Вікімедіа:Портал спільноти/2015

Архів 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017

Підсторінки основного простору назв

Підсумок

• phab:T91185. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 06:59, 1 березня 2015 (UTC)

Пропозиція щодо встановлення джерел імпорту для інтервікі-імпорту у цю вікі

Підсумок

• phab:T91187. Оскільки зауваження до запропонованого набору були лише в Нікка, який не запропонував альтернативний, а всі інші проголосували без зауважень, то залишив запропонований. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 07:02, 1 березня 2015 (UTC)

А не забагато на себе бере правління?

Правління ВМУА відміняє рішення журі конкурсу, див. Рішення Правління №4/2015 від 27 лютого 2015.

Це однаково, якби Районна рада відмінила рішення Районного суду. --Perohanych (обговорення) 10:06, 27 лютого 2015 (UTC)

Це скоріше районна рада скасувала рішення, скажімо, комісії з нагороджень чи земельної комісії. І то не повністю, а лише стосовно однієї особи, яка не виконувала правила. Адже журі конкурсу не є судовим органом, бо воно не покликане вирішувати суперечності між сторонами — NickK (обговорення) 13:34, 27 лютого 2015 (UTC)

Правління відповідальне за нагородження переможців, відповідно ми не можемо нагородити призом учасника, знаючи, що він вдавався до плагіяту і порушив умови конкурсу та правила Вікіпедії. Те, що це пройшло повз увагу журі, не змінює того факту, що ми не можемо за таке давати приз. --Юрій Булка (обговорення) 15:55, 27 лютого 2015 (UTC)

Тобто журі вирішує одне, а правління, всупереч думці членів журі — інше. Веселенько. --Perohanych (обговорення) 12:07, 2 березня 2015 (UTC)

А куди дивиться ревізійна комісія? Чи ми вміємо тільки закривати звернення, не надавши відповідей? --A1 14:08, 28 лютого 2015 (UTC)

А куди, по-вашому, може дивитися комісія, в якій більшість людей ви самі називаєте «фаперами», у випадку, коли йдеться про порушення авторських прав?--Ahonc (обговорення) 20:14, 28 лютого 2015 (UTC)

Перевищення повноважень виконавчим директором

Ось тут виконавчий директор Наталія Тимків видалила як зайві мої пропозиції щодо публікацій у блозі на такі теми:

• Про динаміку зростання числа членів ГО «Вікімедіа Україна»
• Про підсумки лютого (активність, обсяг, відвідування) в українській Вікіпедії.

Вважаю це перевищенням повноважень. --Perohanych (обговорення) 12:03, 2 березня 2015 (UTC)

Я їх досі бачу в розділі «Без точної дати». Хіба це перевищення повноважень — зазначити, що публікації з датою «2015-03-0?» не мають точної дати? — NickK (обговорення) 12:43, 2 березня 2015 (UTC)

Пишемо про ЄС — відео з церемонії нагородження

Натрапив сьогодні на фрагменти: https://www.youtube.com/watch?v=KZVqTmZeKc4 --Perohanych (обговорення) 11:57, 10 березня 2015 (UTC)

На Ютубі можна ставити ліцензію CC-BY. Попросіть авторку поміняти ліцензію, тоді можна буде на Вікісховище завантажити.--Ahonc (обговорення) 23:36, 10 березня 2015 (UTC)

Пане Юрію! Дякую за приємні спогади! Для мене, як для сільської вчительки, це було просто недосяжно... Саме такими мають бути церемонії нагородження, на відміну від останньої про військову справу....--Учитель (обговорення) 10:22, 11 березня 2015 (UTC)

Обговорення:Вікі любить Землю 2015#Зголошення до організаційного комітету української частини міжнародного фотоконкурсу Вікі любить Землю 2015

Запрошую зацікавлених. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 12:48, 30 березня 2015 (UTC)

Трясця вам у печінки

Обговорення:CEE Spring 2015/Умови конкурсу#Трясця вам у печінки

Пропозиція кумулятивного голосування при виборах на зборах ВМУА

Система голосування на виборах до Правління та Ревізійної комісії ВМУА має той недолік, що в разі утворення більшості, ця більшість проводить до керівних органів лише своїх представників, а меншість може не мати у керівних органах жодного свого представника.

Нещодавно натрапив на статтю w:uk:Кумулятивне голосування Ця стаття дещо ускладнена для сприйняття, тому, тим хто знає російську, пропоную також ознайомитися зі значно коротшою версією w:ru:Кумулятивное голосование.

Суть така.

Після того, як визначено число членів Правління, кожен член організації отримує кількість голосів, яка дорівнює числу членів Правління.

Далі кожен член організації в бюлетені визначає, яким кандидатам скільки голосів він віддає. Може віддати всі голоси одному, може розподілити їх в будь-якій пропорції між кількома. Головне, щоб загальна кількість голосів у одному бюлетені відповідала наперед заданому числу. Бюлетені з іншим сумарним числом голосів вважаються недійсними.

