Обговорення користувача:Artem.komisarenko

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до: навігація, пошук

Користувач:Artem.komisarenko/Звіт 2015&плани 2016[ред.]

привіт. відповідно до рішення Правління №77/2015 від 15 грудня 2015 проводимо опитування про діяльність членів Організації у рамках вікімедійних проєктів (мова не про редагування вікіпроєктів) та плани на 2016 рік. на підсторінці створила заготовку, яка відповідає основним напрямкам діяльності Організації, що допоможе нам підготувати звіт про діяльність Організації у 2015 році, а також розпочати підготовку до здійснення проєктів наступного року. там є лінки на грантові заявки відповідні. зайві пункти можна видаляти, бо заготовка передбачає усі пункти. те, що не передбачено було прямо у гранті варто у розділі «Інше» вписати. загалом, Твої плани на 2016 рік цікавлять найбільше :) 26—27 грудня ми матимемо можливість обговорити це й визначитися із конкретними напрямками та відповідальними за них. дякую --アンタナナ 21:15, 16 грудня 2015 (UTC)

п.с. якщо є, то звісно ж треба наводити усі лінки на публікації про діяльність, якщо вони були публічні. також лінки на категорії зі світлинами чи файлами (наприклад, макетами тощо) --アンタナナ 21:15, 16 грудня 2015 (UTC)

Запитання для публікації про «Народні музичні інструменти» Лисенка[ред.]

Привіт:) Думаю, у публікації було б корисно дати Ваш коментар. Тому, якщо Ви не проти, декілька запитань: --Юрій Булка (обговорення) 16:02, 24 січня 2016 (UTC)

Що спонукало Вас узятися за оцифрування цієї праці?[ред.]

Почалося все з книги Володимира Кушпета «Старцівство: мандрівні співці-музиканти в Україні (XIX — поч. XX ст.)». Вона потрапила мені до рук зовсім випадково, проте завдяки ній я зацікавився темою народної української музики. Музика взагалі завжди була в області моїх інтересів, але раніше я не розумів всієї глибини саме традиційної народної музики — і як музичного, і — головне — як соціяльного явища.

Тож, тримаючи в руках це чудове наукове видання (і деякі інші, як-то «Музичні інструменти українського народу» Хоткевича видані Савчуком, книги Костя Черемського та інші), вирішив зробити суспільно корисну роботу — перенести частину знань зі своєї голови до Вікіпедії, щоб ними могли користуватись й інші. Бо насправді, це великий сором: в кожній школі висить портрет Кобзаря в рушниках, а як спитати пересічну людину: «що таке кобза?», «що таке бандура?», «а чим вони відрізняються?», «а що таке ліра?», «а хто такі були кобзарі?» — майже ніхто не відповість. В цьому я бачу велике лицемірство і ганебне наслідування УРСР, де народна культура була не більш ніж декорацією для «дружби народів». Але ж ми вже не в УРСР? Ми вже незалежні? Українська культура — це тепер наша культура, чи не так?

Специфіка етнографії, досліджень фольклору, традицій народу і т. ін. в тому, що спочатку народним побутом ніхто не займається, бо це все занадто банальне, а потім воно все швидко зникає і ніхто вже нічого не може пригадати. Тому в етнографічній літературі часто можна зустріти таке слово як «зафіксовано». Явище — пісня, обряд, дума — існувало довгі століття, а потім зникло, а знати ми про нього будемо тільки якщо знайдеться якийсь дослідник, що його зафіксує — опише й опублікує. А ні — так ні. Забудеться і зникне.

Тож, цікавитись фольклором — це дуже часто дивитись у минуле, це так для всіх народів. А українцям «пощастило» особливо. Довгий час в нас не було своєї держави, довгі часи цензура забороняла українське, багато хто за «українство» поплатився свободою чи кар'єрою (тут можна згадати Кирило-Мефодіївське товариство, як найвідоміший приклад). Потім була Світова Війна, більшовики, короткий спалах Розстріляного відродження (яке, насправді, було не тільки в літературі, як багато хто думає, але й в етнографії, архітектурі, малярстві та ін.), Голодомор, репресії, нова війна і т. д.

