WikiD Україна/Звіт

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Звіт з проекту WikiD Україна

Планувалося[ред.]

Громадська організація «Urban Forms Center» вирішила провести інформаційно-просвітницьку та адвокаційну кампанію по збільшенню кількості статей у Вікіпедії про жінок в архітектурі та архітектурному середовищі. Ми цього прагнули і продовжуємо прагнути через існування в україномовній Вікіпедії дуже обмеженої присутності жінок, залучених до архітектури, містобудування мистецтва або дизайну. Переглянувши наявні статті у розділі Вікіпедії українською мовою, ми побачили, що багато біографічних статей серед тих, що вже існують з цієї тематики, є суперечливими за своїм охопленням і якістю. Тільки 13 % україномовних біографічних статей у Вікіпедії — про жінок, а в архітектурній галузі цей показник був ще нижчим — 9 %. Крім того, проаналізувавши статистику редакторів Вікіпедії за гендерною приналежністю, ми побачили, що близько 10-20 % редакторів — це жінки. Таким чином, для нас було очевидним, що жінки недостатньо представлені в обох ролях: як об'єкти і як учасники у Вікіпедії в цілому. Саме тому ми додали ще одну мету до нашої кампанії — розвиток спільноти вікіпедистів за принципами гендерного балансу.

Цю ідею ми запропонували ГО «Вікімедіа Україна» як проект на кшталт Women Wikipedia Design.

Наша кампанія мала сфокусуватися на трьох містах (Київ, Харків, Львів), де активно розвивається громадянське суспільство, феміністична спільнота, професійне архітектурне середовище, а також присутні ВНЗ за відповідним профілем. Передбачалося, що у рамках кампанії пройдуть один тренінг та один воркшоп з написання і редагування статей у Вікіпедії у кожному місті. Це б дало змогу більшій кількості жінок і чоловіків писати статті про архітекторок у Вікіпедію. Завдяки поширенню відповідних знань та тренуванню навичок з написання і редагування статей серед людей, що раніше не були залучені до цього процесу, ми планували збільшити спільноту вікіпедистів в Україні.

У кожному з міст ми планували знайти та створити робочу групу (10-15 осіб), учасники якої були б достатньо вмотивовані та активні. За для цього ми планували створити он-лайн реєстраційну форму, сторінку у Фейсбук, використовувати існуючи мережі підписників, які є у розпорядженні організаторів.

Упродовж тренінгів учасники мали ознайомитися з основними принципами існування та роботи з Вікіпедією, а також всіма необхідними особливостями, необхідними для початку написання статей. Для цього планувалося залучення експертів зі спільноти вікіпедистів, яка існує у кожному з міст. Крім того, під час тренінгів, учасники мали б змогу дізнатися про необхідні правила вживання фемінітивів в українській мові, а також засоби запобігання використання дискримінаційної мови щодо жінок. Для цього планувалося залучення експертів з лінгвістики та гендерних студій. Також планувалося залучення архітекторів, істориків, архівістів, які б розповіли учасникам про особливості написання біографічних статей, пошуку достовірної інформації та джерел, принципи пошуку та роботи із архівною інформацією. Упродовж воркшопів учасники мали почати писати власні статті, маючи змогу отримати всю необхідну допомогу від експертів зі спільноти вікіпедистів та координатора. Передбачалося, що кожний учасник отримає достатньо знань і умінь для написання хоча б однієї статті у Вікіпедії.

Кроки, які було зроблено[ред.]

  • Було створено сторінку у Фейсбук. За весь час проведення кампанії було створено 25 дописів та 5 подій.
  • Було розроблено унікальний дизайн, який почав використовуватися у оформлені сторінки у Фейсбук, сайтах організаторів та партнерів, прес-релізах, афішах та інших промоційних матеріалах.[1]
  • Ми створили перелік архітекторок, статті про котрих відсутні в україномовній Вікіпедії, або є і можуть бути доповнені та розширені. У створенні цього списку приймали участь фахівці та фахівчині з архітектури. Цей список є у відкритому доступі та продовжує доповнюватися, демонструючи таким чином, який обсяг роботи справді необхідно ще зробити і наскільки великий обсяг важливої інформації ще відсутній у Вікіпедії.
  • Була створена гугл-анкета, за допомогою якої зареєструвалися 32 людини, більша частина яких брала участь у наших подіях.

Події[ред.]

Ми провели серію подій у Харкові, Львові та Києві.

