Вікіманія 2019

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Учасники з України

Вікіманія 2019, всесвітня щорічна конференція вікі-руху, організована Фондом Вікімедіа

  • Дати проведення: 14—19 серпня
  • Місце проведення: Стокгольм, Швеція

Зміст

Учасники з України[ред.]

Отримувачі стипендії ГО «Вікімедіа Україна»
Отримувачі стипендії Фонду Вікімедіа
Інші користувачі

Відвідані доповіді[ред.]

Кожен розділ з конспектом доповіді містить посилання на сторінку із загальною інформацією про цю доповідь на сайті Вікіманії. Також — за наявності — деякі конспекти можуть містити посилання на слайди спікерів, англомовні Etherpad-конспекти і відеозаписи виступів.

Навчальні дні / Learning Days (14-15/08)[ред.]

Відвідав Friend

Partnerships for Wikimedians Part 1 -- Identifying and negotiating partnerships.pdf
Introduction to Facilitation (WMCON '17).pdf
Conflict Engagement for Humans (WMCON 2018).pdf

Уміння виступати перед людьми

  • підготуйте план виступу
  • вивчіть очікування авдиторії
  • не бійтеся щось зробити не так — усі помиляються, головне виправитись і йти далі
  • говоріть натхненно — зацікавте людей; вони відчують фальш, якщо вам самим тема не до душі
  • суб'єктивне сприйняття важливе — сподобайтесь людям, донесіть свої ідеї з позитивом
  • завершення важливе — воно підбиває підсумки сказаного
  • постійні практика і тренування зроблять вас суперовим мовцем

Партнерства

  • від співпраці повинні виграти обидві сторони, якщо користь матиме лише одна, тоді як переконати другу в доцільності співпраці?
  • домашнє завдання — вивчіть потенційного партнера: через сайт, соцмережі, чи знайомих, які стикалися з цією організацією. Так ви зрозумієте, як вони себе презентують і яке бачення мають (і чи взагалі варто йти до них!)
  • підберіть гарні спільні точки, цілі, які вас із потенційним партнером об'єднують
  • контактна особа має бути компетентна й відповідальна, а не закинути спілкування після першої ж зустрічі
  • не обіцяйте «золоті гори»; якщо партнер вимагає неможливого, краще прямо йому про це сказати, а не напружувати його і себе тим, як виплутатися з неправдивих обіцянок
  • будьте впевнені у собі, готові до різних питань; надмірне хвилювання може «з'їсти вас»
  • навіть якщо нічого не вийде — життя триває, нічого страшного; є безліч інших можливих партнерств

Посередництво та недопущення/розв'язання конфліктів

Уміння оцінювати

  • навіщо оцінювати і на які рішення вплине оцінка
  • оцінювання кількости та якости
  • вміння аналізувати отримані результати

Зустріч європейських координаторів GLAM (14/08)[ред.]

Відвідав Aced

  • Open GLAM
  • Structured Data

Досвід Вікімедіа Франція[ред.]

Xavier Cailleau WMFr

  • Відмовилися від одноразових едітатонів, які не є частиною довгострокової співпраці. Едітатон — інструмент для глибшої співпраці, а не фінальна мета.
  • Намагаються поглиблювати автономію GLAM-закладів через брак вікімедійних волонтерів.
  • Мета — створити мережу GLAM-закладів. Роль Вікімедіа Франція — не повна координація усієї мережі, а підтримка і фасилітація. Створення партнерів-амбасадорів.
  • Організували загальнонаціональну зустріч партнерів в культурній сфері. Відвідали 100 людей; партнери-амбасадори допомогли поширити зв'язки і зробити зустріч більш продуктивною
  • Намагаються знайти гроші на Wikimedians in residence, це велика проблема зараз.

Зустріч голів правлінь (15/08)[ред.]

Відвідав NickK

  • Зміна формату зустрічей. Оскільки, зокрема, в Берлін більше автоматично не приїжджають голови правлінь, і фінансування для тренінгів більше автоматично не гарантоване, зустрічі й тренінги для правлінців тепер більш імовірно будуть окремо від інших заходів.
    • Зустрічі більш ефективні в цільових групах (чаптери великих країн, менші юзергрупи тощо).
    • Можливість зустрічей на регіональних конференціях
    • Вирішено продовжувати зустрічі, ймовірно з перенесенням на осінь.
  • Оновлення щодо стратегії.
    • 74 рекомендації з 9 тем, це лише перша чернетка.
    • Головні теми: децентралізація, диверсифікація, встановлення глобальних політик. Рекомендації пов'язані з реальністю, тому не дуже іноваційні.
    • Наступні етапи: гармонціація у вересні, фіналізація рекомендацій у жовтні, подання рекомендацій Раді Фонду в листопаді, голосування щодо рекомендацій Радою Фонду в грудні, відтак підготовка плану з впровадження.
    • Після того: відділення залучаються до впровадження ~ з початку 2020 року.
    • Фідбек щодо рекомендацій:
      • Кому підзвітна центральна організація (Фонд)? Як зробити так, щоб вона не була центральною?
      • Чи може бути кілька організацій в одній країні? Попередньо наче так
      • Передача повноважень місцевим організаціям, а не подальше розширення Фонду.
      • Незалежність від технічних організацій Силіконової долин та подібних.
      • Стосунки між афілійованими організаціями та мовними спільнотами.
      • Чи буде якась стратегія щодо груп? Наприклад, стимулювати створення групи в певній країні, об'єднання груп з однаковим фокусом? Наче планується.
      • Якщо запроваджується певна конституція руху Вікімедіа, потрібно почати з обговорення її змісту, а все інше робити далі. Хто писатиме, що вона обумовлюватиме?
    • Щось зміниться. Можливо, буде Вікімедіа Європа, яка координуватиме на європейському рівні. Можливо, в нас буде менше грошей, бо гроші йтимуть ще кудись. Можливо, потрібно буде змінити статут, змінити формат нашої роботи тощо.
    • Варто обговорити це на місцях
    • Варто також зробити картографію стратегічних пріоритетів організацій.
  • Вікімедіа Бельгія хоче ініціювати аудит питань Фондівських банів і грантів. Відправлено на доопрацювання.
  • Зустріч голів Правління в Парижі в листопаді 2019. Фокус на особистих якостях. m:Wikimedia chapters/Statements/The Affiliates Chair’s meeting request that the Wikimedia Foundation support the introduction of an annual Wikimedia Affiliate Chair Retreat
    Слід визначити, хто з нашого правління туди поїде
  • Проекти ЛГБТ. Проект вікіпедиста за посадою на ЛГБТ тематику та офіційної конференції ЛГБТ наступного року. Організації-організатори: для вікіпедиста це буде WMUK, для конференції ВМ Австрія. Якщо нам цікаво якось їх підтримати, можна звернутися до WMUK
  • Наступна зустріч у Парижі в листопаді, слідом у Берліні в березні. Можливо буде також конференц-дзвінок, зокрема, в Парижі.