Така система не дозволятиме «узурпувати» владу в керівних органах тій чи іншій групі в організації і дозволить кожній такій групі мати у Правлінні представників, які представлятимуть їхні інтереси/

Прошу висловлюватися. --Perohanych (обговорення) 09:18, 26 травня 2015 (UTC)

ну, я наче вже в розсилці висловився, що українська стаття показує, що воно тільки чомусь в Україні і Росії практикується. Причому, як показала саме українська практика - все перекрутили навпаки і мажоритарії беруть гору за українським законодавством. Ну, а за нашим вікімедійним можемо спробувати. Ну і так, до слова, в сучасному світі чомусь (чому?) його не використовують, а в США, де його придумали - відмовляються.--Nickispeaki (обговорення) 09:35, 26 травня 2015 (UTC)

Поясню на прикладі.

Приміром на зборах організації 50 членів (присутні особисто і за довіренісю). До правління обирають сімох. Кожен присутній має по сім голосів. Ви впевнені, що маєте чотирьох симпатиків, які віддадуть Вам всі свої голоси. Разом із Вашими 7 голосами за себе за Вас буде 35 голосів із загального числа у 350 голосів, тобто 10% всіх голосів, що гарантує вам проходження до Правління. --Perohanych (обговорення) 11:35, 26 травня 2015 (UTC)

тільки у вашому прикладі треба не 4, а 5 симпатиків. загалом ідея пропорційних голосувань цікава і саме я її запропонував як ідею торік, зокрема і вам на ЗЗ. Але для пропорційного представництва треба щоби керівництво пропорційно представляло активних учасників, а не купу невідомих і неактивних людей, яких колись для чогось прийняли в організацію. І є різні алгоритми голосування, які треба проаналізувати. --Ilya (обговорення) 12:09, 26 травня 2015 (UTC)

Погоджуюся з Іллею. Довіреності як такі варто відмінити. Навіть до наступних звітно-виборчих зборів. Згоден, що одна людина може представляти кількох членів, але не кількома, а одним пропорційним голосом. Так працюють всі великі організації, коли на збори від групи членів обирається делегат, який представляє їхні інтереси. Ситуація коли результат голосування вирішує кілька людей "нафаршированих" довіреностями (тобто додатковими голосами) ЗАВЖДИ залишатиме шлейф "підтасовки", "змови", "кулуарних домовленостей", навіть якщо такі й не мали місце. --Jbuket (обговорення) 12:48, 26 травня 2015 (UTC)

Так це ще гірше виходить. Так, наприклад, я можу дати довіреність людині, якій я довіряю, та надати разом з довіреністю список кандидатів, яких я хочу підтримати — і в такому разі я буду певен, що людина це зробить. У твоєму варіанті мені потрібно буде неодмінно знайти людину, яка має такі самі переконання, як і я, що значно складніше (бо потрібен збіг за 7 із 7 кандидатів до правління та 3 із 3 до РК) — NickK (обговорення) 20:24, 26 травня 2015 (UTC)

Коли людина, яка не бере фізично участі у зборах, не чує звітів і обговорень, не знає, хто буде кандидатом до керівних органів, не чує їхніх аргументів і наперед вказує своєму представникові за кого голосувати, - є як мінімум упередженою. А фактично така людина формує "змову", адже заздалегідь оприлюднює інформацію, яка мала би бути, за Статутом, таємною. Якщо мислити такими категоріями, ідеальним є онлайн голосування. Тоді можуть проголосувати особисто всі члени організації, можуть задати кандидатам запитання, побачити і проаналізувати на них відповіді. --Jbuket (обговорення) 06:45, 29 травня 2015 (UTC)

Насправді я й у ході самих зборів спілкуюся з людиною, якій я надав довіреність, але, мабуть, я один такий :) Згоден, що електронне голосування було б дієвішим, і таке практикується низкою відділень Фонду — NickK (обговорення) 09:27, 29 травня 2015 (UTC)

Для початку треба визначитися з баченням майбутнього організації. Якщо це конторка для грантоїдства — то досить і одного-двох десятків активних людей. Якщо ж плануємо розвивати масовий рух за вільні знання, то треба як у німців — залучати тисячі членів, втягувати їх в інформаційне середовище, зважати, що і сплата річного внеску є підтримкою організації. В останньому разі треба подумати про забезпечення представницької демократії. Її паростки закладені в тому, що один член може представляти ще двох членів, які йому довіряють.

Відміну довіреностей можна легітимно ввести на наступних зборах, внісши зміни до Статуту. Однак це можна робити лише з одночасним очищенням тих, кого вважають «мертвими душами». Інакше ми не отримаємо кворуму на збори і законсервуємо теперішнє правління. До питань виключення треба підходити обережно, щоб «із водою не вихлюпнути і маля». Так я не уявляю, як можна виключити професора, доктора наук, завідуючого кафердрою соціальних комунікацій одного з провідних вишів України, який свого часу допомагав організації, і можливо ще допоможе в майбутньому. --Perohanych (обговорення) 13:37, 26 травня 2015 (UTC)

Наскільки я розумію, Правління має бути органом, який підтримує більшість членів організації. Ми не політична організація, де потрібне представництво різних ідеологій, і не комерційна організація, де потрібно ділити гроші. Натомість, система кумулятивного голосування ще зручніша для маніпуляцій, і просто-таки заохочує змови. Поясню на прикладі:

