Обговорення:Ініціативна група з питань внесення змін до статуту/2012-2013/Архів

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

Процедурні пропозиції щодо порядку роботи ініціативної групи[ред.]

Підготувати текст нової версії Статуту, а не пакет "змін та доповнень" до чинного[ред.]

Пропоную НЕ витрачати часу та інтелектуальних зусиль на "латання" чинного Статуту, а створити новий текст (звісно в чинний Статут будемо "підглядати" :)).

Зрештою бюрократичні процедурні "заморочки" з офіційної реєстрації змін до Статуту та нової редакції Статуту - тотожні (нехай Ліонкінг мене поправить, якщо я помиляюся щодо цього).

--pavlosh (обговорення) 16:05, 16 грудня 2012 (UTC)

Можливо, Ви маєте рацію. З бюрократичної точки зору різниці не має, нова редакція може містити як одне виправлення, так і повністю інший зміст статуту. Проте, можливо значно складніше буде досягнути консенсусу. При "латанні" чинного статуту, усі можуть порівняти, що було, і що пропонується, натомість зовсім новий статут, навіть якщо і буде кращим, може викликати значно більше питань і для людей без юридичної освіти багато чого схожого може виявитися незрозумілим, підозрілим. --Ліонкінг (обговорення) 16:14, 16 грудня 2012 (UTC)
Прошу не забувати, що всі зміни насамперед мають узгоджуватися з новим Законом. І ми повинні будемо надати до Управління юстиції порівняльну таблицю змін. Але ідея цілком нового статуту добра, адже в перспективі ми зобов'язані будемо набути загальнодержавного статусу. І це теж слід врахувати. --Jbuket (обговорення) 17:05, 16 грудня 2012 (UTC)
Якщо більшість підтримає представників підтримає ідею нового статуту, то так і буде. Але все одно, поки ми не побачимо усі основні недоліки чинного статуту, збудувати новий не зможемо, бо потраплятимемо на ті ж самі граблі. --Ліонкінг (обговорення) 17:18, 16 грудня 2012 (UTC)
Чинний статут має чимало проблем, і Статут потребує докорінної переробки. В решті-решт ми матимемо цілковито новий Статут, але всеукраїнського статусу ми на даний момент не набудемо, бо не маємо можливості створити відокремлені підрозділи громадського об'єднання в більшості регіонів України, яких за Конституцією у нас 27. --Kharkivian (обговорення) 20:35, 16 грудня 2012 (UTC)
Я не просто не проти порівняльної таблиці (і чого б я був проти того, що вимагає (новий) Закон :)), а й сам вважаю таку таблицю НЕОБХІДНОЮ. Одночасно я не бачу ПРИНЦИПОВИХ проблем її скласти, бо структурно обидва документи будуть подібними (скажімо процедура скликання Загальних зборів чи перелік повноважень Правління тощо будуть і там і там).
Одночасно я погоджуюся з тим, що постатейний аналіз тексту чинного Статуту є дуже плідною підготовчою дією, а якщо будуть при цьому пропонуватися "латки", то вони можуть розглядатися як чернетка нового Статуту.
--pavlosh (обговорення) 00:05, 17 грудня 2012 (UTC)
  • На мій погляд, спочатку слід підлатати місця, де ми маємо суперечності та проблеми, аспекти, які потрібно узгодити із новим Законом. Написати цілковито новий Статут - річ складна, і для цього треба взяти до уваги хоча б кілька Статутів громадських організацій. Я колись писав Статут для ГО, яку створив на папері (заявки не подавав, але видавали якісь бюлетені на газетному папері, підгнотував навіть сайт через хтмл-ворд; було це у 2006-му році). Тому готовий запропонувати своє бачення Статуту (свою версію).
    Але є одне "але": думаю, що у квітні ухвалити нову редакцію не вдасться, оскільки я не з чуток знаю, що йде доволі широка та неоднозначна дискусія щодо цього Закону та поправок, які готуються (насамперед, КМУ) до нього. Яких змін зазнає цей закон у разі ухвалення поправок - мені судити поки що важко. Тому я би не поспішав з ухваленням нової редакції/нового Статуту принаймні до жовтня (у вересні-бо ВЛМ-2013), а там і чергові ЗЗ вже незабаром. --Kharkivian (обговорення) 14:52, 17 грудня 2012 (UTC)
    • Роботи багато, але треба робити її якісно й швидко (звісно не переходячи межі, коли швидкість починає шкодити якості). Якісно для мене - це, зокрема, робити ЗРАЗУ якісно і ґрунтовно, а не латати нашвидкоруч (а значить, абияк, аби формально відповідати формальним жеж вимогам нового Закону), а лише потім починати щось вибудовувати нове. При цьому я супротивник того, щоб штучно встановлювати часові орієнтири - чи пришвидшувати на квітень (хоча до квітня не так вже й мало часу - встигнути реально) чи навпаки, пригальмовувати :) на жовтень. Щодо впливу ймовірних/очікуваних змін до Закону на текст нового Статуту, то це неуникненно нам буде потрібно відслідковувати ПАРАЛЕЛЬНО з роботою над необхідним НАМ змістом Статуту. --pavlosh (обговорення) 17:06, 17 грудня 2012 (UTC)
А для чого спішити? Однак новий статут зможуть прийняти лише ЗЗ. --Perohanych (обговорення) 22:15, 17 грудня 2012 (UTC)
Ну так статут можна міняти і на позачергових ЗЗ.--Ahonc (обговорення) 22:24, 17 грудня 2012 (UTC)

Інше[ред.]

Вчора подзвонив до кількох відділень Міністерства Юстиції України щодо змін, необхідних для внесення до установчих документів громадських організацій у зв*язку з прийняттям нового закону - деякі чесно зізналися, що ще не читали новий закон, інші сказали, що поки не можуть надати відповідь на це запитання, але усі були єдинодушні в одному: всі пропонували дзвонити після Нового року. --Ліонкінг (обговорення) 17:41, 18 грудня 2012 (UTC)

Ну й нормально - нам дай Боже протягом місяця (тобто до середини січня'2013) хоча б провести ревізію чинного Статуту, тобто виявити всі проблеми в ньому. --pavlosh (обговорення) 01:08, 19 грудня 2012 (UTC)

Крім того, в мене є наступна пропозиція. Щоб при затвердженні змін до статуту не було "шкандалів" щодо того, що в цих змінах є недоліки, чи що мало присутніх на зборах, пропоную майбутнє голосування про затвердження змін зробити максимально формальним - все має бути обговорено усіма бажаючими та враховано ще до загальних зборів. --Ліонкінг (обговорення) 17:41, 18 грудня 2012 (UTC)

Саме так, беззастережно підтримую! --pavlosh (обговорення) 01:08, 19 грудня 2012 (UTC)

Зауваження та пропозиції до частини 1: "Загальні положення"[ред.]

{1.1, 1.5} Статус організації[ред.]

Відповідно до абзацу 1 статті 19 Закону «Про громадські об'єднання» всеукраїнський статус громадське об'єднання набуває за наявності у нього відокремлених підрозділів у більшості адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у частині другій статті 133 Конституції України, а відтак пропоную викласти його у наступній редакції:

Стара редакція Нова редакція
1.1. «Вікімедіа Україна» (далі по тексту — «Організація») є місцевою громадською організацією, створеною громадянами для досягнення мети, визначеної цим Статутом.
1.5. Організація реєструється у Дарницькому районі м. Києва і має місцевий статус.
1.1. «Вікімедіа Україна» (далі по тексту — «Організація») є громадською організацією, створеною громадянами для досягнення мети, визначеної цим Статутом.
1.5. Організація реєструється у Дарницькому районі м. Києва. Діяльність Організації поширюється на всю територію України.