Вступна промова: Вільні знання і Цілі сталого розвитку (16/08)[ред.]

Майкл Пітер Едсон (Michael Peter Edson), співзасновник UN Live.

Нотатки Aced

Загальні тези
  • Є багато альтернатив стандартного вертикального (top-down) формату вирішення проблем: ближчі до локального рівня, «знизу догори» (bottom-up), розподілені тощо.
  • Гроші — це чудово, але навіть великі суми грошей, які розподіляються централізовано, не можуть вирішити певні типи проблем.
  • У локальних спільнот є величезний потенціал знань і життєздатності.
Ідеї
  • Якщо спочатку сконцентруватися на кількості, можна отримати кращу якість (приклад: експеримент уроку гончарства) — занадто довге теоретизування щодо якості працює гірше, ніж постійні експерименти в процесі роботи.
  • Самоорганізація ефективна; часто ефективніша за централізоване управління (приклад — самоорганізована технологічна конференція під час Snowmageddon'у у США).

доповнення Luda.slominska

  • Речі, які ми сприймаємо протилежними, наприклад, старий-молодий, цифровий-аналоговий тощо насправді можна закільцювати, щоб вони працювали як одна система.
  • Музеї і бібліотеки треба проектувати як місця, де хочеться проводити час. В експерименті, де людей попросили описати публічний простір своєї мрії, вони згенерували багато цікавих ідей, але засмутились, коли дізнались, що це для музею.
  • Голова, руки і серце повинні працювати разом.

Liv Inger Somby, журналістка, викладачка в Sámi University of Applied Sciences, Guovdageaidnu, North-Norway

Про важливість мов корінних народів (багато тез актуальні для української мови також)

  • у 90 країнах світу проживає 370 млн. людей, що належать до корінних народів;
  • вони розмовляють 7000 мов, 2680 з яких під загрозою зникнення, головна причина - асиміляція;
  • інструменти захисту мови - освіта і ЗМІ (кількість годин на дитячі телепередачі, освітні додатки, програми, ігри, чи є у дітей вибір, якою мовою користуватись);
  • важливий характер подачі теми у пресі, чи достатньо написано про нашу культуру іншими мовами та нашою мовою про інші культури;
  • для комунікації своєї культури світу потрібно залучати партнерів та експертів;
  • у соціальних мережах бажано використовувати рідну мову і англійську.

Інші доповідачі про роль відкритих даних і освіти у досягненні цілей збалансованого розвитку.

  • Проблема з авторським правом, як забезпечити доступ до інформації без юристів
  • Складно поширювати інформацію із занадто строгим авторським правом і дорого
  • Потрібно, щоб уряди побачили переваги вільної освіти
  • Доступ до відкритих даних може зробити освіту і технології набагато ефективнішими і дешевшими
  • Дизайн освіти багато що вирішує, сучасна освіта повинна забезпечувати досягнення цілей збалансованого розвитку
  • Освіта повинна будуватись на вирішенні проблем, тому інформація має бути відкритою, щоб був доступ до наукових публікацій та даних досліджень зі всього світу для всіх студентів
  • Екологічна оцінка і моніторинг стану довкілля сприяють підвищенню інтересу і покращенню менеджменту
  • Екологічні виклики та зміна клімату вимагають нових підходів до менеджменту земельних та водних ресурсів
  • Дані моніторингу та наукових досліджень мають бути доступними для тих, хто приймає рішення
  • Картування - надзвичайно важливий інструмент моніторингу
  • Ніхто не має достатньої інформації, тому важливо залучити максимальну кількість людей до збору даних і забезпечити вільний обмін інформацією.

Дослідження / Research[ред.]

від Friend:

Hidden Gems in the Wikipedia Discussions: The Wikipedians Rationales

Дослідниця представила результати роботи над аналізом поведінки користувачів на сторінках обговорення статей на вилучення. Штучний інтелект опрацював зміст спочатку 200 обговорень статей на вилучення, а потім вирішено розширити об'єкт дослідження до 2 попередніх років (здається, ~4900 обговорень).

Особливу увагу приділено неоднозначним, конфліктним темам. Створено діаграму правил, на які користувачі найчастіше посилаються в дискусіях. Створено карту — на які правила посилаються обговорення певних категорій/типів статей. Не враховано дописи, які були додати під сам кінець обговорень, бо на них могли сильно вплинути початок дискусії й арґументи можуть повторюватись.

Мультимедія (авдіо, відео та фото)[ред.]

від Friend:

Behind the scenes of the Odia Wikipedia how-to video tutorials
  • Хлопці з Індії, які говорять мовою орія (35 млн мовців), поділилися досвідом створення відеоролика, щоб надихнути людей редагувати рідну вікі (вона дуже маленька — 15 тисяч статей, 20 активних користувачів). Навіть якщо це не дало результату, то виглядає весело і прикольно — люди дивитимуться відео в Титрубі та ділитимуться фоточками зі зйомок у соцмережах.
Challenges when going on photo walks
  • Бразильці розповідали про фотопрогулянки: як підготуватися, побудувати маршрут, подивитись прогноз погоди, фотографувати під різними кутами з різних боків, використовувати координати й підписи для позначення й правильного опису об'єктів. Згадували, щó встигли сфоткати у Національному музеї Бразилії, поки він не згорів 2018 року.
Radio to illustrate Wikipedia. Creative examples already put in practice
  • Каталонці доповідали про те, які можливості для розвитку радіоконтенту дає Інтернет. 2015 року започаткували проєкт «Вільне радіо», де однією з головних цілей було брати інтерв'ю у відомих людей — одна значуща людина на тиждень. Особу розпитували про життєпис і досвід у її професіональній чи громадській діяльности. Також у студії робили фото для Сховища, щоб доповнити враження. Починаючи з професорів Валенсійського університету, президента Каталонії та мера Валенсії до чи не єдиного живого досі учасника Громадянської війни (народжений 1919 року). Використали знайомих з місцевої радіостанції та їхню студію, що зекономило кошти. Записано близько 80-100 інтерв'ю.

Інструмент утримання новачків команди зростання (16/08)[ред.]

1330-1430 JUR Montalcini wikimania:2019:Community Growth/WMF Growth team: what we know about newcomers and how to nurture them. NickK

Маршал Міллер (Фонд Вікімедіа), розробили інструмент для підтримки новачків.