В результаті всього цього вийшло так, що все, що ми знаємо про традиційну українську музику, базується, насправді, на невеликій кількості матеріялів, зафіксованих у 2-й пол. 19-го — 1-й пол. 20-го ст. Дещо зараз відшукується по архівах та довидається (як друге видання «Музичних інструментів українського народу»), але в цілому нових автентичних матеріялів немає і більше ніколи не буде. Традиційне кобзарство було знищене до кореня. Традиція обірвалася. Є і будуть більш чи менш вдалі реконструкції, але це будуть тільки реконструкції.

Тим більшу вагу мають ті матеріяли, що залишилися. Один з них, що докладно і вперше, саме з точки зору професійного музиканта, а не фольклориста-аматора, описав на прикладі відомої кобзи Вересая кобзу-бандуру, була велика стаття Миколи Лисенка «Народні музичні струменти на Вкраїнї», 1893 року. Повторно вона була видана один раз в 1950-х і давно стала бібліографічною рідкістю. В інтернеті її тексту не було, тільки, дякувати проекту сканувань Google і Університету Ілінойса, був скан часопису «Зоря» за 1894 рік, де вона була опублікована. Тож довелося взятись за роботу: питання з чого почати не стояло, бо ця стаття просто повинна була бути з'явитись в інтернеті.

Скільки часу довелося вкласти?[ред.]

Мабуть, десь два місяці. На вихідних я розбирався з якоюсь темою, а в будні перед роботою робив одну сторінку. Можна було б вкластись і в менший термін, проте це була моя перша вичитка на Вікіджерелах, я намагався в усьому розібратись, багато експериментував, взагалі, розглядав цю статтю як модельну, хотів відпрацювати на ній рішення для наступних вичиток.

Як Ви дізналися про Вікіджерела і що стало поштовхом для Вас стати активним учасником проекту?[ред.]

Вже не пам'ятаю, коли я вперше почув про Вікіджерела, проте пам'ятаю, чому я вирішив ними зайнятись.

По-перше, цей проект молодший, ніж Вікіпедія, і менш відомий, зроблено там досить мало. Натомість Українська Вікіпедія більш розвинута, і хоч роботи ще багато, вона вже є найбільшою енциклопедією українською мовою в історії. Тож варто було зайнятись тим, що більш занедбане.

По-друге, в інтернеті існує багато електронних бібліотек українською мовою, деякі з них мають незрозумілий ліцензійнийи статус, деякі — просто піратські, але в будь-якому разі, всі ці матеріяли часто розпорошені, неструктуровані, маловідомі. Є багато сканів, які, на жаль, не вспливають в пошуковиках, якщо шукати по тексту. Взагалі, багато хто робить корисну справу, але не рекламує її, приділяє мало уваги SEO. В той же час, проекти Фонду Вікімедіа — дуже відомі. Вікіпедія, мабуть, найвідомійший сайт в світі після Google, тому якщо викласти твір на Вікіджерелах, додати посилання на нього з Вікіпедії, доопрацювати статті про автора, його критиків, колег, сучасників, додати перехресні посилання, це автоматично підніме в видачі і твір, і статті в топ пошуковиків по запросам пов'язаним з твором. Це буде великий плюс і для Вікіпедії, і для Вікіджерел, і для української культури взагалі. Бо існує тільки той текст, який бачать і читають люди. Якщо він нікому не відомий — це те ж саме, як його б не було зовсім.

Взагалі, і Вікіпедія, і Вікіджерела, це для мене не ціль, а засіб. А мета — поширення та популяризація української культури та світової культури українською. Адже війна, що зараз триває на Сході спричинилась великою мірою завдяки тому, що протягом 1990-х-2000-х з Донбасу вичавили все українське. Ще на початку 90-х він був не більш ніж просто доволі специфічним регіоном колишньої УРСР, але ніхто й гадки не мав, що з часом його охопить війна. Тож поширення української культури я вважаю питанням національної безпеки і своїм громадянським обов'язком. Я не хочу щоб це сприймалось як пафос чи перебільшення, проте я дійсно так думаю: або наші діти виростуть українцями, або вони будуть сидіти в окопах з того чи іншого боку фронту між черговою „народною республікою“ та „хунтою“.


Здається все. Прибийте русизми, як побачите. Artem.komisarenko (обговорення) 20:53, 24 січня 2016 (UTC)

Реєстрація на позачергові Загальні збори та Вікіконференцію[ред.]