• На зборах присутні 50 членів, які обирають 7 членів правління, кожен має по 7 голосів.
• 30 порядних членів організації сформували команду з 7 досвідчених вікіпедистів з потрібними знаннями, і кожен проголосував за цих 7 осіб. Ці 7 кандидатів мають 30 голосів кожен
• 20 непорядних членів організації хочуть дерибанити гроші, тому вони зібрали довіреності та домовилися один з одним. Вони поділилися на 4 групи по 5 чоловік, кожна з яких віддає всі свої 7 голосів за визначеного кандидата. Отже, ці 4 кандидати мають 35 голосів кожен.
• Підсумок: до правління пройшли 4 дерибанщики, яких підтримує меншість (20 членів), і 3 порядні вікіпедисти, яких підтримує більшість (30 членів)

Звісно, можна розглядати зміну виборчої системи, але аж ніяк не на таку, де меншість може маніпулювати виборами — NickK (обговорення) 14:58, 26 травня 2015 (UTC)

На мою думку, Ваше розуміння того, яким має бути правління є більшовицьким. Натомість, на мій погляд, у Правлінні мають бути представлені пропорційно всі члени організації, а не 60%, як подає приведений Вами приклад типової софістики (Софіст використовує лише ті нечесні прийоми, які здаються правомірними чесним непрофесіоналам, напр., присяжним засідателям в суді).

Якщо хтось допускає, що 40% організації можуть складати її непорядні члени і злодії, то це може свідчити лише про те, що той хто таке допускає сам є злодієм. Якщо слідувати такій логіці, то може бути і навпаки, коли 60% є злодіями, а решта 40% порядними і чесними, але позбавлені можливості впливати на організацію між зборами.

Якби названі Вами «30 порядних членів організації» були справді порядними, то вони не прагнули б до узурпації всієї влади у Правлінні, а допустили би і представників опозиції, голосуючи не за сімох, а лише за п'ятьох своїх представників. Таким чином на 5 кандидатів було би разом 210 голосів, або по 42 голоси кожному. Отже «опозиція», розподіляючи свої голоси серед 4-х кандидатів, змогла би взяти лише 2 місця.

Хоча у моєму розумінні ідеальним і найчеснішим виборцем є той, який голосує, керуючить власними переконаннями, сумлінням і оцінкою якостей кожного окремого кандидата. Негідний і той що не поважає себе виборець бере участь у попередніх домовленостях і голосує за гіршого кандидата, але «зі своєї команди». --Perohanych (обговорення) 09:09, 28 травня 2015 (UTC)

Метод роботи «командою» є типово бандитським, коли своїм прощається все, а для чужих — діє закон. --Perohanych (обговорення) 09:03, 28 травня 2015 (UTC)

По-перше, приклад є чисто математичним. Його метою показати, що виграє не більшість, яка діє за найочевиднішим підходом (7 голосів = 7 людей), а меншість, яка організувала змову (призначивши кожній людині, за кого їй треба голосувати). Ваш контрприклад лише підтверджує це — цим 30 членам організації треба буде домовитися між собою: за наївного голосування рівно 42 голоси на кандидата ніяк не вийде, бо кожен віддасть 5 голосів за 5 кандидатів і розподілить інші між п'ятьма кандидатів, через що вийде розкид від 30 до 90 голосів на кандидата.

По-друге, такий метод взагалі не діє для громадських організацій, де, на відміну від акціонерних товариств, кожен член має рівно один голос. Тому кожен розподіляє лише свої 7 голосів, на відміну від акціонерних товариств, де кількість голосів пропорційна кількості акцій, і тому кожен акціонер може розподіляти різну кількість голосів. Єдиний можливий спосіб вплинути на результат — домовитися про спільне голосування з іншими. В АТ це просто — кінцевий власник роздає інструкції представникам своїх офшорних фірм (вони все одно не приймають самостійного рішення), міноритарії чітко знають свою кількість і домовляються між собою. В ГО таке неможливе, бо принаймні теоретично у нас кожен член самостійний.

По-третє, в громадській організації правління має працювати як команда, і мені невідомо про таку систему виборів у жодному відділенні Фонду. До правління мають входити люди з різними профілями та якостями, щоб виконувати обов'язки голови правління, секретаря тощо. Якщо кожен член правління буде представляти умовних «7,14 члена організації», то в нас не вийде обрати дієздатне правління (як може бути таке, щоб 7,14 члена організації хотіли обрати, скажімо, лише людину на посаду секретаря правління, а інші 7,14 члена — лише людину на посаду скарбника, і ніхто інший їх би не цікавив?), натомість, у нас вийде обрати 7 людей, які тягнутимуть воза організації в 7 різних боків. Знову ж єдиний спосіб забезпечити дієздатне правління — сформувати групу з 4 членів (більшість) і загітувати людей голосувати за неї.