--Kharkivian (обговорення) 20:19, 16 грудня 2012 (UTC)

Оскільки згідно нового закону будь-яка громадська організація може мати "відокремлені підрозділи", пропоную п. 1.1 викласти в такій редакції: 1.1. «Вікімедіа Україна» (далі по тексту — «Організація») є громадською організацією, створеною громадянами для досягнення мети, визначеної цим Статутом.--Jbuket (обговорення) 20:11, 16 грудня 2012 (UTC)
Слід вивчити питання «міжнародної» організації. Ми ж збираємося у вікіекспедиції за кордон. Та й членів з діаспор можна би включати. --Perohanych (обговорення) 22:18, 17 грудня 2012 (UTC)
Питання статусу (місцевий, всеукраїнський, міжнародний) пропоную трохи відтермінувати, поки МінЮст буде готовий відповідати на питання. --Ліонкінг (обговорення) 12:18, 31 грудня 2012 (UTC)

{1.4} Новий закон[ред.]

Оскільки 01.01.2013 р. набирає чинності Закон України «Про громадські об'єднання» та відповідно втрачає чинність Закон України «Про об'єднання громадян», слід здійснити відповідні виправлення.

Стара редакція Нова редакція
1.4. Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про об'єднання громадян» та іншими нормативно-правовими актами України. 1.4. Організація у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про громадські об'єднання» та іншими нормативно-правовими актами України.

--Ліонкінг (обговорення) 12:27, 31 грудня 2012 (UTC)

{1.14} Скорочене найменування[ред.]

Найменування юридичних осіб складається з організаційно-правової форми та власного імені. В нашому випадку ОПФ - це Громадська організація, а "Вікімедіа Україна" - власне ім*я. Як правило, скорочене найменування застосовує абревіатуру ОПФ та повне зазначення власного імені. Приклад повного найменування: Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа". Приклад скороченого найменування: ТОВ "Альфа".

Стара редакція Нова редакція
1.14. Скорочене найменування громадської організації: «Вікімедіа Україна». 1.14. Скорочене найменування Організації: ГО «Вікімедіа Україна».

--Ліонкінг (обговорення) 12:39, 31 грудня 2012 (UTC)

{1.15} Юридична адреса[ред.]

Не зважаючи на те, що найближчим часом в нас буде здійснюватися переадресація поштової кореспонденції з юридичної адреси на поштову скриньку в центрі міста, наразі ніхто за вказаною адресою не зможе підтвердити наше місцезнаходження. Вказане питання, сподіваюся буде вирішено найближчим часом, після чого слід буде внести відповідні зміни. --Ліонкінг (обговорення) 12:39, 31 грудня 2012 (UTC)

Зауваження та пропозиції до частини 3: "Завдання Організації"[ред.]

{3.2} Описка[ред.]

Описка "Fre e" - "Free"

Стара редакція Нова редакція
3.2. Підтримка публікації і надання доступу через Інтернет до вмісту, створеного в рамках названих проектів на основі вільних ліцензій, таких як GNU Fre e Documentation License, виданих Фондом вільного програмного забезпечення. 3.2. Підтримка публікації і надання доступу через Інтернет до вмісту, створеного в рамках названих проектів на основі вільних ліцензій, таких як GNU Free Documentation License, виданих Фондом вільного програмного забезпечення.

--Ліонкінг (обговорення) 12:45, 31 грудня 2012 (UTC)

{3.3} Мови[ред.]

Пропоную прибрати беззмістовні слова, які не несуть жодної юридичної значущості, більш коротким та лаконічним: замість "усіма іншими мовами, які вживаються етнічними групами, що традиційно проживають на теренах України" (мови національних меншин включають усі інші мови; не потрібно тлумачити, які етнічні групи традиційно проживають на теренах України) - "мовами національних меншин України".

Стара редакція Нова редакція
3.3. Популяризація і сприяння діяльності Інтернет-проектів Вікіпедія, Вікісловник, Вікіцитати, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіджерела, Віківерситет, Віківиди, Вікісховище, та інших, започаткованих Wikimedia Foundation, Inc., що далі звуться «проектами Вікімедіа», особливо українською мовою, а також усіма іншими мовами, які вживаються етнічними групами, що традиційно проживають на теренах України. 3.3. Популяризація і сприяння діяльності Інтернет-проектів Вікіпедія, Вікісловник, Вікіцитати, Вікіновини, Вікіпідручник, Вікіджерела, Віківерситет, Віківиди, Вікісховище, та інших, започаткованих Wikimedia Foundation, Inc., що далі звуться «проектами Вікімедіа», особливо українською мовою, а також мовами національних меншин України.

--Ліонкінг (обговорення) 12:45, 31 грудня 2012 (UTC)

Зауваження та пропозиції до частини 4: "Члени Організації, їх права та обов'язки"[ред.]

{4.2.} Скоріше запитання ніж пропозиція[ред.]

У діючому статуті написано:

4.2. Індивідуальними членами Організації можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які:

    4.2.1. досягли 14 років;
    4.2.2. беруть участь в одному чи кількох проектах Вікімедіа;
    4.2.3. надіслали до Правління письмову заяву про надання членства в Організації та дотримання її Статуту, а також копію посвідчення особи;
    4.2.4. прийняті до Організації Правлінням;
    4.2.5. сплатили щорічний членський внесок. 

Чи означає це, що усі нові члени організації, які не сплатили членський внесок, тобто не виконали пункт 4.2.5., фактично не є членами організації? --Baseобговореннявнесок 16:55, 16 грудня 2012 (UTC)

Ні, не означає. Членство набувається з моменту прийняття рішення правління. Так само, членство припиняється з моменту прийняття відповідного рішення правління, яке має обґрунтовуватися пунктами 4.13.1. - 4.13.4. --Ліонкінг (обговорення) 17:00, 16 грудня 2012 (UTC)
На мій погляд, пункт 4.2. слід переписати. Проблема цього пункту очевидна: тут об'єднано обов'язковий пункт щодо визначення переліку осіб, які можуть бути членами ВМ УА, а також порядку набуття членства, що у знаних мною Статутах, за було є і буде окремим розділом. Крім того, у Статуті закладено міну уповільненої дії щодо обов'язковості прийняття до організації особи, яка сплатила членський внесок.
закладено міну уповільненої дії щодо обов'язковості прийняття до організації особи, яка сплатила членський внесок. - і обов'язковості прийняття до організації особи, яка має 14 років? --Ilya (обговорення) 20:30, 16 грудня 2012 (UTC)
якщо особа, яка хоче стати членом організації, членський внесок, то її "необхідно приймати", бо сплата членського внеску це не можливість, а обов'язок члена організації, тобто особи, яка вже набула статусу індивідуального члена Організації, а не збирається це зробити. Ще трохи доповнив пункт 4.4. з метою унормувати питання про вступний членський внесок. --Kharkivian (обговорення) 20:45, 16 грудня 2012 (UTC)
я думаю, не член організації не може сплатити членський внесок - і покидаю обговорення цього питання --Ilya (обговорення) 21:07, 16 грудня 2012 (UTC)
Стара редакція Нова редакція

4.2. Індивідуальними членами Організації можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які:

  • 4.2.1. досягли 14 років;
  • 4.2.2. беруть участь в одному чи кількох проектах Вікімедіа;
  • 4.2.3. надіслали до Правління письмову заяву про надання членства в Організації та дотримання її Статуту, а також копію посвідчення особи;
  • 4.2.4. прийняті до Організації Правлінням;
  • 4.2.5. сплатили щорічний членський внесок.
4.2. Індивідуальними членами Організації можуть бути громадяни України, громадяни інших держав, особи без громадянства, які:
  • 4.2.1. досягли 14 років;
  • 4.2.2. беруть участь в одному чи кількох проектах Вікімедіа;
  • 4.2.3. визнають Статут Організації й виконують його вимоги.

