Вікіманія 2014

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вікіманія 2014 — всесвітня щорічна конференція «вікіпедистів» (редакторів проектів Фонду Вікімедіа) та «вікімедистів» (працівників та волонтерів Фонду Вікімедіа), що відбулася з 6 по 10 серпня у Лондоні.

Зміст

Учасники з України[ред.]

Ідеї для ВМ-УА[ред.]

  • Wiki Takes. Запрошують краєзнавців та місцевих жителів, зацікавлених у висвітленні тематики свого міста. Дуже успішний у каталонців завдяки залученню місцевих краєзнавців, які не є вікіпедистами. Полягає в тому, що краєзнавці влаштовують фотопрогулянку значимими об'єктами міста. Низький поріг участі, легко долучитися → можливість залучення нових дописувачів.
  • Проект з підтримки малих мов. Африканська модель, яка може бути цікавою для кримських татар. Проблема Вікіпедій цими мовами така сама: мало кваліфікованих дописувачів, які гарно володіють мовою і зацікавлені дописувати. Модель: запросити кількох зацікавлених, але незнайомих з Вікіпедією, на великий віківишкіл у добре вікіфікованому місті (великий, бо тренують, доки не навчаться Face-smile.svg ). Після цього їх відправляють до своїх спільнот агітувати інституції (ВНЗ, школи) та пояснювати там місцевим, для чого і як редагувати Вікіпедію.

Відвідані доповіді[ред.]

Друковані енциклопедії[ред.]

Відвідав: NickK

Вікіпедиста Аміра Агароні запросили написати статтю англійською в тритомну друковану енциклопедію про іврит. Ідеї:

  • Сенс цих енциклопедій. Друковані універсальні енциклопедії деякі передані під CC (Казахстан, Індія), інші перейшли в електронний варіант (Британніка, Брокгауз). Процвітають, пишуться і перевидаються лише спеціалізовані енциклопедії.
  • Копірайт. Довелося підписати угоду, згідно з яким автору статті люб'язно дозволяють використовувати його власну статтю в окремих наукових цілях з обмеженнями.
  • Спільнота друкованих енциклопедій. Лише головний редактор, є якісь стильові поради (досить легко зрозуміти вікіпедистам, решті досить важко), але спитати можна лише в головного редактора. Перевага Вікіпедії: є в кого спитати з будь-яких питань.
  • ОД. ОД в принципі проходить у друкованих енциклопедіях. Можна написати туди і цитувати свою статтю у Вікіпедії :)
  • Редагування. Для друкованої енциклопедії попросили лише надати текст, ілюстрації проставляють редактори невідомо куди (і часто не туди). Після подачі статті редагували три роки, і все одно купа помилок, включаючи помилку в імені одного з головних упорядників. І всі ці помилки увічнені як АД.
  • Гонорар. Автору надається право на 15% знижку на придбання тритомника, і це все. Тритомник коштує 1300$, тобто ціна абсолютно непідйомна більшості дослідників з цього питання.

Особисте враження: дещо неприємно вражений, що головні АД для нас насправді пишуться на рівні, не кращому, а подекуди й гіршому за Вікіпедію.

Етнографія Вікіпедії[ред.]

Відвідав: NickK

Доповідь Даріуша Ємельняка, який пише книги про спільноту Вікіпедії.

Деякі спостереження:

  • Essjay. Вікіпедист зареєструвався як професор теології, був обраним адміном, до посередництва, а виявився 24-річним клерком. Дехто підтримували це через право на захист ідентичності. Проблема: використовував свій статус «професора» для дивних рекомендацій, наприклад, відстоював «Католицизм для чайників» як АД;
  • 24% вікіпедистів колись отримували погрози через свій внесок;
  • Питання: чи слід перевіряти звання та регалії, про які заявлено на сторінці користувача?;
  • Було б круто залучити експертів до Вікіпедії, але як забезпечити рівність дописувачів? Ключове — не дати експертам просувати власну думку. Можливо, варто зазначити в статтях короткі цитати з поглядами на тему топ-5 спеціалістів з галузі?;
  • У Вікіпедії загалом довіра між користувачами низька. Про якусь довіру можна казати лише в рамках певних груп користувачів.

Замість підсумку: варто зберегти поточні правила, на яких можна збудувати енциклопедію, але задуматися над взаємонедовірою в спільноті.

