Wikimedia Diversity Conference 2017

Wikimedia Diversity Conference 2017, присвячена проблемі різноманіття в руху Вікімедіа, проходила з 3 по 5 листопада 2017 року в Стокгольмі. Учасником з України був Aced.

Основні ідеї

Над чим потрібно працювати:

• Надання голосу групам, які недостатньо представлені у Вікіпедії:
  • Жінки.
  • ЛГБТ-спільнота.
  • Малі народи; особливо ті, в яких усна культура превалює над писемною.
  • Літні люди.
  • Люди із обмеженими фізичними можливостями / психічними захворюваннями.
• Покращення інклюзивності Вікіпедії, зниження вхідного бар'єру і полегшення досвіду новачків.

Цікаві ідеї із організації конференції

• Використовували Mentimeter, який дозволяє великим аудиторіям голосувати і поширювати свої ідеї in the real-time. В нього є безкоштовна версія.
• Гра Bingo не для виступів, а із різними характеристиками людей (e.g., використовує лише Firefox або вперше відвідує вікі-конференцію, або на два роки молодш(ий|а) за вас) — потрібно підходити до різних людей і запитувати. Це класно діє для тім-білдінгу у відносно невеликих групах (на кілька десятків людей), де більшість людей не знають одне одного.
• Бейджі учасників використовувалися не тільки для карточки з іменем, а як маленька папка з корисними роздатковими матеріалами. Плюс ім'я учасників написано на двох сторонах бейджа — цього так не вистачало на Вікіманії:)

Нотатки із заходів

Промова-відкриття (4 листопада)

Кетрін Маер (Katherina Maher), виконавчий директор Фонду Вікімедіа

• Важливість різноманіття складно переоцінити. Вікіпедія та суміжні проекти вже змінили світ (цікава ремарка від Леннарта Гульдбрандссона — завдяки свої власній неавторитетності як академічне джерело Вікіпедія підвищила рівень критичного ставлення до джерел), але вона ще далеко від повноцінного різноманіття та реалізації потенціалу різних спільнот.
• Світ стане кращим місцем, якщо якнайбільше людей будуть мати доступ до тієї суми вільних знань, яку вікі-рух має на меті створити. Це радикальна мета, але вона критично необхідна. Wikimedia Diversity Conference, в якій беруть участь близько 80 учасників із 43 різних країн, є хорошим місцем для того, щоб обговорити цю проблему.
• «Я хочу визнати брак різноманіття, який я сама втілюю». Кетрін, яка займає найвищу офіційну посаду серед Руху Вікімедіа, представляє домінантну більшість — хоч вона є жінкою, але одночасно вона білошкіра, походить з Північної Америки, її рідною мовою є англійська, вона не є людиною з обмеженими можливостями, і вона мала можливість отримати чудову освіту. Такі характеристики поділяє меншість населення світу — тому потрібно прислухатися до більшості.
• Ми стикаємося із зовнішніми проблемами. Прикладом є блокування Вікіпедії в Туреччині. Коли ти присіла відпочити на 15 хвилин і не можеш глянути статтю у Вікіпедію про щось, що зацікавило протягом дня — здається, ніби тебе позбавили частини мозку.
• Приблизно 70 тисяч людей активно редагують Вікіпедію щорічно — і лише половина цього внеску припадає не на Англійську Вікіпедію. В Африці є лише одне регіональне відділення Фонду. Як ми докотилися до такого життя?
• Посилаючись на американську громадську діячку Бріттані Пекнетт. Рівність сама по собі не є достатньою. Не достатньо надати всім рівні ресурси — потрібно забезпечити досягнення рівних результатів (equal outcomes), надаючи при цьому різні інструменти та різні ресурси. (The journey from equality to equity).
• Шлях від простого чисельного різноманіття до повноцінної інклюзивності включає в себе п'ять кроків:
  • Делегування впливу (shared power). Втілення в життя принципу «нічого про нас без нас» (nothing about us without us).
  • Децентралізація культури.
  • Культивація ідентичностей.
  • Мовна доступність.
  • Фокус на маргіналізованому.

Проект Gender Diversity Mapping (4 листопада)

Розі Стівенсон-Ґуднайт (Rosie Stephenson-Goodknight), активна учасниця Вікіпроекту Жінки, Вікіпедист(ка) року 2016

Виступ був, по суті, презентацією попередніх підсумків проекту «Вимірення гендерного різноманіття» (Gender Diversity Mapping), який був заснований у 2017 році і має на меті всецільно вивчити стан справ із гендерним різноманіттям у вікі-проектах.