Як наслідок, цей метод не те, що заохочує, а просто вимагає змови. Для того, щоб пройти до Правління, необхідно і достатньо сформувати групу підтримки та наперед знати її чисельність. Адже стратегія «віддати 7 голосів за 7 людей» програшна — потрібно сформувати групу з якомога більшої кількості користувачів, розрахувати максимальну кількість кандидатів, яку може провести група, і роздати кожному інструкції для голосування, щоб голоси розподілилися максимально рівномірно між кандидатами. Тобто фактично під гаслом боротьби з узурпацією ви заохочуєте маніпуляції — NickK (обговорення) 19:56, 28 травня 2015 (UTC)

Цей метод просто вводить в цивілізоване правове русло те що, на жаль, останні два роки відбувається у ВМУА. І нині чинне і попереднє правління обране шляхом брудної змови. Юрій Дзядик, який методом кластерного аналізу науково математично довів ці факти, був виключений з організації. Нинішньому правлінню не потрібні в організації кандидати фізико-матичних наук, та ще й українські патріоти. --Perohanych (обговорення) 13:56, 29 травня 2015 (UTC)

Ви чудово знаєте, за що був виключений з організації Юрій Дзядик — за те, що він протягом шести місяців блокував підписання протоколу загальних зборів, чим фактично загальмував діяльність організації, і звання кандидата наук тут не є індульгенцією. Те, що пан Дзядик методом кластерного аналізу довів змову (зразу можу запропонувати йому проаналізувати, наприклад, вибори до правління Фонду Вікімедіа або хоча б президентські вибори в Україні та пошукати змову там) аж ніяк не означає, що потрібно змушувати всіх членів організації до змови — адже ви добре розумієте, що за кумулятивного голосування дає ефект лише узгодженний з іншими розподіл голосів — NickK (обговорення) 19:41, 29 травня 2015 (UTC)

А чи не суперечить кумулятивне голосування написаному в нашому статуті ("простою більшістю голосів")?--Dghooo (обговорення) 18:26, 26 травня 2015 (UTC)

Суперечить. Тому був би вдячний за підготовку пропозицій до нашого Статуту. --Perohanych (обговорення) 09:03, 28 травня 2015 (UTC)

Можна так:

1) Останнє речення пункту 5.2 Статуту виключити.

2) пункт 5.25 Статуту викласти у такій редакції:

"5.25. Члени Правління обираються на Загальних зборах шляхом таємного голосування. Обраними на посаду члена Правління вважаються кандидати, за яких проголосували більше членів Організації (як присутніх на Загальних зборах, так і представлених довіреністю), ніж за інших кандидатів".--Dghooo (обговорення) 09:59, 29 травня 2015 (UTC)

треба додати: «Кожен присутній особисто чи представлений довіреністю має число голосів, що дорівнює визначеному зборами числу членів Правління організації». --Perohanych (обговорення) 13:52, 29 травня 2015 (UTC)

Це якщо орієнтуватися саме на кумулятивну систему. А в моєму варіанті можна застосовувати різні системи.--Dghooo (обговорення) 16:17, 30 травня 2015 (UTC)

Про замісну мову

Ви можете якось вплинути на fallback language? Ну там ультиматум якийсь поставити) --AS (обговорення) 10:33, 27 травня 2015 (UTC)

Кому? Можу ще раз нагадати, що виконавчого директора Фонду звуть Ляля Третікова, і мені досить цікаво, який саме ми маємо поставити ультиматум їй, щоб вона переконала розробників вимкнути російську мову — NickK (обговорення) 20:59, 27 травня 2015 (UTC)

Не знаю. Придумайте щось. Можете вимагати гроші на оплату праці користувача, який би мусив з’ясовувати, які мають бути нововведення і вчасно повністю перекладав їх. --AS (обговорення) 08:55, 4 червня 2015 (UTC)

Ну так в тех. новинах безкоштовно пишуть про більшість майбутніх нововведень. Крім того, ніхто не заважає регулярно безкоштовно заходити на транслейтвікі й перевіряти наявність нових спеціальних сторінок чи повідомлень інтерфейсу до перекладу. У чому проблема? До чого тут організація, яка займається популяризацією вікіпроектів в Україні? --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 12:54, 5 червня 2015 (UTC)

Проблема в тому, що нас зобов’язують „регулярно [!] безкоштовно [!] заходити на транслейтвікі й перевіряти наявність нових спеціальних сторінок“ --AS (обговорення) 06:43, 8 червня 2015 (UTC)

Зобов'язують? Яким чином? Нас навіть взагалі редагувати вікіпроекти ніхто не зобов'язує. Усі добровільно робимо те що хочемо. Обов'язки маємо тільки ті, які самі беремо (як то з адмін-прапорцями). Якщо ви вважаєте справою честі чи чимось у цьому дусі не допускати появи неперекладених повідомлень в інтерфейсі, то це ви самі себе зобов'язуєте, а не вас зобов'язують ;) --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:10, 8 червня 2015 (UTC)

Позбавити людей від споглядання цієї лажі є очевидним обов’язком будь-якої людини, здатної на емпатію. --AS (обговорення) 18:36, 9 червня 2015 (UTC)

@AS: гарний майданчик для висловлення тут: wikipedia:uk:Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Голосування --アンタナナ 19:42, 5 червня 2015 (UTC)

Кнопки

Тепер можна використовувати такі зручні кнопки. Сподіваюсь, комусь стануть в пригоді. — Green Zero обг 02:05, 27 серпня 2015 (UTC)

Заява ГО «Вікімедіа Україна» щодо об'єктів культурної спадщини в Криму і Севастополі

ПРОЕКТ

На бланку ГО «Вікімедіа Україна»

Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй

Генеральній конференції Організації Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури

Міністерству закордонних справ України

Державному департаменту Сполучених Штатів Америки

Раді повірених Фонду Вікімедіа

Регіональним відділенням Фонду Вікімедіа

Громадська організація «Вікімедіа Україна» вітає всі дипломатичні заходи, які провадяться Організацією Об'єднаних Націй, Організацією Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Президентом, Урядом, Верховною Радою України щодо окупованих українських територій, зокрема, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Наша організація висловлює рішучий протест у зв'язку із ухваленим Урядом Російської Федерації розпорядженням №2073-р від 17.10.2015 щодо віднесення об'єктів культурної спадщини Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до об'єктів культурної спадщини федерального значення.