The state of metrics for GLAM projects[ред.]

Відвідала: antanana

  • записи в езерпаді
  • інструменти, що можуть бути корисні: [1], [2]
  • важливо:
    • щомісячні звіти
    • регулярна розсилка звітів як вісників
    • використання вікіданих, інфографіка

A framework to evaluate entities impact: wm metrics and friends[ред.]

Відвідала: antanana

Growing the awesomeness in programmes[ред.]

Відвідав: NickK

Програми: WLM, вишколи, конференції тощо. Звітування, моніторинг — спосіб відслідкувати успішність, відповідність поставленим цілям тощо.

Ідеї Фонду:

  • m:Grants:Evaluation. Connect: обговорити з іншими людьми, якими цим займаються. News+Events: віртуальні події 2-3 рази на місяці, корисні для програмних лідерів.
  • Tracking & Reporting. Прямі результати (напр., завантажені файли). Короткочасні наслідки (наприклад, поліпшення знань про ВМ). Довгострокові (напр., зміни в поведінці, підходах до проблем, зміни в умовах — напр., кількості науковців серед редакторів тощо).
  • Найважливіше зібрати нікнейми учасників події, щоб потім відслідкувати внесок. Приклад форми: https://docs.google.com/forms/d/1bp1rA54K6L_kJc1pc-Sf3jW6VFudpKjw22IUfgzyiG4/edit
  • Якість контенту: наприклад, кількість використаних фото.
  • Форма для звітування про проект: https://docs.google.com/forms/d/1CM4WjeTZtqPOhwmJDFou7kchlFPjp3r8E6tf7G4HlRY/edit
  • Wikimetrics. Вибрати когорту (список нікнеймів) — краще робити кілька когорт, по одній на кожну подію. Дозволяє відслідкувати, хто створював статті чи вантажив фото (а хто ні), хто є новачком, хто зробив більше Х редагувань
  • Важливо отримати дозвіл користувача на збір його даних (може відмовитися і не давати свій нікнейм).

Learning Literacy with Wikipedia[ред.]

Відвідала: antanana

Top down: making a country's education system wiki-compatible[ред.]

Відвідала: antanana

  • презентація
  • як можна змінити ставлення до вікіпедії, особливо в освіті/GLAM

Presenting Wikipedia (so that people understand)[ред.]

Відвідала: antanana

  • File:2014-08 Wikimania London Presenting Wikipedia.pdf
  • різні акценти, які мають бути продумані у презентації. очікування авдиторії є дуже важливими. як і наше розуміння для чого ми цю презентацію робимо

Освітня програма в США та Канаді[ред.]

Відвідав: NickK

Wiki Education Foundation, ті, хто започаткували розширення campus ambassadors для Вікіпедії. Представляли Frank Schulenburg та LiAnnaDavis:

  • Ключовий момент: якісно сформулювати завдання, давати цікаві теми. Це дозволяє отримати якісний контент;
  • Фокусуватися на конкретних проблемних галузях (наприклад, співпраця спеціально зі спілкою професорів соціології, результати — 35 викладачів приєдналися, 6000 відредагованих статей, 71% нових дописувачів жінки);
  • Важливо пояснити викладачам, нащо це потрібно. Намагатися домовитися з викладачами, які дають завдання про Вікіпедію самостійно і не співпрацюють по освітній програмі, бо вони можуть самі наробити дурниць і демотивувати студентів;
  • Мають набір порад для викладачів, зручну інфраструктуру на Вікіпедії та надають допомогу викладачам, які хочуть працювати;
  • Важливіше утримати у Вікіпедії викладачів (після 1-2 років їм не потрібна допомога), ніж утримати нових дописувачів (98% не редагують після курсу);
  • Неякісні статті. Волонтери оцінювали якість статті під час семестру, і 80% студентів поліпшили статті. Campus ambassadors можуть перенести контент у простір користувача, якщо там матеріал неякісний, але таких лише 10%;
  • Студентам зручніше починати редагувати в просторі користувача чи проекту, а потім переносить в основний простір, якщо мінімальним вимогам вже відповідає (бажано допомагати вийти в основний простір якомога швидше).

Висновок для нас: треба робити віківишколи спеціально для викладачів та підготувати (запозичити?) зручну модель для роботи над курсом, щоб викладачі знали, що робити зі студентами.