  • Новачки вже не ті, що раніше.
  • ~30% новачків роблять редагування, 3-5% залишаються активними
  • Різні мотивації: хтось любить виправляти помилки, хтось хоче поділитися своїми знаннями, комусь цікава Вікіпедія як соціальне явище. Потрібо ідентифікувати цю мотивацію кожному
  • Бар'єри: технічні, соціальні, культурні (типу: що таке СО?)
  • Найкраще допомагає допомога від людини до людини
  • Працюють з чеською та корейською, почали з в'єтнамською та арабською. Важливо вчасно реагувати, тому оплачувані працівники Фонду.

Два проекти: Welcome survey (опитування новачків) та Editor Journey (що роблять новачки в перший день).

  • Опитування: одразу після реєстрації акаунту, яке можна пропустити. Далі запитання, чи хоче допомоги досвідченого ментора.
    • 20-30% людей створюють акаунт, щоб читати Вікіпедію. Тобто вони не планують редагувати.
    • Третина чехів і половина корейців попросила допомоги досвідченого редактора.
  • Editor Journey.
    • 45% новачків заходили на Головну
    • 60% натискали на Редагувати. Але лише 45% зберігали
    • 30-40% заходили в довідку.

Нові фічі

  • Help panel: панель допомоги
    • У Візуальному редакторі кнопка Попросити про допомогу з редагуванням. Там кілька лінків на ЧаПи, можна шукати по сторінках довідки, з можливістю написати питання в Кнайпа-допомогу.
    • 1/5 новачків натискали на кнопку. Половина з них щось робили, більшість клікали на якийсь із лінків довідки, але ~10% з них ставили питання.
    • Новачки більш імовірно повертаються, якщо швидко отримають відповідь. Але дуже важко вчасно давати ці відповіді.
  • Newcomer homepage: сторінка новачка
    • Пропонує кілька дій, які можуть зробити новачки, кастомізоване запрошення, сторінки довідки, кількість переглядів їх редагувань.
    • 15% новачків повертаються на цю сторінку в наступні дні.
    • Найбільш популярна опція: створити сторінку користувач (31%), далі тюторіал (24%)
    • Значно більше людей хочуть допомогу конкретної людини, ніж писати в кнайпу. Найпопулярніше питання: як додати зображення?
    • Це популярне місце для нових завдань, варто підбирати нові завдання, відповідні до інтересів новачків.

Що роблять працівники:

  • Поради щодо дизайну, переклади, в тому числі відповідних сторінок довідки.
  • Спілкування зі спільнотою
  • Пошук і підготовка менторів

Можливі проблеми

  • Стаття новачка швидко номінована на вилучення.
    • Новачок якщо хоче редагувати далі, буде конфлікт редагувань (дуже тяжко для новачка).
    • Краще контактувати з редактором, або не номінувати на вилучення перші кілька годин після створення.
  • Проблема генерування ентузіазму ставати менторами.

Залучення дослідників до редагування Вікіпедії[ред.]

від Friend:

Engaging researchers to contribute to Wikipedia
  • Вікіпедист-ентомолог, який викладає в Уппсальському університеті, розповів про науково-популярні проєкти у Швеції — відкриті лекції, прес-релізи, вишколи, вікізустрічі і т.д. Він залучає як студентів (легше, бо їх переконує, що вікіпедія допомагає систематизовувати знання і цитувати власні статті), так і викладачів (із цим складніше, бо вони постійно заняті; він приходить на різні катедри день за днем і пропонує різні години для зустрічі, головне, щоб людина погодилась виділити 30 хв. свого часу). За пів години викладача можна навчити головним принципам вікі й створити обліковий запис, далі — як вийде. Для статей достатнього рівня студентів достатньо, а от для якісних ідеально підходять викладачі — вони ознайомлені зі сучасними дослідженнями у своїй галузі знань. Основні складові першого особистого знайомства:
  1. коротка лекція і створення сторінки користувача. Людині приємно мати інфу про себе на екрані, де можна розповісти про свої інтереси; це також навчає основам редагування й вікірозмітки;
  2. домашнє завдання — прочитати інструкцію з редагування вікіпедії та зробити пробні дрібні редагування в тій мовній версії, в якій зручно.
  • Загалом, провів уже 5-6 курсів вікіосвіти для студентів і викладачів. Показав приклади: статті про ДНК в АнглВікі, які студенти доповнили як статтями, так і ілюстраціями. Після успішних перших кроків пішов розголос і заклади освіти вже самі просилися навчити їх редагувати. Як переконати? Кандидат наук витрачає сотні годин роботи для того, щоб знайти й опрацювати джерела та написати статтю, яку майже ніхто (крім вузьких фахівців) не читає. Хіба вікіпедія не допоможе трішки більше процитувати свої праці?
  • Питання з зали: як уникнути самоцитування, самореклями науковця й поширення посилань на, можливо, малоавторитетні статті? В-дь: якщо статті з рецензованих видань, відомих у своїй галузі, то проблема не в конкретних науковцям чи статтях, а в рівні науки, яку вважають академічною.

Удосконалення навчання студентів через ініціативи EDUWiki (16/08)[ред.]

Доповідачки:

  • Люсі Кромптон-Рід, виконавча директорка Вікімедіа Сполучене Королівство (Wikimedia UK)
  • Тамара Григорян, Вікімедіа Вірменія
  • Івана Мадзаревич, Вікімедіа Сербія

Відвідав Aced

Більша частина сесії — огляд освітніх ініціатив у трьох країнах

Британія
  • Розвиток вікіпроектів як інструменту навчання і вивчення є стратегічною метою з 2016;
  • Основні досягнення — Вікімедист за посадою в Університеті Единбурга протягом чотирьох років, а також внесення Вікімедіа в навчальну програму в Уельсі.
  • У поточній стратегії (2019-2022) — більший акцент на розвитку цифрової й інформаційної грамотності; деколонізація знань.
Вірменія
  • Вікіклуби у школах — розвиток у регіонах.
  • Вікітабори
Сербія
  • EduWiki табори
    • Наразі організували 4 табори
    • 15-20 студентів, чіткий фокус на навчанні
    • Окрім вікі-тем — навички комунікації і переговорів
  • Вікіпедія в школах
  • Акредитовані семінари для професійного розвитку (вчителі й викладачі)

Вікі любить пам'ятки (16/08)[ред.]