Ігноруючи норми міжнародного права, зокрема резолюцію Генеральної Асамблеї ООН від 27 березня 2014 р. «Територіальна цілісність України», зареєстрований у США Фонд Вікімедіа (Wikimedia Foundation, Inc., 149 New Montgomery Street, Floor 6, San Francisco, CA 94105, USA) погодився на включення ще в липні поточного року об'єктів культурної спадщини Автономної Республіки Крим та м. Севастополь до числа російських у своїх інтернет-проектах, найвідомішим з яких є вільна енциклопедія Вікіпедія. Відмовившись засудити шахрайські ініціативи російського регіонального відділення Фонду — Некомерційного партнерства «Вікімедіа РУ», незважаючи на офіційні протести громадської організації «Вікімедіа Україна», і прийнявши в цій ситуації позицію стороннього спостерігача, Фонд Вікімедіа і досі практично сприяє окупантам.

Не маючи жодних підстав ані з точки зору міжнародного права, ані, навіть, російського (220 об'єктів на окупованій території України були включені до офіційних російських списків культурної спадщини федерального значення тільки 17 жовтня), Фонд Вікімедіа дозволив використання своїх ресурсів для завантаження фотографій об'єктів культурної спадщини Автономної Республіки Крим та м. Севастополь в російську частину занесеного до Книги рекордів Гіннеса міжнародного фотоконкурсу «Вікі любить пам'ятки», який проводився з 1 до 30 вересня 2015. Таким чином іміджу України та української спільноти редакторів Вікіпедії було нанесено непоправних втрат.

Засуджуємо будь-які спроби Російської Федерації та зареєстрованих на її території некомерційних організацій привласнити культурну спадщину України та вимагаємо від російської сторони негайного скасування неправомірних дій, що порушують зобов'язання Росії відповідно до норм міжнародного права, поваги суверенітету і територіальної цілісності України.

Громадська організація «Вікімедіа Україна» закликає міжнародні організації, владу України та США засудити дії Фонду Вікімедіа та його російського відділення НП «Вікімедіа РУ» щодо шахрайського віднесення до числа російських об'єктів культурної спадщини Автономної Республіки Крим та м. Севастополь.

Підписи: Голова правління та/або Виконавчий директор

Обговорення заяви ВМУА щодо Криму

Помилки повиправляли би! Khodakov Pavel (обговорення) 07:16, 21 жовтня 2015 (UTC)

Так виправляйте, якщо побачили, не соромтесь! --Jbuket (обговорення) 07:22, 21 жовтня 2015 (UTC)

якщо ця заява від імені Громадської організації «Вікімедіа Україна», то вона має віповідати позиції самої громадської організації, але метою ВМУА не є політика, а вільні знання (див. Статут). тому я й пропонувала цю чернетку й розмову проводити у кнайпі Вікіпедії, де вона почалася. а ВМУА може поширити та опублікувати відкриту заяву (лист?) спільноти --アンタナナ 07:43, 21 жовтня 2015 (UTC)

а ще ВМУА має написати запит до НП «Вікімедіа РУ», оскільки Фонд Вікімедіа (як і оргком ВЛП української частини) у своїй позиції виходив із того, що «невключення Криму до конкурсних списків може завершитись судом для НП "Вікімедіа РУ" за те, що вони "не визнають територіальної цілісності Російської Федерації"». і якщо це було не так, то це викликає додаткові запитання до НП «Вікімедіа РУ», які було б добре прояснити. вчора прозвучало (в обговоренні на фейсбуці, що це був «запит спільноти»), якщо так, то міжнародний оргкомітет ВЛП не мав би ці списки розглядати, бо для них важлива наявність «офіційних» списків (яких не було, якщо я зрозуміла правильно). але, припускаючи добрі наміри, про це у них[НП «Вікімедіа РУ»] варто запитати в цьому ж окремому запиті. який форварднути міжнародному оргкому ВЛП та Фонду. @Ліонкінг, Dghooo, Olena Zakharian: допоможете? --アンタナナ 07:43, 21 жовтня 2015 (UTC)

Нас не повинне хвилювати російське законодавство. нехай ним керується ВМРУ. Ми реально жодним чином не вплинемо на ВМРУ, оскільки для них внутрішні приписи важливіші навіть за перспективи втратити статус відділення ФВМ. Нас не повинно обходити навіть те, якщо за невключення кримських пам'яток до російських списків членам ВМРУ загрожувала би кримінальна відповідальність.

На щастя ФВМ не залежить від російського законодавства, але залежить від законодавства США

Для нас важливо, що анексію Росією Криму не визнає ООН, США і Україна

Тому метою наших дій має бути:

1. Щоб міжнародне журі ВЛП, ВЛЗ і інших конкурсів не приймало для розгляду фотографії Криму, завантажені з прив'язкою до російських списків і розглянутих російським журі (це реально досяжна мета).
2. Щоб ФВМ ввів санкції стосовно ВМРУ — наприклад призупинив статус відділення ФВМ, на підставі порушення ВМРУ резолюцій ООН і законів США (малоймовірно, але просити треба).