4.2-1. Прийом у члени Організації здійснює Правління Організації на підставі:

  • 4.2-1.1. Письмової заяви особи, що хоче набути членства в Організації
  • 4.2-1.2. Регламенту вимог до набуття членства в Організації, затверджуваного на Загальних зборах членів Організації.

4.2-2. У разі прийняття до Організації, особа, що набула статусу індивідуального члена Організації, має сплатити вступний внесок, сума та час сплати якого затверджуються на Загальних зборах членів Організації. У разі, якщо особа не сплатила вступного внеску протягом визначеного часу, Правління зобов'язане розглянути питання про виключення цієї особи з членів Організації на підставі п. *.* (порушення Статуту Організації).

--Kharkivian (обговорення) 20:19, 16 грудня 2012 (UTC) (виправлено Ahonc: пункти 4.3 і 4.4 в статуті вже є, тож тут нумерація має бути інакша)

А навіщо приймати додаткове рішення? Хай автоматично виключається. Або навіть не так: набуває членства тільки після сплати вступного внеску.--Ahonc (обговорення) 21:18, 16 грудня 2012 (UTC)
  • Пропоную переглянути як взірець добре продуманого статуту щодо набуття і вибуття членства, статут організації, яка існувала декілька десятків років http://www.leftinmsu.narod.ru/polit_files/books/Ustav_KPSS.html Я не пропоную його дублювати але деякі ідеї цінні там є. --Yakudza (обговорення) 10:28, 17 грудня 2012 (UTC)

{4.10, 4.14} Належна інстанція та порядок подання апеляції щодо відмови у визнанні членства та рішення про виключення[ред.]

Апеляція на рішення Правління не може розглядатися самим Правлінням. Ліонкінг (обговорення)

В ідеалі, апеляцію має розглядати Ревізійна комісія. --Jbuket (обговорення) 17:13, 16 грудня 2012 (UTC)
Я з початку також так думав - Ревізійна комісія складається зовсім з інших осіб. Проте можу привести аналогію, через яку існують і сумніви. До проведення "малої судової реформи" у 2001 р., апеляційних господарських судів не існувало. Перегляд рішень місцевих господарських судів в апеляційному порядку здійснювалося головою, або заступником місцевого господарського суду - тобто апеляційний перегляд здійснювався більш досвідченим суддею, який звичайно ж не брав участі у прийнятті первісного рішення. Рішення про виключення члена організації приймається за участю усіх членів правління (навіть якщо вони не голосували, вони зобов*язані були це робити). Тепер можу привести іншу аналогію. Наразі справи в місцевих судах переважно розглядаються одноосібно. Апеляційні суди справи переглядають колегією в складі трьох осіб - тобто рівень перегляду вищий, ніж на першій інстанції. Навіть якщо взяти третю аналогію - незадовільну оцінку на екзамені в університеті, то врешті це питання розглядається комісією в складі більш досвідчених викладачів. Тобто я прийшов до висновку з цього приводу, що рівень апеляційного перегляду має бути рівнем вище, ніж первинний розгляд. Проте перегляд ревізійною комісією краще, ніж правлінням, яке і прийняло рішення. Поки схиляюся до того, що це має стати повноваженнями загальних зборів. --Ліонкінг (обговорення) 17:30, 16 грудня 2012 (UTC)
Попутне питання: а цей пункт поширюється на осіб, яким відмовлено в наданні членства?--Ahonc (обговорення) 17:46, 16 грудня 2012 (UTC)
Саме цей пункт - ні. Проте п. 4.10. Статуту має містити можливість апеляційного оскарження за такою ж аналогією, що буде добре внести як зміни. --Ліонкінг (обговорення) 17:53, 16 грудня 2012 (UTC)
  • 4.14. Виключена особа має право апеляції до Правління протягом 30 днів після отримання відповідного рішення.
    • Проблема: Подавати апеляцію до тієї ж самісінько інстанції, що й приймала оскаржуване рішення - нонсенс (практично нульові шанси на задоволення, бо ніхто не любить визнавати власні помилки).
    • Пропоноване рішення: (наразі ідея без точних формулювань) Зазвичай апеляція подається до вищої інстанції ніж та, дії якої оскаржуються, тобто в цьому випадку треба подавати до Загальних зборів. Але оскільки загальні збори працюють дуже обмежений час, то підготовку (аналіз справи тощо) варто доручити спеціально створеному органу чи Ревізійній комісії (якщо бажано не створювати нові органи).
    --pavlosh (обговорення) 00:49, 17 грудня 2012 (UTC)
Стара редакція Нова редакція
4.10. В разі відмови Правління у визнанні членських прав, особа має право повторного звернення про членство через 30 днів після прийняття відповідного рішення. 4.10. Особа, якій рішенням Правління відмовлено у визнанні членських прав має право апеляції на таке рішення Правління до ... протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного рішення.
Стара редакція Нова редакція
4.14. Виключена особа має право апеляції до Правління протягом ЗО днів після отримання відповідного рішення. 4.14. Особа, яка згідно з рішенням Правління виключена з Організації має право апеляції на таке рішення Правління до ... протягом 30 календарних днів з моменту отримання відповідного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, слід визначитися з органом, який буде розглядати апеляції. Коротко: Jbuket пропонував подавати апеляцію до Ревізійної комісії, pavlosh - до Загальних зборів. Ліонкінг вважає, що це в будь-якому випадку не може бути Правління. --Ліонкінг (обговорення) 13:50, 31 грудня 2012 (UTC)

Зауваження та пропозиції до частини 5: "Управління Організацією"[ред.]

{5.2, 5.25} Друге речення п. 5.2 чинного Статуту суперечить п. 5.25[ред.]

