Проект Статуту 2014 (чернетка)

Титульна сторінка

ЗАТВЕРДЖЕНО

Загальними зборами ГО «Вікімедіа Україна»

Протокол № ____

від __________ 2014 р.

Зміни до СТАТУТУ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАННІЗАЦІЇ «ВІКІМЕДІА УКРАЇНА»

ідентифікаційний код 36628786

(є невід’ємною частиною статуту ГО «Вікімедіа Україна», затв. протоколом __________________________, державну реєстрацію проведено __________ р., реєстраційний номер _______________, державну реєстрацію змін проведено ________ р. номер запису _______________)

м. Київ – 2014 р.

Текст змін

1. Пункти 1.4, 1.5, 1.13, 1.14, 4.1 Статуту викласти в такій редакції:

1.4

«1.4. Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, Законом України «Про громадські об’єднання», іншими нормативно-правовими актами»;

1.5

«1.5. Територія діяльності Організації поширюється на державу Україна. Організація набуває всеукраїнського статусу відповідно до закону»;

1.5 (обговорення)

не зовсім зрозуміла щодо останнього [1]:

Стаття 19. Всеукраїнський статус громадського об'єднання

1. Громадське об'єднання, зареєстроване в установленому законом порядку, може мати всеукраїнський статус за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, і якщо таке громадське об'єднання підтвердило такий статус у порядку, встановленому цим Законом. Спеціальними законами можуть визначатися інші вимоги щодо підтвердження всеукраїнського статусу окремих видів громадських об'єднань.

це обговорювалося, але нам це не підходить --アンタナナ 00:28, 5 грудня 2014 (UTC)

Всеукраїнський статус - справа перспективи. Ми лише декларуємо таку можливість на майбутнє. Це ні до чого не зобов'язує.--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

Так у нас нема 14 відокремлених підрозділів.--Ahonc (обговорення) 13:02, 6 грудня 2014 (UTC)

Ну, можливо, колись будуть.--Dghooo (обговорення) 13:06, 6 грудня 2014 (UTC)

Якщо ми хочемо передбачити утворення відокремлених підрозділів, ми повинні описати в Статуті, як ці відокремлені підрозділи утворюються і функціонують. Бо наразі виходять, що ми хочемо утворити відокремлені підрозділи (щоб набути всеукраїнського статусу), але ніяк не регламентуємо їх — NickK (обговорення) 20:22, 6 грудня 2014 (UTC)

Ми не створюємо підрозділи, а декларуємо своє право створити їх.--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

Я про те, що навіть якщо ми декларуємо право створити відокремлені підрозділи, ми повинні прописати бодай мінімальний механізм його реалізації. Наприклад, хто приймає рішення про створення підрозділу — Правління, Загальні збори, хтось інший? Якщо потрібно прийняти окреме положення про створення відокремлених підрозділів, то його приймає Правління чи ЗЗ? Не обов'язково детально прописувати, але хоча б якийсь механізм реалізації має бути, наприклад, «Загальні збори мають право утворювати відокремлені підрозділи Організації та приймати положення про їх повноваження»— NickK (обговорення) 15:09, 7 грудня 2014 (UTC)

імхо, це занадто на виріст. закони можуть змінитися ще багато разів… --アンタナナ 15:20, 7 грудня 2014 (UTC)

Наскільки я розумію статтю закону, то треба спочатку створити хоча б 14 відокремлених підрозділів, а потім уже прописувати, що ми маємо всеукраїнський статус.--Ahonc (обговорення) 16:08, 7 грудня 2014 (UTC)

Агонку, ну ми ж не прописуємо, що ми маємо всеукраїнський статус... Звичайно, якщо ця норма викликає такі герменевтичні труднощі, то краще від неї відмовитися.--Dghooo (обговорення) 19:22, 8 грудня 2014 (UTC)

Хммм… Організація набуває всеукраїнського статусу — а це шо тоді?--Ahonc (обговорення) 23:55, 8 грудня 2014 (UTC)

