ВГ 2023-11

ВГ 2023-10

ВГ 2023-12

Заявка на мікрогрант № ВГ 11/2023

ГО «ВІКІМЕДІА УКРАЇНА»

подана 04 листопада 2023 року

на сканування архівних копій документів

Ім'я користувача	Ahonc	Статус	схвалена, на стадії виконання
Посилання на вікісторінку проєкту	не вказано вікісторінку проєкту
Опис проєкту	отримання в архівах сканів документів, які будуть джерелами для написання статей, а також для оцифрування у Вікіджерелах
Обґрунтування	Скани архівних документів державних органів є цінним джерелом для статей Вікіпедії по адмін.-тер. устрою. І не захищаються авторськими правами (адже створені державними органами). Отримання цих документі допоможе поліпшити статті (планую довести статтю до вибраної). Також планується розпізнавання тексту у Вікіджерелах. Докладніше описано нижче.
Графік реалізації проєкту	кілька місяців
Кошторис	861.90 + 2050.24 + 2069.75 + 2266.85	Сума	орієнтовно 7248.74 грн
Кошторис	861.90 + 2050.24 + 2069.75 + 2266.85	Надано	? грн
тут Комітет з мікрогрантів представить своє рішення
Звіт користувача	ВГ 2023-11/Звіт	Дата закінчення	не подано дати закінчення роботи або дати відкликання заявки
Підсумок від Комітету з мікрогрантів	на цьому місці Комітет підсумує результати гранту

Зараз українські архіви почали багато оцифровувати архівних справ. Зокрема деякі надають послуги оцифровки конкретних архівних справ за запитом. І серед цих архівів — ЦДАВО, який зберігає документи вищих органів влади. Я про це дізнався у серпні, мене зацікавило, вирішив отримати деякі документи. А так, як я фанатик географії, і зокрема адмін-тер.устрою, вирішив отримати документи щодо адмінустрою, які можуть знадобитися і вікіпедистам як джерела для статей, і на Вікіджерелах для оцифровки. Але не тільки по нього, і деякі інші цікаві документи. А тут ще прийняли закон про дерадянізацію адмінустрою, яким, зокрема, ліквідували селища міського типу. І я вирішив написати статтю про смт. Але ж я був би не я, якби не вирішив знайти першоджерело (рішення, протокол або повідомлення у відомостях Верховної Ради чи довіднику АТУ). Власне архів документів органів влади може мені в цьому допомогти. До того ж документи органів державної влади в Україні не захищаються авторським правом, то їх можна вантажити до Вікісховища і потім оцифрувати у Вікіджерелах.

Отже, нижче я опишу цікаві документи, які отримав.

Укази Президії Верховної Ради 1938–1940, закони і постанови ВРУ 2004

У 1938 році почала працювати Верховна Рада УРСР, а в 1939–1940 було приєднано західні області до України, тож в цей період є багато цікавого. Я отримав скани справ з оригіналами указів ПВР УРСР 1938–1940 років. Але виявилося, що навіть у такому архіві як ЦДАВО є далеко не всі оригінали багатьох указів, які я там очікував побачити, не було. Тоді я ще попросив протоколи засідань Президії, там вже цікавіше.

Отже, нижче кілька цікавих документів з того, що я отримав. Перший — указ ПВРУ УРСР про віднесення населених пунктів Сталінської області до категорії міст і смт — там 109 населених пунктів змінили статус, ще низка були приєднані до інших. Отже, ми маємо джерело щонайменше для сотні статей (і в деяких я уже виправив помилки — наприклад у статті про місто uk:Покровськ було написано, що воно в 1938 році отримало статус міста і при цьому було перейменоване з Постишева на Красноармійське, проте це не так, перейменоване було орієнтовано десь у березні (цього документа я, на жаль, не знайшов), а містом стало в жовтні, і в тексті указу саме Красноармійське). Другий документ — указ про створення областей в західній Україні. Тут області називаються Львовська, Тарнопольська і Ровенська. Тарнопольську і Ровенську згодом перейменували на сучасні назви. Чи перейменовували Львовську, я поки не дізнався, але спробую. Цей указ теж може бути корисним джерелом для Вікіпедії і оцифрувати у Вікіджерелах треба буде. Третій документ — указ 1940 року про створення районів у цих же областях. Теж може бути джерелом для купи статей (до речі, тут область уже Львівською названа). Далі наведено дві сторінки з протоколу ПВР УРСР № 1938–1939 років: це рішення щодо створення деяких районів і областей (яких не було в другій справі). І тут цікавий факт: у грудні 1938 року створюється Кіровський сільський район з центром у Кіровому, а через місяць при утворенні області Кірове перейменовується на Кіровоград і в указі вже фігурує Кіровоградський район і окремих рішень про перейменування не було. (А що так можна було???) Власне з вищенаведеного зрозуміло, що вигідніше отримувати протоколи — там більше інформації, компактніше і вони пронумеровані, тобто видно, якщо щось пропущено, на відміну від указів. Власне у наведених справах є й багато інших документів: усякі нагородження, призначення звільнення, надання громадянства тощо, просто мене цікавили в першу чергу населені пункти, райони, області.