Друге речення п. 5.2 суперечить п. 5.25.--Ahonc (обговорення) 14:23, 16 грудня 2012 (UTC)

Бачу, до цього обов*язково дійдемо.
Пункт 5.2. Пункт 5.25.
Члени Правління та Ревізійної комісії обираються таємним голосуванням звичайною більшістю голосів індивідуальних членів, присутніх чи репрезентованих представниками на Загальних зборах. Члени Правління обираються шляхом таємного голосування простою більшістю голосів індивідуальних членів, присутніх на Загальних зборах.
--Ліонкінг (обговорення) 14:48, 16 грудня 2012 (UTC)
Не зрозумів? Мається на увазі що репрезентовані вважаються присутніми? --Perohanych (обговорення) 22:18, 17 грудня 2012 (UTC)
  • Так ви ж ніби були автором цього тексту Статуту.--Ahonc (обговорення) 22:23, 17 грудня 2012 (UTC)
  • Звісно якщо в буквальному розумінні - то ні, але щодо обрахунку кворуму вони однаково враховуються (5.2.), бо й ті (присутні) й ті (репрезентовані) мають/матимуть по одному голосу під час кожного голосування на Зборах. А 5.25. є не лише помилковим, але й зайвим (5.2 є цілком вичерпним). --pavlosh (обговорення) 23:52, 17 грудня 2012 (UTC)

{5.3} Поповнення складу Правління та Ревізійної комісії шляхом кооптації, порядок скликання Загальних зборів[ред.]

  • Проблема: Кооптація є неприйнятною процедурою для нашої організації, наприклад неприйнятною є ситуація, коли 3 з 7ми членів Правління опиняться в його складі в наслідок кооптації.
  • Рішення: скасувати п. 5.3.
--pavlosh (обговорення) 01:06, 17 грудня 2012 (UTC)
Питання кооптації в цьому пункті я не чіпав. Тут слід виходити з принципу розумності, а також враховувати обидві сторони медалі. Якщо один член Правління з певних причин більше не здійснює свої повноваження, скликати для цього позачергові Загальні збори буде економічно та організаційно недоцільно. Можливо варто шукати золоту середину в цьому питанні. --Ліонкінг (обговорення) 14:19, 31 грудня 2012 (UTC)
  • Проблема: Нечітке формулювання дій у разі відсутності більше 3 членів Правління.
Стара редакція Нова редакція
5.3. У разі виходу, виключення чи смерті членів органів Організації протягом терміну повноважень, їх склад доповнюється одним із членів Організації шляхом кооптації. Протягом терміну повноважень кожного органу шляхом кооптації може бути поповнено не більше половини його членів. Якщо в одному з органів Організації від своїх позицій відмовились, були виключені або померли більше половини його учасників, для поновлення складу органів проводяться Загальні збори. 5.3. У разі виходу, виключення чи смерті членів органів Організації протягом терміну повноважень, їх склад доповнюється одним із членів Організації шляхом кооптації. Протягом терміну повноважень кожного органу шляхом кооптації може бути поповнено не більше половини його членів. Якщо в одному з органів Організації від своїх позицій відмовились, були виключені або померли більше половини його учасників, для поновлення складу органів протягом 30 календарних днів скликаються позачергові Загальні збори. У разі, якщо до дати проведення чергових Загальних зборів залишилося менше 60 календарних днів, за погодженням з Ревізійною комісією, вирішення вказаних питань може бути здійснено на чергових Загальних зборах.

--Ліонкінг (обговорення) 14:19, 31 грудня 2012 (UTC)

{5.13, 5.28} Голос головуючого[ред.]

Пункт 1.3. Статуту проголошує, що Організація діє, виходячи з принципів добровільності об'єднання та рівності своїх членів, самоврядування, законності своєї діяльності та гласності. Враховуючи викладене пропоную виключити з редакції Статуту вирішальний голос головуючого на Загальних зборах та Голови правління у Правлінні, а також викреслити можливість тлумачення необхідної кількості голосів:

Стара редакція Нова редакція
5.13. Рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю присутніх на засіданні членів Організації. Кожний член Організації при голосуванні має один голос. При рівності голосів голос головуючого на Загальних зборах є вирішальним. 5.13. Рішення Загальних зборів приймаються простою більшістю присутніх на засіданні членів Організації. Кожний член Організації при голосуванні має один голос.
Якщо з пунктом 5.28 ще можуть бути різночитання, то тут узагалі дурниця. Виходить, якщо було присутні 38 членів, 19 за, 19 проти — це рівність, але не більшість. 17 за, 17 проти, 4 не голосували — це теж рівність! І якщо головуючий за — то рішення буде прийняте?Тож справді треба вилучити це речення.--Ahonc (обговорення) 19:05, 1 січня 2013 (UTC)
Погоджуюся, що перше речення даного пункту суперечить з другим реченням і виходить нісенітниця. Щодо заданого питання, слід відзначити, що рішення не буде прийняте. Поясню чому. При 38 присутніх (репрезентованих) членах за наявності 17 голосів "за" та 17 голосів "проти" рішення прийнятим не буде, оскільки потрібна проста більшість учасників (>50%), виходить, що рішення підтримали лише 45% (<50%). У разі, якщо б там було б прописано "Рішення... ...приймаються відносною більшістю" - то при цій редакції Статуту голос головуючого був би вирішальним. І взагалі, при відносній більшості рішення буде прийнятим навіть якщо "за" проголосує двоє, а "проти" - один, не дивлячись, що 35 членів не голосуватимуть. Ліонкінг
Стара редакція Нова редакція
5.28. Ухвали і рішення Правління приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів при наявності не менше половини від загального числа членів Правління. На прохання будь-якого члена Правління голосування з певного питання може бути таємним. В разі рівності голосів «за» і «проти», голос голови Правління є вирішальним. 5.28. Ухвали і рішення Правління приймаються шляхом відкритого голосування абсолютною більшістю голосів від кількісного складу Правління. На прохання будь-якого члена Правління голосування з певного питання може бути таємним.

--Ліонкінг (обговорення) 15:14, 31 грудня 2012 (UTC)

{5.14} Зміни до Статуту[ред.]

Відповідно до статті 155 Конституції України для внесення змін до більшості положень Конституції України необхідно 2/3 від загальної кількості голосів. Для внесення змін до Статуту Організації необхідно 3/4 від загальної кількості присутніх (репрезентованих).

  1. На мою думку, планка досить висока, якщо слід внести зміни до Статуту, то необхідна підтримка не менш, ніж 75% присутніх, тобто якщо 25% голосуватиме "проти", "утримається" або не голосуватиме, зміни прийняті не будуть.
  2. При цьому може виникнути й інша ситуація. Збирається 50% членів - кворум є, і в такому разі для внесення змін до статуту буде достатньо меншої кількості голосів (за нинішніми правилами, це може бути і 37,5% (16 осіб) від загальної кількості членів), що може негативно вплинути на інтереси не присутніх та не репрезентованих членів Організації. В цій ж ситуація не активні члени просто будуть гальмувати необхідні зміни.
  • Враховуючи викладене, слід визначити, два питання: чи доцільно робити прив*язку не до кількості присутніх, а до загальної кількості членів, а також розмір кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття рішення з цього питання.

--Ліонкінг (обговорення) 15:39, 31 грудня 2012 (UTC)

{5.16, 5.17, 5.38(пп3,4)} Порядок скликання позачергових зборів[ред.]