Звичайно, ні в якому разі українське журі не повинно приймати для розгляду фотографії Криму, завантажені з прив'язкою до російських списків.

Саме через вищевикладене потрібно відкрито звернутися до Ради повірених ФВМ і до всіх відділень ФВМ у світі.

Для збільшення тиску на ФВМ варто також апелювати до Держдепу США прямо і через МЗС України. До відома можна направити і ГА ООН та ГК ЮНЕСКО, а також Генсекам цих організацій.

--Perohanych (обговорення) 07:10, 22 жовтня 2015 (UTC)

Якщо приймати рішення рамках міжнародного ВЛП чи ВЛЗ, то питання як розглядати такі випадки: Wiki Loves Monuments 2015 in Armenia & Nagorno-Karabakh, Wiki Loves Monuments 2015 in Albania & Kosovo, Wiki Loves Earth 2015 in Andorra & Catalan areas, Wiki Loves Earth 2015 in Palestine, Wiki Loves Monuments 2014 in Albania & Kosovo, Wiki Loves Earth 2014 in Andorra & Catalan areas, Wiki Loves Earth 2014 in Armenia & Nagorno-Karabakh, Wiki Loves Monuments 2013 in Armenia & Nagorno-Karabakh, Wiki Loves Monuments 2012 CAT ((Andorra & Catalan areas) --Ilya (обговорення) 07:29, 22 жовтня 2015 (UTC)

• Є рішення ГА ООН про невизнання анексії Криму, рішення США, ЄС тощо про санкції щодо організацій та країн, які підтримують анексію Криму. Анексію Криму визнала лише Науру, незалежність Косово - десятки країн світу. Можливо, Андорра ввела у Каталонію зелених чоловічків, які у найближчому універсамі придбали танки? Можливо, Україна мала за Крим санкції РБ ООН, НАТО, як Югославія за Косово? Якщо ФВМ підтримає анексію Криму, він може бути бути вигнаний зі Флориди (США) лише у Росію чи на Науру. — Юpiй В. Дзядuк (о • в) 08:53, 22 жовтня 2015 (UTC).

  за даними юриста Фонду, санкції США не стосуються таких заходів, як Вікі любить пам’ятки. --Ilya (обговорення) 10:08, 22 жовтня 2015 (UTC)

• Пропоную ВМУА прийняти рішення, що, коли Росія виведе війська з Криму, по Криму будуть проводитися міжнародні конкурси, за участі ВМРУ, ВМ Туреччини (там живуть мільйони вигнаних ще у XVIII-XIX сторіччях кримських татар), ВМ Узбекистана (півмільйона кримських татар) тощо. — Юpiй В. Дзядuк (о • в) 08:53, 22 жовтня 2015 (UTC).

Вчора в обговоренні на Фейсбук я вже писав, що в ідеалі підписи потрібні всіх членів ВМ УА, починаючи з голови правління + хто захоче від спільноти. Це штука іміджева, зрозумійте. Тут висловлюється громадянська позиція членів ВМ УА, тому по заяві не потрібно окремого рішення правління, а от підписи членів правління і членів організації, і представників спільноти будуть доречні. А додаткові офіційні запити на різні рівні будуть тільки вітатися. --Jbuket (обговорення) 07:57, 21 жовтня 2015 (UTC)

Деструктивні дії

Анатолій Гончаров систематично видаляє інформацію зі сторінки «Хронологія діяльності», тим самим

• демотивує членів організації від роботи по реалізації прийнятих загальними зборами основних напрямків, а також
• перешкоджає вільному поширенню серед членів організації і спільноти користувачів Інтернету інформації про нашу діяльність.

--Perohanych (обговорення) 08:07, 4 листопада 2015 (UTC)

Ну у нас же сторінка називається Хронологія діяльності, а не Хронологія діяльності Пероганича. Ви ж самі почали обговорення, то почекайте вже хай воно завершиться, підведіть підсумки, а тоді вже будете вносити зміни в разі потреби.--Ahonc (обговорення) 08:27, 4 листопада 2015 (UTC)

Саме тому на цій сторінці кожен може написати про свою діяльність. Якщо нема що писати свого, то не слід перешкоджати іншим поширювати інформацію про їх роботу в рамках основних напрямів діяльності організації. --Perohanych (обговорення) 19:23, 4 листопада 2015 (UTC)

Якщо вам є що писати — заведіть особистий блог. А на тій сторінці має міститись інформація, що стосується ВМУА. Багато людей надають перевагу займатись діяльністю, а не створенням видимості того, що її ведуть, тому сторінка наразі й не дуже популярна. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 22:46, 4 листопада 2015 (UTC)

Конференція Вікіджерел

Між 20-22 листопада 2015 року у Відні в Австрії відбулась перша міжнадороднаа конференція присвячена «Вікіджерелам» Wikisource Conference 2015 (деталі тут). Як відомо користувачу Arxivist була надана стипендія на політ та проживання на цій конференції. Звіт щодо конференції читати тут: Wikisource Conference 2015.