"Ми маємо право набути всеукраїнського статусу після того, як захочемо і виконаємо для цього вимоги згідно закону"--Dghooo (обговорення) 19:06, 9 грудня 2014 (UTC)

Так це ж ніби очевидно. Як іще можна набути? То нащо писати зайве?--Ahonc (обговорення) 20:23, 9 грудня 2014 (UTC)

1.13

«1.13. Повне найменування Організації:
– Українською мовою: Громадська організація «Вікімедіа Україна»;
– Англійською мовою: Non-Governmental Organization «Wikimedia Ukraine»»;

1.13 (обговорення)

назва англійською відверто дивна. для чого її змінювати? вона у нас уже є, зазначена на купі документів та у банку --アンタナナ 00:29, 5 грудня 2014 (UTC)

Мені все одно, якою буде назва англ., але якщо її немає в статуті, то її немає. Не уявляю, що ви там зазначаєте і на якій підставі.--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

аніж робити автопереклад, краще поцікавитися, що є зараз. організація отримує гранти, відповідно уже є якась усталена практика. статут мав би її закріпити --アンタナナ 20:51, 6 грудня 2014 (UTC)

• Наскільки я знаю, формат Організаційна форма «Власна назва» не є притаманним англійській мові, бо в англійській мові зазвичай вживається просто назва. Тобто оптимальною була б назва просто Wikimedia Ukraine — NickK (обговорення) 20:28, 6 грудня 2014 (UTC)

1.14

«1.14. Скорочене найменування Організації:
– Українською мовою: ГО «ВМУА»;
– Англійською мовою: NGO «WMUA»»;

1.14 (обговорення)

власна назва, наскільки я знаю, скорочуватися не може. тобто ГО «Вікімедіа Україна» — максимальне допустиме скорочення. скорочення англійською дивне (див. вище) --アンタナナ 00:31, 5 грудня 2014 (UTC)

Чому ж? Ми обираємо собі скорочене найменування на власний розсуд. Головне, щоб не співпадало з уже існуючим.--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

де про таке право написане? найбільш повна відповідь була у листі Держкомпідприємництва від 04.11.2009 р. № 13574 «Про написання скороченого найменування юридичної особи», але може щось змінилося у тлумаченнях --アンタナナ 20:58, 6 грудня 2014 (UTC)

• На мою думку, скорочення «ВМ УА» непогане для внутрішнього вжитку, але не є впізнаваним за межами організації. Було б добре обмежитися варіантами ГО «Вікімедіа Україна» або «Вікімедіа Україна». Англійською можна залишити просто WM UA (якщо в п. 1.13 поставити Wikimedia Ukraine) — NickK (обговорення) 20:30, 6 грудня 2014 (UTC)

4.1

«4.1. Членами Організації можуть бути лише фізичні особи (індивідуальні члени)»;

3. Підпункт 4.13.2 Статуту викласти в такій редакції:

4.13.2

«4.13.2. смерті фізичної особи, яка була членом Організації; набуття законної сили рішенням суду щодо оголошення цієї фізичної особи померлою, визнання її безвісно відсутньою; обмеження її цивільної дієздатності»;

4. Пункти 5.4, 5.11 Статуту викласти в такій редакції:

5.4

«5.4. Загальні збори є вищим органом управління Організацією. У Загальних зборах беруть участь усі члени Організації, кожен з яких має один голос»;

5.11

«5.11. Повноваження члена Організації на Загальних зборах можуть реалізовуватися ним через довіреність, видану іншому членові Організації. Така довіреність посвідчується нотаріально або видається в простій письмовій формі, визначеній Правлінням. Оригінал довіреності надається представнику, а її копія надається Правлінню не пізніше ніж за 7 днів до дня проведення Загальних зборів»;

5.11 (обговорення)

