходів).
    • Політична адвокація (лобіювання змін місцевих законів — наприклад, запровадження свободи панорами чи покращення ситуації в питаннях авторських прав).

Більше інформації про вимірювання компетенцій спільеот — на meta:Community Capacity Map.

Measuring and Evaluating Diversity and Equity (18/07)[ред.]

Нотатки NickK

  • Diversity (Різноманітність): equal participation (or equal representation), about people (рівна участь/представництво людей)
  • Inclusion (Інклюзивність): equal experience, about process (однаковий досвід, питаня процесу)
  • Equity (Рівність): equal outcome, about impact (однаковий результат, про імпакт)

Вимірювання: не може бути виміряно прямо, мають бути або індикатори, або якісь докази (evidence) — якісні чи кількісні

Оцінювання: роздуми та критичне оцінювання доказів. Порівняти з людськими цінностями й спитати: «Чи цього достатньо?»

Основна мета — зменшити кореляцією між результатом і демографічними значеннями.

  • рівний розподіл результатів між різними групами (статями, мовами тощо)
  • Відсутність суттєвої різниці між результатами різних груп
  • Кращі результати традиційно маргіналізованих груп.

Демістифікуючи гранти (18/07)[ред.]

Demystifying Grants

Woubzena Jifar (WMF), Микола Козленко (ВМУА)

Відвідав Aced

  • Основні грантові програми: проектні гранти (фінансування офлайн- і онлайн-проектів), фінансування конференцій і щорічні планові гранти.
  • Конференції: регіональні (Iberoconf, CEE, WikiArabia, WikiIndaba), тематичні (освітня, конференція з гендеру, Вікідані), національні (для нових спільнот, до $10 000).
  • APG гранти: нові заявки не приймаються, але можна продовжити старі.
  • Швидкі гранти (rapid grants): можуть виділятися як групам, так і конкретним людям. Від 500 до 2000 доларів. На фотопрогулянки, едітатони, конкурси тощо.
  • Проектні гранти: до 100 000 доларів. Один раунд на наступний фінансовий рік — подання заявок буде проводитися протягом листопада. Як групам, так і конкретним людям.
  • Для хорошої заявки на грант — чіткі цілі; конкретні результати; хороша команда; залучення і підтримка спільноти. Для хорошого грантового звіту — що ви зробили? чому це важливо? чого ви навчилися (як успіхи, так і невдачі)? чим можете поділитися, крім чисельних показників?
  • Можна долучитися до грантового комітету як волонтер.

Що робити і чого не робити при поданні грантової заявки:

  • Визначити чітку мету і не плутати її з тим, що ви збираєтеся зробити (мета — не провести фото-конкурс про метеликів, а збільшити охоплення метеликів у вікі-проектах)
  • Планувати разом із спільнотою (бажано перекласти грантову заявку із англійської на вашу мову).
  • Пояснити, що будете робити, і не змушувати інших вгадувати.
  • Пояснити місцевий контекст.
  • Розподілити обов'язки заздалегідь (передбачити витрати на дорогу, якщо у вашому місті не буде достатньо волонтерів; якщо волонтерів немає взагалі ніде, передбачити витрати на наймання спеціаліста).
  • Якщо потрібен персонал, потрібно детально пояснити роль кожної позиції.
  • Встановити цілі за принципом SMART (specific, measurable, attainable, relevant, time-bound — конкретні, вимірювані, досяжні, доцільні, обмежені в часі).
  • Оцінити і передбачити ризики (як прості на кшталт обмеження на кількість нових аккаунтів, так і складні на кшталт проблем з інтернетом) — можливо, внести в грантову заявку додатковий запас на непередбачувані витрати.
  • Показати підтримку місцевої спільноти, але бажано — в основному релевантних проекту людей.
  • Наостанок поділитися вашими успіхами (щоб надихнути інших) і невдачами (щоб навчити інших).

Lightning talks (18/07)[ред.]

Нотатки NickK (з невеликими доповненнями Aced)

  • Sumit Sarai (Індія): як робити якісні фото. Обрати гарну позицію (напр., зверху), світло (напр., без тіні), найменше можливо ISO, глибина
  • Rupika Sharma: gender gap у пенджабській Вікіпедії. Провели місяць жінок, і 100wikiwomendays за концепцією 100wikidays (11 учасників, понад 1000 статей). Тепер у Пенджабській Вікі майже 39% біографій — про жінок. Це найвищий відсоток серед усіх 22 мовних розділів мовами Індії.
  • Arash (Іран): планування подій. Розподілити завдання на Фабрикаторі, більше спонсорів, підтримка соцмереж.
  • Jacob Rogers (WMF): negotiating (переговори). BATNA: best alternative to negotiated agreement. Перехід від позицій до інтересів: зробити так, щоб усі були задоволені. Визнавати емоції та переконання інших.
  • Felix Nartey (Гана): залучення волонтерів. Використання месенджерів (WhatsApp) та розсилки. WhatsApp набагато корисніший для щоденного спілкування — наприклад, системи моніторингу і наставництва в реальному часі, поширення червоних посилань. Електронні листи люди загалом не читають, але для щотижневих/щомісячних розсилок підійде. Мотивування волонтерів: відзнаки (не обов'язково чимось нагороджувати, публічне оголошення в соцмережах, наприклад, є чудовим мотиватором); проводити додаткові сесії для обміну досвідом; дозволяти новішим учасникам організовувати заходи, відкриваючи їм можливості для лідерства; спокійне обговорення проблем. Наступний рівень: створювати регіональні групи та нагороджувати найактивніших.
  • Anmol Wassan: блоги. По блогу на кожну цільову спільноту. Бути конструктивним. Залишати деякі питання без відповіді, щоб люди ходили на Вікіпедію.
  • Sam Oyelele (Нігерія): успішний фотоконкурс Wiki Loves Africa. Соцмережі, місцева реклама (включаючи афіші). Фотопрогулянки лише в малих групах для кращих результатів.
  • Aced (ВМУА): гендерна рівність. Gender Equality: рівний голос чоловіків і жінок. Gender Equity: ставлення відповідно до потреб (наприклад, нема потреби створювати вікіпроект про чоловіків, бо про них і так є статті). Контент: пані в червоному. Залучення: WikiGap, жінки в бізнесі, жінки в правозахисті (специфічна цільова аудиторія). Важлива увага.
  • Вася Атанасова (Болгарія). Тренінги бібліотекарів з медіаграмотності та Вікіпедії. Провели 38 тренінгів по 2-3 дні в регіональних містах. У перший день більше теорії (брейнстормінг про їх думки щодо Вікіпедії, правила, вільні ліцензії, гарні практики тощо). У другий день практика (як користуватися Вікіпедією, ілюстрації, як бібліотеки можуть робити внесок до Вікіпедії). Можна додати ще день на медіаграмотність (fake news тощо)
  • Валаа Абдель Манаем (Єгипет). Освітня програма: багато успішних дописувачів-жінок (88% студентів загалом жінки), багато й пишуть про жінок. Вікіприз жінкам. Конкурс жінок у мистецтві
  • Lisa Dittmer (Німеччина). Новий закон про авторські права в ЄС. Загроза принципу спільноті Вікіпедії, цитуванням, пародії, Вікісховищу, цитуванню ЗМІ. Проблема: нецікаво для медіа. Стратегія: створити сильне зображення (зокрема, фільтри). Співпрацювати з партнерами (від інших організацій до ютьюберів). Більше розшарювати.
  • Pavanaja Bellippady (Індія): освітня програма. Найкращі результати в людей, які вчилися цією мовою. Студентські клуби редакторів Вікіпедії: активна група, організовують свої заходи, підтримують стенд Вікіпедії.
  • Anirudh (Індія): програма в Камбоджі, Лаосі та В'єтнамі. Чудова демографія (молоді, є інвестиції). Організовано 24 заходи — причому з мінімальними витратами для Фонду, бо місцеві організації без проблем надавали підтримку.
  • Snezhana Strkovska (Македонія): GLAM. Починати співпрацю там, де Вікі(п|м)едії раді.