Wikipedia Education Cooperative Panel[ред.]

Відвідав: NickK

Представники Фонду, Ізраїлю, США, Великобританії та Мексики розповідають про обмін досвідом. outreach:Education

  • Збирають кращі практики, нові ідеї, обмін ресурсами, зв'язок між місцевими організаторами.
  • Працювали над тим, щоб зібрати досвід з різних країн в одному місці.
  • Підготували багатосторінкові та односторінкові (як завантажувати фото, як обрати тему для статті) брошури, все може бути перекладено — вихідні файли є на outreach:Education/Brochures
  • Щомісячно збирають новини на outreach:Education/News, було б добре, щоб і ми туди подавали. Дедлайн — 15 числа кожного місяця.
  • Розробка якоїсь системи відзначення учасників програми: «водійські права» вікіпедиста (що студент пройшов певний курс редагування Вікіпедії), спілка викладачів, які дають завдання з редагування Вікіпедії, опитування програмних лідерів щодо системи відзнак

7 головних помилок освітньої програми[ред.]

Відвідав: NickK

Збирали Wiki Education Foundation (США і Канада), презентувала LiAnna Davis:

  1. Не брати до уваги вміння студента. Натомість слід переконатися, що студенти вміють писати наукові статті.
  2. Залучати викладачів лише через мейл / через Google Docs. Натомість єдиною вимогою має бути, що викладач має сторінку курсу, щоб викладач був прозорим зі спільнотою.
  3. Працювати з потоком рівня 300 студентів (це ж стільки нових дописувачів!). Натомість не варто залучати за раз групу розміром понад 30 осіб, інакше втрачається контакт з викладачем.
  4. Давати викладачу велику свободу в розробці завдання для студентів. Натомість слід переконатися, що завдання, яке дає викладач, корисне для Вікіпедії.
  5. Залучати студентів до редагування статей мовою, якою вони погано володіють (наприклад, студенти-перекладачі). Натомість краще, щоб студенти перекладали з мови, яку вони вивчають, своєю рідною.
  6. Студентський плагіат. Натомість варто пояснити, для чого потрібен оригінальний контент
  7. Розраховувати на те, що все буде без проблем. Це студенти й освітяни, завжди буде щось не так в останній момент (напр., викладач захворіє на тривалий час) — треба мати план для екстрених випадків.

Висновок: не забувати, що викладач — фахівець у своїй галузі, вікіпедист — фахівець щодо Вікіпедії, і треба пояснити викладачам, що викладач не є "єдиним" або "головним" експертом.

Which Law Applies to Wikipedia?[ред.]

Macaca nigra self-portrait.jpg

Відвідала: antanana

  • презентація
  • спроба максимально просто пояснити про конфлікт законів різних країн, що можуть впливати на Вікіпедію

Legal Demands: The Good, The Bad, & The Just Plain Wrong[ред.]

Відвідала: antanana

  • доповідь про скарги на порушення авторських прав щодо проектів Фонду (обіцяли надіслати чи завантажити презентацію, ще чекаю)

Common grounds for battle, or is the Commons still common?[ред.]

Відвідала: antanana

  • дискусія щодо розміщення серверів Фонду не у США, а у більш «дружній» (простіше ставлення до авторських прав) країні

Найкрутіші проекти[ред.]

Відвідав: NickK

Головне питання — «що таке крутий проект?»

Цього року були представлені не всі проекти, лише топ-15 обраних міжнародним журі. До найкращих увійшли наші циліндри Колесси

Типові проекти:

  • QR-коди: Австралія, Болгарія. Ідеї: важливо дати гарним партнером займатися проектом.
  • Конференції: США
  • ВЛП
  • Освітня програма: Ізраїль, Гонконг. Ідеї: не треба швидко видаляти статті.
  • Вікімарафони: Open Government WikiHack у США, два дні поліпшували статті даними з урядових вільних джерел.
  • GLAM: іспанці працюють не лише з державними, а й з приватними колекціями

Оригінальні проекти:

  • Австрійці провели конференцію про їжу, де готували і фотографували їжу, щоб доповнити і проілюструвати статтю Вікіпедії
  • WikiCamp у Вірменії, 60 дітей у Вірменії з 14 до 22 року написали 1800 статей за місяць у літньому таборі
  • Open Data Portal в Австрії (дані з уряду у відкритому доступі)
  • Підтримка адигейської вікі в адигейському селі Kfar Kama в Ізраїлі (багато неписемних людей, школярі розширили вікі вдвічі). Важлива порада — лише волонтери, не примус
  • Наші циліндри Колесси!