• Цілі проекту:
  1. Теперішнє: створити зліпок вікі-спільноти за минулий рік (2016-2017). Виміряти їхню ефективність у короткостроковому, середньостроковому і довгостроковому вимірах.
  2. Минуле: віддати пошану тому, що було досягнуто за минулі 15 років.
  3. Майбутнє: Яку діяльність ми хочемо відстоювати у майбутньому?
• Проведено понад 65 інтерв'ю із користувач(к)ами з 23 різних країн/мовних спільнот (лінк на список всіх країн і мов).
• За результатами проведеної роботи виконавці проекту підвели прелімінарні підсумки, які дозволили виокремити сім головних тез:
  1. Гендер значною мірою контекстуалізований культурно (gender is highly culturally-contextualized). Це означає, що його можна зрозуміти тільки через культурний контекст. В деяких суспільствах культурні табу на обговорення гендерних проблем значно більші, ніж в інших суспільствах
  2. Ми ще не досягли достатнього рівня інклюзивності. Це проявляється, зокрема, в питаннях гендерної бінарності — проекти з гендерної різноманітності постійно працюють з жінками, але не включають представників ЛГБТ-спільноти. Як сказала одна із учасниць інтерв'ю, «люди вдають ніби не існує інших гендерів, окрім цисгендерних чоловічого та жіночого. Наразі я [не можу] знайти жодних представників третьої статі серед дописувачів Вікіпедії».
  3. Прихована упередженість (implicit bias) проникає повсюди. Серед іншого, у Вікіпедії недостатньо представлена усна культура. «Лише 7 відсотків глобальних знань опубліковано у книжках» — таким чином, небагаті спільноти, які не можуть собі дозволити оцифрування джерел і публікацію нових авторитетних джерел, не отримують права голосу. Коментар: Наразі, здається, ще не розроблено ефективних методів вимірення авторитетності усних джерел, які не відповідають «західним канонам» перевірності. Учасники інтерв'ю цього проекту поки не пропонують робочої альтернативи.
  4. Ми працюємо, щоб побороти дисбаланс впливу (power imbalance). Власне кажучи, йдеться про недостатнє представництво жінок у вікі-проектах.
  5. Є багато способів долучитися, і кожен з них має право на існування. Не обов'язково лише створювати статті. Кількість редагувань не має визначати важливість учасників вікі-проектів.
  6. У нас є відчуття солідарності — так само як і відчуття ізоляції. Коментар: із цим пов'язана проблема «мильної бульбашки», filter bubble. Коли представники певної меншини зустрічаються лише між собою і у своєму вузькому колі обговорюють певні проблеми, вони відчувають себе найбільш комфортно — але це не вирішує найбільш глобальної проблеми: поширення їхніх ідей серед ширшого кола людей.
  7. Ми ще досі вчимося, як розповідати нашу історію. Частково пов'язано з пунктом #3 — деякі проблеми не отримують достатнього представництва у вікі-проектах, бо не висвітлені в інших джерелах, стигматизовані у відповідних спільнотах.

Як рухатися в бажаному нами напрямі? (4 листопада)

How to move in the direction we want?

• Спочатку було представлення стратегічного напряму і розповідь про розробку стратегічного напряму. «4 треки, 2 фази, 3 цикли, 5 тем, 1 напрям».
• Фокус на двох аспектах із напряму: «знання як послуга» і «справедливість знань».
• Більшу частину цієї сесії зайняло WikiCafé — обговорення трьох питань, пов'язаних із стратегічним напрямом і різноманіттям. Воно було проведено у невеликих групах по 5-6 людей, які постійно перемішувалися (залишав(ла)ся тільки host групи, в чиї обов'язки входило забезпечувати плинність дискусії і записувати основні ідеї). Я не виніс ніяких принципово оригінальних ідей із цих дискусій — але для Вікімедіа Україна може бути цікавим сам формат, він гарно працює для тім-білдінгу на заходах з 30+ людей.

Бліц-промови (5 листопада)

1. Підтримка Вікіпедій мовами корінних народів Латинської Америки

«How we can support indigenous communities that want a Wikipedia in their native language?», Едді Авіла (Eddie Avila)

Едді з Болівії, він представляє некомерційну організацію Global Voices, метою якої є надання голосу недостатньо пресдтавленим спільнотам, і працює з представниками автохтонних народів у Вікіпедії.

Його інтерв'ю з учасниками проектів дозволили визначити три ключові ідеї (важливі, але доволі очевидні, як на мене — Aced).