Wikimedia and Education (18/07)[ред.]

Концентрувались більше на питаннях Африки.

  • У Сенегалі застосовували з навчальною метою офлайн-версію Kiwix (kiwix.org)
    • Проблема з пам'яттю пристрою (об'єм офлайн Вікіпедії досить великий, особливо англійської та французької версії).
    • 85-90% використовують Windows XP
    • Відсутність електрики у селах та умов зберігання комп'ютерної техніки
  • Wiki Africa schools - використання пристрою WikiFundi для редагування
  • Кот-д'Івуар - програма Classe Wiki
    • За рік значно зросли показники по кількості учасників, тренерів та контенту
    • Потребують більшого фінансування, комп'ютерної техніки, якіснішого відвідування занять та сприяння зі сторони шкільних адміністрацій

Доповнення від fed4ev:
Наостанок презентували планований проект фонду компанії Moleskine присвячений використанню ресурсів Wikimedia у навчальному процесі в Африці. Модерував дискусію "Wikimedia in the classroom: What works and when?" італієць Lorenzo Newman з Moleskine Foundation. Контекст, у якому проект працюватиме: до 80% дітей у школах отримують освіту ледве на базовому рівні (читання, лік, писемність), натомість, 10-20% достатньо компетентні, щоби користуватися вікі-ресурсами і навіть робити внесок. Міркували над стратегією, у що більше вкладатися: в роботу з першою чи другою групою. Розглядали варіанти співпраці Вікімедіа та освіти: вікіспільнота напряму взаємодіє з учнями (вікіпедисти приходять у класи, проводять вишколи по користуванню Вікі), стандартизований тренінг для вчителів присвячений Вікі або варіанти локальних співпраць учителів, вікіпедистів і учнів. Дискусія вивела на рішення, що вкладатися можна на межі тих 80% і 20%, ріст на 2-3% другої групи може бути гарно вимірюваним і сильним результатом проекту; згадували, що бюрократична тяганина в африканській освіті не слабша, ніж будь-де у світі і пробитися в шкільну програму чи в програму підготовки майбутніх вчителів за час роботу проекту навряд вийде. Лоренцо - сам у минулому вчитель і прихильник формату community of practice. Закінчилася сесія форматом world cafe: учасники, а в основному - доповідачі, пропонували теми пов'язані з Вікімедіа і освітою, решта приєднувалися до них і обговорювали на рівних. Я був у групі зі згаданим Лоренцо, іншим італійцем - Едуардо, Сарою зі Швеції, Бріджіт з ПАР і Джоном з американської Вікімедіа. Темою були стратегічні партнерства. З цікавинок. Джон казав, що в Штатах користь принесла співпраця з локальними відділеннями наукових товариств. Лоренцо зауважив, що за його спостереженнями вікіспільноті притаманна cat culture - схильність до окремішності та мовчазного прийняття рішень і це трохи вадить налагодженню спрівпраць. Загальним пунктом є співпраця з бібліотеками, подекуди - з освітніми закладами, НУО. Едуардо - викладач і казав, що зі студентами найбільший бар'єр це - їх невіра в те, що "я дійно можу це редагувати".

GLAM (20/07)[ред.]

Нотатки Левона

Wikimedia Commons and GLAM needs around the world[ред.]

GLAM Personas for Structured Data on Commons v2.pdf
  • Багато інституцій БоГеМАи не знають про авторські права
  • Та, навіть менше про політики авторського права
  • Не знають про OTRS
  • Вважають OTRS занадто непрозорим

Gaps in Global GLAM capacity: A Discussion[ред.]

Flag of Ghana.svg Фелікс та Стела з Ґани розповіли про проблему корупції та небажання інституцій ділитися інформацією. Їм потрібно укладати меморандуми про порозуміння для співпраці. Навіть маючи підписаний меморандум про співпрацю, в кінці можна отримати щось зовсім інше. Наприклад, була домовленість про відвідання для фотографування усіх замків країни, але в результаті, з вікіпедистів вимагали гроші при вході. Іншою проблемою є те, що люди нехтують своїм ставленням до документів. Існує проблема, коли під час малярії, люди торкаються брудними руками документів.
Flag of Côte d'Ivoire.svg Самуель з Кот-д'Івуару розповів, що їхня спільнота намагається брати приклади з інших вікіпедій та орієнтуватися на ширшу аудиторію. Національні архіви Кот-д'Івуару повідомили, що в них є тисячі газет колоніальної ери. Місцева спільнота вікіпедистів бачить у проектах БоГеМА можливість залучати волонтерів для участі в інших проектах фонду Вікімедіа.
Flag of Bulgaria.svg Васся з Болгарії звертала увагу державних інституцій на те, що вони не є достатньо укомплектованими та мають більше орієнтуватися на волонтерів, якими є вікіпедисти. Директор архівів Болгарії є дуже молодою людиною, яка добре знається на краудфаундінгу та ІТ-технологіях, тому з ними було легко знайти спільну мову. Зокрема, кооперація складалася з безкоштовного сканування, що було дуже корисним для сторін. В них є лише одна людина, яка знається на авторському праві, але ніхто не розуміється на вільних ліцензіях. Васся повідомила, що коли вони підписували меморандум про співпрацю, з боку державних інституцій підписувалося 8-9 людей, які мали різні функції, і це додавало ваги меморандуму. Васся порадила колегам з Ґани наступного разу одразу робити публічним інформацію про укладення меморандуму, для того, щоб не дати можливість "відкотити" його умови назад.

Васся надала приклади співпраці з інститутами БоГеМА у Болгарії:

  • проведення в інституціях БоГеМА едітатону / сканатону / фото-прогулянки;
  • ознайомчий тур для вікіпедистів по інституції БоГеМА;
  • онлайновий тематичний конкурс, запропонований інституцією БоГеМА;
  • QR-коди для статей Вікіпедії;
  • співробітники інституцій БоГеМА, що дописують Вікіпедію.

#1lib1ref: Reaching 5 million librarians around the world[ред.]

Ідея проекту полягає у тому, щоб кожен бібліотекар додав хоча б одне посилання до Вікіпедії.

Досягнення:

  • 15,000 редагувань 24 мовами
  • 40 країн твітнуло
  • 9000 постів досягнуто
  • 15 мільйонів людей
  • 30 мільйонів разів
  • Австралія, США та Франція були найактивнішими

Людей залучають проханням зробити мікровнесок, можливо за 10 секунд, можливо за 10 хвилин, але не довше!

Спеціальний інструмент дозволяє знайти те, чим ви цікавитеся: https://tools.wmflabs.org/citationhunt/

Основні засоби комунікації:

  • Twitter
  • WMF Blog
  • Facebook groups
  • Mailing lists
  • Network emails
  • Wikipedia banner
  • Meta page
  • LinkedIn
  • Instagram

Як мотивувати людей?

  • Пояснювач
  • Статистика
  • Цілі
  • Змагання
  • Веселощі

Advocacy (20/07)[ред.]

EU Copyright Reform: Google vs. the content industry. Is Wikimedia stuck in the middle?[ред.]

Wikimedia отримує фінансування від Google, зокрема, і на проведення Вікіманії.

Видавники преси виступили з відкритим листом проти "агресивного" листа Вікімедіа щодо голосування з авторського права.

Є твердження, що Google не поважає традиції європейських країн.