Топ-4 (журі обрало топ-4, з них обирали один найкращий спільнотою, 2-4 місця офіційно не оголошували):

1. WikiCamp у Вірменії
2-4. Австрійська конференція про їжу
2-4. Освітня програма для медиків в Ізраїлі
2-4. QR-коди в Софійському зоопарку

Імго вибір дещо суб'єктивний, з топ-4 були й оригінальніші. Перемога вірменського WikiCamp'у заслужена, на другому місці за підтримкою австрійська конференція про їжу, за що потрапили в топ-4 інші два проекти — сказати важко, імго, були й цікавіші.

Що таке круті проекти:

  • мати довгостроковий вплив
  • мати можливість для розширення (інші проекти в цій країні)
  • може бути використаний для інших чаптерів
  • допомагати надихати спільноту
  • веселий, оригінальний і цікавий проект.

Best practices for the evaluation of GLAM-Wiki cooperations[ред.]

Відвідала: antanana

Оцифровка книг для Вікіджерел[ред.]

  • Або шукаєш на Google Books (важко, якщо не в англомовній країні), Web Archive чи подібних, або скануєш сам
  • Типи сканерів:
    • Flatbed - не можна користуватися
    • Auto Document Feeder - чудово сканує, але треба розшити книгу.
    • Document Scanner Feeder - теж треба розшити книгу, але ще й сканує з двох сторін
    • Фотокамера
    • Hand Scanner (ручний). Крутий тим, що можеш сканувати книги, які не можна виносити з бібліотеки, дуже легкий і переносний
    • DIY Book Scanner ( http://diybookscanner.org ) — схожий ми і замовили в гранті!
      • що з ним, до речі? --Ilya (обговорення) 22:06, 8 серпня 2014 (UTC)
        Якщо ти про наш сканер, то в нас з часу попередньої домовленості змінилося митне законодавство, і, ймовірно, доведеться замовляти наново. Важко сказати, чи вийде домовитися, але будемо сподіватися, що вийде... — NickK (обговорення) 23:45, 8 серпня 2014 (UTC)
        а, понизили необкладуваний мінімум з 300 до 150 євро? що ж, скажемо "дякую" Дзядику за те, що в нас досі немає сканера --Ilya (обговорення) 06:29, 9 серпня 2014 (UTC)
    • Planetary document scanner — сканує зверху, чудова якість, але дуже дорогий.
    • Prism book scanner ( http://prismscanner.org ) — чудова ідея, але ще в розробці
  • Як розшити книгу в твердій обкладинці: відшивати окремо кожен блок зшитих між собою сторінок.
  • Scan Tailor ( http://scantailor.org ) дозволяє інтерактивно обробляти скани книг
  • Проблеми OCR:
    • Розділяти колонки — часом зливаються
    • Переконатися, що зображення розставлені по тексту коректно — часто в разі обтікання текстом некоректно сприймається текст ліворуч і праворуч від ілюстрації.
А що казали про фотокамеру? --Юрій Булка (обговорення) 20:27, 8 серпня 2014 (UTC)
Що вона дозволяє швидко сфоткати, але в дуже поганій якості (якщо не користуватися додатковими засобами типу DIY сканера) — NickK (обговорення) 20:41, 8 серпня 2014 (UTC)

Open Authority для GLAM'ів[ред.]

Відвідав: NickK

Lori Byrd Phillips, 2012 US Cultural Partnerships Coordinator for the Wikimedia Foundation

Зв'язок музейної експертизи та експертизи спільноти. Модель en:Shared historical authority

Елементи Open Authority:

  • доступ до експертизи
  • участь спільноти
  • платформа
  • контент для залучення спільноти
  • спільний контроль і діалог (з музеєм)
  • фокус на процесі, а не на продукті співпраці

Замість висновку: грубо кажучи, йдеться про те, для чого музеям ставати відкритими установами (open authority), які розміщують матеріал у відкритому доступі (витрачають час та гроші) та дають вікіпедистам скористатися енергією краудсорсингу для наповнення Вікіпедії контентом. Крім того, що словосполучення «open authority» красиво звучить як регалія музею, не дуже ясно, яка практична цінність цього.