Пропозиція заборони індексування сторінок простору 4 (Користувач:)

Підсумок

Зміни було зроблено. --ᛒᚨᛊᛖ (ⰑⰁⰃ) 14:54, 11 березня 2016 (UTC)

Формат засідань Правління

Ініціюю це обговорення, насамперед, щоб опитати членів оновленого Правління щодо того, у якому форматі на їхню думку краще проводити засідання. Але роблю його на цій сторінці, бо також хочу почути думку неправлінців щодо цього.

Більшість засідань Правління до цього моменту були голосовими в авдіоконференції (через скайп). Тут я хочу розглянути альтернативу такому формату, а саме засідання в текстовому режимі через IRC. Раніше я вже таке пропонував (на жаль, щось не вдається знайти цього на сайті — можливо це було десь у розсилці), але в попередньому складі Правління цю пропозицію не всі підтримали (зокрема, мабуть, і тому, що це передбачало зміну формату й певний час адаптації до нового формату). Оскільки зараз склад Правління оновився, хотів би ще раз розглянути цю пропозицію.

Суть пропозиції

Випробувати формат засідань в режимі текстового обговорення в IRC. Пропоную це з таких причин:

1. Текстовий формат є фундаментально прозоріший, ніж голосовий:
   • Якщо публікується протокол засідання у формі журналу обговорення, цей протокол дорівнює тому, що було сказано на засіданні. У випадку голосових засідань цьому дорівнювала б публікація авдіозапису засідання. Але в авдіозаписах неможливо здійснювати пошук за ключовими словами тощо.
   • Текст дає можливість «подорожі в часі» — завжди можна повернутися до того, що було сказано раніше й перевірити. Таким чином це мало б сприяти конструктивній дискусії (не треба двічі повторювати одне й те ж).
   • Нижчий «бар'єр участи» (наприклад, за перебігом засідання охочі зможуть слідкувати навіть з мобільного пристрою, скажімо, їдучи в трамваї).
2. Текстовий формат є менш вимогливим до інтернетного зʼєднання. Нерідко на засіданнях викинає ситуація, коли хтось із присутніх не може брати участь голосом, а лише текстом, і, як наслідок, присутні не в рівних умовах.

Особливості текстового формату

1. Є небезпека флуду. Для цього необхідно, щоб у засіданні був модератор, який вестиме засідання й утримуватиме учасників від переходу на теми, що не стосуються порядку денного.
2. Нижча «пропускна смуга» (голосом за 10 секунд можна сказати більше слів, ніж написати текстом). Для когось це недолік, для когось (зокрема мене) — перевага (бо є більше стимулів тримати дискусію конструктивною).

Особливості IRC

1. Немає вбудованої підтримки «прокручування історії» чату для проміжку часу, протягом якого користувач був офлайн. Це можна виправити, налаштувавши бота, який буде вести журнал засідання в ІРЦ, який можна буде переглядати в реальному часі тим, хто запізнився.
2. IRC подібний до вікі в тому сенсі, що реєстрація для участи в обговоренні не обов'язкова. Але всі правлінці повинні зареєструватися, щоб можна було підтвердити, що пише справді та людина.
3. IRC «з коробки» не приховує IP-адреси того, хто пише. Тому для IRC бажано мати «плащ», який підтверджує зв'зок облікового запису із обліковим записом проектів ФВМ, а також IP-адресу користувача. Його можна отримати тут.
4. На відміну від Skype, IRC — це відкрита техноголія, якою можна користуватися з допомогою численних вільних програм або безпосередньо з веб-переглядачки (поширені програми з підтримкою IRC - Thunderbird, Hexchat, Chatzilla).
5. IRC досить поширений у вікімедійному русі.

Спрощення процедури публікації протоколу

1. У випадку текстового засідання протоколом засідання є журнал цього засідання, який містить 100% обговорення. Немає потреби нічого вікіфікувати тощо.

Обговорення

• Відчув переваги IRC, коли свого часу відвідував засідання Wikimedia Polska (відбуваються щовівторка на каналі #wikimedia-pl). Проте варто зазначити, що їхні засідання в ІРЦ конструктивні завдяки тому, що є модератор (президент WMPL), який стежить за тим, щоб обговорення не відходило «на узбіччя». --Юрій Булка (обговорення) 12:56, 30 грудня 2015 (UTC)
• Ця пропозиція порушує НТЗ. Ти мав би запропонувати кілька форматів, порівняти, описати переваги і недоліки, а так про голосове і офлайнове засідання взагалі нічого не сказано, тільки про варіанти текстового.--Ahonc (обговорення) 13:04, 30 грудня 2015 (UTC)
• З досвіду минулого року IRC мало чотири великі недоліки:
  1. Кілька людей можуть говорити водночас, доходило до того, що дві групи людей обговорювали водночас дві різні теми — в такому разі за дискусією взагалі неможливо слідкувати.
  2. Високий ризик флуду та топтання на місці. Якщо в голосовому чаті легко гримнути на флудера або опитати всіх присутніх і попросити їх висловити свої думки, то в текстовому потрібна постійна присутність модератора.
  3. Нема ефекту присутності, складніше слідкувати за довгими засіданнями. У скайпі зручно читати проект рішення/угоди тощо і коментувати його водночас, а в IRC читати проект угоди і читати дискусію водночас неможливо, тож дискусії в реальному часі не виходить. До того ж важче зрозуміти, чому людина мовчить: або вона слідкує, але їй нічого сказати, або ж її нема і вона читає щось інше
  4. Відсутність історії (у скайпі можна хоча б побачити текст дискусії за час відсутності, а в IRC не можна побачити нічого)