Під час голосування за єдиний цифровий ринок, 278 депутатів проголосували "за", 318 проголосували "проти", 31 були відсутніми з загальної кількості 627 депутатів. Найкраще проголосували представники Польщі та Швеції, приємно здивувала Італія, яка до цього вважалася консервативною у цьому питанні. Європейська народна партія та Європа народів та свободи проголосували за прийняття закону, соціал-демократи розділилися навпіл, решта переважно проти.

Наступні кроки: знайти компроміси та зміни.

  • Обговорення змін: 5 вересня
  • Голосування: 12 вересня
  • Закінчення канікул Європарламенту: 20 серпня.

Запитання, на які слід надати відповіді:

  • Чи ми підтримуємо обов'язкове ліцензування?
  • Якщо так, хто має бути осягнутий?
  • Якщо так, що використовувати замість фільтрів?
  • Якою має бути комунікаційна тактика мобілізації спільноти?

Важливо! Ми не можемо кожного разу використовувати чорний банер, бо наступного разу менше людей звертатимуть на нього увагу. Його використання має інфляційні наслідки, коли наступного разу ефект буде меншим.

Інструменти для вдосконалення контенту і якості маленьких вікі (20/07)[ред.]

What tools do we need for small Wikis to increase content and quality?

Helmoony з Арабської Вікіпедії

Відвідав Aced

Основна ідея — не треба завантажувати новачків технічними деталями на кшталт категорій і шаблонів. Треба направляти їхні редагування в основний простір, а технічне оформлення — якомога більше автоматизувати.

Арабська Вікіпедія зробила кілька кроків у цьому напрямку. Helmoony перераховує основні з них. Код більшості (або й усіх?) цих інструментів є у відкритому доступі — лінки можна знайти у файлі з презентацією.

  • Категорії. Кілька років тому в Арабській Вікіпедії пояснювали новачкам про систему категорій, але потім вирішили, що це не дуже ефективно. Вони імплементували інструмент, який дозволяє автоматично вставляти категорії-аналоги зі статей з інших вікі, якщо такі категорії існують. Код цього бота відкритий.
  • Портали. Наступний крок — встановлення банерів порталів у кожній статті. Зараз 97% статей Арабської Вікіпедії містять посилання на портали. Цього досягли двома способами — 1) імпорт з Англійської і Французької Вікіпедії; 2) автоматична вставка посилання на портал на основі Вікіданих (приклад: до статті про баскетболіста з Південної Африки бот додасть посилання на портали “70-ті” (за датою народження), “Південна Африка”, “Біографія” і “Баскетбол”). До того вони створили багато порталів — як конкретних, так і “супер-порталів” — наприклад, “Біографія”. Aced: не бачу особливої користі від посилань такі “супер-портали”, але посилання на більш конкретні портали справді корисні.
  • Стаби. Автоматично повставляли шаблони стабів з Англійської Вікіпедії. Якщо стаття в ЕнВік вже не стаб, але арабська версія має менше 50 КБ тексту, бот ставить шаблон стабу на базі Вікіданих (Aced: спочатку здивувався, чому аж 50 КБ, але потім згадав, що арабські літери займають більше байтів, ніж латиниця і кирилиця. Але все одно трохи контроверсійним мені здається рішення визначати чи є стаття стабом тільки на основі розміру).
  • Зовнішні посилання. Наприклад, на аккаунти в соцмережах чи на записи у спортивних/медичних базах даних.
  • Навігаційні шаблони. Імпорт навігаційних шаблонів з автоматичною вставкою шаблону “Не перекладено”, якщо арабського аналога немає.
  • Дизамбіги. Автоматичне створення і доповнення дизамбігів. Коли створюється нова стаття з назвою дизамбігу (наприклад, “Афіни”), бот автоматично додає її до дизамбігу.
  • Статті. Після того, як автоматизували службові завдання, перейшли до автоматичного створення статей — наприклад, про роки (“N рік в літературі”, “N рік у Сполучених Штатах” тощо).

Важливі кроки для імплементації таких проектів:

  • заручитися підтримкою спільноти;
  • упевнитися, що потрібна інформація є в Англійській Вікіпедії/Вікіданих;
  • найти технаря для імплементації;
  • стежити за активністю ботів і виправляти помилки — особливо на початках.
  • упевнитися, що користувачі знають про цих ботів і не роблять зайву технічну роботу.

Вікідані (20/07)[ред.]

Нотатки NickK

  • Wikidata Terminator: допомагає додати найважливіші відсутні описи.
  • Mix'n'match: дозволяє поєднати каталоги.
  • WikiShootMe: об'єкти навколо мене, які потрібно сфотографувати.
  • Wikidata:Flashmob: додавати описи до найважливіших елементів.

Тенденції минулого року:

  • За рік кількість використань ВД зросла з 344 до 620 мільйонів.
  • Розвиток лексикографічних даних: 6500 лексем.
  • Пересічний елемент має не 6, а 10 тверджень
  • Відслідковування помилок (попередження /!\)
  • EditGroups: відслідковування груп масових редагувань.
  • SPARQL Recent Changes: моніторинг нових редагувань з певної теми
  • Gender Gap in Wikidata: відслідковування за статею/фахом/країною/Вікіпедією тощо.

Співпраця в реальному часі (20/07)[ред.]

Роан Каттоув, Талья Чан, Ед Сандерс, Скотт Ананян (WMF). Нотатки NickK

  • WhoColor: позначає кольором, хто саме написав яку частину статті.
  • Пропонують інструмент співпраці, який працюватиме в одному режимі: або всі у візуальному редакторі, або всі у текстовому.
  • Ідея: орієнтація на співпрацю в рамках вікіпроектів тощо.
  • Створює ряд проблем: кілька авторів однієї версії, відслідковування вандалізму.
  • Співпраця над перекладами через ContentTranslate!

Літні люди пишуть Вікіпедію (20/07)[ред.]

Керен (ВМ Ізраїль). Нотатки NickK

  • Більшість пенсіонерів уже користуються комп'ютерами
  • Важливо вибрати кандидатів близького рівня. Обрали Computer Literacy Scale. Грубо кажучи, людина повинна вміти надіслати скриншот мейлом, користуватися текстовим редактором тощо.
  • Навчали візуальному редактору та основам вікітексту для сторінок обговорень.
  • Добре мати тренера їх віку.
  • Знайти мотивацію для пенсіонерів. Дехто стає активними редакторами, дехто менш активні редактори, але активні соціально (ходять на заходи, зустрічі).
  • Пенсіонери хочуть більше практики, але не дуже люблять робити домашні завдання.
  • Загалом 30% редакторів залишаються (retention rate), це дуже багато.
  • Місця: комп'ютерні класи бібліотек, університетів тощо.
  • Реклама: на сторінках у соцмережах, ФБ, сторінках організацій. Найбільше принесла платна реклама на ФБ.

Чи є в нас якісь варіанти зробити таке з літніми людьми в нас?

(від nickispeaki) У нас в Чернігові проводять регулярні безкоштовні навчання роботі на ПК для пенсіонерів. Єдине - я їду з України... ;-( Але, швидше за все, у вашому місті ТЕЖ проходять навчання для пенсіонерів! - просто відвідайте свою бібліотеку і запитайте! --Nickispeaki (обговорення) 05:17, 22 серпня 2018 (UTC)
@Nickispeaki: Це має бути на рівень вище, тобто для пенсіонерів, які вже на «ти» з ПК. Такі, скоріш за все, не потребують таких курсів. Чи є ідеї, де таких можна знайти? — NickK (обговорення) 17:29, 23 серпня 2018 (UTC)
@NickK: fb? Нє, ну я серйозно! Якщо людина ОСИЛИЛА вже фб, то є таки ймовірність, що осилила пк, а значить... Значить, що вже хоч не треба основи комп'ютерної грамотності викладати! У мене ну як мінімум кілька таких знайомих є! --Nickispeaki (обговорення) 22:50, 24 серпня 2018 (UTC)
@Nickispeaki: Так, я й зазначив вище, що вони рекламували програму у ФБ, тому ФБ є гарним варіантом — NickK (обговорення) 09:30, 25 серпня 2018 (UTC)

Найцікавіші вікі-проекти Африки (20/07)[ред.]