Співпраця з аудіовізуальним архівом Нідерландів[ред.]

Відвідав: NickK

Працюють над проектом майже 5 років.

  • Перейшов до політики «відкритий доступ, якщо нема причин для протилежного», активний розвиток вільних ліцензій;
  • Open Images — відкрита медіа-платформа, яка дає відкритий доступ до аудіовізуальних матеріалів. Не лише вільна ліцензія, а й вільне ПЗ, вільні API, вільна інфраструктура — зручні умови для перевикористання будь-ким (від Internet Archive до Europeana);
  • Перевага для архіву: кількість переглядів на Сховищі більша, ніж ;
  • Загалом 800 тисяч годин відео, вільних лише 110 годин на Сховищі (2200 відео — 5% Сховища);
  • На Сховищі нема адекватних умов для використання відео, лише 50 тисяч вільних відео. У статтях майже ніде нема відео (наприклад, нема відео в статті про футбол, хоча очевидно, що його вільних відео величезна кількість).

Проект співпраці:

  • активний контакт — архів завжди знає, в кого і що спитати;
  • міри успіху — кількість нових статей, переглядів, використань матеріалів, поліпшення видимості матеріалів, кількість відвідувачів платформи (багато відвідувачів приходять саме з Вікіпедії), кількість редагувань метаданих, кількість учасників подій;
  • 4 віківишколи;
  • Передачі контенту (великими партіями) — після кожного завантаження нового контенту зростала кількість відвідувань завантаженого раніше;
  • Поліпшення технологічної співраці (GLAM Wiki Toolset);
  • Поліпшення зв'язності між сайтами архіву та Вікіпедією.

Стратегії:

  • Побічний проект: звуки Нідерландів (1838 звукових файлів);
  • Sound and Vision Wiki (зображення переважно під cc-by-sa) зі статтями про телебачення — 39% зображень звідти волонтери перенесли на Сховище;
  • Open Images (широка тематика, але не організовуються спеціалізовані заходи для презентації);
  • Nature Footage (57 відео птахів та 530 конкурсних відео) в рамках ВЛЗ. Велика кількість перевикористань.

Ключова проблема — стимулювання використання завантажених матеріалів — важко знайти єдину стратегію.

GLAM у Швейцарії[ред.]

Відвідав: NickK

Open GLAM Working Group.

  • Місія — розвивати принципи Open GLAM у Швейцарії;
  • Співпраця з малими інституціями;
  • Open Cultural Data Hackathon;
  • Open Cultural Data Masterclasses;
  • Дослідження OpenGLAM Benchmark Survey щодо того, як культурні організації в усьому світі ставляться до вільних ліцензій. Хочуть проінформувати GLAM спільноти про вільні ліцензії, ідентифікувати потенційних партнерів;
  • На національному рівні важливо перекласти опитування, зібрати мейли heritage institutions;
  • Побічний ефект: зібрано міжнародний список heritage institutions.

Оцифровка словника івриту[ред.]

Відвідав: NickK

Сторінка проекту http://benyehuda.org/ , проект представляв Асаф Бартов;

  • 100-річний старий словник, найповніший, у суспільному надбанні;
  • Не перевидається понад 15 років, тому вперше він буде оброблений автоматично;
  • Проблема: стаття може починатися всередині колонки;
  • Є коментарі арабською, слова грецького походження мають грецькі переходи, з європейських мов — відповідники латиницею. Примітки можуть бути розтягнуті на кілька колонок (аж до кількох сторінок);
  • Рішення: розділити кожне визначення на окремі ділянки роботи;
  • Для якості: кожне визначення повинні перевірити принаймні три волонтери;
  • Якщо пропущене визначення певною мовою (наприклад, арабською та грецькою), позначити і залишити;
  • Кілька видів розмітки, щоб життя не здавалося таким простим;
  • Є біблійні цитати — автоматично оброблено їх так, щоб вони направляли на Вікіджерела івритом;
  • З 12000 сторінок 300 статей набрані і перевірені тричі, дуже велика кількість перевірені двічі (8 волонтерів);
  • У майбутньому буде інтегровано з Вікісловником.

Вікібібліотеки[ред.]