1. Ініціативи із розвитку Вікіпедій малими мовами повинні виходити від представників цих спільнот. Якщо ти навіть не розмовляєш певною місцевою мовою, немає сенсу намагатися самостійно запуститити Вікіпедію цією мовою.
2. Представники відповідних спільнот повинні грати ключову роль у виконанні цих ініціатив.
3. Всі ідеї потрібно узгоджувати і виконувати разом із представниками мовної спільноти.

Коротке формулювання для цих трьох ідей англійською — from the language community, by the language community, with the language community.

2. Збільшення представництва жінок в Іспанській Вікіпедії

«Increasing the number of women in Wikmedia Projects in Spain», Вірджинія Діез (Virginia Diez)

Вірджинія — директор з комунікацій Вікімедіа Іспанія.

Поточні проблеми із гендерним розривом в Іспанській Вікіпедії / Вікімедіа Іспанія:

• Лише 15% жінок серед активних користувачів Вікіпедії.
• 22% з усіх біографій в Іспанській Вікіпедії — про жінок.
• Серед членів WMES — 23% жінок (33 жінки із 146 учасни[ків|ць]). Серед семи членів правління — одна жінка (14%).

Що зроблено для покращення ситуації?

• 14 із 19 едітатонів присвячено гендерному розриву.
• Спроби покращити атмосферу в спільноті.
• Побудова міцніших зв'язків із профільними організаціями поза вікі-рухом.
• Краща комунікація з медіа.
• Щорічний захід Dia De Las Escritoras («День письменниць»). Заснований у 2016 році, проводиться з Національною бібліотекою Іспанії, має на меті розширення тематики іспанських та латиноамериканських письменниць.

Результати:

• 350+ нових статей, 60+ покращених.
• Поширення «феміністичної» («feminist», не «female» — Aced) точки зору.
• Залучено 117 жінок.
• Вдалося отримати висвітлення в національних та регіональних газетах, а також радіо-інтерв'ю.

На сьогодні основним викликом є не лише чисельне збільшення жінок-учасниць, а й поглиблення їхньої участі у прийнятті рішень, збільшення їхнього представництва на лідерських ролях.

3. Використання особистого підходу у подоланні проблеми недостатнього представництва жінок

«Recruting women using the personal touch», Гана Ярів (Hana Yariv)

Суть промови в тому, що важливо використовувати персоналізований підхід у залученні жінок до Вікіпедії. Це означає брати до уваги інтереси кожної учасниці. Треба не соромитися підходити/писати людям і просити їх про щось. Приклад — британка Елісон Джексон, яка професійно займається фотографією і яка відразу погодилася викласти кілька своїх фото у Вікіпедії.

4. Як ми можемо уникнути консерватизму і замкненості у Вікіпедії

«How to avoid conservatism and exclusive thinking on Wikipedia?», Сабін Ронзен (Sabin Ronsen)

Вікіпедія може стати жертвою тих самих консерватизму і замкненості, які здавна притаманні традиційним енциклопедіям. Емпіричні дослідження авторки доповіді показують, що у Вікіпедії критерії значимості до статей жінок застосовуються набагато суворіше, ніж до статей про чоловіків. Але доказів цього вона не наводить. (І загалом це досить сумінівне твердження, якщо говорити про Вікіпедію саму по собі. Натомість, можна говорити про те, що Вікіпедія лише відображає негативну реальність гендерної нерівномірності, зображену в інших джерелах — Aced). Як ми можемо уникнути консерватизму і замкненості у Вікіпедії? Питання залишається відкритим.

5. Чи може відділення чоловіків і жінок допомогти вирішити проблему гендерної нерівності

«Is separatism the solution, tool or dead end in closing the gender gap?», Софі Сіґрінн (Sofie Sigrinn)

Основне питання виступу — чи допоможе створення вікі-просторів лише для жінок подолати проблему гендерної дискримінації і гендерної нерівності.

Софі апелювала до свого власного досвіду: вона завжди відчувала себе комфортно у чоловічих компаніях, але справи змінилися, коли вона почала редагувати Вікіпедію. Багато жінок мають схожі погляди — вони не відчувають себе комфортно на оффлайн-заходах, якщо там присутні чоловіки.

Проблема особливо стосується вікі-таборів (WikiCamp). Шведський вікі-кемп, присвячений гендерній різноманітності, в організації якого бере участь Софі, почав запрошувати лише жінок і обрав жінок своїми лідерами. «Половина учасників зазначили, що відсутність чоловіків у вікі-таборі була клювочим фактором, який переконав їх надіслати заявку на участь».

Але відділення чоловіків і жінок не є вирішенням проблеми — це лише симптом ширшої проблеми. Що ми можемо зробити з цією більшою проблемою — це питання залишається відкритим.