Coolest African Projects - Be inspired

Emnamizouni, Flixtey, Thuvack

Відвідав Aced

Вікі-спільнота в Африці швидко росте — з 2014 року кількість афілійованих організацій в Африці збільшилась на 50 відсотків. Зараз їх 15.

Список найкрутіших проектів:

  • Wikimedia Fan Club в Нігерії — змінює погляди нігерійських студентів на Вікіпедію (вони сприймають Вікіпедію як пошукову систему, не вірять у можливість редагувати її).
  • Africa Wikimedia Developers Project — об’єднання розробників з усього континенту, ефективність завдяки взаємодопозі.
  • WikiMasaq — алжирський Вікі-проект, онлайн-курс (MOOC) арабською мовою, присвячений Вікіпедії.
  • Уроки Вікіпедії (Classes Wikipedia) в Кот-д’Івуарі. 18 двогодинних сесій, 100 годин волонтерської роботи.
  • Райони Яунде у Вікіпедії (Neighborhoods of Yaounde in Wikipedia) в Камеруні — GLAM-проект, присвячений оцифруванню культурного спадку столиці Камеруну Яунде. Така сама концепція, як у проекту MedinaPedia в Тунісі.
  • WikiWomen 2018 (WikiGap) у Танзанії — частина загального WikiGap, підтриманого Швецією; такий самий ми проводили і в Україні.

Інші цікаві проекти: MedinaPedia Tunis, She Can with IT, WikiWomen Radio, WikiGap Mali, Wikipedia Education (Гана), Astrolex - проект в Університеті Дар-ес-Салама.

Найкрутіші вікі-проекти року (20/07)[ред.]

Coolest Projects of Wikimedia Chapters - Be Inspired

Deror Avi

Відвідав Aced

  • Iedereen beroemd — кожного тижня бельгійське телебачення розповідає про нову статтю у Вікіпедії —> це доносить до людей ідею про те, що Вікіпедію пишуть волонтери.
  • Студенти пишуть Вікіцитати (Ізраїль). Переваги — набагато швидше, ніж писати Вікіпедію, що дає «миттєве задоволення». Також дозволяє залучати членів релігійних спільнот, яким некомфортно у Вікіпедії.
  • WikiGap — міжнародний едітатон про жінок, організований шведським урядом по всьому світу. 19 програм, 628 людей долучилося, 745 статей створено і 5,12 тисяч статей відредаговано.
  • VideoWiki. Статті переводяться у відео-файли.

За WikiGap проголосували як на найкрутіший проект (до списку входили ці проекти і окремо африканські з попереднього розділу).

Ресоціалізація людей з розумовими хворобами через залучення до Вікіцитат[ред.]

Reintegrating persons with mental illnesses to the community using Wikiquote project

Нотатки Sergento.

Буенос-Айрес. Залучення пацієнтів із психічними відхиленнями до Вікіцитат. Простіше тут, бо контент готовий і його не треба "писати своїми словами". Крім того, Вікіпедія дуже конфліктна і ці всі чублення можуть сильно зашкодити психіці. Робота у Вікіпедії може викликати реакцію в інших редакторів, яка може зашкодити пацієнтам. Робота у вікіпроекті дає пацієнтам відчуття приналежності до спільноти і відчуття цінного для суспільства внеску. Можуть днями шукати цитати в Інтернеті і цим також покращують свій власний стан (тренування мозку) розвивають скіли пошуку і розуміння інфо, використання компа загалом. Це не всім пацієнтам підходить, їх обирали з допомогою лікарів. Вікі-розмітка (і ПЗ загалом) складна і тому юзають Ворд перед тим як вантажити.

Пацієнти юзали перед тим лише соцмережі, де вони не дуже популярні, тут вони бачать свої статі у Вікі і відчувають свій Meaningful внесок. Вони мають юзернейм замість імені і завдяки цьому можуть почуватися безпечніше. Також з такою метою використовували вікісловник, додавати переклади слів, транскрипції, і тд. (Греція). Один із пацієнтів був тривалий час єдиним активним користувачем грецьких вікіцитат.

Найбільша проблема - програмне забезпечення, яке є доволі складним. Для таких людей може потребуватися спеціальний тренінг, або й не один. Складно також переконати лікарів, що така робота може допомогти пацієнтам, бо лікарі самі не знають що таке Вікі.

Як започаткувати спільноту розробників у вашій країні (20.07)[ред.]

How to start a developer community in your country, the AWMD way

Нотатки Sergento

Місцеві волонтери дали старт програмі по залученню розробників ПЗ для вирішення характерних для африканських Вікіпедій і спільнот траблів у ПЗ. Головна мотивація - те, що запити до розробників, які вони подають, дуже довго розглядаються і складається враження, що цим запитам надають низького пріоритету і майже не працюють над ними.

Вони намагаються залучити репрезентантів з кожної країни. Їм надають профпідтримку і можливості набути нових навичок. Допомагають їм знайти проекти, які їм цікаві. Т.ч. навіть якщо вони не пишуть статті, вони все-одно залучаються до спільноти і є її частиною.

Мають сторінку з інструкціями для тих, хто хотів би долучитися до розробки, але не знають як.

/ Можливо ВМУА могла би теж виступити подібним посередником. Наприклад, яким чином можна долучитися до написання чогось для рушія медіа Вікі. Якщо я теоретично зроблю якесь розширення для нашої Вікі, які шанси, що його увімкнуть для Вікі і як і з ким щодо цього комунікувати. Ти можеш сидіти і розбиратися з цим усім, але система не дуже зрозуміла (принаймні з того що я про неї читав) і відбиває бажання в ній длубатися. Чи могла би ВМУА надати підтримку в тому щоби допомогти місцевим розібратися і взяти на себе якусь підтримуючу комунікацію. Щоби наприклад, якщо буде потреба зробити щось того роду, як транслітератор для кримсько-татарської вікі, то у нас були люди, які шарять, як зробити і увімкнути розширення і ми могли робити це власними силами /

Обговоривши це питання, найефективнішим наразі бачиться такий шлях, щоб опитати спільноту загалом, і користувачів-розробників зокрема, на предмет інструментів, які вони б хотіли бачити/хотіли зробити для вікіпроекту. На основі цих побажань, якщо знань/навичок для роботи з інструментами Вікі чи розширеннями, чи інструментами, які працюють з Вікі, але не є її частиною (наприклад, на Лабс через OAuth), можна було б організувати поїздку на хакатон наших програмістів для отримання потрібних навичок/знань, або (особливо якщо буде достатня кількість охочих навчитися цьому) організувати поїздку когось зі знавців до України і навчити наших на місці.

Ну або в ідеалі, якщо вже є люди, котрі це вміють, щоби вони могли приїхати на конфу, чи хакатон і поділитися цими вміннями (як наприклад Бейз на хакатоні розповідав, що знав, про те, як писати модулі)

Використання ШІ, щоби зберегти Вікіпедію відкритою (20.07)[ред.]

Using artificial intelligence to keep Wikipedia open

Нотатки Sergento.

Сесія про застосування ШІ до визначення вандальних правок, переглядаючи "недавні зміни" і просіюючи нові статті. Є приклади, коли на перший погляд не зрозуміло чи є правка вандальною, чи ні, чи містить правильну інформацію і тут ШІ може бути безсилим (як і люди, які не проводять додаткових пошуків для підтвердження/спростування інфо).

Автоматизоване відстеження редагувань було би особливо корисним для сторінок, за якими ніхто не спостерігає. Основні очікування - що ШІ міг би відсіювати принаймні 100%-во вандальні правки. Наступний етап - використання ШІ, для розділення правок на ті, які не містять відверто вандального вмісту і ті, на які треба звернути увагу в першу чергу. Це би зменшило навантаження на патрульних.