І ще одна справа з цього розділу. Я вирішив отримати також скан оригіналу договору про державний кордон між Росією та Україною. Там мало би бути два додатки — з описом кордонів і картою, проте в справі цих документів не виявилося (договір нижче). Лише закон про прийняття і договір. І тут ще одна цікавинка: як зберігаються в архіві закони. Як відомо, закон підписує голова Верховної Ради, а потім Президент, але публікується з підписом Президента. Так от, в архівній справі зберігаються дві копії останньої сторінки закону (або першої, якщо вона єдина) — одна з підписом голови ВРУ, а інша — з підписом Президента (або без нього в разі вето). У цій справі ще кілька міжнародних договорів та інші закони і постанови.

Кілька указів я вже опрацював у Вікіджерелах, див. тут.--Ahonc (обговорення) 10:50, 4 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Документи 1920-х років

Також отримав кілька справ за 1920-ті роки: протоколи засідань Президії ВУЦВК за 1923 рік (проте там самі протоколи, власне тексти постанов прийнятих — в інших справах), Центральної адміністративно-територіальної комісії, листування про перейменування населених пунктів. Загалом багато цікавого, я навіть ще не встиг все прочитати (а там не все легко читається — текст друкарської машинки, якому 100 років, не всюди добре видно).

З цікавого для мене наводжу кілька документів: перший документ — це протокол від 7 березня 1923 року, п. 20 — затвердження нового адмін.-тер. устрою (коли були створені округи і райони, останні існували до 1962, а деякі і до 2020 року). І тут на оригіналі протоколу від руки дописано, що постанови вводяться в дію з 1 квітня. Раніше про це не було відомо, всюди пишуть 7 березня або 12 квітня (коли була затверджена доповідь на сесії ВУЦВК). Другий документ — телеграма про перейменування станції Єлисаветград на Зінов'євськ 14.11.1924.

Інші справи (там всілякі перенесення райцентрів або відмови в перенесенні, проєкти тих постанов про АТП, яких нема в справі 927, перелік волостей на 1920 рік тощо):

І ще дві справи про адмінтерустрій 1961–1963 років я не завантажував, в мене на гуглодиску [1], [2], тут я не впевнений, чи вони вільні, що завантажувати на Вікісховище, але для моєї статті про смт це чудові джерела.

Проте виявилося, що постанови РНК 1933–1937 років знищені, постанов ВУЦВК цього ж періоду і початку 1938 теж нема в ЦДАВО (їх доля мені невідома). Тому я наразі не знаю, де шукати інформацію про перейменування 30-х років (наприклад я знаю, що місто Синельникове (тоді — смт) разом з районом в другій половині 30-х називалося ім. тов. Хатаєвича, але точних дат і документів наразі знайти не вдалося, те саме Постишево було перейменовано між березнем і вереснем 1938, але дати я не знайшов).

Рішення щодо пам'яток

Але окрім адмінустрою, я ще цікавлюся пам'ятками, зокрема в рамках ВЛП, а у Вікіджерелах плануємо проводити конкурс щодо оцифрування документів. А вікіджерельники мені сказали, що оцифровується тільки при наявності скану. Взяти просто документ із сайту ВРУ і перенести на Вікіджерела вже не можна. Тому я вирішив отримати і скани документів щодо пам'яток.

Отже, перші два документи — скани оригіналів постанов РНК УРСР 970 від 1963 року і 442 від 1979: там теж є свої цікавинки (виправлені від руки охоронні номери і викреслені або дописані пам'ятки в першій, два різні текст постанови в другій (на другому написано «Передруковано», він там у кінці), далі кілька рішень виконкому Київської облради і самої облради (а ви знали, що в області було 105 пам'ятників Леніну? І це тільки в рішенні 1970 року).

Але тут є нюанс — там багато надлишкової інформації також. В запитах на сканування вказується фонд, опис, справа і номери сторінок. Я знайшов, у яких справах ці документи, але я не знав, які конкретно сторінки потрібні. Тому тут у файлах, окрім документів по пам'ятках, є ще й інші. При цьому в pdf-ці 1990 року я повикидав усі супровідні документи, лише власне тексти рішень і додатків лишив (там були всякі довідки акти тощо — одне з рішень в тій же справі — в Макарові зносили житловий квартал (8 малоповерхових будинків) для побудови двох багатоквартирних будинків, по кожній квартирі і будинку було складено акти оцінки житла та городу, і ці всі акти йдуть додатками до рішення райради, яке йде як документ до рішення облради, то я ці всі акти та інші подібні документи повикидав, не завантажував на Вікісховище). Тож тут можете мені відшкодувати тільки за сторінки з корисною інформацією.

Іще одне рішення з ДАКО, воно не стосується ВЛП, але було в тому ж пакеті, воно просто в переліку рішень облради на сайті архіву було поруч з рішенням про пам'ятки, і там всього три сторінки, тож я вирішив і його замовити — буде чим проілюструвати статтю про смт.