Відвідав: NickK

Бібліотеки — важливе джерело АД

  • Проблема — отримати доступ до платних джерел
  • Потрібно допомагати пошуку джерел і доступу до місцевих джерел
  • Взаємовигідна справа — бібліотеки отримують посилання на свої джерела у Вікіпедії, вікіпедисти отримують матеріали для написання статей
  • Модель — давати доступ до платних джерел найактивнішим вікіпедистам і надавання власникам бібліотек метрикам
  • 22% учасників програми не англомовні
  • План на майбутнє — надати доступ до платних джерел 1000 найактивніших вікіпедистів у кожній галузі з Вікіпедій різними мовами.
  • 5 університетів, у кожному студенти працювали спеціально в бібліотеці над написанням 25 статей кожний.
  • План на майбутнє — збільшити кількість ВНЗ, які спеціально наймають студентів для роботи над Вікіпедію на основі матеріалів своїх бібліотек
  • Арабська вікі — програма придбання книг.
  • Розвиток вікібібліотек китайською, іспанською та німецькою
  • У перспективі — можливість повнотекстового пошуку
  • WikipeDPLA — метадата про кожен елемент колекцій американських бібліотек
  • ramp editor — підтримка ідентифікаторів authority control, завантаження даних з відкритих джерел для створення стабів
  • linkypedia — облік посилань з Вікіпедії на каталоги бібліотек
  • OA signalling — позначення, чи є посилання в статті у вільному доступі

Висновок: бібліотеки — природні партнери для вікімедійців.

Співпраця між чаптерами[ред.]

Відвідав: NickK

Ziko van Dijk, колишній голова правління WMNK, член WMDE:

  • Проблема багатьох чаптерів — багато членів Правління не розуміють, що таке робота в правлінні;
  • WCA. Серпень 2011 — у Хайфі заборонили чаптерам збирати кошти. Лютий 2012 — паризький саміт членів Правління, розвиток ідеї співпраці між чаптерами, для спільної позиції з Фондом;
  • Керівники WCA. Берлін у квітні 2012 → комітет (не всі були активними) → липень 2012 у Вашингтоні → Ashley van Haeften → спроба створити робочі групи в Лондоні в лютому 2013 (корисний досвід, але на практиці фейл) → березень 2013, спроба найняти виконавчого директора WCA → Markus Glaser → розпуск у Гонконгу в серпні 2013;
  • Проблема WCA: багато хто в останній момент висловлював зауваження до ВСЬОГО ЗРАЗУ, дехто взагалі записувався і не брав участі, лише 1/3 були активні і конструктивні. Деякі члени WCA взагалі приїжджали на зустрічі й ігнорували їх, наприклад, у Мілані один з представників у WCA замість зустрічі поїхав з туристичними цілями до іншого міста;
  • Підсумок: WCA була переважно марною тратою часу активних членів, яким так і не вдалося зробити щось інше. Більшість чаптерів не змогли делегувати до WCA нікого, хто міг би зробити щось корисне.

Роль медіа у розвитку Вікіпедії[ред.]

Відвідав: NickK

Itzik Edri, голова правління і речник WMIL.

  • Нема босу Вікіпедії, фото якого публікували б усі ЗМІ, у Вікіпедії нема обличчя;
  • Преса активно бере інтерв'ю у вікіпедистів, зокрема, й на Вікіманіях;
  • Опитування: 23% не знають, що ВП можна редагувати, 36% не знають, як редагувати, 18% думають, що не мають прав для редагування (опитування з Ізраїлю). 37% думають, що редакторів ВП затверджують адміністратори, 13% думають, що ВП редагують лише студенти й науковці. Тобто є що роз'яснити публіці;
  • ЗМІ люблять Вікіпедію (бо користуються нею і вона некомерційна), бо ми нічого не продаємо, бо ВП прозора і бо щодо ВП з нею зв'язуються волонтери;
  • Бути речником Вікіпедії важко, бо робота не така, як у інших організацій. Майже всі речники чаптерів волонтери і часом навіть без потрібного бекграунду;
  • Перший всесвітній досвід — 10 років Вікіпедії.