Використання ШІ для відсіювання вандальних сторінок (новостворених). Перший етап застосування - застосування критеріїв ШВ і відсіювання відверто вандальних, спамних, рекламних сторінок. Далі - розбирати створені статті за ключовими словами і подавати на патрулювання за цими сферами. За принципом списку спостереження, тільки спостереження за ще не створеними статтями - за цим списком спостереження патрульні могли би патрулювати нові статті за своїми інтересами. Це б допомогло патрулювати статті патрульним, які є більш компетентними в тій області, якої стосується стаття, полегшило б пошук невідпатрульованих статей за сферами і не відволікало патрульних на теми, в яких вони менш компетентні.

Команді зараз потрібна інтеграція інструменту у Вікі. Один з варіантів - покращений інструмент патрулювання, над яким зараз працює Фонд і вклинити ШІ туди. Другий варіант - використання обліковки бота для формування списків з результатами роботи алгоритму.

Питання про якість машинного перекладу, який міг би відловлювати ШІ:

  • Поки не працювали над оцінкою якості машинного перекладу, але працювали з оцінкою якості розпізнавання. Тому за оцінкою, аналогічним чином можна навчити ШІ оцінювати переклад і відсіювати також статті з низькою якістю перекладу.

Гугл зацікавлений також у подібних розробках, бо якість контенту Вікі - це також якість їхнього контенту.

GLAM (21/07)[ред.]

Нотатки Левона

Building an International Knowledge Base for the Performing Arts: Thoughts on Providing Knowledge as a Service and Enhancing Knowledge Equity[ред.]

Спікер: Біт Естерманн з Бернського університету мистецтв, Швейцарія.

Швейцарія матиме велику базу театральних даних ХХ століття.

Промоція тези "Знання як послуга".

Питання оплачуваного редагування є дуже актуальним для Швейцарії, та дуже диспутивним.

How can the Wikimedia community work better with experts? Using open license text to collaborate, a case study from UNESCO[ред.]

Wiki-fy The Met, and Met-ify the Wiki[ред.]

The Wikipedia Library Card Platform: How you have access to 100,000 journals[ред.]

Стан досліджень прогалин у знаннях (21/07)[ред.]

The State of Research in Knowledge Gaps

SalimJah, Cervisiarius, RYazdanian, LZia_(WMF), Miriam_(WMF), Diego_(WMF), BMansurov_(WMF)

Відвідав Aced

Є три категорії прогалин у знаннях (knowledge gaps):

  • Прогалини в контенті (content gaps);
  • Прогалини у переглядах/прочитанні (readership gaps);
  • Прогалини серед дописувачів (contributorship gaps).

Говорили тільки про перші дві складові

Тенденції в readership gaps:

  • Більшість людей читають Вікіпедію мовою їхньої країни. Найбільший відсоток в Австралії і Японії. Найменший — у Нідерландах, Чехії і Бельгії. (Опитування проводилося не по всьому світу, тому результати не особливо репрезентативні). (доповнення від nickispeaki — лише близько 5% білорусів читають білоруською у Білорусії — навряд у Нідерландах відсоток менший — і швидше всього, не лише в одній Білорусії таке...)
  • Менше 20 відсотків людей читають різними мовами протягом однієї сесії.
  • Багато статей існують лише в одному мовному розділі. Найвищий відсоток (біля 12%) в Англійській Вікіпедії. На другому місці, звичайно, себуанська:)

Прогалини в контенті:

  • Біля 22% статей в ЕнВікі мають тільки один розділ — очевидно, що в більшості випадків це вказує на їхню невисоку якість.
  • Мета Фонду — автоматизувати визначення прогалин у контенті і допомогти у їхньому подоланні (наприклад, автоматично пропонувати розділи, які можна додати; створювати загальні паттерни — наприклад, структуру розділів у статтях про міста). Це працює на основі мережі категорій.

Проблема із покладаннями на категорії для автоматизації доповнення контенту — те, що такий принцип гарно працює тільки з великими мовами.

Важливий напрям — використання зображень. Їх часто сприймають краще за текст — див. Picture superiority effect.

  • Основний крок у цьому напрямі, який робить Фонд — додання зображень у Вікідані.
  • Для цього автоматично визначають, які зображення підійдуть: оцінюють як якість (головний критерій — наскільки зображення близьке за якістю до тих зображень, що були визначені якісними), так і релевантність конкретному запису Вікіданих.

Wiki Takes (21/07)[ред.]

Нотатки NickK[ред.]

Адріан Естевес, Rodelar, Вірхінія Дієс (Іспанія), нотатки NickK

  • В Іспанії населення їде з сіл до міст, мало контенту про села.
  • Проект «Жодної іспанської громади без фото»: закликали різні громади завантажувати фото на Сховище. У 2015 громад без фото було 2200, зараз їх 615.
  • Wiki Takes: поїздки на один день, щоб сфотографувати якомога більше в певному місті чи регіоні. 5 поїздок у 2015—16
  • У 2017—18 дві поїздки на цілий регіон: одна на 24 громади, інша на 31. Обрали маршрут, 3—4 вікіпедисти на машину.
  • Фотографують церкви, місцеві ради, цвинтарі, школи, підприємства, панорамні види, станції, скульптури, таблички з назвами вулиць, спортивні споруди, мости тощо. А також трактори, казарми, люки, знаки, фонтани, лавки, смітники, вітряки, старі автомобілі тощо.
  • Зустрічалися з місцевими жителями, їм це було цікаво. Місцева преса підтримувала. Гарна реклама вільним знанням.
  • Поради (корисно для вікіекспедицій):
    • Підготовка займає багато часу
    • Важливо заздалегідь підготувати маршрути та зробити так, щоб учасники мали всі потрібні карти
    • Організувати команди з 3-4 осіб та машиною
    • Зустрітися наперед і обговорити
    • Забезпечити учасників обідом, можливістю придбати воду, сходити в туалет тощо.
  • Головна відмінність від наших вікіекспедицій: готують маршрут одні люди, а потім шукають відповідних зацікавлених людей, які туди поїдуть.

Недоліки: Порівняно з нашими Вікіекспедиціями, високі витрати на проїзд та на готелі.

Нотатки Sergento[ред.]

Іспанія, WikiTakes. Брак контенту про сільську місцевість. У 2015 чверть НП не мали фоток. За три роки понад 8000 фоток і зараз фоток не мають менше ніж восьма частина. Вибирали села і цілі регіони, в яких бракує фотографій, складали перелік об'єктів у цих селах, які варто сфоткати. Обирали церкви, ратуші, цвинтарі, школи, фабрики, станції і все інше (наприклад, якщо якесь цікаве ремесло). Маршрути складали для авто на 3-4 людини, маршрути складали біля 800 км щоразу (5 чи 6 поїздок). У процесі також спілкувалися із місцевими, куштували місцеву їжу і пояснювали людям, навіщо вони це роблять (проповідування вільних знань :) ), що таке Вікі і що вони теж можуть редагувати, заводили друзів. Люди з фотиками привертали увагу і так вдавалося розговорити місцевих про місцеві цікавинки, побут, ремесла.

Покрили в останній поїздці 31 муніципалітет, 8 учасників у 3 командах, зняли понад 3000 фоток, 30% яких використовуються у статтях. Планування зайняло 3-4 місяці. Підготовка і планування потребують зусиль, щоби нічого вартого не пропустити у цих селах. У поїздках передбачають зупинки, обіди і відпочинок, оскільки маршрут дуже насичений. Ці три групи працюють одночасно в одній місцевості і зустрічаються на обід і ночують в одному готелі.