Доброї пори дня! 3 серпня 2016 року було прийнято Рішення Правління №79/2016 про проведення позачергових Загальних зборів 03 вересня 2016 року, у м. Києві (субота) о 18:00. Збори відбудуться у Києві, по завершенні першого дня Вікіконференції. Точне місце буде повідомлено окремо.

Порядок денний: внесення змін до Статуту, щоб відповідати чинному законодавству. Проект Статуту буде опубліковано для ознайомлення на сайті Організації не пізніше, аніж за 10 днів до позачергових Загальних зборів. Прохання реєструватися на цій сторінці. Якщо Ви не зможете бути, будь ласка, надайте довіреність. Форма тут.

Також запрошую зареєструватися на Вікіконференцію 2016, якщо Ви ще цього не зробили.

--AnnaKhrobolova (WMUA) (обговорення) 11:13, 11 серпня 2016 (UTC)

@AnnaKhrobolova (WMUA): Там два однакових посилання на англійську форму реєстрації Artem.komisarenko (обговорення) 08:38, 12 серпня 2016 (UTC)
@Artem.komisarenko: моя помилка, дякую. виправила --アンタナナ 08:49, 12 серпня 2016 (UTC)

Зміни до Статуту для розгляду на позачергових Загальних зборах 03 вересня 2016 року[ред.]

Привіт! Прошу ознайомитися із рішенням Правління щодо змін до Статуту для розгляду на позачергових Загальних зборах 03 вересня 2016 року. Порівняльна таблиця тут: Обговорення:Рішення Правління №86/2016 від 24 серпня 2016. Під нею пишіть зауваження.

Якщо Ви ще не зареєструвалися на Вікіконференцію чи Загальні збори, то можете це зараз зробити. Лінк для реєстраційної форми на Конференцію тут: Вікіконференція 2016. Список для реєстрації на Загальні збори тут: Загальні збори №9/Список учасників --MediaWiki message delivery (обговорення) 20:13, 24 серпня 2016 (UTC)

Загальні збори[ред.]

привіт! надіслала реєстраційну форму. заповни, будь ласка --アンタナナ 15:23, 18 грудня 2016 (UTC)

Ініціятиви[ред.]

Артеме, як ви ставитесь до цих двох ініціятив? Проголосуєте? --Юрій Булка (обговорення)

Проголосуєте?[ред.]

Артеме, як Ви ставитесь до ПР#Про оплату партії рюкзаків Проголосуєте, будь ласка? --Нестеренко Оля (обговорення) 21:15, 15 серпня 2017 (UTC)

Плани Вікімедіа Україна на 2018 рік[ред.]

До 18 жовтня 2017 року триває обговорення проектів, які Вікімедіа Україна буде підтримувати наступного року: плани на 2018. Мова йде про відзначення дня народження української Вікіпедії, про конкурси статей (як CEE Spring), фотоконкурси (Вікі любить пам'ятки, Вікі любить Землю, Конкурс наукових фотографій), сувеніри для активних учасників тижнів та місячників, вікіекспедиції, віківишколи тощо. Для реалізації цих (та інших) проектів потрібні волонтери. Якщо Вас цікавить якийсь проект, підпишіться у розділі «Зацікавлені» і вкажіть, що саме Ви хотіли б робити у проекті. Це нам допоможе зрозуміти, які саме проекти закладати у нашу наступну грантову заявку, і який бюджет складати. Ось заявка Вікімедіа Україна на 2017 рік і наш бюджет -- Ілля Корнійко 16:17, 5 жовтня 2017 (UTC)

привіт! прошу заглянути на сторінку з планами на 2018 рік і відписатися, що цікаво було б робити. дякую! --アンタナナ 05:54, 14 жовтня 2017 (UTC)

Проекти рішень Правління#Про розсилку wikimedia-ua-announce at lists.wikimedia.org[ред.]

привіт! прошу висловитися щодо цього проєкту. ідея в тому, щоб менеджерки проєктів могли апрувити листи на анонсову розсилку самостійно, а не шукаючи члена техкому, який зможе це зробити. дякую! --アンタナナ 02:08, 23 листопада 2017 (UTC)