1500-1700 SÖD Ebadi wikimania:2019:GLAM/Wiki Loves Monuments session. NickK, Antanana, Ата, Friend

  • Що пішло не так у Німеччині?
    • ВІдзначати доповнення бази
    • Збільшити використання зображень
    • Конкурс статей про пам'ятки
    • Більше фото деталей
    • Добути всі списки, працюючи з партнерами
    • Залучити більш різноманітні профілі (фотографи, краєзнавці, вікіпедисти тощо).
    • Більше подій (редагування статей, кодинг)
  • Успіхи Уганди
    • Фототури в недопредставлені регіони
    • Додати валідні контакти на видне місце landing page (на диво багато людей пишуть), швидко відповідати їм
    • Тримати контакт з основними організаторами
  • Проблеми свободи панорами в Італії
    • Проблема отримання дозволів. Деякі організації навіть не знають, що вони мають надати дозвіл.
    • Люди не знають про цю проблему і спокійно фоткають.
    • Є фото, бракує статей у Вікіпедії та Вікісховищі, тому цільові конкурси.
    • Заохочують фотографувати лише пам'ятки з дозволами.
  • Пам'ятки археології Бангладеш
    • Переговори з владою для отриманням списку
    • У списках є невидимі ззовні археологічні пам'ятки.
    • Паралельно конкурс статей про пам'ятки.

Стратегія. Різноманітність (16/08)[ред.]

Відвідав: Visem

Обговорено в робочих групах питання різноманітності в стратегічному контексті. Зокрема, важливо ідентифікувати проблеми різноманітності, які концепції чи точки зору не представлені, наприклад у розрізі країн, гендерних особливостей, ЛГБТ, культури, історії, історично маргіналізованих спільнот, корінних народів, релігійних та етнічних груп тощо.

Обговорено декілька типів політик і стратегій та ризики пов'язані з ними.

Як приклад, наведено результати Тижнів африканських країн (Танзанії та Намібії) в українській Вікіпедії, що допомогли краще представити африканський контент, а окремі теми українською мовою стали краще розкритими, ніж у англійській Вікіпедії.

Цілі сталого розвитку ООН (ЦСРООН) як привід говорити про вільні знання (16/08)[ред.]

1500-1630 SÖD Menchú wikimania:2019:Wikimedia 2030/Make people care: using SDGs to talk about Free Knowledge. Fed4ev

Воркшоп за участі залученого німецькою Вікімедіа консультанта Maiken Hagemeister. До 30 учасників: німці, Майк Едсен (UNlive museum), в основному комунікаційники. Основна тема — сторітелінг (СТ); контекст — перетин Стратегії 2030 і ЦСРООН. Знайомство, теоретична і практична частини.

Питання, що розглядались у теорчастині: найбільш релевантні для Вікімедіа з 17 ЦСРООН (як варіант, називали: 1,4,5,9,10,11,16,17), кейси Maiken у роботі. Основи СТ: catch, surprize, mesmerize. Історія має бути емоційна, персоналізована, в той же час, досить універсальна, щоб зачепити багатьох. Контекст має помогти зрозуміти мотивацію подальших вчинків. Зображення важливі для привабливості та персоналізації.

Ефективний СТ має визначену комунікаційну ціль. Початок має бути багатообіцяючим. Ключовим є герой, вступ — це його розробка, окреслити місце, час, обставини і мотивації. Прив'язати слухачів до героя, показати диво (несподіваний поворот, якийсь результат його дій). Завершити закликом до дії, щоб заохотити слухачів до співпраці чи до певних змін.

В практичній частині аудиторія була розділена на групи, що готували свої історії на загальний розгляд. Оскільки я запропонував одну з історій і весь був зайнятий підготовкою презентації, далі все як в тумані)

Історія моя була про Дениса Блощинського та використання фоток з конкурсів Вікімедіа в діяльності його фонду "З країни в Україну". Він на Атласі підійшов до нашого намету і подякував, розказавши, що на початках роботи йому ці фотоски дуже помогли. Я цю подію розгорнув з передісторією, як він, рокер, прийшов у сферу НУО і, досягши там успіхів, став організатором Алеї НУО на Атласі. Мораль історії була в тому, що Вікімедіа часто не знає багатьох прикольних кейсів використання вільних знань і зображень і, якщо ви маєте приклади, — будьте як Деніс Блощинський і розказуйте їх нам. А Вікімедіа мала б колекціонувати і розпіарювати такі кейси. (Ну, це я зараз пишу українською так розумно, а хвилючись і англійською було не дуже, на жаль, має, по ідеї, бути в записі). В презентації кейсу я загруз у розробці персонажа та ні слова не сказав про висновки. Погодилися, що історія сяк-так відповідає цілям 8, 16 і віддалено 4, 11, 17.

Важливо: кейс-то справжній і варто Дениса розпитати подробиці в інтерв'ю, розкопати, як саме "З країни в Україну" використали ті зображення, і зробити фоточку, наприклад, його з брошурами конкурсів.

Партнерства / Співпраці[ред.]

від Friend:

Linking OpenStreetMap and Wikidata
  • Програміст з Англії представив інструмент для пошуку в OpenStreetMap об'єктів за координатами з Вікіданих, з яким потім можна працювати — уточняти й доповнювати. Обидві спільноти працюють як волонтерські, в них подібна мета, хоча в сайтів різні ліцензії, що є перешкодою для масового експорту.

Ідея гарна, але продукт ще доволі «сирий», його потрібно доробити у вигляді API, над чим готовий працювати як автор, так і люди, які потенційно захочуть допомагати.

Let's Talk about Campaigns and Contests[ред.]

були: Friend, Ата

Помічено, що всі, хто провадить успішні кампанії (конкурси чи виклики, які мають центральних, а тоді локальних організаторів), роблять одні й ті ж речі, тільки в радикально різних контекстах.

Стадія підготовки (ідея, план, часова шкала, посібник для локальних оргів) → сама кампанія (трекінг користувачів, …) → follow up і оцінка (повторне залучення користувачів, оцінка і підсумки)

  • коли кампанія проводиться вперше, то це може бути пілот лише з деякими кроками
  • деякі кроки можна пропускати
  • найуспішніші (очевидно) кампанії з найкращим фінансуванням
  • фондівці досліджують досвід успішних кампаній з метою вивести якийсь посібник для проведення

Основна сторінка: meta:Campaigns (включно з презентацією)

Гарна ідея досвідченим оргам зробити мануал-інструкцію для організаторів-новаків: орієнтовний календар, проєкт прес-релізу, ЧаПи і т.д.

Mapping the gender gap: Testimonies from the Indian Wikimedia community[ред.]

були: Ата, Mcoffsky, Luda.slominska

Доповідачка займається соцдослідженнями Вікіпедій мовами Індії.