Завдяки місцевим також знайшли місця, які не змогли знайти на етапі планування, бо інформація була зовсім відсутня. Ті розповідають, чим вони гордяться і що можна сфоткати і дописати.

Контактів із муніципалітетами не було перед тим, планування тільки через Гугл.

Унаслідок покращують інфо про ці місцевості у 5 вікіпроектах. Коммонс, Вікідані, Вікімандри, Вікіпедія і ще якийсь.

/У процесі виникла ідея зробити це в нас трохи інакше. Або зовсім інакше. Іспанська версія більше схожа на вікіекспедиції, але потребує значних зусиль у плануванні і дає вихід лише для вузького регіону за раз. Думка яка мене навідала - щось типу ВЛЗ чи ВЛП, щоби залучити людей масово. Відмінність цього заходу в тому, що нам не обов'язково мати художню цінність для таких фотографій і не обов'язково залучати до журі професійних фотографів. Більш того, маючи за мету подібного заходу освітлинювання сіл і інших віддалених місць, можливо можна було би визначати переможців (чи в якому форматі воно там буде) якимось більш статистичними методами, на кшталт кількісних номінацій. Але загалом навіть "переможців" як таких можливо не варто визначати. Бо якщо мати на меті освітлинювання НП, то кожна світлина місця, куди малоймовірно хтось поїде заради фоток, це перемога. Тому хотілося би трактувати як "переможців" ширше коло учасників і може не називати нікого прямо переможцями. Натомість, мотивувати і віддячувати людей за участь якимось корисними штуками. Що підводить до:

Відмінність друга - авдиторія учасників. Виходячи з вищесказаного, учасниками такого заходу я бачу людей, які живуть у тих місцинах або регулярно там бувають. Багато хто має смартфони з камерами і для енциклопедичних цілей навіть такої якості фотознімків (якщо вони нормально зроблені, ясна річ, без тремтіння і т.і.) цілком достатньо. І такі знімки не менш енциклопедично цінні, ніж знімки проф фотографів зроблені на проф обладнання. З цього також випливає, що мотивація за участь таким людям (швидше за все далеким від ідеології вільних знань, вікіпедії і т.і., тобто, з зовсім іншими цінностями) повинна бути зрозумілою для них і цінною. І це питання для подумати. Що може бути нагородами/подарунками за участь і щоб це могло бути дешевим (бо масовим, для широкого кола людей. Оптимістично, так)

Коротше, якщо є якісь ідеї, які виросли з чи корелюють із тим, що я тут написав, діліться і може щось із цього вийде./

Lightning talks (21/07)[ред.]

Відвідав Aced

  • GastelEtzwane (Вікімедіа Швейцарія): Kiwix — засіб для редагування Вікіпедії офлайн. Потрібен через відсутність електрики й інтернету в сільській місцевості. Важливі аспекти — наявність централізованої локації, куди можна надсилати найновіші файли; волонтери мають принести і встановити Kiwix; потрібні гроші на транспорт і проживання, технічні аспекти. Працюють у Західній Африці (здається, тільки в Сенегалі).
  • Marcmiquel (з Каталонії): Wikipedia Cultural Diversity Observatory — проект для ліквідації прогалин у знаннях і розвиток міжмовної співпраці. Це все сконцентровано на сфері культури. Детальний опис — Grants:Project/Wikipedia Cultural Diversity Observatory (WCDO)
  • Joe Sutherland (Фонд Вікімедіа): представив буклет із безпеки на заходах (називається “Keeping events safe”). Більше інфи — на meta:Keeping events safe і в самому буклеті — Keeping events safe booklet.
  • Ranjithsiji (з Індії, працює у Вікіпедії мовою малаялам): інструменти для проведення успішного едітатону. Едітатони — дуже корисний інструмент для популяризації редагування Вікіпедії. Якщо захотіти, провести едітатон дуже просто — не потрібно мати права адміна чи велику команду (хоча це допомагає, звісно). Кроки для організації едітатону: сторінка у просторі “Вікіпедія”, шаблон для позначення статей, інструменти в Toolforge (наприклад, PetScan для аналізу категорій).
  • Sky Harbor (Вікімедіа Філіппіни): Вікіпедія як інструмент боротьби з фейковими новинами. Вікімедіа Філіппіни вибрала “вікіпедиста за посадою” (Wikipedian-in-Residence) — другого в Азії і першого в Південно-Східній Азії. Він працює у Bantayog ng mga Bayani — музеї, який присвячений героям періоду військової диктатури і професійно стежить за покращенням якості контенту, навколо якого часто виникають фейкові новини.
  • Асаф (Фонд Вікімедіа): The Wikidata Terminator — інструмент для зручного заповнення описів на Вікіданих у записах, де їх найбільше не вистачає. Лінк. Також згадав про “Wikidata in one page” — стисла шпаргалка для тренінгів про Вікідані і просто для того, щоб відновити щось у пам'яті.

Фейкові новини (21/07)[ред.]

Dimi_z, Ян Герлах. Нотатки NickK

  • Найскладніше — визначити fake news.
  • Країни часто роблять це перед виборами, зокрема, в ЄС чи в Бразилії.
  • Спроби криміналізувати фейкові новини. Малайзія відправляє людей до в'язниці за неправдиві новини. Ризик заборон критицизму.
  • Франція ухвалила закон проти фейкових новин, доволі нормальний
  • Ризик того, що нашвидкуруч ухвалять казна-що.
  • Все більше питають, як це робить Вікіпедія, бо вважають, що у Вікіпедії все добре.
  • Вікіпедії потрібна боротьба з дезінформацією (інакше вони потраплять до новин), але в той же час не потрібна цензура.

Відкриті, безпечні та дружні спільноти (21/07)[ред.]

Anasuya Sengupta, Esra'a Al Shafei, Jason Hudson. Нотатки NickK

  • Відкритість — це не продукт, а процес. У підсумку можна отримати вільний продукт, а можна не отримати.
  • Ми залучаємо до спільноти нових людей, а вони отримують шаблони в своїх нових статтях або взагалі вилучення — після цього вони не вважають нашу спільноту особливо відкритою.
  • Не можна бути відкритою спільноти без безпеки та довіри.
  • Основою безпечної спільноти є взаємна довіра.
  • Перед запрошенням певної групи на захід чи на вікі слід подумати, чи варто її представників запрошувати, чи ми зможемо ми забезпечити їм відповідні умови..

Які частини статті справді читають (22/07)[ред.]

Which parts of an article are actually being read?

Тілман Байєр (Tilman Bayer, Wikimedia Foundation)

Відвідав Aced

Багато років кількість переглядів статті була основним статистичним виміром, на який опиралися вікіпедисти — але цього не достатньо, потрібно досліджувати паттерни поведінки читачів. Очевидно, що початок статті читається набагато краще, ніж її кінець — але що ще ми можемо дізнатися? Тілман Байєр розповідає про дані найновіших досліджень.

Дочитування статей (дані з додатку Вікіпедії для Android):

  • 32% відсотки переглядів сторінок — не далі першого екрана
  • Тільки у 5% переглядів користувачі доскролили до кінця статті
  • Тільки 25% користувачів доскролили до кінця хоча б якоїсь статті за тиждень

На які точки екрану дивляться — дані лабораторних досліджень.

  • Статті не читаються лінійно, читачі “перестрибують” очима по сторінці.
  • Найефективніший спосіб дослідити це — eyetracking studies. Фонд поки такого не робив (вони дуже дорогі), але деякі дослідники застосовували цей метод до десктопної версії Вікіпедії.
  • Більшість користувачів дивляться спочатку на зміст статті, потім — на інфобокс. Також багато дивляться на списки.

Які розділи читають — дані мобільної веб-версії.