6. Досвід конкурсу WikiWomen Prize у подоланні гендерного розриву у Вікіпедії

«WikiWomen Prize as a model for closing the gender gap», Валаа Абдель Манем (Walaa Abdel Manaem)

WikiWomen Prize проводився в Арабській Вікіпедії, це був конкурс із грошовими призами, метою якого було скорочення гендерного розриву у контенті і захохочення жінок до написання Вікіпедії. Тривав протягом року (грудень 2015 — листопад 2016) і був поділений на чотири раунди по три місяці. Найактивніші учасники конкурсу й отримували, власне, цей приз.

Результати — 7087 створених статей, 480 завантажених фотографій. 6 статей стали вибраними, 9 — добрими, 8 — вибраними списками. Розбивку результатів за раундами можна подивитися за цим лінком. Було б цікаво дізнатися про якісь конкретні уроки успіхів/невдач цього конкурсу, але цієї інформації не було представлено; і, здається, її загалом не дуже багато англійською — Aced.

7. Різноманіття в Непалі

«Gender gap and senior citizens in Nepal», Janak Bhatta (Джанак Бгатта?)

Непал — багатомовна і мультикультурна країна. Загалом на території країни зафіксовано 123 мови, але лише 70 із них мають власну систему писемності. Існують розділи Вікіпедії на семи мовах Непалу — непальською, неварською, майтхілі, санскритом, палі, бходжпурі та дотелі. Ця різноманітність є джерелом багатьох творчих можливостей для руху Вікімедіа.

Одним із ключових викликів є гендерна нерівномірність. Наразі в Непальській Вікіпедії 128 активних редакторів-чоловіків і лише 9 жінок.

Іншою проблемою є недостатня участь людей похилого віку. Непальська вікі-спільнота організувала едітатон для літніх людей і планує продовжувати такі ініціативи в майбутньому.

8. Інклюзивні вікі-заходи

«How can we make our events more newcomer friendly and inclusive?», Клодія Ґарад (Claudia Garad), виконавча директорка Вікімедіа Австрія.

Основний виклик — як зробити оффлайн вікі-заходи більш інклюзивними та дружніми для новачків. Case study — Вікімедіа Хакатон 2017 у Відні.

Вікімедіа Австрія, яка організовувала хакатон, намагалася вивчати досвід інших хакатонів. Дослідження показали, що попередні заходи концентрувалися навколо існуючої спільноти. Це добре, але цього не достатньо для залучення нових учасників.

Вирішення проблеми — створення менторської програми на вікі-заходах. Головне завдання менторів — допомагати новачкам, пропонувати їм проекти чи завдання і делікатно перевіряти їхній прогрес. Людина, яка займається менторством, не повинна відволікатися на інші завдання. Менторська група повинна бути гендерно різноманітною.

Результати показали, що можна досягати інклюзивності новачків і при цьому на завдавати шкоди продуктивності. Для цього потрібне залучення ресурсів і часу. Спільнотам треба цінувати менторів і їхню роботу.

Детальнішу інформацію як про конкретний досвід Австрії, так і про загальну механіку менторства можна знайти на відповідній сторінці Медіавікі.

9. Як заохотити створення ЛГБТ-контенту в гомофобній країні

«How to facilitate the creation of LGBT content in a homophobic country?», Філіп Мальковіч (Filip Maljković)

Ішлося про досвід вікіпедійної ЛГБТ-спільноти в Сербії. Основна мета — створення позитивних умов праці для представників ЛГБТ-спільноти. Серед завдань стояло імплементація проектів на підтримку різноманіття, а також підтримка контактів з ЛГБТ-організаціями і підвищення рівня обізнаності про ці проблеми.

Учасники спільноти зіткнулися із гомофобією у Вікіпедії, зокрема із масовою постановкою на вилучення статей на ЛГБТ-теми. Багато учасників обговорення апелювали не так до правил Вікіпедії, як до емоційних аргументів — наприклад, до того, що «це ганебно» і що «Вікіпедія не є реєстром ЛГБТ-організацій та журналів».

Серед досягнень спільноти — участь в белградському ЛГБТ-прайді. Вдалося зняти багато фотографійї із заходу і проілюструвати ними Вікіпедію — це допомогло підвищенню обізнаності щодо проблем ЛГБТ-спільноти у Вікіпедії.

Також був проведений едітатон на ЛГБТ-тему. Результати — 11 учасників, 29 нових і 3 покращені статті. Завданням на подальший період є збільшення кількості учасників і посилення співпраці з ЛГБТ-організаціями.