  • відсоток біографій жінок варіює в різних мовах, від 16% до аж 40% (у Punjabi wiki)
  • при цьому лише 3% редакторів в Індії — жінки
  • жіночі біографії частіше видаляються
  • проведені напівструктуровані skype-інтерв'ю з редакторами (10+6 респондентів)
  • бар'єри для волонтерства у Вікіпедії (часом Індієспецифічні):
    • домашня робота (Wikipedia is like my third job)
    • використання інтернету дівчатами може контролюватися родичами
    • недостатність технічних навичок
    • багато жінок, не залежно від віку, не мають власних пристроїв, з яких можна редагувати (напр., коли в сім'ї купують пристрій, він призначений для користування всіма, але чоловікам [старшому брату, наприклад] «більше потрібно»)
  • мотивація
    • (подібні причини редагування, що й в українській спільноті)
    • можливість проявити лідерські якості на подіях наживо
    • покращення власної навички написання текстів
  • цікавий спосіб закрити прогалини: пропагувати Вікіпедію серед матерів, які допомагають своїм дітям з домашніми завданнями
  • жінки мають потенціал до поширення локальних знань

Bridging the gender gap with Wiki Loves Campaigns[ред.]

Панельна дискусія організаторів різних кампаній «Вікі любить …» і под.

Women in Red почався після появи дослідження, яке визначило частку біографій про жінок в енвікі (тоді 14,95%); ніколи не ставили собі цілі досягти певного відсотка, просто збільшити це число, яке є. Проект знаменитий масивним створенням автоматичних і напівавтоматичних «червоних списків» жінок, про яких можна написати (на основі Вікіданих, статті, які є іншими мовами, але не англійською, за країнами).

Wiki Loves Africa має спецкатегорію, що стосується gender gap, кожного року трохи інша (щоб ненав'язливо заохочувати людей писати про жінок, хоч це і не основна мета конкурсу).

Wiki Loves Women (не стільки кампанія, як програма) спрямована на розвиток навичок локальних організаторів. Планують почати давати мікрогранти на проведення заходів в інших країнах.

Наступними кроками буде розвивати Wikimedia Space для дужчого поширення інформації, використання вдалих підходів із одного конкурсу в інших (напр, 2020 буде роком спорту у Women in Red, бо вони побачили, як ця підтема добре спрацювала в інших конкурсах + Олімпіада ж).

Поради:

  • копіювати вдалі кампанії/заходи, роблені іншими людьми
  • робити кросовери тем (Women in Red + Indigenous people month = Indigenous Women у серпні)
  • якщо пишете про людей з інших країн на основі джерел своєю мовою, краще зв'язатися з мовцями оригінальною мовою і переконатися, що інформація у ваших джерелах якісна
  • співпрацювати з іншими кампаніями/оргами/орг-ціями і тепе

Wikidata Problems // Проблеми Вікіданих (17.08)[ред.]

були: Ата

Робота в групах над перешкодами перед поширенням Вікіданих.

Серед озвучених проблем:

  • складний інтерфейс (як неочікуваний для вікіпедистів, так і неочевидний для новачків)
  • відсутність простих і швидких інструкцій
  • недоперекладеність описів елементів та/або різні значення описів різними мовами, що закріплює плутанину
  • складні відношення між елементами через властивості
  • неочевидний вибір властивостей для використання / диспути щодо правильного використання / відсутність або неможливість дізнатися, які властивості вже є, а яких немає
  • посилання на Вікіпедію як джерело
  • неможливість вказати місце в джерелі як джерело інформації (напр., сторінку в книжку)
  • вікіпедисти не розумію, чому вони мають перейматися Вікіданими
  • відмінності в політиках значущості у ВП і ВД
  • складність робити запити / відсутність доступної бібліотеки уже сформованих запитів
  • відмінність у вигляді і функціях ВП і ВД (а вікіпедисти не хочуть міняти своїх звичок)
  • недостатні/не-ще-якісь сповіщення про зміни у Вікіданих / вікіпедисти хотіли б бачити в СС лише ті зміни у ВД, які стосуються їхніх статей, а не всі
  • складність відслідковувати вандалізм у Вікіданих
  • англомовність обговорень у Вікіданих
    (особливо heated discussion)

Труднощі, які виникають у Вікіпедистів у мовах, що не вивчаються в школах (17.08)[ред.]

відвідав: visem

Гереон Калькуль (Німеччина) та Зіта Урсула Заґе (Гана) розповіли на прикладах мов йоруба та чві (twi).

У Вікіпедії мовою йоруба (yo.wikipedia.org), що входить до нігерсько-конголезької мовної групи, користувачі часто редагують без діакретичних знаків, що є важливою основою змісту слів, так як слова однакового літерного написання, але з різними діакретичними знаками мають різний зміст.

Запропоновано робити ботоправки для часто вживаних слів, наприклад Naijiriа змінювати на Nàìjíríà.

Статті мовою чві (tw.wikipedia.org) переважно не містять посилання на джерела, оскільки таких джерел відповідною мовою фактично не існує. Втім, запропоновано ставити джерела іншими мовами (наприклад англійською). Крім того, спільнотою проводяться заходи щодо перекладу статей на мову чві.

Бліц-доповіді (17.08)[ред.]

були: visem

Томаш Бладинець презентує результати своєї роботи
  • Томаш Бладинець з Польщі розповів про свою роботу спостерігачем на виборах від ОБСЄ в Україні. Зокрема, під час роботи сфотографовано неосвітлені села, а також є фото з виборчого процесу під час виборів Президента України 2019. Зокрема, як результат завантажено 162 фото, проілюстровано 11 сіл (Волинська область), а також інші географічні місця та поповнено категорію про виборчий процес в Україні. Томаш закликав усіх також по можливості робити корисні речі для Вікіпроектів, якщо випадає така нагода.
  • Наголошено про важливість робити відео, зокрема потім використовувати як важливе джерело.
  • Користувач Kaldari розповів про можливість завантажувати на Вікісховище фото з сайту iNaturalist, які доступні під вільною ліцензією (Category:Media from iNaturalist).
  • Субгашиш з Індії розповів про важливість збереження малих мов. Зокрема розповів та продемонстрував розповідь від Майни Туду щодо важливості збереження мови санталі. На прохання доповідача українською мовою написано (статтю про Майну Туду).

Дослідження. Wikipedia graph mining dynamic structure of collective memory (17.08)[ред.]

Володимир Міз презентує дослідження, які проводяться командою дослідників EPFL

Відвідали: Aced, Perohanych, visem

Доповідач: дослідник з України Володимир Міз

У доповіді Володимир Міз акцентував увагу на понятті "колективної пам'яті", та як різні соціальні групи реагують на події минулого. В основу дослідження взято аналіз статей у Вікіпедії, зокрема динаміку відвідуваності та мережеву структуру.