  • Проблеми:
    • Хоча позачергові збори скликаються "з метою вирішення термінових питань, що виникли в процесі діяльності Організації", але на скликання відводиться Правлінню аж 3 місяці, та ще й (фактично) передбачено "право" Правління не скликати збори, адже на той випадок "прописано" 5.38(пп4) - скликання зборів Ревізійною комісією (з невизначеними строками).
    • підставою для скликання є вимога аж половини, та ще й усіх (а не лише індивідуальних) членів організації;
    • дуже нечітко прописані якісь "прохання" про скликання позачергових зборів;
    • не встановлено чітких ознак скликання як дії;
  • Пропоновані рішення:
    • Чітко встановити, що дія скликання - це розсилка членам організації повідомлення про скликання, передбаченого п. 5.6.;
    • встановити термін скликання 14 діб від моменту подання вимоги про скликання з таким розрахунком, щоб збори відбулися за 30 діб від моменту подання до Правління вимоги про скликання;
    • "прохання" про скликання скасувати;
    • вимогу про скликання зборів можуть (уповноважені) подавати до Правління ревізійна комісія та/або чверть індивідуальних членів організації (останні подають дублікат вимоги до ревізійної комісії для контролю за перебігом виконання);
    • ревізійна комісія може самостійно скликати позачергові збори на наступний день після закінчення наданого Правлінню 14ти денного терміну скликання позачергових Зборів, і в такому випадку до порядку денного включається питання про перевибори Правління;
--pavlosh (обговорення) 01:47, 17 грудня 2012 (UTC)
А якщо на позачергових зборах навіть половина людей не буде представлена, вони будут правомірні? --Friend (обговорення) 07:49, 5 листопада 2013 (UTC)
Звісно ні: правомірність прийняття рішень визначається абсолютно однаково як для чергових так і позачергових засідань. --pavlosh (обговорення) 15:48, 5 листопада 2013 (UTC)
Навіть якщо не давати РК права самостійно (без рішення Правління) скликати позачергові загальні збори… У випадку нескликання ПЗЗ, некворуму чи якихось причин, що зірвали скликання ПЗЗ, група чи орган, що виступили з вимогою скликання ПЗЗ, мають право утворити спеціальну комісію з визначеними повноваженнями для розслідування дій чи бездіяльності, які спричинили вимогу щодо скликання ПЗЗ. --Friend (обговорення) 16:45, 5 листопада 2013 (UTC)

{5.18} Повноваження позачергових Загальних зборів[ред.]

Повноваження позачергових загальних зборів не слід обмежувати лише одним питанням (наприклад призначення нових членів Правління/Ревізійної комісії через вибуття більше половини членів, або ж питання внесення змін до Статуту). На ньому можна приймати рішення по усіх необхідних питаннях, крім тих, які знаходяться у виключній компетенції чергових Загальних зборів.

Стара редакція Нова редакція
5.18. Позачергові Загальні збори приймають рішення лише з питань, заради яких вони були скликані. 5.18. Позачергові Загальні збори приймають рішення з будь-яких питань, що належать до компетенції Загальних зборів, окрім тих, що є предметом чергових Загальних зборів, зазначених в п. 5.7. цього Статуту.

--Ліонкінг (обговорення) 16:00, 31 грудня 2012 (UTC)

Чому не слід? Для організації важлива стійкість і прогнозованість. Якщо йдеться про позачергові збори, то рішення мають бути добре обдуманими, зваженими з різних кутів зору, а не вноситися «з голосу» на самих позачергових зборах. --95.158.58.33 15:29, 1 січня 2013 (UTC)
Не можу з Вами погодитися з огляду на наступне. Єдині питання, про які ми точно можемо сказати, що вони будуть розглядатися на чергових Загальних зборах є лише ті, які встановлені Статутом -
  1. заслуховування, обговорення та затвердження (оцінка) звітів про роботу Правління та Ревізійної комісії за попередній рік;
  2. розгляд та затвердження фінансових звітів;
  3. обрання нових членів Правління;
  4. обрання нових членів Ревізійної комісії.
Ці питання є дійсно стійкими та прогнозованими. На мою думку, усі інші питання, рішення з яких необхідні для оптимальної діяльності Організації можуть виникати як з оголошенням заздалегідь, так і безпосередньо під час проведення Загальних зборів - це стосується як чергових, так і позачергових Загальних зборів. Звичайно ж існування порядку денного, який опублікований заздалегідь - вітається, але можуть виникнути нагальні питання під час обговорення. --Ліонкінг (обговорення) 16:52, 1 січня 2013 (UTC)
А чому питання звітів і виборів не може бути винесене на позачергові збори? Якщо, приміром, правління виявилося недієздатним, хіба необхідно чекати аж цілий рік, щоб переобрати його? --Jbuket (обговорення) 18:15, 1 січня 2013 (UTC)
Це запитання скоріше до п. 5.7. Статуту. Взагалі у чинній редакцій Статуту не передбачено можливості розпустити Правління, Ревізійну комісію або висловити недовіру посадовим особам Організації. Виключні підстави обрання нових членів Правління та Ревізійної комісії визначені в 5.2. Статуту. Тобто, якщо Правління (РК) не зможе прийняти жодного рішення на протязі тривалого часу, це не може стати підставою для обрання нового складу Правління (РК). Ліонкінг

{5.20, 5.21} Кількісний склад правління[ред.]

Як правило колегіальні органи складаються з непарної кількості осіб задля більшої ефективності (щоб не було рівності "за" та "проти"). За таких обставин, пропоную врахувати вказані обставини та викласти п. 5.20. та п. 5.21. наступним чином:

Стара редакція Нова редакція
5.20. До Правління входить від трьох до семи осіб. 5.20. До Правління входить від трьох до семи осіб, кількість яких має бути непарною.
Стара редакція Нова редакція
5.21. Число осіб Правління визначається Загальними зборами. 5.21. Кількісний склад Правління визначається Загальними зборами, з урахуванням приписів, встановлених п. 5.20. цього Статуту.

--Ліонкінг (обговорення) 16:18, 31 грудня 2012 (UTC)

Зараз підтримую сайт Асоціації ветеранів спорту. Так от там керуючий орган називається «Виконавчий комітет», і входити до нього від 9 до 16 осіб. Див. п.5.5 Статуту http://avsu.org.ua/bylaw/

Пропоную перейняти досвід АВСУ. За досвідом ВМУА найумотивованішими і найактивнішими є люди, обрані до правління, тому розширення числа членів сприятиме дієвості організації. --Perohanych (обговорення) 16:42, 30 березня 2013 (UTC)

{5.22.} щодо виконавчого директора[ред.]

5.22. Правління обирає з числа своїх членів голову Правління, одного чи кількох заступників голови Правління та виконавчого директора.