  • У мобільній веб-версії розділи згорнуті по дефолту, їх треба вручну розгортати. Тому це стає корисним джерелом статистики.
  • У 60% переглядів читачі не розгорнули жодного розділу -> переглянули тільки вступ.
  • Особисте життя відомої людини цікавить читачів набагато більше, ніж діяльність (на прикладі Барака Обами). Нікого не цікавить розділ “Зовнішні посилання”.

Читачів цікавлять розділи, які містять практичну інформацію. Наприклад, найпопулярніші розділи статей про хвороби — про симптоми і ознаки хвороби.

  • Загалом — чим нижче розташований розділ, тим менш він популярний. Але при цьому тема/назва розділу грає значну роль.

Ще одна нова функція — попередні перегляди статей (page previews). Статистика дозволяє дізнатися, якими внутрішніми посиланнями читачі найбільше цікавляться. Провели дослідження на прикладі статті про Обаму:

  • Мало клікають на посилання про дуже загальні терміни (міста, дати, роки). (Aced: логічне припущення цієї інформації, про яке говорили глядачі під час обговорення, — те, що, мабуть, не потрібно ставити посилання на такі загальні речі).
  • Цікавляться конкретними, менш відомими статтями; у випадку Обами — його реформами. (Aced: мені здається, що це вказує на те, що цікавляться не просто маловідомими термінами, а тими статтями, об’єкт яких не дуже відомий, але при цьому має практичне значення. Було б цікаво перевірити це припущення на більшій вибірці статей, але, здається, ширшого аналізу за цією метрикою поки не проводили).

Ми навчилися одній речі, організовуючи Вікімедіа Конференцію. Як ми можемо застосувати це для Руху? (22.07)[ред.]

We learned one thing from organizing the Wikimedia Conference. How could we apply this in the Movement?

Нотатки Sergento

Неможливо зробити програму, яка задовольняє всіх і тому неможливо бути "супермаркетом" у якому є все. Тому багато тем вирішили винести в інші події, а конфу зосередити на стратегії і governance. Вирішили винести "навчальні" сесії на локальніші події, бо там більше контекстуальності і це ефективніше.

З іншого боку, організація локальних конференцій веде до вигорання команди (приклад Буенос-Айреса). Менші чаптери/групи не мають можливості викор. найм працівників і всі труднощі лягають на волонтерів. Особливо складні питання логістики, а також менш якісні програми заходів. Важливим є питання поєднаності заходів /як я розумію, мова про те, що ці різні заходи повинні доповнювати одне одного, а не повторювати/. Локалізація заходів дає змогу краще розуміти брак знань/умінь в локальному вимірі і ефективніше їх заповнювати.

Питання від Пероганича про те, чи є аналіз на тему відвідування сесій учасниками. Типу, багато людей не мають можливості приїхати раніше чи залишитися надовше, тому використовують оплачені конференційні дні для валандання по місту замість відвідування сесій. Відповідь - що намагалися це проаналізувати, чому люди не ходять на сесії (з яких би то не було причин). Важко утримувати увагу впродовж всієї програми дня (особливо якщо вона довга і насичена) і це робить відвідування неефективним.

Зауваження про те, що ми сидимо у залах без вікон і зовсім відірвані від місцевого контексту навіть перебуваючи тут.

Ще зауваження, що ми не турагенція і приїхали працювати, але якщо ти за тридев'ять земель, то учасники майже напевно матимуть відчуття, що вони щось пропустили.

Ще коментар про те, що почали думати про піші групи для учасників, щоби вони могли бачити місцевих - бо для цих людей теж вони створюють Вікі.

Представлення Вікіпедії новим читачам (22/07)[ред.]

Introducing Wikipedia to New Readers

SGill (WMF), ZMcCune (WMF) + панель з багатьох волонтерів з різних країн

Відвідав Aced

Інтернет-користувачі мало знають про Вікіпедію (показували ті самі дані, що й на минулорічній Вікіманії — можна їх глянути, наприклад, у цьому блог-пості ВМУА). Найменша обізнаність — біля 20-30 відсотків інтернет-користувачів — в Іраку, Нігерії та Індії.

Для популяризації у різних країнах Фонд вибрав різні стратегії.

  • У Нігерії — акцент на комедійному аспекті. Ролик “Еммануела іде до школи” (“Emmanuella goes to school”; https://www.youtube.com/watch?v=2qDH4bPvfMw) з місцевою комедійною зіркою набрав 9 мільйонів переглядів тільки на YouTube.
  • В Іраку — на позитивні сторони Вікіпедії, її культурну цінність. Записали короткий ролик (https://www.youtube.com/watch?v=ol8Iay9O7Tk), знайшли партнера для промоції. Вийшло дуже вдало: понад 5 мільйонів переглядів загалом, підняли показник обізнаності серед інтернет-користувачів про Вікіпедію з 19 відсотків до 40. (то точно ТОЙ ролик? Тоді чому переглядів менше 1000?)
  • В Індії — показали, як Вікіпедія корисна для щоденного життя, і звернулися до емоцій. Відео “Wikipedia - Ektara” (https://www.youtube.com/watch?v=u6P4ZxxCPD4) набрало 1,7 мільйона переглядів тільки на YouTube — плюс поширення іншими каналами.

Інструменти, які використовують волонтери — кампанії в Instagram, анімаційні відео — міні-мультфільми.

Стратегія 2030, регіональні групи (22/07)[ред.]

Дискусія, модерують Бгав та Каарел Вайдла. Нотатки NickK

Питання того, як залучити регіональні спільноти.

  • Іберокооп створив групу в Телеграмі, де дискусії переважно проходили у вихідні. Відкрита для всіх, було багато учасників і багато інтересу.
  • Важливий зв'язок 9 робочих груп зі спільнотами в регіонах.
  • Східна Азія. Мова обговорень — англійська, але іноді є дискусії своїми мовами. Деякі спільноти мають дискусії своїми мовами.
  • Африка. Найактивніші — розсилки. Щомісячні скайпозустрічі між різними країнами (African Hour). Регіональні групи у соцмережах (WhatsApp). Багато людей, на жаль, не долучаються. Мова — англійська.
  • CEE. Потрібно уникнути burnout'а: багато людей перекладали на першому етапі, взяли участь 5—10 людей, і на другому етапі вже не перекладали через брак мотивації.

Lightning Talks (22/07)[ред.]

Відвідав Aced

  • Visem (ВМУА): конкурс “Підтримай Вікімандри українською” — конкурс був успішним, допоміг відчутно збільшити кількість статей. хоча залишилась проблема утримання користувачів після конкурсу.
  • Tomasz Bladyniec (Вікімедіа Польща): як залучати молодь до Вікіпедії. Коли ми говоримо про віковий дисбаланс (age gap), ідеться в основному про літніх людей — але не треба забувати про молодих. Візуальний редактор — гарний крок для їхнього залучення. Розвиток шаблонів.
  • Lukas Mezger (Вікімедіа Німеччина): зменшення впливу вікі-руху на довкілля. Це наше завдання, бо у нас впливовий бренд і велика спільнота. Представив Wikimedia Sustainability Initiative. Пропонує чотири кроки — три з них ті самі, що він представляв на минулій Вікіманії (див. Вікіманія 2017#Негативний вплив Вікіпедії на навколишнє середовище (13/08)). Новий крок — уможливити і заохочувати віддалену участь в конференціях, щоб мінімізувати кількість шкідливих для довкілля польотів. З минулого року ми не зробили особливого прогресу, Вікімедіа робить не менше, але й не більше за всіх інших.
  • Daniel Mietchen: Вікідані треба інтегрувати в навчальні програми, бо у них є універсальна користь.
  • OrbiliusMagister (бюрократ Італійських Вікіджерел): залучав студентів до розшифровки і вичитки джерел у Вікіджерелах. Залучив майже дві сотні студентів, вийшло успішно для всіх: для Вікіджерел — новий контент і робоча сила, а студенти зацікавилися філологією і вікі-проектами.
  • Jamie Tubers (Вікімедіа Нігерія): Instagram-кампанія для промоції Вікіпедії в Нігерії. У Нігерії один із найнижчих рівнів обізнаності про Вікіпедію, але популярні соціальні мережі. Суттю кампанії було заохочення людей розповідати, що вони знають про Вікіпедію. Перевага такого підходу в тому, що він дешевий.
  • Rosie Stephenson-Goodknight (Англійська Вікіпедія): розповіла про свій проект Women in Red — коротке представлення основного. 60 тисяч статей за останні 36 місяців, 6 заходів щомісяця. Три дні тому подали заявку на створення юзер-групи під назвою «Спільнота візуалізації гендерного різноманіття» (Gender Diversity Visualization Community). Збираються розвивати бібліотеку і віртуальний музей.