Регіональні партнерства (17.08)[ред.]

Македонець Тоні Рістовський розповідає присутнім про регіональний конкурс CEE Spring

Відвідав: visem

Доповідачі з різних країн навели приклади регіональних вікі-партнерств. Зокрема, найбільш відомим є Центрально-Східноєвропейське партнерство, що охоплює країни регіону (щороку проводяться конференції, конкурси, зокрема CEE Spring, інші варіанти дво- та багатосторонньої співпраці). Також Iberocoop, що об'эднує італо-, іспано- та португаломовних представників (проводяться конференції), Північноєвропейське партнерство (об'єднує представників країн регіону, зокрема Балтії та Скандинавії), ESEAP (об'єднує країни Східної та Південно-Східної Азії, проводилась спільна конференція у 2018 році на острові Балі).

Evolving wikitext: embracing incrementalism[ред.]

були: Ата

Вихідні дані: є люди, які ненавидять вікітекст (sic), частка з них хотіла б його покращити до користувабельного, частка з останніх вірить, що це взагалі можливо.

Parsing Team у Фонді робить різні поступові зміни:

  • незначні зміни, радше нова ф-ція: шаблони на Lua
  • незначні зміни, що можуть зламати дещо: зміни до мовного селектора
  • доволі значні зміни, що ламають чимало: перехід з Tidy, перехід на HTML5 тощо

Завади до будь-яких змін у вікітексті:

  • неохота до великих змін
  • легше додавати нові ф-ції, ніж міняти наявні
  • обширні робочі процеси, зав'язані на вікітексті → дууууже широке поле змін, якщо.


Краще робити поступові зміни, які накопичуються з часом, ніж ламати ВП через коліно.

Серед таких поступових змін, приклади пропозицій:

  • пропонований nested parsing (використання <<< >>> для уникнення, замість заміни | на {{!}} у таблицях/шаблонах)
  • часом є складне співвідношення вікірозмітки в статті і в шаблонах, використаних у статті (у зразку '''жирний {{мгм}} текст''' слово текст буде жирним або ні залежно від вікірозмітки всередині шаблону) → пропонується додати в шаблони характеристику, яка визначатиме, як вікірозмітка всередині шаблону співвідноситься з тою, що поза ним
  • детальніші приклади і місце для ідей: https://etherpad.wikimedia.org/p/wikimania2019wikitext

Доповідачі пообіцяли оновити сторінку mw:Parsing і там описати плани команди.

Wiki Loves campaigns: Past, Present & Future[ред.]

  • презентація і панельна дискусія організаторів різноманітних фотоконкурсів. Про деякі з них дізналася вперше (Вікі любить метеликів, Вікі любить птахів, Вікі любить кохання тощо.)
  • в основному обговорювались технічні і організаційні моменти для успішного проведення конкурсу: дизайн конкурсу, планування часових рамок, планування бюджету, залучення ресурсів і партнерів
  • конкурси можна проводити про будь-що, це хороший інструмент привернення уваги до прав людини, збереження історичної і природної спадщини, залучення нових користувачів
  • вікіпрогулянки - хороший інструмент збору даних для вікісховища

Дискусійні моменти:

  • при використанні кількома користувачами однієї камери фото можуть вилучити за порушення авторських прав, зчитуються дані з камери, це проблема, якщо техніка в оренді
  • як розподілити бали, щоб привернути увагу до менш популярних і менш ілюстрованих об'єктів, наводився приклад розподілу балів в українському ВЛЗ

Робота угорців і французів з редакторами (17/08)[ред.]

JUR wikimania:2019:Community Growth/Onboarding and Retention: Hungarian and French Wikipedias. NickK, Friend

Угорці проводять програму утримання користувачів з 2018 року. Samat

  • Дослідження кількості редакторів: реальний ефект по кількості активних користувачів.
  • Створили сторінку з новачками й досвідченими редакторами та їх імпактом на проекти.
  • Поліпшення онлайн-комунікацій (етикет, без образ тощо)
  • Більше офлайн-заходів для спілкування та спільнота в соцмережах.

Французи з 2011 поліпшують роботу з новачками. Trizek

  • Погані вітання на СО → Замінили на персоналізованіше (я людина, мені можна написати). І в підсумку люди пишуть їм замість звернення до проекту менторства.
  • Нема менторства
  • Застарілі сторінки допомоги → Зробили пошук по довідці. Зробили візуальний редактор основою довідки (він гарний новачків), планують роботу над довідкою для мобільних.
  • Агресивні шаблони патрулювання → Перефразували в форматі «ви зробили щось не так, робіть ось так»
  • Перевели сторінку допомоги на Flow
  • Зробили сторінку з простими речами, які можуть зробити новачки (вичитати, виправити стиль тощо)
  • Зробили шаблон-попередження для адміністраторів, які погано ставляться до новачків. Шаблон трохи використали, був конфлікт, але це запам'яталося і більше так не роблять

Заохочення новачків у різних спільнотах (17/08)[ред.]

1200-1300 JUR wikimania:2019:Community Growth/Encouraging the spirit of new editors - A structured approach to mapping onboarding efforts. NickK, Mcoffsky, Андрій Гриценко

WMDE

Фокус на всьому після першого редагування. Чи розуміють вони правила (НТЗ, значимість), технічні (як редагувати) й соціальні (як працює спільнота) аспекти. Найцікавіші ідеї:

  • Навчальні відео, наприклад, з лінками просто в запрошенні на СО новачків
  • Питання від новачків у реальному часі, наприклад, на спеціалізованій сторінці або в реальноиу часі, наприклад, Discord
  • Офлайн-зустрічі, наприклад, щотижневі зустрічі в офісі, куди можуть прийти новачки.

Wikimedia Space meetup[ред.]

були: Ата, Base

Technology for Growth: future of mobile editing[ред.]

були: Ата

Використання мобільних пристроїв постійно росте → має розвиватися і мобільне редагування.

Візуальний редактор розроблявся для мобільного використання від початку. Доповідачі наводять різні приклади покращення ВР з часом через користувацькі тестування:

  • повільний візуальний перехід від читання до редагування
  • редагування розділів
  • зменшення панелі інструментів і кнопок на екрані
  • «Опублікувати» → «>»
  • покращення переходу між двома режимами редагування
  • можливість відсканувати камерою телефона ISBN на книжці, щоб згодувати його в Citoid і отримати примітку на джерело (вже працює/концепт — ?)