таким чином виконавчий директор може вирішувати, яке завдання йому виконувати. за умови рівності голосів за якусь пропозицію, наприклад, його голос може бути вирішальним. виконавчий директор має бути виконавцем, а не входити до "законодавчої" гілки. як пропозиція: його може вибирати/призначати правління, або загальні збори (наприклад, якщо рейтингове голосування, то той, хто набрав найбільше голосів, але не ввійшов у правління) --アンタナナ 16:17, 16 грудня 2012 (UTC)
Виконавчий директор підписує правочини від імені Організації, тобто виконавчим директором має бути людина, яка має дійсно високий рівень довіри з боку спільноти. Порушене Вами питання досить серйозне і підлягає широкому обговоренню. Наразі я лише намагаюся встановити явні недоліки та колізії статуту, після чого запросити усіх зацікавлених осіб щодо обговорення та внесення змін. --Ліонкінг (обговорення) 16:37, 16 грудня 2012 (UTC)
власне, тому й говорила про "рейтингове голосування", адже таким чином ясно кому довіряє значна кількість членів організації --アンタナナ 22:11, 16 грудня 2012 (UTC)
Ну так цю людину, яка має мати високий рівень довіри, обиратимуть сім людей, яким висловили найбільшу довіру члени організації. Це виходить щось на зразок обрання президента парламентом.--Ahonc (обговорення) 22:15, 16 грудня 2012 (UTC)
На мій погляд виконавчий директор повинен не тільки і навіть не стільки мати рекордні показники довіри, скільки бути компетентним у веденні звітності, бух.обліку і банківських операцій, як це вимагається від нього п. 5.27 статуту. Сама по собі кількість відданих за людину голосів показником компетентності не є. --A1 08:47, 17 грудня 2012 (UTC)
тоді тим більше логічніше, щоб її[цю людину] обирало Правління. але не зі своїх членів, а з членів організації --アンタナナ 18:33, 17 грудня 2012 (UTC)
Чому? Теоретично найкомпетентіша в економічних питаннях людина може опинитись як в правлінні, так і поза ним. --A1 19:12, 17 грудня 2012 (UTC)
так ніхто не забороняє допомагати. це не дуже сприймається, якщо виконавець може вибирати, що йому робити і яке рішення втілювати. у міжнародній практиці - тим більше цього уникають --アンタナナ 19:27, 17 грудня 2012 (UTC)
Члени правління також є членами організації. --Perohanych (обговорення) 22:20, 17 грудня 2012 (UTC)

{5.26} Підписання документів[ред.]

  • 5.26 Заяви, угоди, фінансові та майнові зобов'язання від імені Організації підписує: голова Правління і виконавчий директор.
    Раніше в абсолютній більшості випадків підписувались кимось одним, фінансові та майнові - директором, угоди - інколи директором, інколи головою Правління, тобто всупереч статуту. Оскільки практика не засвідчила жодних скарг членів організації на практику підписання документів однією керівною особою і жодним із членів організації не було виявлено деструктивних наслідків від такої практики, пропоную замінити "і" на "або", а до прийняття змін до статуту керуватися попередньою практикою. --A1 21:25, 16 грудня 2012 (UTC)
    А хто ж буде скаржитися, якщо тих документів ніхто не бачить?--Ahonc (обговорення) 21:39, 16 грудня 2012 (UTC)
    То зобач - https://docs.google.com/file/d/1jNIU0e9Gz6Op8HPCcN7_z5PSX9SkFIY9lQCS5T-HosZfgGvjazwWdaPS0cVX/edit?pli=1 --A1 22:24, 16 грудня 2012 (UTC)

{5.28} Про рішення Правління[ред.]

  • 5.28. Ухвали і рішення Правління приймаються шляхом відкритого голосування простою більшістю голосів при наявності не менше половини від загального числа членів Правління. На прохання будь-якого члена Правління голосування з певного питання може бути таємним. В разі рівності голосів «за» і «проти», голос голови Правління є вирішальним.
    Тут третє речення суперечить першому. У першому реченні йдеться про те, що має бути більшість голосів для прийняття рішення. Більшість — це більше половини (тобто половина + 1 голос). А в третьому реченні йдеться про рівність. Але при рівності голосів не буде більшості.--Ahonc (обговорення) 10:34, 17 грудня 2012 (UTC)
    Тобто поясню на прикладі. Зараз 7 членів Правління, Більшість — це 4. А рівність може бути 1 проти 1, 2 проти 2, 3 проти 3. У жодному з випадків це не буде більшість.--Ahonc (обговорення) 10:44, 17 грудня 2012 (UTC)
    • Нема тут жодної суперечності. Перше речення встановлює для ЗАСІДАНЬ правління кворум, аналогічно тому, як 5.12 встановлює те саме для Загальних зборів. Тобто для того, щоб Правління було правомочним чинити (здійснювати) голосування, у засіданні повинні приймати участь не менше (зараз, в поточній каденції до прикладу) 4х членів Правління. Звичайно при цьому може відбутися розподіл голосів "2 проти 2", або й "1 проти 1", якщо 2є утримаються. Аналогічно може бути при 5 присутніх (бо довіреності непередбачені), якщо принаймні хтось 1 утримається, при 6 присутніх (одночасно з тим, що тоді буде можливим і "3 проти 3") тощо. --pavlosh (обговорення) 17:50, 17 грудня 2012 (UTC)
    Але ж при 4-х присутніх, проста більшість — це буде 3.--Ahonc (обговорення) 00:11, 18 грудня 2012 (UTC)
    Проблема з цим пунктом в іншому: формулювання його "відірване" від п. 5.24, що створило для Правління всіх попередніх каденцій умови для того, щоб "гратися з правилами" (що є непристойним для Вікіпедії, наприклад), та влаштовувати раптові (ad hoc) голосування поза ЗАСІДАННЯМИ як певною ПРОЦЕДУРОЮ, а не конче зібранням членів Правління "в реалі" ("в офлайні") як ми зазвичай кажемо. В результаті в попередній каденції Правління достатньо було 4м членам Правління в будь який (обраний ними за ВЛАСНИМ бажанням) момент часу досягти згоди між собою, швидко кинути своє "ЗА" до розсилки і рішення вважалося прийнятим.
    Ідея рішення вказаної проблеми - див. вимоги п.5 ст.11 нового Закону про ГО.
    --pavlosh (обговорення) 18:00, 17 грудня 2012 (UTC)
Реєстрація змін до статуту — трудомістка робота. Статут має бути якнайкоротшим, і в ньому варто залишити лише найнеобхідніше — те що вимагається законодавством. Такі речі, як порядок голосування у правлінні правління цілком може саме встановити для себе. «В результаті в попередній каденції Правління достатньо було 4м членам Правління в будь який (обраний ними за ВЛАСНИМ бажанням) момент часу досягти згоди між собою, швидко кинути своє "ЗА" до розсилки і рішення вважалося прийнятим.» — так це ж чудово! Рішення приймалися швидко і без зайвої тяганини, що й дозволило зробити за рік великий прогрес. А тепер будемо заговорювати, закритиковувати будь-яку ініціативу? --Perohanych (обговорення) 22:28, 17 грудня 2012 (UTC)
  • «як порядок голосування у правлінні правління цілком може саме встановити для себе» — не може. Адже відповідно до п.5 частини 1 статті 11 закону «Про громадські об'єднання»
Статут громадського об'єднання має містити відомості про:
5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку;
--Ahonc (обговорення) 22:36, 17 грудня 2012 (UTC)
  • "Реєстрація змін до статуту — трудомістка робота" - так, і зокрема тому я запропонував зробити одну фундаментальну зміну Статуту, а не дві (тимчасову + фундаментальну).
"Статут має бути якнайкоротшим" - це значно спростить реєстрацію? ...зменшить її трудомісткість? :)
"найнеобхідніше — те що вимагається законодавством" - полишмо на членів Організації визначити, що для НИХ (а не Правління :)) є НАЙнеобхіднішим. Законодавство, до слова, не визначає найнеобхіднішого і навпаки, містить багато відсилань до моментів, які ним (законодавством) навмисно НЕ визначаються (адже слава Богу у нас не тоталітарна держава).
...але, як вже вище вказав Ahonc, якраз точний опис ПРОЦЕДУРИ прийняття рішення в "ув'язці" саме із засіданнями Правління законодавство вважає НЕОБХІДНИМ для Статуту! :)
"правління цілком може саме встановити для себе" - може, але члени організації, точніше Загальні збори членів організації, краще знають, що може, а чого не може Правління!
"що й дозволило зробити за рік великий прогрес" - нема ЖОДНОГО доказу того, що прогресу було досягнуто завдяки означеній сваволі певних членів Правління :)
"так це ж чудово!" - дійсно ЧУДОВО те, що тепер ми маємо публічне і письмове підтвердження, що пан Пероганич свідомо, відтак навмисно "грав" нормами чинного Статуту, щоб "протягувати" ті рішення Правління, що особисто він вважав потрібними.
"закритиковувати будь-яку ініціативу" - ініціатива, яка не надається до ПЕРЕКОНЛИВОГО (а значить такого, що виключає довгу дискусію) аргументування з боку її авторів (ініціаторів), не заслуговує ні на що краще, ніж бути закритикованою "на місці" :)
--pavlosh (обговорення) 23:34, 17 грудня 2012 (UTC)

{5.29} Повноваження Правління[ред.]