Community Capacity Development (22/07)[ред.]

Асаф Бартов, нотатки NickK

Після пілотних проектів (вирішення конфліктів в Україні) два нові:

  • Community Capacity Map. Загальні напрямки: комунікації, здоров'я спільноти, партнерства, технічні знання, організація заходів, збір пожертв, оцінювання, кадрова політика, управління організаціями (governance). Усього виділено 35 capacities. По кожній виділені різні рівні: високий, середній, низький.
    Задача: обговорити й заповнити m:CCM (то може таки заповнимо? Хтось візьметься? Бо я щось не зовсім зрозумів, що там треба робити... - nickispeaki)
  • На основі цього будуть розроблені тренінги, вишколи, лекції, обмін досвідом тощо.

Започаткування спільнот (22/07)[ред.]

Гереон Калькуль (Німеччина), нотатки NickK

Історії спільнот у Руанді, Того, Замбії тощо.

  • Ідентифікувати бар'єр до участі. Це може бути невідповідні правила (наприклад, люди хочуть бачити рецепти, а вони заборонені), недостатня реклама (наприклад, люди слухають радіо, а на радіо нема).
  • Проблема утримання редакторів після вишколів. Приходять дуже мотивовані люди... і більше не повертаються. Рішення: залишатися на зв'язку з ними, нагадувати про себе (чи можемо допомогти, чи вам цікаво написати про цю тему тощо)
  • Шукати спільноти з подібними історіями. Зв'язати з людьми з інших спільнот тощо.
  • Шукати людей, які зацікавлені. Наприклад, люди, зацікавлені в статтях про культуру чи про жінок — це допоможе затягнути їх до Вікіпедії.
  • І в підсумку найбільше шансів, що люди зможуть долучитися до Вікіпедії напряму, просто зареєструвавшись. Це рідкісна можливість, їм важливо допомагати, щоб вони затрималися на проекті.

Ідеї для кримських татар?

Diversity Toolkit (22/07)[ред.]

Чінмаї С.К. та Рохіні Лакшане (Індія), нотатки NickK

Побудовано на основі досвіду спільнот в Індії, для яких вони розробили інструментарій підвищення різноманітності.

  • Кастова й патріархальна спільнота. Постійні конфлікти між спільнотами, як соціальні, так і культурні.
  • У спільноті бракує знань з гендерних питань, розробки програм, участі громадськості в процесі.
  • Проблеми: відмова визнавати дисбаланс, проблема нейтральності, токсична культура на вікі.
  • Напрямки підвищення різноманітності:
    1. Виділити фактори (стать, національність тощо) та враховувати їх в наступних програмах.
    2. Підтримка недопредставлених груп у спільноті, шукати досвід людей з цих груп.
    3. Виділення прогалин у контенті, пошук способів виділити й виправити їх.
    4. Створення безпечної атмосфери на заходах. Новачки приходять у нове місце та хочуть побачити щось знайоме та безпечне.

Користувацький досвід у Вікіпедії: як ми можемо його покращити? (22.07)[ред.]

User Experience in Wikipedia: How Can We Improve It?

Нотатки Sergento

Важко однозначно сказати, що таке користувацький досвід, тому також важко аналізувати його і як його покращувати. Одним зі способів є впровадження User-centered design.

Фактори, що впливають на досвід користувачів Вікі - багато. З одного боку це також добре, бо є багато можливостей його покращувати.

Досвідчені користувачі часто нехтують внеском новачків без пояснень. Також вони зневажають інструменти, які могли б бути корисні новачкам і в результаті вони їх не отримують. (Візуальний редактор як приклад інструменту, який зневажають)

Пропозиції нових інструментів здебільшого приходять від досвідчених користувачів, які зосереджені на їх потребах і рідко включають речі, які можуть бути корисними для новачків. Через це важко планувати на довгий час і розвивати потрібні новачкам інструменти.

Одним зі споріднених аспектів є "консенсус", який знаходить часто група одних і тих самих користувачів, у яку важко втрутитися новачкам. Тому в них може скластися враження, що вони нічого не можуть і їх ігнорують.

Пропонують новий прапорець??? UX Flag. Люди, які б мали бути посередниками між новачками і іншими щодо поточних правил і стану справ у Вікі.

Складність контенту і системи провокує важкість вникання в цю систему. Очікують, що цей прапорець з функціями допоміг би змістити фокус із контент-центрованого трохи до користувач-центрованого.

Також щоби розмити межу між читачами і редакторами, вікіпедійні події мають бути більш видимими для новачків, щоби вони розуміли, що можуть брати участь у Вікі як фотографи, богема-учасники, перекладачі і т.і. До цього можна мати on-boarding план, який би допомагав увійти в спільноту в різних якостях (див вище) і поступово, можливо, вникати в правила і ставати редакторами власне статей.

Також думають про інструменти, які б могли допомагати новачкам. Наприклад, інструмент, який би пропонував новачкам додати до статті зображення із відповідної іншомовної статті.

Про представництво на Community Village[ред.]

нотатки Sergento (без дати)

Я не знаю, на котрих подіях ще крім Вікіманії роблять столи-представництва, але якщо роблять, то це ще актуальніше.

Яка мета цих столів? Якщо просто розповісти про те, чим займається чаптер, а не тільки пороздавати сувенірів, яких завжди бракує, то можливо варто готувати щось таке, як поляки - просто на нудних і чорнобілих А4 розказано що до чого (фото 1). Там можна помістити фотки, qr-коди на відповідні сторінки і т.і. якщо комусь цікаво, він зможе просто перейти за посиланням, а не лише нагребти халявних календарів чи ще чогось бо воно кольорове і гарно виглядає. Їх можна зверстати, щоби вони мали стравний вигляд, додати інфографіку, чи що, але ідея така, щоби його брали ті, кому цікава інформація і щоби за потреби його можна було роздрукувати на місці.

Щоби привабити людей, можна замість календарів привезти цукерок (фото 2) (ага, були. Потім побачив).

/Поспостерігавши за динамікою руху цукерок, мушу визнати, що привернення уваги до столу цукерками - не дуже ефективно. В результаті цукерки масово зникають, а на все решту уваги не звертають. Ну, тобто, кому байдуже до представлених на столі досягнень, того цукерки до них не навернуть :( переводняк цукерок просто. Схоже, ці люди навіть не звертають уваги, на якому столі і з якої країни ці цукерки. /

Може, скомбінувати цукерки з ідеєю вірмен з анкетами - відповів правильно на 3 запитання про Україну - отримай цукерку. Чи якось так. А відповів правильно на всі - то можна і футболку.

Або ще варіант - привозити те, що написано українською, щоби не так швидко розхапували. Як он, як багато людей читають іврит (фото 3)? І лиш англійською аркуш простий із поясненням що це таке, навіщо воно і з посиланнями на Коммонс, де можна знайти макети і т.і . А на готове наліпити наліпки - «подивився залиш іншим» (фото 4).

Див. також[ред.]