Усе з метою а) щоб користувачі робили те, що ПЗ від них очікує, б) щоб редактори публікували зроблені редагування, а не кидали через незрозумілий інтерфейс.

Наступна дія: увімкнути візуальний редактор для мобільних користувачів як перший редактор, який вони бачать.

Розширений режим редагування з мобільного

= більш схожий на стаціонарний для приємності користувачів комп'ютерів

  • додали не все, що є в стаціонарному, а те, що найчастіше згадували опитані користувачі (обговорення, історія, посилання сюди, постійне посилання)
  • меню користувача перемістили, а в меню зліва додали натомість інші речі
  • змінили дизайн нових редагувань і скоро змінять в тому ж стилі СС

Модерація в англійській Вікіпедії (17/08)[ред.]

1400-1420 AUL wikimania:2019:Research/Understanding content moderation on English Wikipedia NickK

  • Більше вандалізму на СО (там не працюють боти, менше відкочують). На СО більш складно прибрати образливий контент, не шкодячи змісту розмови
  • Часто результат залежить від того, який адміністратор відреагує першим.
  • Досвідчених користувачів рідше блокують за такі самі коментарі чи такі самі контроверсійні редагування, ніж новачків.
  • За весь час існування енВікі кожне 30-те редагування скасоване/відкочене, кожне 590-те вилучається.
  • Найчастіше вилучаються: 1) Образливе або біографії живих людей, 2) копівіо, 3) вандалізм.
  • Медіана відкоту: 51 с в основному просторі або просторі користувачка, на сторінці обговорення — 5 хвилин.
  • Багато користувачів відкочують лише одне редагування.

Боротьба з ляльководами в енВікі (17/08)[ред.]

1420-1445 AUL wikimania:2019:Research/Sockpuppet detection in the English Wikipedia NickK

Leila Zia, WMF

  • 381 ляльок 'OrangeMoody' в 2015 році, мережа акаунтів зі створення промоційних статей або додавання промоційних лінків до існуючих статей. Виявили за мережею IP
  • 323 ляльки 'Morning277'. Виявили за однаковим патерном редагування.

Як ідентифікувати?

  • Рішення: використовувати публічні дані та здавати підозрілі акаунти, як тільки це можливо.
  • Провели дослідження всіх акаунтів за ймовірністю того, що вони сокпапети.
  • Модель Feature engineering: для всіх користувачів обрали 800 параметрів (розмір редагування, час редагування, аналіз тексту тощо). 78% результату
  • Модель Deep learning: схожі, якщо редагують подібіні статті в потрібний час. 82% результату
  • Майбутнє: перевірити те, що модель показала як сокпапети, чек'юзерами

m:Research:Sockpuppet detection in Wikimedia projects

Technology for growth: tools and experiments from Scribe and CivilServant[ред.]

були: Ата

CivilServant

CivilServant займаються пошуком ідей і тестуванням нових технологій у розмовах. Для прикладу, така проста річ, як публікація короткого викладу правил поведінки на сайті при вітанні користувача на сабреддіті значно впливає на чемність користувачів (порівняно зі сподіваннями, що вони самі знайдуть і прочитають ці правила).

Зараз CivilServant досліджують 5 мовних ВП, і такі речі, як порівняння утримання новачків, яким дякують за редагування і яким не дякують, тощо. У фрвікі досліджують вплив шаблона привітання на СО новачків на поведінку новачків. Загалом, різні A/B-тести порівняння тих, в кого є ф-ція і в кого нема (бо нема змоги перевірити, чи користувачі власне клацають на кнопки, лишається дивитись вплив принаймні наявності кнопок).

Scribe

Інструмент, який допомагатиме писати статтю користувачам, які не знають, з чого почати.

  • додаються пропозиції назв розділів, на основі подібних статей
  • можна вставити посилання на джерела, цитовані в інших мовних версіях

Основна сторінка: meta:Scribe

Translate and translatewiki.net: challenges of software translation[ред.]

twn: сто тисяч рядків на переклад у 50-ти проектах (вікімедійні і ні), три-чотири людини, які підтримують сайт; не так давно організувались, тепер можуть займатись фандрейзингом.

Виклики:

  • мало [ключових] людей
  • мало ф-цій (порівняно з комерційними платформами)
  • складнощі з хостингом
  • поганий переклад (доводиться покладатися на перекладачів, які займаються перевіркою, але це складніше для них, ніж сам переклад)

Сильні сторони:

  • відкритий код
  • віддані перекладачі

Можлива ф-ція постійного оновлення перекладів (затримка 1 день між появою і впровадженням перекладу), але зараз вона не працює; переклади оновлюються разом з MediaWiki раз на тиждень.

Оскільки всі мови різні, основні правила серед розробників: використовувати просту мову, робити повні речення, і якщо треба, то використовувати граматичні змінні.

Organizing Translation Workshops[ред.]

були: Ата, Visem

Блоссом розповідала про те, що треба пам'ятати при організації заходу з перекладання статей:

  • реєструватися наперед
  • мати список статей до перекладу наперед
  • просити людей долучатися до формування цього списку
  • якщо статті на якусь специфічну тему, варто мати в кімнаті знавця, який допоможе з термінами
  • мати кілька людей в кімнаті, які знайомі з Перекладом вмісту, щоб вони помагали іншим
  • звертати увагу людей на мовні підступнощі: омоніми, проблеми автоперекладу, контекст, мати відповіді на потенційні питання на зразок «де взяти потрібну діакритику» тощо
  • мати різноманітну команду: знавці мови перекладу, досвідчені редактори, адміністратор (можна віддалено)
  • фраза «інструмент перекладу» і пояснення можуть звучати дуже технічно для учасників, їх треба запевнити, що нічого такого насправді → ігрова форма, «не переживайте, це робота адмінів», фонова музика, тощо → не має бути нудно, інакше люди не прийдуть знову ))

Reviving the wiki in your language[ред.]

були: Ата, Visem

Є багато мов, якими Вікіпедія дуже мала, з різних причин. Деякі мови навіть мають купу мовців (напр., 20 млн), але мають малу ВП.

Якщо нема кому редагувати, то хтось має почати («якщо не ти, то хто?»). Хто редагує однією мовою, може почати редагувати іншою, але буде багато відмінностей: правила зазвичай мають бути менш строгі, не буде багатьох додатків, увімкнених у великих вікі, тощо. (Чудова мотивація: якщо немає інших редакторів, ніхто тебе не розкритикує).