У 2010 році до Статуту було внесено положення Публікація щонайменше як за п'ять днів до Загальних зборів інформації про отримані/надані довіреності на офіційному сайті Організації на сторінці, що містить попередній список учасників, прирівнюється до пред'явлення Оригіналу довіреності перед початком Загальних зборів., яке дозволило легалізувати електронні довіреності. Проблема в тому, що досить багато членів організації проживають в іншому місті, ніж представник, і не мають змогу йому передати довіреність особисто (і, таким чином, стає залежним від затримок роботи пошти). Тому я вважаю за доцільне залишити це положення в Статуті, оскільки воно дозволяє, з одного боку, легалізувати електронний формат довіреностей (в такому випадку оригінал залишається в автора довіреності), з іншого боку, вести прозорий облік довіреностей — NickK (обговорення) 20:36, 6 грудня 2014 (UTC)

Те, що ви пропонуєте, суперечить Цивільному кодексу [2]. Читайте ч. 3 ст. 244 і ч. 5 ст. 245.--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

То не я пропоную, то вже є в Статуті. Тобто в нас у 2010 році до Статуту була внесена норма, що суперечить Цивільному кодексу, чи Цивільний кодекс був змінений пізніше? Якщо це положення не підходить, чи є можливість прописати положення, що дозволяло б пред'являти лише скановану копію довіреності, а не оригінал? Бо з огляду на різницю в часі між оголошенням ЗЗ (14 днів до початку) та припиненням прийому довіреностей (7 днів до початку) члени організації можуть мати лише 7 днів на відправку довіреностей поштою — дуже просто не встигнути (наприклад, якщо людина працює весь тиждень і не встигає на пошту після роботи або перебуває у відрядженні), а в разі втрати довіреності поштою немає часу на другу спробу. Відправка ж електронної копії позбавлена цього недоліку — NickK (обговорення) 15:15, 7 грудня 2014 (UTC)

Вимоги закону:
1) Довіреність видається довірителем представнику.
2) Довіреність для голосування на загальних зборах посвідчується.
Треба їх дотримати.--Dghooo (обговорення) 19:22, 8 грудня 2014 (UTC)

Уточню. Ми підпадаємо під юридичні ризики, коли зацікавлена особа подасть до суду, визнає відповідне положення статуту таким, що не відповідає ЦК, і скасує рішення ЗЗ, прийняте незаконними довіреностями.--Dghooo (обговорення) 19:26, 8 грудня 2014 (UTC)

А як він доведе, що довіреності «незаконні»? Вони повинні десь зберігатися? Але все одно матимемо колізію: прийняти такі зміни до статуту без довіреностей наврядчи вдасться (у нас поки не було жодних ЗЗ, крім установчих, де б не було довіреностей), отже саме рішення про внесення змін до статуту щодо зміни виду довіреностей теж можна буде оскаржити і скасувати.--Ahonc (обговорення) 23:51, 8 грудня 2014 (UTC)

Ну, я попередив. Маніпуляції з довіреностями на зборах - популярна технологія рейдерства, а якщо ми ще й вкладаємо зловмиснику в руки такий інструмент, як невідповідний закону статут...--Dghooo (обговорення) 19:08, 9 грудня 2014 (UTC)

6. Пункти 5.19, 5.22, 5.23, 5.25, 5.26, 5.27, 5.28 Статуту викласти в такій редакції:

5.19

«5.19. Правління є виконавчим органом Організації – постійно діючим органом управління Організації. Правління відповідальне перед Загальними зборами, підзвітне і підконтрольне їм»;

5.19 (обговорення)

дивно, що правління є виконавчим органом… --アンタナナ 00:33, 5 грудня 2014 (UTC)

Що ж тут дивного?--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

Ви різницю між виконавчою і законодавчою владою розумієте?--Ahonc (обговорення) 13:00, 6 грудня 2014 (UTC)

А ви?--Dghooo (обговорення) 13:05, 6 грудня 2014 (UTC)

Я перший спитав.--Ahonc (обговорення) 13:06, 6 грудня 2014 (UTC)

Я - так.--Dghooo (обговорення) 13:20, 6 грудня 2014 (UTC)