  Тож IRC, звісно, має свої переваги, але й має досить суттєві недоліки, які, втім можна подолати високою (само)дисципліною і якісним модеруванням — NickK (обговорення) 14:23, 30 грудня 2015 (UTC)

  Відсутність історії можна виправити з допомогою використання бота, який буде вести журнал засідання, а також за бажанням самого користувача, який може скористатися IRC-bouncer'ом (я користуюся безкоштовним сервісом firrrre.com). --Юрій Булка (обговорення) 15:04, 31 грудня 2015 (UTC)

• Для мене мабуть краще було би IRC, якщо порівнювати зі скайпом. Проте у онлайн-засіданнях Правління є багато недоліків. Зі свого особистого спостереження скажу, що ККД таких засідань досить низький. По-перше вони тривають зазвичай до глибокої ночі, по-друге є сайт ВМУА де можна обговорювати та приймати рішення (якщо це питання не дискусійне то не бачу потреби розглядати його на окремих засіданнях правління). Пропоную Правлінню раз на квартал проводити офлайнові засідання з можливістю вільного долучення членів Організації. А засідання через скайп/IRC проводити в разі нагальної потреби (наприклад підготовка до конкурсу або розгляд дискусійного питання). Це моя особиста думка. --Visem (обговорення) 18:10, 30 грудня 2015 (UTC)
• Власне єдиною перевагою IRC я бачу лише відкритість, проте її нівелюють недоліки (зокрема, вказані НікКом).--Ahonc (обговорення) 19:25, 30 грудня 2015 (UTC)
• Раз це опитування членів правління — висловлюсь. Взагалі «ділове засідання» тому й називається «засідання», що передбачає особисте спілкування трьох і більше осіб в форматі face-to-face. Дозволяє оцінювати вербальні і невербальні посилки при спілкуванні. З розвитком сучасних технологій став часто використовуватися формат відеоконференції для окремих учасників, що не можуть брати в засіданні участь фізично. У вікімедійців засідання проводяться в форматі скайп-конференції з (паралельно) скайпочатом. Зрозуміло чому. Додатково, як я зрозумів, ведеться запис в etherpad. Мені, як секретарю (що, певно, має вести протокол) використання допоміжних (неголосових) ресурсів — це зручно. Але як потенційний учасник засідань скажу з власного досвіду: «офлайнове засідання» — профанація — тоді нічого й вигадувати: заведіть відповідну сторінку обговорення на сайті ВМУА і не морочте собі голову «засіданнями». Що ж до IRC — я ним не користувався (чесно кажучи, і не хочу) тож оцінювати не можу. --Pavlo1 (обговорення) 21:36, 30 грудня 2015 (UTC) P.S. Аби засідання не перетворювалося на говорильню і не затягувалося до чортиків слід просто дотримуватись семи основних правил його ведення.
• Незле б публікувати, або хоча б розсилати членам не лише протоколи з рішеннями, але, можливо не як додаток до протоколу, а окремим файлом — й основні висловлені думки. Чи то в копії скайпочату, чи езернету, чи IRC. --Perohanych (обговорення) 05:13, 31 грудня 2015 (UTC)
• Згодна з аргументами Павла1. Засідання передбачає якесь живе, особисте спілкування. Якщо в якихось випадках воно нам не потрібно, то можна просто робити обговорення на сайті ВМУА – і прозорість найбільша, і історія зберігається, і по часу так жорстко домовлятися не треба. Можна це робити в частині випадків. Та все ж таки засідання у форматі усного спілкування, на мою думку, потрібні --Olena Zakharian (обговорення) 13:06, 1 січня 2016 (UTC)

Про діячів ВМУА

Пропоную на цьому сайті створити сторінки про діячів ВМУА — членів правління, ревізійної комісії, ініціаторів та учасників проектів, які розкрили свій нік.

Почав був створювати таку сторінку про теперішнього голову правління Іллю Корнійка, але Ілля її стер і поставив захист на створення.

Вважаю, що організація має бути якомога більше відкритою. Краще хай будуть статті тут, ніж що буде створений український варіант Вікіреальності. В цих статтях можна відображати, що було зроблене кожним членом організації (із тих що дозволили себе ідентифікувати при вступі чи, наприклад, увійшовши до виборних органів).

А статтю про Іллю вимушений був створити на іншому вікі-сайті, див. http://uk.compu.wikia.com/wiki/Корнійко_Ілля_Володимирович

--Perohanych (обговорення) 13:08, 30 грудня 2015 (UTC)

Свої аргументи висловив тут. --Юрій Булка (обговорення) 13:10, 30 грудня 2015 (UTC)

У провідних чаптерів (наприклад, WMUK чи WMDE) є короткі (1 абзац) біографії. Таке варто зробити і в нас, але дуже важливо, щоб члени Правління самі обирали, яку інформацію про себе вони бажають розголошувати (наприклад, майже систематично не розголошується місце роботи, а лише рід занять чи посада) — NickK (обговорення) 14:26, 30 грудня 2015 (UTC)

Варіантом може бути сторінка https://wikimediafoundation.org/wiki/Board_of_Trustees — там досить обширні довідки про членів Ради довірених ФВМ. --Perohanych (обговорення) 16:34, 30 грудня 2015 (UTC)