Треба вибрати статті, з яких починати (бажано думати, як читач):

  • а) свої уподобання,
  • б) що буде цікаво друзям,
  • в) про свою країну (поки нема зручного способу подивитися на статті, які були б цікаві читачам певної країни, яких немає її мовою, то питати Аміра напряму або користуватися Google Trends; можна дивитися найпопулярніші статті іншими мовами).
    Приклад: з 15 найпопулярніших у Малі статей французькою лише 3 є мовою бамбара (найпоширенішою в країні). Якщо людина не бачить свою мову ліворуч в одній статті, у неї складається враження, що цієї мови не існує зовсім.
    Є сенс писати про спорт і поп-культуру. Це цікавить людей, це треба визнати.
  • г) те, що вчать у школі: що гуглять діти, коли роблять домашнє завдання;
  • ґ) користуватися підказками у Перекладі вмісту;
  • д) список 10 00(0) статей, які мають бути в усіх Вікіпедіях.

Розкажіть спільноті, що у вас є таке бажання. Складіть список статей до написання. Розкажіть людям про цей список — це помагає.

Окрім написання власне статей (найважливішого, звісно) можна займатися дрібними покращеннями: прив'язувати до інших мов, займатися зв'язністю, категоризувати, покращувати шаблони, додавати зображення, виправляти мовні помилки. Ще можна працювати не лише у Вікіпедії, на крайняк можна додавати свої слова в англомовний Вікісловник.

Знайомтеся з іноземцями, які слова не знають цією мовою, але намагаються допомогти.

Як конкурс Вікі любить землю допомагає і шкодить довкіллю[ред.]

Антон Процюк, Мехман Ібрагімов, Анна Хроболова та Микола Козленко під час презентації

У конкурсі бере участь 9500 учасників з 37 країн, завантажено 90 тис. фотографій

Переваги:

  • створення бази даних
  • підвищення обізнаності
  • моніторинг стану заповідних об'єктів

Недоліки:

  • порушення фотографами правил заповідного режиму
  • турбування тварин
  • шкода довкіллю від транспорту, коли фотографи їдуть з великих міст
  • туристичне навантаження
  • відкриття широкому загалу точних місць зростатння рідкісних видів (дискусійне питання - тримати у секреті чи ні)

Шляхи вирішення:

  • дискваліфікувати фото з явними порушеннями заповідного режиму
  • не оприлюднювати точні координати
  • залучати до конкурсу більше місцевих школярів і краєзнавців (працюю над цим у своїй області)

Роль проектів Вікімедіа у збереженні довкілля[ред.]

Phoebe Ayers, бібліотекарка про висвітлення у Вікі глобальної змін клімату

Вікіпедія - найбільша енциклопедія в історії людства, тому несе відповідальність за висвітлення важливих тем.

Статистика статей: глобальне потепління - 133 мови; зміна клімату - 79 мов; подолання наслідків (mitigation) - 13 мов. Статті про глобальне потепління англійською мають до 11 тис. переглядів за день, іншими мовами набагато менше, про подолання наслідків - наближається до нуля.

Доповідачка прочитала і оцінила якість близько 2000 тематичних статей англійською, інструментів автоматичного моніторингу якості статей наразі немає. Закликала провести моніторинг статей своїми мовами.

Недоліки статей: довгі, повторюються, некоректно категоризовані, недостатньо оновлені, містять рекламу, мало активних редакторів. Статті повинні бути достовірні і читабельні.

Виклики - статті про клімат технічно складні і дискусійні.

Пропозиція - започаткувати глобальну кампанію різними мовами для роботи над темою зміни клімату. Можна застосовувати досвід і напрацювання інших кампаній (наприклад, Пані у червоному). Скласти список ключових статей, скласти бібліографію джерел, залучити науковців і громадськість, * багато роботи з покращення існуючих стаей.

Ananya Mondal, координаторка проекту «Вікі любить метеликів» (Wiki Loves Butterfly)

  • проект започатковано в Індії у 2016 році
  • метелики - важливий індикатор стану довкілля
  • використовуються науковцями як модель скорочення кількості видів та кліматичних змін
  • кількість видів метеликів постійно скорочується
  • багато видів занесено до Wildlife protection act (прийнятий в Індії у 1974 р.) як рідкісні і зникаючі
  • проект покликаний збільшити обізнаність через написання статей і завантаження фото
  • якщо вид зникне, потрібно зберегти для майбутніх поколінь хоча б документацію і фото
  • під час конкурсу вдалось зафіксувати для Вікі дуже рідкісні види
  • за час існування проекту зібрали фото 350 видів, створили 250 статей (бенгальською мовою)
  • у проекті 3 групи учасників: одні фотографують, другі досліджують, треті пишуть книжки
  • до проекту долучені науковці кількох університетів, які допомагають визначати види і підвиди метеликів

Deryck Chan про залучення галузевих спеціалістів до редагування Вікіпедії

  • вікіпедисти звикли до достовірних досліджень, щоб уникнути видалень
  • спеціалісти звикли до достовірних досліджень, щоб успішно захистити роботи
  • спеціалісти хочуть писати Вікіпедію на свої теми
  • на початку Вікіпедія не була дуже професійною і зараз на вузькі професійні теми написано мало, якщо ви експерт у своїй галузі - пишіть, потім «причешете»
  • більшість наукових тем не контроверсійні (менше видалятимуть)
  • краще мати посередній контент, ніж ніякого
  • потрібно писати багатьма мовами, малі мови вимагають великої підтримки
  • формуйте зв'язки - користуйтесь категоріями та вікіданими, структуровані дані - майбутнє сучасної науки
  • завантажуйте фото, навряд чи вузькоспеціалізовані зображення загальнодоступні

Найкрутіші проекти (18/08)[ред.]

Coolest projects, відвідав NickK

Лише малобюджетні <2000 USD. Фіналісти:

  • Wiki Loves Birds, Непал. Фото на Сховищі + Віківиди. Працювали з організацією охорони птахів.
  • Wiki Goes Caribian, Нідерланди. Поліпшення інформації про Нідерландські Кариби. Провели тренінги на Арубі, Бонайре і Курасао, зокрема, для місцевих глемів.
  • Wiki-graphits Boot-camp, Індія. Онлайнові та офлайнові тренінги для графістів, провели 32-денну кампанію, створили близько 350 векторних файлів, а також перекладали існуючі файли.
  • Interwiki Women Collaboration. Міжнародна кампанія з редагування статей про жінок
  • Ballot papers campaigns and tools, Іспанія. Фотографують бюлетені з виборів в Іспанії.
  • Using AI and Image Recognition or adding Wikidata Depicts statements to artworks, США. Завантажили картини з Метрополітен-музею та зробили гру для користувачів (загалом 200 людей, волонтери, працівники музею тощо) — переможець

Див. також[ред.]