• Правління не може бути виконавчим органом, крім як на початковому етапі розвитку організації. Функція Правління — забезпечення проектів організації, стратегічне планування діяльності організації згідно з рішенням ЗЗ. З іншого боку, виконання рішень Правління може не бути компетенцією Правління, а Правління може (і чим більш розвинена організація, тим більше має) доручати їх виконання комусь іншому — комітетам, відповідальним за проекти, оплачуваним працівникам тощо. Скажімо, в нас своєрідним виконавчим органом стане піар-менеджер, який буде виконувати роботу з популяризації Вікіпедії в соцмережах. Якщо ж зробити виконавчим органом Правління, то воно не матиме змоги доручати виконання чогось іншим, що сильно загальмує роботу організації — NickK (обговорення) 20:48, 6 грудня 2014 (UTC)
  • Шановні. Ми не робимо Правління виконавчим органом. Воно Є виконавчим органом, хочете ви того чи ні. Ось аналогія: [3]. Загальні збори - вищий, а не виконавчий орган. Правління - виконавчий, тому що якщо не виконавчий, то який?--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

    Різниця в тому, що Правління акціонерного товариства не має жодного впливу на своїх акціонерів (тобто не може доручити їм що-небудь), у той час як правління громадської організації може мати вплив на своїх членів (наприклад, утворювати комітети для роботи над певними питаннями, призначати відповідальних тощо). Тобто Правління ГО не є чисто виконавчим органом по відношенню до членів організації, в той час як Правління АТ може бути лише виконавчим щодо акціонерів. Я не знаю, як юридично грамотно це прописати, можливо, варто подивитися в статутах інших громадських об'єднань — NickK (обговорення) 15:26, 7 грудня 2014 (UTC)

    "Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства". Так само і у нас. Аналогія повна. Не розумію, чому шановні колеги так негативно реагують на слово "виконавчий".--Dghooo (обговорення) 19:22, 8 грудня 2014 (UTC)

Якщо правління стане Виконавчим органом, воно могтиме приймати лише такі рішення, які поширюються лише на членів Правління. --Perohanych (обговорення) 06:57, 5 грудня 2014 (UTC)

Це не так.--Dghooo (обговорення) 12:38, 6 грудня 2014 (UTC)

Саме так. --Perohanych (обговорення) 01:48, 12 грудня 2014 (UTC)

Покладаючи на голову правління функції виконавчого директора ми створюємо організацію з необмеженими функціями голови правління.

Пропоную створити окремий орган, виконавчу дирекцію, яку б очолював виконавчий директор, якому б підпорядковувався скарбник. При тому як директором так і скарбником може бути будь-яка особа, навіть необов'язково член організації. Так само і директор і скарбник можуть бути членами правління, однак ні директор ні скарбник не можуть суміщати свої посади з посадами голови чи заступника голови правління. --Perohanych (обговорення) 07:10, 5 грудня 2014 (UTC)

Влада Правління обмежена Загальними зборами. Ненормально якраз мати два виконавчі органи з незрозумілим поділом компетенції.--Dghooo (обговорення) 12:38, 6 грудня 2014 (UTC)

5.22

«5.22. Правління обирає з числа своїх членів голову Правління, його заступників, скарбника Організації»;

5.22 (обговорення)

Варто прописати можливість суміщення посад або залишити варіант одного чи кількох заступників голови Правління. Згідно з п. 5.20 Правління може складатися трьох осіб, і в такому разі неможливо обрати більше одного заступника без суміщення посад — NickK (обговорення) 20:51, 6 грудня 2014 (UTC)

5.23

«5.23. Голова Правління не може входити до Ревізійної комісії Організації, виконувати обов’язки в президії Загальних зборів»;

5.23 (обговорення)

Це положення дублює 5.9 (жоден член Правління не може входити до президії Загальних зборів) і 5.34 (члени РК не можуть входити до Правління) — NickK (обговорення) 20:49, 6 грудня 2014 (UTC)

5.25

«5.25. Члени Правління обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів, як присутніх на Загальних зборах, так і представлених довіреністю»;