Підсумок

Отже, на вищенаведені 15 справ я витратив 4981.89 грн. І ще замовив у ДАКО одне рішення по пам'ятках і скан «Відомостей Верховної ради УРСР» за 1965 рік (для моєї статті знадобляться) — там вийшло 2266.85 грн. Там у них хитрі розрахунки цін, виходить у середньому у ЦДАВО бл. 1,40 грн сторінка, а у ДАКО бл. 1,93 грн сторінка. При цьому в архівних справах рахуються аркуші, але якщо в аркуша є написи з обох сторін, то вони сканують обидві. Тому кількість відсканованих сторінок не завжди така, як вказана в описі (а у випадку протоколу ПВР, наведеного вище — там двосторонній друк, тож фактично вдвічі більше). Рахунки і розрахунки можу надіслати листом.

Накладні витрати, як комісії банку, марки і конверти (ЦДАВО просить їм акти з мокрим підписом назад надсилати), я тут не враховував.

Власне, я планую і далі замовляти скани (в мене вішліст аркушів тисяч на 5 вже є). Тож, якщо буде прийнято рішення про задоволення цього мікрогранту, буду ще подавати. Можна навіть сторінку із запитами від користувачів створити, кому що треба.

Обговорення і зауваження:

Голосування членів комітету мікрогрантів

За, загалом хороша ідея. Якщо розширювати, то треба подумати про дві речі:
1. Чи є якісь способи оптимізувати, щоб дізнатися точну кількість потрібних сторінок, або переглянути документ перед скануванням? Бо посіви кукурудзи — це теж історія, але навряд чи це щастя знайде свого читача.
2. Кращий формат звітування — таку цікаву розповідь мабуть краще на блог як приклад підтримки мікрогрантом, а тут краще якусь табличку з файликом, вартістю та сторінкою оцифровки на Вікіданих (чи якоюсь метрикою використання у Вікіпедії)
NickK (обговорення) 23:51, 4 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Ну це ще не звіт. На звіт я планую довести статтю до вибраного списку і оцифрувати указів більше у Вікіджерелах.--Ahonc (обговорення) 00:16, 5 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
За, це підходить за темою Мікрогранти#Книжки та інша друкована продукція, хоча традиційніше купівлю книг підтримували. нижче писали, що добре було б спробувати це на інституційну роботу перевести, тоді може й вдалося б реалізувати тільки отримання потрібних сторінок, але наче Організація вирішила зробити пріоритет на роботу в освіті, а не у БоГеМА, то менше підтримки тут, на жаль. і публікація на блозі — точно потрібна до звіту :) --アンタナナ 13:28, 11 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
За Добра справа, цілком відповідає місії Фонду Вікімедіа --Perohanych (обговорення) 17:10, 12 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

Загальне обговорення

Жодного слова про те, установа-зберігач поінформована і вітає такий проєкт або про певне оформлення співпраці. Архівний документ може бути сто разів у публічному доступі/надбанні, але якщо ВМУА буде підтримувати підхід "маємо право, бо заплатили", то це можна порівняти з вандалізмом. Моє переконання, що ВМУА може підтримати такий проєкт виключно на основі інституційної співпраці. Елементарну етику для GLAM проєктів ніхто не скасовував. --Anntinomy (обговорення) 11:44, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Так у нас тисячі архівних справ з українських архівів у Вікісховищі. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 Закону України «Про національний архівний фонд» користувачі архівним фондом мають право «публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати зміст архівних документів з посиланням на місце їх зберігання і з дотриманням умов, передбачених законодавством». А документи органів влади не охороняються авторським правом, тож я тут проблем не бачу.--Ahonc (обговорення) 11:57, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
але ВМУА за ці тисячі не платила. відчуй різницю. якщо це піде в грантовий звіт я наполягатиму, щоб було зазначено, що грант надавався на приватний запит, а інституційної співпраці не відбувалося. --Anntinomy (обговорення) 13:45, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
ще завантажені файли навіть не містять повної назви установи-зберігача, абревіатура не вікіфікована, шаблону "інституція" немає. --Anntinomy (обговорення) 11:54, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Шаблони інституцій додав.--Ahonc (обговорення) 20:19, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
У регламенті також не знаходжу, що можуть бути вікігранти на проєкти без попереднього опису, обгрунтування та плану. Тут нас ставлять вже перед фактом "відшкодуйте", чи не так? --Anntinomy (обговорення) 15:08, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]
Можу повидаляти файли, потім, як відшкодують, назад завантажити. Тут я заздалегідь не знав, скільки воно буде коштувати, і які справи нададуть. Мені ще по 6 справах відмовили (по 5 сказали, що вони числяться в описах, але організація по факту не передала архіву їх, а ще одна потребує реставрації).--Ahonc (обговорення) 17:50, 7 листопада 2023 (UTC)[відповісти]

За. Повністю підтримую цю ідею! --Jbuket (обговорення) 06:04, 9 листопада 2023 (UTC)[відповісти]