Обговорення:200-річчя Тараса Шевченка

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Повне видання творів[ред.]

Можу запропонувати шановному товариству провести повний вікіджерельний цикл оцифрування повного зібрання творів Шевченка у 14 томах, виданого у 1959-1961 роках у Чикаго. Це зібрання є цінним для нас, бо хоча воно є достатньо сучасним, воно є вільним з достатньо високою ймовірністю (PD-US-not-renewed + відсутність результатів в Copyright Renewal Database ). Я не проти долучитися, але якщо зголосяться хоча б кілька людей - після оцифрування Кобзаря 1876 року мені самотужки не дуже цікаво буде братися за такий шмат роботи. --DixonD (обговорення) 09:58, 29 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

Прекрасна ідея!
…одначе з огляду як на важливість роботи, так і її об'єм (14 томів - то "не жарт") либонь принципово важливо почати з того, щоб досягти 100% ясності щодо "з достатньо високою ймовірністю". --pavlosh (обговорення) 11:38, 29 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Щоб досягнути 100% ясності, напевно треба подавати запит в U.S. Copyright Office, щоб вони пошукали за $165 за годину. --DixonD (обговорення) 12:05, 29 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Тоді до посередництва у стосунках з тією високою (та дорогою :)) інстанцією варто запросити Когось (наразі не знаю кого) з WMF. --pavlosh (обговорення) 12:51, 29 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Крута ідея! Я беруся принаймні за один том протягом наступного року. Бо гадаю, що до березня вже не встигну точно. Ріспект за те, що залив! --Amakuha 17:10, 29 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

Редатон і АД[ред.]

«Шевченківський словник»[ред.]

Андрій Макуха спочатку додав пропозицію провести оцифровку Шевченківського словника (1975, 1977), а потім сам же скасував її, бо "цей словник є на «Літописі»".

Гадаю Андрій поспішив із скасуванням (своєї) доброї ідеї — хоча б тому, що на вказаному ресурсі цей словник розміщено на умовах, що не відповідають вільній ліцензії.

--pavlosh (обговорення) 02:58, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

Головне - дістати дозвіл, що б дозволяв розмістити скан книги у Сховищі. --DixonD (обговорення) 08:00, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Якщо буде отримано дозвіл, то скан книги обов'язковий для ОТРС? Я правильно зрозумів? --Amakuha 10:21, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Для OTRS то не обов'язково, достатньо лише другої сторінки (з копірайтами), але у Вікіджерелах зараз адміни суворі, вимагають першоджерела… Хоча після проблеми з Білецьким я схильний до того, щоб просити скани усіх книг.--Ahonc (обговорення) 10:25, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

Тарас Шевченко у Вікіпедії[ред.]

Доречним вбачаю видання в 2014 році книжки «Тарас Шевченко у Вікіпедії» за зразком польського видання про Марію Кюрі. --Jbuket (обговорення) 11:16, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

В чому доречність? Який ефект був від польських видань?
Хто є читачем цих книжок? На яку аудиторію вони спрямовані?
Чи з'явилися якісь поціновувачі у цих видань? Позитивні відгуки у ЗМІ? --Amakuha 11:40, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Аудиторія - усі шанувальники творчості Тараса Шевченка. Здається мені у світі немає аналогу - біографії Шевченка кількома десятками мов у одному виданні. Переконаний, така книжка матиме успіх. Щодо розголосу польських видань - варто запитати у поляків. Я такою інформацією не володію. --Jbuket (обговорення) 11:58, 30 грудня 2013 (UTC)[відповісти]
Виходячи із реакції на видання «Марія Кюрі у Вікіпедії» (точніше повну відсутність такої реакції), я переконаний, що аналогічна книга про Шевченка не матиме успіху. Хоча на Форумі видавців 2011 року перша книга могла виграти одну із спеціальних премій як диковинка (книга із 1000 авторами!), нові такі видання, в яких просто роздруковані статті Вікіпедії, не виглядають доцільними. Можливо ми ще й можемо когось цим здивувати, але коло читачів цих книжок є надзвичайно вузьким, а сама ідея друку статей Вікіпедії, на мій погляд, позбавлена обґрунтування. --Amakuha 13:55, 31 грудня 2013 (UTC)[відповісти]

Скановані видання творів Шевченка[ред.]

Багато раз пробігала інформація, що Національний музей Тараса Шевченка чи то планує, чи то робить, чи то вже зробив віртуальних архів документів та видань Шевченка. Також у Вікіпедії вже було обговорення на цю тему. В даний момент Електронні Архіви України гордо пишуть, що "Станом на липень 2013 року усього було оцифровано понад 150 видань з фондів Національного музею Тараса Шевченка.". Сторінка ж музею "Видання творів Т. Шевченка" наповнена за принципом "подивіться, що у нас є і чого ви так просто не дістанете".

Так от. Було б чудово, якби ми ці всі скани отримали і залили на Сховище. Напевно можна спробувати звернутися офіційно через ВМ УА, пообіцявши їм PR і славу. Державні установи люблять офіціоз. --DixonD (обговорення) 00:22, 6 січня 2014 (UTC)[відповісти]

Ідея слушна, без сумніву, а над втіленням треба помізкувати.
  1. Те, що у спілкуванні з такою установою, як Національний музей Тараса Шевченка, без "офіціозу" не обійтись, то це зрозуміло;
  2. …обіцянкою "PR і слави" тут не обійдешся, бо PR- та медійні можливості цієї установи не менші, ніж у WMUA;
--pavlosh (обговорення) 00:37, 6 січня 2014 (UTC)[відповісти]
додамо ("для повноти картини") ще той лінк, що нещодавно Микола Приходько опублікував (у розсилці): http://www.day.kiev.ua/uk/article/media/poglyad-kriz-chas
--pavlosh (обговорення) 00:42, 6 січня 2014 (UTC)[відповісти]
Здається, що інтернет-портал «Погляд крізь час» Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка є у кращому разі інтранет-порталом, якщо він взагалі існує. --DixonD (обговорення) 06:15, 6 січня 2014 (UTC)[відповісти]
Чітка інформація наразі відсутня, то час покаже. За наявною інформацією (чи то оприлюдненими натяками) портал працює зараз як інтранет ресурс тому, що досі перебуває в стадії розробки. Втім на подібних ("відомчих") ресурсах частина матеріалів та функцій завжди доступна лише в режимі "для своїх".
--pavlosh (обговорення) 19:50, 6 січня 2014 (UTC)[відповісти]