5.26

«5.26. Голова Правління:
– здійснює поточне керівництво діяльністю Організації;
– організовує виконання рішень Загальних зборів і звітує перед ними;
– діє від імені Організації, без довіреності представляє її інтереси у відносинах з фізичними та юридичними особами;
– має право підпису фінансових документів Організації, кошторисів доходів і видатків, звітів, листів та інших ділових документів, претензій, позовних заяв тощо;
– укладає від імені Організації письмові правочини;
– підписує прийняті Правлінням документи, видає довіреності;
– відкриває та закриває поточні, депозитні, інші рахунки в банківських та інших фінансових установах;
– приймає та звільняє з роботи штатних та позаштатних працівників Організації, застосовує до них заходи заохочення та накладає стягнення;
– здійснює інші дії, необхідні для діяльності Організації, не втручаючись при цьому до виключної компетенції Загальних зборів, Правління, Ревізійної комісії»;

5.26 (обговорення)

голова правління є керівником Організації. він буде нести відповідальність за організації бухгалтерського обліку --アンタナナ 00:35, 5 грудня 2014 (UTC)

Не сперечаюсь.--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

• На мою думку, повноваження голови Правління дещо завеликі та сильно підвищують його вагу всередині Правління. Зокрема:
  • здійснює поточне керівництво діяльністю Організації — суперечить 5.29, бо керівництво діяльністю Організації між засіданнями Загальних зборів є повноваженням Правління
  • організовує виконання рішень Загальних зборів і звітує перед ними — суперечить 5.29, де повноваженням Правління є реалізація ухвал Загальних зборів; голова звітує перед ЗЗ не від свого імені, а від імені Правління, оскільки звітування про свою роботу на Загальних зборах членів є повноваженням Правління згідно з 5.29
  • укладає від імені Організації письмові правочини — накладається на «діє від імені Організації, без довіреності представляє її інтереси у відносинах з фізичними та юридичними особами» з того ж пункту та положення з 5.29 про те, що повноваженням Правління є зовнішнє представництво Організації
  • відкриває та закриває поточні, депозитні, інші рахунки в банківських та інших фінансових установах — частково суперечить п. 5.29, де повноваженням Правління є уповноваження із числа своїх членів особи, що (...) відкриває розрахункові та інші рахунки Організації, тобто бажано або розмежувати, або прибрати дублювання.
• На мою думку, не варто перекладати на голову Правління повноваження і поточного голови, і виконавчого директора, і частину повноважень Правління. Натомість пропущено головне — що голова Правління організовує роботу Правління (що мало б бути його обов'язком №1 із відсилкою до повноважень Правління з п. 5.29) — NickK (обговорення) 21:00, 6 грудня 2014 (UTC)

5.27

«5.27. Скарбник Організації відповідальний за бухгалтерський облік Організації. Скарбник складає та здає фінансову, податкову, статистичну звітність. У цивільних та фінансово-господарських правовідносинах скарбник виконує обов’язки головного бухгалтера Організації, для чого йому надається право підпису фінансових документів Організації»;

5.27 (обговорення)

скарбник не має бути просто іншою назвою виконавчого директора… --アンタナナ 00:35, 5 грудня 2014 (UTC)

...Пропонуйте...--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

• Організація має право взяти на роботу головного бухгалтера або іншим чином доручити обов'язки з бухгалтерського обліку іншій людині. Більше того, зі зростанням обсягу роботи організації рано чи пізно доведеться покладати обов'язки головного бухгалтера на іншу людину, якщо ця робота стане завеликою для волонтера, і дуже не хотілося б для цього вносити зміни до Статуту. Відповідальність за бухгалтерський облік повинна лежати саме на керівнику організації, а хто її виконує — інше питання. З іншого боку, скарбник повинен мати інші функції, передусім контроль за фінансами, робота над залученням коштів (гранти, пожертви) та фінансове планування — NickK (обговорення) 21:07, 6 грудня 2014 (UTC)

Пропоную

5.27. Скарбник Організації відповідальний за бухгалтерський облік Організації. Скарбник складає та здає фінансову, податкову, статистичну звітність. У цивільних та фінансово-господарських правовідносинах скарбник виконує обов’язки головного бухгалтера Організації, для чого йому надається право другого підпису фінансових документів Організації.

