Обговорення:Wiki loves monuments/оголошені пам'ятки

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вагомість репрезентованих на цей сторінці об'єктів[ред.]

Не дуже з'ясовано, що робити з цими об'єктами. Якщо військові меморіали на Одещині можуть бути просто не доданими до конкурсних переліків, то церква на вулиці Чорноморського Козацтва (Одеса) не є пам'яткою архітектури і ніяк не охороняється. Що стосується руїн церкви Пера і Павла та склепу, то вірогідно вони ніколи не мали статусу пам'ятки. Investigatio (обговорення) 21:45, 13 вересня 2012 (UTC)

Наскільки я собі уявляю на цій сторінці можуть опинитися дві групи об'єктів - ті які мають статуси пам'ятки але з певних причин не потрапили до наших списків, і ті що не мають офіційного статусу пам'ятки, але заслуговують на те щоб такий статус отримати.
В першому випадку задача зрозуміла - якщо статус пам'ятки з'ясовано, ми її включаємо у відповідний список.
Другий випадок є предметом дискусії. Як на мій погляд, цілком очевидно, що в Україні є чимало пам'яток незаслужено забутих державою, і нам слід було би заснувати власний реєстр "забутих пам'яток", який би розроблявся спільно з краєзнавчими організаціями, і в наступний конкурс такі пам'ятки включати. --A1 15:59, 15 вересня 2012 (UTC)

Ще один випадок - Костел Святої Трійці (1594 р. !!!) в с.Соколівка, Жидачівського району Львівщина. Незважаючи на такий поважний вік не віднесений ані до національного, а ні місцевого реєстру пам'яток. Не тому, що недостойний, а тому, що чиновники просто просиджують штані Соколівка

Я все збирався написати, але вже забув що. У цілому про якісь там об'єкти, які повинні бути пам'ятками, але відсутні у переліку. Також хочу згадати Калос-Лімен, який має статус заповідника, та й взагалі, непогано було би десь отримати перелік заповідників. Заповідники "де факто" теж є пам'ятками і охороняються державою, причому є як природні, так і археологічні заповідники. Список заповідників національного значення є: http://uk.wikipedia.org/wiki/Заповідники_національного_значення_в_Україні, однак є сенс додавати у переліки лише ті заповідники, які вже не розібрані, як окремі пам'ятки, що вже є у конкурсних списках. Можна також відіслати запит керівництву заповідника з проханням надати перелік об'єктів.

Також далеко не в повному обсязі присутні пам'ятки садово-паркового мистецтва. Наприклад в Одесі я знаю по меншій мірі чотири таких пам'ятки, причому у головного входу встановлений відповідний інформаційний щит. Також в інших містах я теж бачив такі щити.

Є ряд об'єктів в місті Стрий, які відсутні в списку, але насправді це ікони міста, які мають важливе мистецьке і історичне значення. Це Каса хорих, міський суд та тюрма (нині Міськрада та музей), особняк на вул. Бобикевича, будинок товариства "Сокіл". Мені здається, що ці об'єкти не випадково відсутні у переліку, можливо, що вони мають статус пам'яток національного значення, або місцева влада намагалась це зробити.

Також є цікавим питання доступності реєстру пам'яток національного значення. Про окремі частини реєстру можна дізнатись з постанов Верховної ради, але це стосується доданих пізніше об'єктів. Основа цього списку мені не відома. Вірогідно, що цей перелік існував ще за радянських часів а потім став основою для реєстру. Однак у наявних переліках присутні не всі національні пам'ятки з загально відомих, наприклад в останні дні конкурсу я додав "Ольвію" та комплекс історичного бульвару, однак потрібно додати і інші об'єкти з цього переліку.Investigatio (обговорення) 13:46, 4 жовтня 2012 (UTC)

Ми мали досить поганий, але реєстр пам'яток національного значення, зокрема, по Львівщині він у нас був повним, тому там пам'ятки мають бути всі. Реєстр архітектури складався з постанов 1963 і 1979 року з численними доповненнями, уточненнями і вилученнями (причому, схоже, був парадокс: доповнення і уточнення здійснював Мінкульт і не публікував постанов, вилучення здійснював Кабмін і публікував постанови). Тобто десь до незалежності реєстр відслідковується, далі — ні. Реєстр історії, монументального та археології в 2009 році Кабмін постановив анулювати та почати спочатку, далі пояснювати, мабуть, нічого не треба. На жаль, через часові обмеження (останні списки надійшли вже в середині вересня, а списки Рівненської знайшлися в надрах сайту обласного управління архітектури за два дні до кінця конкурсу) та невеликі людські ресурси (на момент початку конкурсу ніхто й не підозрював, з яким безладом з реєстрами доведеться стикнутися) не вдалося додати до списків усі наявні пам'ятки. Зокрема, в деяких регіонах справді були пропущені пам'ятки історії й археології національного значення, але на наступний рік це буде виправлено. Звісно, перший млинець у плані реєстрів вийшов трохи гливким, але чого ще можна було очікувати за умови практично повної недоступності реєстрів... — NickK (обговорення) 14:24, 4 жовтня 2012 (UTC)