Ізраїльські ідеї:

  • показувати в кожному прес-релізі різних волонтерів / різні аспекти їх діяльності;
  • до 10-річчя гебрейської Вікіпедії залучив журналістів другого національного каналу (за популярністю рівня нашого 1+1) до написання статей. Щодня протягом 2 тижнів відомий журналіст писав нову статтю, знімав про це 1-хвилинне відео, яке показували по ТВ. Результат — 12% зростання відвідуваності та 12% зростання кількості нових статей. За цей проект отримали нагороду ізраїльської асоціації PR;
  • коли з волонтером прес-служби зв'язується журналіст, волонтер радиться щодо відповіді або talking points інтерв'ю з іншими;
  • планують зробити відео про те, як різні люди (різні бекграунди, різні країни, різні галузі знань) пишуть Вікіпедію.

Wikimedians in Residence[ред.]

Відвідав: NickK

Кілька Wikipedians in Residence розповідали, як вони працюють в організаціях і допомагають створювати контент на основі матеріалу відповідних організацій

  • Ідея проекту в тому, щоб для організації стало природним, що її співробітники дописують до Вікіпедії;
  • Пресу цікавлять нетипові історії;
  • При цьому журналістів учать ні в якому разі не посилатися на Вікіпедію, бо там можуть бути помилки, тому досить важко зацікавити журналістом цікавим матеріалом у Вікіпедії.

Решта дискусії стосувалося медичної тематики, яка нас поки мало цікавить... Власне, дивно, що у більшості чаптерів є солідна група медиків-вікіпедистів, а в нас нема жодного, будемо шукати? :)

Круглий стіл адміністраторів та про ботозаливки[ред.]

Відвідав: NickK

Повний etherpad: https://etherpad.wikimedia.org/p/discussionroom4a (адміністратори), https://etherpad.wikimedia.org/p/discussionroom4b (ботозаливки)

Як створити регіональну групу[ред.]

Відвідав: NickK

Досвід французької групи NCO (захід Франції, м. Ренн).

  • у 2008 чи 2009 започаткували вікічетвер (починався як віківівторок) — щотижневі зустрічі у Ренні;
  • перші зустрічі — у центральній бібліотеці Ренна, де вікіпедисти разом збиралися та поліпшували статті для написання статей на вікіконкурс;
  • щомісячні віківишколи. Важливо мати місце, де можна призначити зустріч новачкам;
  • до 10-річчя Вікіпедії — 10 стендів про статті;
  • GLAM — залучення регіональних музеїв та архівів;
  • з ВНЗ — залучення студентів до оцифровки місцевих архівів;
  • фотоекскурсії Wiki Takes у місцях, де мало фото (і паралельно зустріч та залучення місцевих дописувачів);
  • перевага вікічетвергів: близькість місця зустрічі (куди може приїхати чимало вікіпедистів), регулярність, плавність (можна пропустити тиждень чи кілька зустрічей);
  • якщо є сильний регіональний дух — легко пояснити місцевій владі, що лише завдяки співпраці з цією групою регіон буде найкраще висвітлений у вікі.

Проблеми:

  • потрібно знайти активних зацікавлених вікіпедистів, щоб залучити на зустрічі цікавих людей (юзербокси, редактори місцевих статей)...
  • тримати контакт з уже залученими вікіпедистами;
  • стати відомим за межами спільноти (місцеві медіа, краєзнавці, GLAM'и);
  • не боятися помилок — перші проекти можуть бути фейлами, спільнота з нуля зразу не видасть успішний проект;
  • не треба робити все зразу, треба планувати;
  • звертатися по допомогу до ширшої спільноти (напр., чаптер);
  • командна робота, а не одна людина, яка все робить сама, і дозволяти новим людям долучатися до групи без проблем.

Рецепти успіху:

  • зважати на існування інших (включаючи редакторів інших проектів, наприклад, можуть бути активні учасники OpenStreetMap);
  • бути активним на місцевому рівні, нагадувати про своє існування, налагоджувати комунікацію на місцевому рівні;
  • прогресувати поступово, а не робити перегони;
  • робити це веселим і цікавим.

Вікі любить парламенти[ред.]