10. Залучення до вікі-руху вразливих і малопредставлених категорій населення

«How to engage vulnerable and underrepresented people into our movement?», Андреа Клейман (Andrea Kleiman)

Андреа описала проект із залучення людей із психічними захворюваннями до редагування Вікіцитат, який вона проводить в Аргентині. Це дозволяє не лише доповнювати вміст Вікіцитат, а й допомогти покращенню психологічного стану пацієнтів через зменшення відчуття психологічної ізоляції.

Для економії часу авторка виступу не описувала детальні результати проекту, а сконцентрувалася на емоційній візуальній подачі. Із деталізованими результатами можна ознайомитися на Меті.

Організація інклюзивних заходів у Вікімедіа (5 листопада)

Hosting inclusive Wikimedia events, Kalliope Tsouroupidou

Мета виступу — роказати про те, як забезпечувати різноманіття та безпеку на заходах спільноти.

Що може піти не так?

• Критичні порушення безпеки (відкрите насильство).
• Значні порушення безпеки (харасмент).
• Помірні порушення безпеки (нав'язливе переслідування учасників, які не бажають спілкування з певною людиною).
• Порушення безпеки нез'ясованого статусу. Це найбільша проблема, мабуть — тому що явні критичні чи значні порушення безпеки стаються не так часто, але доволі часто стаються інциденти, які різні люди трактують по-різному. Вони якраз і є порушеннями нез'ясованого статусу (unclear safety incidents). Одна з головних цілей при організації заходів спільноти Вікімедіа — виробити якусь класифікацію і процедуру реагування на такі випадки.

Доволі очевидна, але важлива нотатка — безпека є не лише фізичною, а й психологічною та емоційною.

Відсутність безпеки на заходах знижує відвідуваність наступних заходів. Проблема не лише в тому, що постражадлі від порушень безпеки навряд чи прийдуть на наступний захід. Проблема ще в тому, що вони не розкажуть друзям про наступний захід; вони та інші люди будуть менш мотивовані брати активну участь у цій діяльності. Це призведе до втрати різноманіття точок зору (loss of multiple perspective).

Хто відповідальний за організацію безпеки?

• Організатори заходу.
• Місцеві організатори.
• Персонал і охорона місця проведення заходу.
• Учасники заходу, звісно ж.

Деякі заходи із посилення безпеки:

• Чек-ліст для організаторів заходу:
  • налагодити співпрацю із місцем проведення заходу;
  • провести оцінку потреб; проаналізувати будівлю, де проводиться захід;
  • визначити команду для реагування на надзвичайні ситуаці;
  • вимагати в учасників формальної згоди зі стандартами поведінки;
  • підготуватися інформаційно;
  • забезпечити видимість учасників команди для надзвичайних ситуацій і «прорекламувати» її;
  • бути готовими діяти;
  • записувати;
  • робити фоллов-апи (тобто не обмежувати реагування на порушення безпеки лише безпосередньо часом проведення заходу — а бути готовими вислуховувати фідбек учасників і можливі скарги на порушення безпеки після заходу);
  • піклуватися про себе також.
• Учасникам потрібно:
  • ознайомитися із правилами поведінки;
  • ознайомитися із командою для надзвичайних ситуацій;
  • Бути готовими повідомити про випадок порушення безпеки. Навіть якщо він стався не з вами. (Друга половина цього пункту викликала бурхливу дискусію серед слухачів виступу. Були думки, що сторонні спостерігачі можуть не знати контексту, а жертва може не хотіти додаткових потрясінь. Опоненти такого погляду вважали, що повідомляти про будь-які порушення все одно потрібно заради загальної безпеки на заході).

Досягнення різноманіття через технологію (5 листопада)

Reaching diversity through technology, загальна дискусія (skill-sharing session). Модерували Бірджіт Мюллер (Birgit Müller) із Вікімедіа Німеччина і Zack із Арабської Вікіпедії.

Учасникам проектів Вікімедіа потрібно більше спілкування із технічним персоналом Фонду.

При дизайні і створенні сайтів проектів Вікімедіа дуже важливо звертати увагу на різноманітні культурні відмінності. Наприклад, роль курсиву — у західних культурах він означає наголос на певний фрагмент тексту чи його відділення — але нічого такого в арабській культурі.

Інші колишні/теперішні технічні проблеми із культурними відмінностями — розмір шрифту (занадто малий для арабського тексту), Left->To->Right-centrism (акцент на системі письма зліва направо, поширеній в західних мовах). Люди не відчувають себе комфортно в інтерфейсах які виглядають не збудованими для них.

Потрібно приділяти більше уваги зображенням та відео у порівнянні з текстом.

Дефолтні налаштування гендеру — у деяких вікі-проектах досі дефолтним звертанням в інтерфейсі є чоловіче.