  • 5.29 ...прийняття рішення про обсяг зобов'язань, що перевищують 5000 гривень;
    Раніше Правління приймало рішення і щодо витрат, менших за 5000. Рішення Правління №52 від 19 квітня 2012 встановило практику, за якої обсяги зобов'язань до 500 грн міг приймати виконавчий директор на власний розсуд, більше 500 грн - тільки за рішенням правління. Скарги членів організації на розбіжність Рішення №52 з п. 5.29 статуту не надходили, тому пропоную викреслити цифру 5000, а до прийняття змін до статуту керуватися попередньою практикою. --A1 21:34, 16 грудня 2012 (UTC)
    Простіше скасувати рішення Правління (принаймні для цього не треба скликати Загальні збори).--Ahonc (обговорення) 21:40, 16 грудня 2012 (UTC)
    хочеш сказати, що коли купляли картридж за 840 грн. - було рішення Правління? о_О треба буде переглянути рішення. щось я такого не бачила --アンタナナ 22:18, 16 грудня 2012 (UTC)
    те що я хочу сказати, я завжди кажу :)) переглянь №№23, 50, 53, 69 --A1 22:29, 16 грудня 2012 (UTC)
    І де там про картридж? До речі, одним малиновим (magenta) друкувати ж не будете. До нього ще треба жовтий і голубий.--Ahonc (обговорення) 10:45, 17 грудня 2012 (UTC)
  • Пунктом 5.29. Статуту передбачено, що До повноважень Правління належить прийняття правил і регламентів, передбачених в Статуті; Проте, Статутом не передбачено якихось конкретних правил чи регламентів, крім регламенту Загальних зборів, який приймається, власне Загальними зборами. За таких обставин вказаний підпункт слід викласти в наступній редакції:
Стара редакція Нова редакція
5.29. До повноважень Правління належить:... ...прийняття правил і регламентів, передбачених в Статуті; 5.29. До повноважень Правління належить:... ...прийняття правил і регламентів, крім тих, прийняття яких згідно зі Статутом знаходиться в компетенції інших Органів управління Організації;

--Ліонкінг (обговорення) 16:34, 31 грудня 2012 (UTC)

{5.35} Незалежність членів РК[ред.]

  • 5.35. - вимоги щодо неприпустимості пов'язаності слід поширювати на усі Органи Організації.
Стара редакція Нова редакція
5.35. Члени Ревізійної комісії не можуть бути у відносинах шлюбу, родинних стосунків, або підлеглості чи залежності від членів Правління. 5.35. Члени Органів управління Організації не можуть бути у відносинах шлюбу, родинних стосунків, або підлеглості чи залежності з іншими членами Органів управління Організації.

--Ліонкінг (обговорення) 18:32, 2 січня 2013 (UTC)

Не зовсім впевнений, що це потрібна зміна. Свого часу в нас були два члени організації — AS та Friend (були, бо AS вийшов) — вони два брати, але при цьому я не бачу, яким чином принесло б шкоду організації, якби їх обох водночас обрали б до Правління. Крім того, питання відносин підлеглості/залежності дуже важко перевірити (наприклад, чи вважати Ksenz підлеглою Пероганича і як довести це твердження або зворотне?) — NickK (обговорення) 20:57, 2 січня 2013 (UTC)
Як я розумію, вказаний пункт переслідує мету зведення узурпації влади в руках пов’язаних осіб до мінімуму. Існування цього пункту можна розглядати з кількох сторін. З однієї сторони, ти правий, що AS та Friend не могли б завдати шкоду (принаймні умисно) організації - але це твоя точка зору щодо конкретної суб’єктивної ситуації, з якою я повністю погоджуюся. Але розглянемо і іншу ситуацію. Користувач Інкогніто пробирається до влади та маючи намір узурпувати владу проходить у Правління сам і за допомогою штучно створеної керованої більшості протягує туди ще трьох пов’язаних осіб. Коли я робив першу чернетку щодо змін до Статуту, я звернув увагу, що "залежність" є оціночним поняттям, так само як і "справедливість" - тобто кожен оцінює ці поняття за внутрішнім переконанням. Але теоретично при виникненні критичної ситуації, коли влада була б зорієнтована в чотирьох пов’язаних осіб в Правлінні, в спільноти залишилася б принаймні теоретична можливість довести нелегітимність такого Правління, або за аналогією РК. Звичайно ж, це пункт, так само як і пункт щодо недопустимості судимості є скоріш декларативним та формальним, оскільки довести залежність, чи судимість особи не просто. Ліонкінг
Особисто мені здається, що 5.35 у старій редакції мав запобігти ситуації, коли контролює Правління залежна від неї РК (адже за умови трьох місць у РК навіть один заангажований член РК, який явно ставить на меті оцінити Правління на «відмінно», зриватиме роботу). В новій редакції, в принципі, я не бачу нічого поганого, якщо члени організації виберуть до Правління двох пов'язаних між собою осіб. Принаймні ІМГО буде краще для організації, якщо ці дві особи балотуватимуться за Правління, чітко зазначивши свої зв'язки, ніж уже обравши, ми звинувачували когось в ангажованості (наприклад, Юрченко й Букет є або були активними членами «Просвіти» та її молодіжного крила, то чи піде на користь організації, якщо хтось почне раптом вишукувати, чи не є хтось із них підлеглим іншого?) — NickK (обговорення) 12:55, 3 січня 2013 (UTC)

{5.36} Вимоги щодо судимості членів РК[ред.]

  • 5.36. - вимоги слід з однієї сторони демократизувати (якщо особа колись нанесла комусь легкі тілесні ушкодження або побої, яким чином це може завадити належним чином виконувати обов*язки члена РК?), а з іншої сторони уточнити (особі не обов*язково бути судимим за хабарництво чи шахрайство, достатньо щоб особа була підозрюваною у вчиненні цих злочинів, щоб втратити довіру до такого члена РК).
  • 5.36. - вимоги слід поширити на всі Органи управління Організації.
Стара редакція Нова редакція
5.36. Члени Ревізійної комісії не можуть бути судимими за вчинення навмисних неправомірних дій. 5.36. Членами Органів управління Організації не можуть бути особи, які підозрюються у вчиненні корисливих злочинів, або мають не зняту чи не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів.