Інакше, через невизначеність терміну «фінансові документи» з посиланням на статут скарбник зможе одноосібно розпоряджатися коштами організації. --Perohanych (обговорення) 06:55, 5 грудня 2014 (UTC)

Можна і так.--Dghooo (обговорення) 12:38, 6 грудня 2014 (UTC)

5.28

«5.28. Усі рішення Правління приймає простою більшістю голосів своїх членів на зборах, які є повноважними за присутності не менше половини від загального числа членів Правління. На прохання будь-якого члена Правління голосування з певного питання може бути таємним. Голосування може проводитися шляхом опитування. Збори Правління можуть проводитися в режимі відеоконференції»;

5.28 (обговорення)

Зараз збори Правління мають назву засідань Правління, але то питання назви. Більш суттєве те, щоб дозволити проводити засідання за допомогою засобів зв'язку, а не лише відеоконференції, а можливо, й у формі письмового провадження (обговорення на сайті, не впевнений, що я підібрав грамотний термін) — NickK (обговорення) 21:09, 6 грудня 2014 (UTC)

"Голосування може проводитися шляхом письмового, або онлайн опитування."--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

Так краще. Я б замінив ще відеоконференцію на засоби зв'язку (бо в нас конференції зазвичай голосові), але то вже дрібниця, бо під час конференції зараз ведеться письмовий онлайн-протокол — NickK (обговорення) 15:28, 7 грудня 2014 (UTC)

…з застосуванням сучасних комунікаційних технологій[4] не підійде?--Ahonc (обговорення) 16:11, 7 грудня 2014 (UTC)

Я в усе-таки волів уточнити. Хоча можна, в принципі.--Dghooo (обговорення) 19:22, 8 грудня 2014 (UTC)

7. Доповнити Статут пунктом 5.42 такого змісту:

5.42

«5.42. Скарги на рішення, дії, бездіяльність керівних органів Організації вирішуються Загальними зборами»;

8. Пункти 6.3, 7.1, 7.2, 7.3, 8.3 Статуту викласти в такій редакції:

6.3

«6.3. У власності Організації можуть перебувати також кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, нематеріальні активи, набуті на законних підставах; речові права. Організація має право здійснювати відносно своїх активів будь-які правочини, що не суперечать її статутним цілям та законодавству України»;

7.1

«7.1. Зміни та/або доповнення до Статуту Організації вносяться рішенням Загальних зборів, за яке проголосувало не менше 2/3 голосів від загальної кількості членів Організації»;

7.1 (обговорення)

Тут постає проблема кворуму. Стандартний кворум у нас є 1/2 членів організації, тож виходить, що не кожні ЗЗ матимуть змогу приймати зміни до Статуту. Можливо, зробити подвійний кворум: наприклад, 2/3 присутніх, але не менше 1/2 загальної кількості членів? Бо за поточних умов зміни теоретично можуть прийняти 3/8 членів (3/4 з 1/2), а пропонований показник у 2/3 з членів вищий за поточний у 3/4 присутніх, якщо явка нижча за 89%. Очевидно, що чим більше членів організації, то тим менша ймовірність такої високої явки, тож не хотілося б, щоб прийняття змін до Статуту виявилося надто складним — NickK (обговорення) 21:25, 6 грудня 2014 (UTC)

7.2

«7.2. Проект змін та/або доповнень до цього Статуту готується Правлінням чи ініціативною групою, яка створюється Загальними зборами. Підготований ініціативною групою проект виноситься на загальне обговорення членів Організації не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення Загальних зборів»;

7.2 (обговорення)

чудова ідея поставити більший термін. але тоді й послідовними треба бути — цей документ не можна приймати поспіхом --アンタナナ 00:37, 5 грудня 2014 (UTC)

