Свобода панорами/2014—2017

Визначення

Свобода панорами — це можливість фотографувати, знімати на відео, замальовувати та іншим способом фіксувати зовнішній вигляд об'єктів, захищених авторським правом, які знаходяться у відкритих для вільного доступу місцях або є видними з таких місць, тобто будівель, пам'ятників, мостів, інтер'єрів станцій метро та ін. Також свобода панорами передбачає відсутність будь-яких обмежень з боку авторів творів на виготовлення, розповсюдження та публічну демонстрацію таких зображень.

Свобода панорами закріплена в законодавстві 52 країн світу (зокрема, це такі країни: Австралія, Австрія, Бангладеш, Беліз, Болівія, Бразилія, Велика Британія, Угорщина, Венесуела, В'єтнам, Гватемала, Гонконг, Данія, Єгипет, Ізраїль, Індія, Іспанія, Ірландія, Канада, Кенія, Китай, Колумбія, Коста-Ріка, Ліхтенштейн, Малайзія, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Пакистан, Парагвай, Перу, Польща, Португалія, Північна Корея, Сербія, Сингапур, Словенія, Таїланд, Туніс, Фінляндія, Хорватія, Чехія, Чилі, Швейцарія, Швеція, Еквадор, Південна Корея, Ямайка, Японія).

В Українському законодавстві відсутні будь-які застереження щодо свободи панорами, але це є недоліком чинного законодавства, який необхідно виправити. Наявність серед об'єктів авторського права (що передбачені статтею 433 Цивільного кодексу України, статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права») лише фотографічних творів є недостатнім.

Постановка проблеми

Відсутність свободи панорами в Україні створює проблему для вікіпедистів, що бажають завантажувати фотографії новоспоруджених об'єктів (наприклад, пам'яток архітектури і монументального мистецтва), але щоразу наражаються на спротив з боку адміністраторів Вікісховища, оскільки такі фотографії є несумісними з ліцензійною політикою Вікісховища. Відповідно теоретично існують такі виходи з ситуації:

1. Зміна ліцензійної політики Вікісховища
2. Внесення змін до Законодавства України щодо введення Свободи панорами

«Вікімедіа Україна» обирає другий шлях і його кроки будуть обговорюватися на цій сторінці.

План дій

Пропонується таке:

1. Напрацювання тексту законопроекту
2. Напрацювання тексту обгрунтування
3. Встановлення контакту з депутатами, що могли би такий законопроект подати
4. Піар проблеми та законопроекту через Громадські ради при міністерствах, ЗМІ та в інші способи

Напрацювання які є

• Довідка про стан урегулювання свободи відтворення засобами фотографії
• Лист Нр. 930/1-09 від 30.09.2009 Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Полохалу В.І., в якому ця довідка наводиться

Досвід іноземних колег

На території країн СНД Свобода панорами є у Молдові, та нещодавно, за підтримки Вікімедіа Вірменія прийнято такий закон і у Вірменії. --Visem (обговорення) 19:43, 29 квітня 2014 (UTC)

Також прийнято зміни до законодавства РФ, які запроваджують свободу панорами для будівель, набудуть чинності з 1.10.2014.

• Лист низки організацій (в тому числі ВМ РУ) до місцевої думи, в якому доводиться необхідність внесення законодавчих змін, в тому числі свободи панорами

Зголошення

Зацікавлені працювати над запровадженням свободи панорами в Україні:

1. NickK (обговорення)
2. Юрій Булка (обговорення) 20:30, 29 квітня 2014 (UTC)
3. --Yakudza (обговорення) 20:33, 29 квітня 2014 (UTC)
4. --Ліонкінг (обговорення) 20:52, 29 квітня 2014 (UTC)
5. --Olena Zakharian (обговорення) 16:49, 30 квітня 2014 (UTC)
6. Не юрист, але дуже зацікавлений! --Visem (обговорення) 10:26, 1 травня 2014 (UTC)
7. --Perohanych (обговорення) 10:20, 5 травня 2014 (UTC)
8. --Dghooo (обговорення) 18:31, 12 травня 2014 (UTC)
9. обома руками тільки ЗА! --Nickispeaki (обговорення) 17:27, 15 вересня 2014 (UTC)
10. Обрано новий парламент, пропоную писати на пошту, у приватних повідомленнях на їх особисті сторінки у соцмережах звернення усім без виключення депутатам з проханням звернути увагу на цю проблему і розглянути такий законопроект якнайшвидше.--Сергій Липко (обговорення) 14:15, 3 листопада 2014 (UTC)

Свобода панорами — законопроект Dghooo

Представляю увазі спільноти свій законопроект для свободи панорами. Пропоную організувати його громадське обговорення і просування.--Dghooo (обговорення) 08:34, 11 вересня 2014 (UTC)

Оновлено.--Dghooo (обговорення) 17:29, 29 вересня 2014 (UTC)

• 
  Законопроект
• 
  Порівняльна таблиця
• 
  Пояснювальна записка

--Dghooo (обговорення) 08:34, 11 вересня 2014 (UTC)

Листування з державними установами

• Лист Нр. 930/1-09 від 30.09.2009 Голові Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Полохалу В.І.
• 4 листопада 2014 питання запровадження Свободи панорами було озвучено на засіданні Громадської ради при Міністерстві культури. Присутні заступники Міністра — Т. Мазур і О. Журавчак висловили зацікавленість, досягнуто домовленості щодо організації обговорення законопроекту в стінах МК.