--Ліонкінг (обговорення) 18:32, 2 січня 2013 (UTC)

Ким підозрюються? Суд ще не визначив вину людини, а ми вже її не пускаємо до Органів управління? На мою думку варто написати: «5.36. Членами Органів управління Організації не можуть бути особи, які мають не зняту чи не погашену судимість за вчинення корисливих злочинів.» --Perohanych (обговорення) 07:58, 21 вересня 2013 (UTC)

Зауваження та пропозиції до частини 6: "Майно та кошти"[ред.]

Зауваження та пропозиції до частини 7: "Внесення змін та доповнень до Статуту"[ред.]

{7.1.} Прошу розтлумачити[ред.]

Прошу розтлумачити пункт 7.1. Виходячи з тексту, нам потрібно буде зібрати нові Загальні збори спеціально для затвердження Статуту. І в даному випадку голосують лише присутні, чи також можуть голосувати від імені осіб, які надали довіреність? --Visem (обговорення) 10:17, 17 грудня 2012 (UTC)

  • Попередньо обговорювалося питання про скликання для цього позачергових Загальних зборів на вікіконференцію, яка скоріш за все відбудеться в квітні 2013 року. --Ліонкінг (обговорення) 11:43, 17 грудня 2012 (UTC)
  • Вказаний пункт Статуту (втім як і будь-який інший) не містить жодної вказівки на необхідність скликання "спеціальних" Загальних зборів саме для прийняття нового Статуту чи змін до Статуту (процедурно перше в усіх істотних деталях є тотожнім другому). Ба більше, вже маємо прецедент прийняття змін до Статуту на чергових зборах.
Відтак - не треба додумувати (це стосується текстів Статутів, Конституції тощо ;)).
Спільнота членів організації чи її орган управління може вирішити, що прийняття нової редакції Статуту є настільки (п. 5.16 Статуту) нагальною справою, що потребує скликання саме позачергових зборів, але - то справа волі певних людей. Як вже зазначено є (і вже оприлюднена) ідея провести такі збори "одночасно" з Вікіконференцією в квітні прийдешнього року.
На позачергові (якщо вони будуть такими) збори, де розглядатиметься нова редакція Статуту звісно розповсюджуватимуться універсальні норми пп. 5.11, 5.12 Статуту щодо представництва інтересів відсутніх на підставі наданих ними довіреностей.
--pavlosh (обговорення) 12:03, 17 грудня 2012 (UTC)
Взагалі, від самого початку Вікіконференцій у 2011 році нам слід було об'єднати цей захід із загальними зборами, як це робиться, приміром, у Польщі. Те, що цього не сталося, вважаю великим упущенням. І це упущення слід виправляти. Вікіконференція в перспективі має стати українським аналогом Вікіманії, а от щодо ідеального часу для таких зборів слід подумати. Кожна пора року має свої плюси і мінуси. Я б не прив'язувався до квітня. --Jbuket (обговорення) 12:50, 17 грудня 2012 (UTC)
Тема про "Вікіконференція в перспективі має стати українським аналогом Вікіманії" є для мене (лише для мене?) очевидною по СУТІ, бо Вікіконференція - це і є національна Вікіманія, інша справа, що ми не маємо жодного досвіду, відтак хисту організовувати такі події і досі (перепрошую за гостре слово) мавпували радше такий самий (ще раз перепрошую за гостре слово) совковий досвід з Росії.
З іншого боку, задумаймося чи не нашкодимо ми таким суміщенням власне Зборам? Звісно на думку членів та керівництва Правління попереднього скликання (каденції) на ОБГОВОРЕННЯ річної роботи Організації достатньо 10 хвилин (після заперечень час було збільшено аж до 30 хвилин, але разом з запитаннями і запитання, а переважно - багатослівні відповіді на них зайняли 20 хвилин, відтак на обговорення залишилося ті самі 10 хвилин) - але чи погоджуються члени організації з цим?
Одначе обговорення цієї (звичайно вартої обговорення, і то дуже і ДУЖЕ ґрунтовного обговорення) ідеї про суміщення Зборів з Конференцією виходить далеко за межі теми змін до Статуту (якщо ми не хочемо Конференції зробити Статутною діяльністю, що було б не надто доречним, бо Конференція - частина життя спільноти Вікіпедії, якою ВМ УА не керує і не повинна керувати) відтак - ОФФтопіком.
--pavlosh (обговорення) 13:23, 17 грудня 2012 (UTC)
На жаль, пане Павле, такі очевидні речі є очевидними не для всіх. У мене чомусь за півтора майже роки роботи у ВМ УА склалося враження, що спільнота Вікіпедії ігнорує (перепрошую за гостре слово ;) ) проекти ВМ УА. У поляків, приміром, (я орієнтуюся на їхній досвід) Загальні збори є лише одним із заходів Конференції, в якому члени спільноти (не члени Вікімедії) беруть участь за бажанням. А в широкому колі обговорюються значно глибші питання локального життя Вікіпроектів. Але саму Вікіконференцію, як не крутіть, без участі Вікімедії як організаційного чинника організувати не вдасться (досвід, хист і елементарне бажання в цьому випадку поняття риторичні). Те ж саме стосується і інших ідей, започаткованих ВМ УА, наприклад, Вікіекспедицій, які створені насамперед для спільноти. Але це тема вже зовсім іншої розмови. --Jbuket (обговорення) 13:55, 17 грудня 2012 (UTC)
Ви мене все ж втягуєте в офтопікове (як для теми Статуту) обговорення :(
"спільнота Вікіпедії ігнорує ... проекти ВМ УА." - Спільнота НІЧИМ не зобов'язана ВМ УА! Якщо ВМ УА (на відміну від Вікімедія Польща) не спромоглося зацікавити Спільноту своїми ініціативами (ширше - заробити у Спільноті гідний репутаційний капітал) - то це про що свідчить? Хіба про "невдячність" абощо Спільноти? Та Спільнота зрештою не просила для неї створити ВМ УА :)
"саму Вікіконференцію, як не крутіть, без участі Вікімедії як організаційного чинника організувати не вдасться" - дууже сміливе, якщо не зверхнє твердження :-P
Одначе навіть якщо й так - що з того? Я власне жодним чином не заперечував проти якнайактивнішої участі ВМ УА в організації конференції :)
"У поляків" - як ЧУДОВО, що Ви знайомі з їхнім досвідом!!! А у них теж на обговорення РІЧНОЇ діяльності організації відводиться 10 хвилинок ВСЬОГО? :) Якщо (РАПТОМ) на самих зборах так - то може звітИ публікуЮться/оприлюднюЮться (онлайн) заздалегідь і члени організації мають таки (онлайнову?) можливість обговорити ВСЕ настільки ґрунтовно, наскільки ВОНИ (а НЕ Правління, що звітує) бажають?
"Вікіекспедицій, які створені насамперед для спільноти" - не варто стверджувати, що Вікіекспедиції придумані ("започатковані") ВМ УА :) - ця організація лише запропонувала свою ДОПОМОГУ в частині фінансування тієї діяльності, яка вже йшла на цілком волонтерських засадах. От, зокрема, такими твердженнями ВМ УА псує свій репутаційний капітал замість того, щоб його покращувати :(
"це тема вже зовсім іншої розмови" - я вже втомився повторювати слово "офффтопік" :)
--pavlosh (обговорення) 14:31, 17 грудня 2012 (UTC)

Корисне[ред.]