Не сперечаюсь.--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

Тоді чому ви його подаєте за 15 днів всього?--Ahonc (обговорення) 21:48, 6 грудня 2014 (UTC)

Ми не подаємо, ми обговорюємо. Подає Правління своїм рішенням. І зараз це робиться за 10 днів. Взагалі-то, є два варіанти: винести на ці ЗЗ тільки безспірні пункти, а решту обговорювати; або відкласти до кращих часів. Тому що багато концептуальних питань залишаються невиясненими: наприклад, які посади та з якою компетенцією прописувати.--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

7.3

«7.3. Про внесення змін та доповнень до Статуту органи державної реєстрації повідомляються у визначений законодавством строк»;

7.3 (обговорення)

а який він на цей момент? --アンタナナ 00:38, 5 грудня 2014 (UTC)

Не визначений. Можна переформулювати: "повідомляються відповідно до законодавства".--Dghooo (обговорення) 12:58, 6 грудня 2014 (UTC)

... Хоча він встановлений для господарських товариств: 3 дні. [5].--Dghooo (обговорення) 13:03, 6 грудня 2014 (UTC)

офтоп: не варто робити відступами рядком. краще ставити відповідну кількість : (двокрапок) на початку репліки. тоді забезпечиться рівневість розмови й буде зрозуміло на яку репліку відповідь --アンタナナ 21:02, 6 грудня 2014 (UTC)

якщо він не визначений, то може краще зазначити якийсь нормальний термін для нас, наприклад, «протягом 10 (десяти) робочих днів, якщо інший термін не встановлено законом»? --アンタナナ 21:04, 6 грудня 2014 (UTC)

Думаю, не треба себе зв'язувати зайвими обов'язками.--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

8.3

«8.3. Припинення діяльності Організації здійснюється:
– за рішенням Загальних зборів (саморозпуск);
– на підставі рішення суду (примусовий розпуск);
– з інших підстав, передбачених чинним законодавством України.

8.3.1

8.3.1. Ліквідацію Організації проводить ліквідаційна комісія, яка призначається Загальними зборами, а в інших випадках ліквідаційна комісія призначається відповідним органом, який прийняв рішення про ліквідацію Організації.

8.3.1 (обговорення)

Не дуже зрозуміло, при чому тут «інші випадки», можливо, перша частина речення стосується не ліквідації, а саморозпуску — NickK (обговорення) 21:27, 6 грудня 2014 (UTC)

Не дуже зрозуміло, що значить "не ліквідації, а саморозпуску".--Dghooo (обговорення) 14:19, 7 грудня 2014 (UTC)

Зараз написано так:

• Ліквідацію Організації проводить ліквідаційна комісія, яка призначається Загальними зборами
• а в інших випадках ліквідаційна комісія призначається відповідним органом, який прийняв рішення про ліквідацію Організації

питання в тому: інші випадки по відношенню до чого? — NickK (обговорення) 15:32, 7 грудня 2014 (UTC)

Ліквідацію Організації шляхом саморозпуску проводить ліквідаційна комісія, яка призначається Загальними зборами.
Ліквідацію Організації шляхом примусового розпуску та з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, проводить ліквідаційна комісія, що призначена відповідним органом, який прийняв (законне і обґрунтоване) рішення про ліквідацію.--Dghooo (обговорення) 19:22, 8 грудня 2014 (UTC)

8.3.2

8.3.2. З моменту створення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження з управління Організацією.

8.3.3

8.3.3. Особливості припинення діяльності Організації як громадського об'єднання встановлюються законом».

Ці зміни до статуту Громадської організації «Вікімедіа Україна» підписані:

Голова зборів _______________________

Секретар зборів _______________________

--Dghooo (обговорення) 17:39, 4 грудня 2014 (UTC)

Додатково

• Файл:Dghooo-rishenna-zminy-04-12-2014.pdf
• Чинний Статут зі змінами
• Проект Статуту 2014 (порівняльна таблиця)
• Обговорення Змін на Вікіконференції-2014
• Вікіконференція 2014/Зміни до статуту