Див. також

• Ініціативи з удосконалення законодавства про авторські права

Обговорення

• Я б виключив слова живопис і графіка, бо саме вони загальмують прийняття закону, то того ж вони не є частиною пейзажу, про який іде мова в пояснювальній записці. Для вільного відтворення панорами достатньо назвати в законі архітектуру та скульптуру. Григорій Ганзбург (обговорення) 09:18, 11 вересня 2014 (UTC)
• До прикінцевих положень варто додати пункт «Встановити, що цей закон має зворотну дію в часі.», інакше весь зміст втрачає сенс. --Ліонкінг (обговорення) 09:22, 11 вересня 2014 (UTC)

  Так а зворотна дія стосується чого? Тобто, якщо не буде зворотної дії, то закон буде поширюватися на:

  • об'єкти, створені до після прийняття закону,
  • об'єкти, створені до прийняття закону, але сфотографовані після, чи
  • об'єкти, створені і сфотографовані до прийняття закону, але фотографії опубліковані після?

  Третій варіант нам підходить, другий загалом теж. Перший же найбільш неприйнятний, буде поширюватися тільки на нові об'єкти.--Ahonc (обговорення) 11:00, 11 вересня 2014 (UTC)

  • Якщо ти сфотографуєш після набрання чинності законом, то він діятиме на таку фотографію.--Dghooo (обговорення) 17:25, 29 вересня 2014 (UTC)
• Не враховані дві важливі для нас речі: монументальне мистецтво і комерційне використання.--Ahonc (обговорення) 10:16, 11 вересня 2014 (UTC)
• Некомерційне використання нам не підходить. Дозвіл на обмежене використання в законі і так є (ст. 21.4), але той формат використання нам не підійде. Так що з таким законопроектом замість одного варіанту використання, який нам не підходить, матимемо два варіанти використання, які нам не підходять… Я б особисто запропонував таке:
  • прибрати слово «некомерційне» (доцільність комерційного використання можна обґрунтувати, наприклад, продажем фотоальбомів і путівників, які є комерційним використанням, але явно не наносять шкоди автору)
  • замість нової статті 25-1 приєднати як новий пункт до статті 21. Умови цієї статті цілком прийнятні для нас, і мають бути прийнятними для законодавця — зазначення автора при комерційному використанні знизить ризик зловживань. У вашому проекті відсутність цієї вимоги може насторожити законодавців, адже дозволяє фактично безконтрольне використання
  • обмежити коло трьома пунктами — «твори архітектури, образотворчого та ужиткового мистецтва». Усі ці поняття визначені в законі, тому буде менше сумніву в двозначності трактувань.
  • обмежити використання лише «зображеннями та аудіовізуальними творами», або ж лише «засобами фотографії або кінематографії». Обидва варіанти вживаються в законі та є цілком прийнятними для нас. Створення картин або тривимірних макетів будівель нас не обходить — якщо хочеш продати картину або макет будівлі, отримай дозвіл
  • виключити з публічно доступних місць музеї і галереї (це положення було в законі до 1994 року). Бо дозвіл на необмежене розповсюдження зображень музейних експонатів — це занадто, а наявність цього винятку сильно обмежить можливість причепитися до нас.

  Також необхідно відреагувати пояснювальну записку, оскільки там некоректні цифри про країни. Я вже готував матеріал на цю тему: потрібна для нас норма (тобто така, яка включає комерційне використання) є у 83 країнах, і ще кілька десятків мають несумісні з нами обмеження (наприклад, некомерційне використання або використання лише в навчальних цілях). Крім того, варто пояснити, що саме комерційне використання творів дозволить привернути увагу туристів (зокрема, іноземних) до сучасної архітектури та скульптури завдяки путівникам, листівкам, відеороликам, які ілюструють сучасні українські будівлі та споруди. За поточним законодавством для публікації путівника чи фільму про місто потрібно дозволи всіх авторів сфотографованих будівель та споруд, що фактично неможливо реалізувати на практиці.

  P.S. Дмитре, не знаю, чи можна редагувати ваші файли (ви не зазначили ліцензії), але якщо можна (або — ще краще — ви можете надати оригінальні файли) — можу оперативно зробити варіант з запропонованими мною вище поправками — NickK (обговорення) 18:43, 11 вересня 2014 (UTC)

Судова практика в Україні

• Судебная практика по авторскому праву
• Судова справа про тлумачний словник української мови