Відвідав: NickK

Для побудови діаграм структури парламентів: http://tools.wmflabs.org/parliamentdiagram/

  • Ідея: сфотографувати депутатів Європарламенту та пояснити депутатам, що таке вільні ліцензії;
  • Для багатьох депутатів також записували відео, де вони представлялися та коротко розповідали про себе англійською і своєю рідною мовою (мовами);
  • Для доступу до парламенту часом потрібна складна бюрократична процедура (аж до номерів паспортів усіх відвідувачів);
  • Потрібна також професійна косметика, щоб депутати були впевнені, що вони гарно виглядають на фото;
  • Перший досвід — Нижня Саксонія. Зараз 14 з 16 місцевих парламентів відфотографовані, понад 90% депутатів сфотографовані. Після кількох успішних проектів депутати починають розповідати один одному, і проект стає добре відомий;
  • Важливо, щоб фотограф ставився однаково до всіх депутатів, незалежно від партії (включаючи й партії, які фотограф ненавидить);
  • Важливо мати щось смачненьке і солодке, щоб залучити депутатів;
  • Мати стенд з Вікіпедією, щоб мати змогу поговорити з політиками;
  • Робити фото з табличкою перед основним фото, щоб ідентифікувати;
  • 52 вікіпедисти з 10 країн відвідали Європарламент, які володіли 17 мовами. Паралельно робили віківишколи з написання статей про депутатів Європарламенту;
  • Для міжнародного проекту потрібно
  • Результат: commons:Commons:Wikipedians in European Parliament, de:Wikipedia:Landtagsprojekt.

Висновок: проект цікавий, було б добре спробувати зробити щось таке в нас, може, почати з облрад?

DMCA і обробка звернень Фондом[ред.]

Відвідав: NickK

James Alexander, працює у Фонді в Community Advocacy.

  • Отримує все — від повідомлень про загрози фізичною розправою, до людей, яким не подобаються статті про них, звинувачення в порушенні авторських прав чи розповсюдженні дитячої порнографії;
  • Часом працівники отримують права адміністратора (або інші) для певної роботи, але відслідковують, щоб ці права не забували знімати;
  • При кожному розголошенні конфіденційної інформації — детальне роз'яснення;
  • Sugar CRM для збору всіх отриманих запитів від урядових установ;
  • Chilling Effects збирає всі DMCA запити до Фонду (DMCA — запит на вилучення зображення через порушення АП);
  • Різні форми звітності;
  • На майбутнє — відслідковування юридичних звернень, система обліку робочих акаунтів працівників Фонду тощо.

GLAM-заходи[ред.]

Відвідав: NickK

Важливе при проведенні:

  • гарний час - не під час відпусток;
  • подати agenda якнайраніше;
  • добре задати тему для зустрічі;
  • передбачити достатньо часу, щоб у спокійній обстановці поговорити зі співробітниками музею, пояснити;
  • досягти разом з культурною організацією повного розуміння цілей заходу, потрібно, щоб вони добре зрозуміли, нащо їм потрібно;
  • чітко визначити ролі вікімедійців та працівників музею;
  • зв'язуватися з людьми, яким буде цікаво залишатися у контакті з вами;
  • підтримувати інтереси як спільноти, так і музейників, щоб і ті, і ті були задоволені;
  • підтримувати оновлення сторінок проектів;
  • просити працівників музеїв також створювати акаунти;
  • пояснювати музеям принципи CC, публікуючи під цією ліцензією фото з проведених спільних заходів і надаючи їм право використовувати ці фото під CC.

Для малих музеїв:

  • значно простіше переконати віддати свої колекції у суспільне надбання;
  • дуже корисна QR-педія.

Віківишколи[ред.]

Відвідав: NickK

Звіти на основі 16 вишколів у 8 країнах. Загальна мета — як не дивно, навчити редагувати.

  • З 230 учасників лише 87 справді нових. Лише 2 з 87 нових залишилися активними через 6 місяців;
  • Слід визначати, чи люди справді навчилися чомусь, або ж нічому не навчилися взагалі;
  • Потрібно готувати звіти про віківишколи;
  • Вишколи бувають різними, на деяких учасники можуть взагалі не редагувати, і це може бути навіть ефективнішим;
  • Як не дивно, установи й організації люблять, що в них проходять вишколи, навіть якщо ніхто з їх керівництва туди не приходять, але вони відчувають себе причетними;
  • Дехто після віківишколів не починають редагувати, але зате можуть пояснити, що таке Вікіпедія і як вона працює;
  • Багато редакторів бояться того, що їх погано сприйме спільнота, тож буде добре провести у дві сесії захід.

Див. також[ред.]