Травень
  1. Харків: 12 травня, четвер, 18:00-21:00, Центр гендерної культури
  2. Львів: 13 травня, п'ятниця, 18:00-21:00, Центр міської історії
Червень
  1. Харків: 2 червня, четвер, 18:00-21:00, Центр гендерної культури
  2. Львів: 7 червня, вівторок, 19:00-21:00, URBAN бібліотека
  3. Київ: 16 червня, вівторок, 18:00-20:00, Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Заболотного

Усі події анонсувалися в Інтернеті та за допомогою друкованих афіш. Було підготовлено прес-релізи, які розсилалися інформаційним сайтам, створено відповідні події у соціальних мережах Фейсбук та Вконтактє.[2]

Після всіх подій публікувалися фотозвіти та текстові описи на сторінці проекту у Фейсбук та на сайтах партнерів.[3]

У ході реалізації проекту було установлено партнерські відносини з такими організаціями як Центр гендерної культури (Харків), Центр міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В.Заболотного (Київ), URBAN бібліотека (Львів). Це дозволило отримати інформаційну та іміджеву підтримку подій та кампанії в цілому. Також, всі вищезгадані партнери безкоштовно надавали свої приміщення для проведення заходів у рамках кампанії, що дозволило скоротити витрати.

Список сторонніх експертів, які брали участь у подіях (всі сторонні експерти виступали безкоштовно на знак підтримки ідей кампанії):

  • Олена Малахова, кандидатка філологічних наук, директорка Гендерного центру Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, експертка Гендерного інформаційно-аналітичного центру «КРОНА»
  • Євгенія Губкіна, архітекторка, дослідниця Центру міської історії Центрально-Східної Європи
  • Андрій Павлишин, історик, журналіст, громадський діяч
  • Олена Синчак, мовознавиця, викладачка Українського католицького університету
  • Юлія Попова, координаторка програми «Сприяння демократії» Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні
  • Дмитро Мироненко, спеціаліст Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В. Г. Заболотного

Результати[ред.]

Сторінка у Фейсбук стала дієвим ресурсом висвітлення проведення кампанії. Станом на 26.07.2016 основні статистичні показники цієї сторінки мали наступні значення:

  • Кількість уподобань сторінки: 195
  • Найвищі значення рівнів охоплення за добу: 623 (20.04.2016), 650 (10.05.2016), 788 (11.06.2016)
  • Загальна кількість лайків: 615
  • Загальна кількість унікальних дописів: 29
  • Найвищі значення рівнів охоплення дописів: 1194 (19.04.2016), 1031 (10.05.2016), 890 (11.06.2016)
  • Найвищі значення рівнів взаємодії з дописами: 147 (19.04.2016), 102 (10.05.2016), 138 (11.06.2016)

Працівниками Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотекиа ім. В.Заболотного було створено бібліографічну письмову довідку «Архітекторки України», де зібрана інформація про релевантні до теми проекту джерела, які є у наявності в бібліотеці. Ці джерела можуть бути використані у подальшій роботі.[4]

Показники[ред.]

Кількість учасників на подіях:

Травень
  • Харків: 12 травня — 5 людей
  • Львів: 13 травня — 14 людей
Червень
  • Харків: 2 червня — 8 людей
  • Львів: 7 червня — 4 людини
  • Київ: 16 червня — 0 людей

Кількість нових зареєстрованих користувачів Вікіпедії — 12.

Кількість нових статей — 22.

Кількість доповнених статей — 7.

Аналіз того, що не вийшло і висновки на майбутнє[ред.]

Кількість відвідувачів наших подій була нижчою, ніж ми очікували. На початку кампанії ми розуміли, що кінець навчального року може стати суттєвою завадою для участі студентів профільних ВНЗ. Крім того, початок літа взагалі також мав вплив на залученість всіх цільових груп. Але ми все одно пішли на це, щоб включити проблеми гендерної рівності у Вікіпедії до порядку денного якнайшвидше та подивитися на сприйняття проекту у суспільстві. Не дивлячись на це, нам вдалося створити інформаційний привід, який можна розвивати далі та проводити нові події у різних містах.

Окремо варто сказати про активності у Києві. Невизначеність протягом тривалого часу з місцем проведення першого тренінгу змусила проводити його у середині червня, що було об'єктивно пізно, навіть за нашими попередніми розрахунками. Таким чином, проводити другий воркшоп у Києві вже не було потреби і третина запланованих показників одразу стала такою, що не може бути досягнута за будь-яких умов.

Обмеження Вікіпедії щодо одночасної реєстрації нових користувачів з однієї точки доступу до мережі вплинуло на те, що не всі, хто реально був присутній на подіях змогли зареєструватися. Це важливо, бо після події ймовірність реєстрації є нижчою. Крім того, цей факт міг вплинути на мотивацію деяких відвідувачів, які з першого ж кроку зустрілися з труднощами. Також цей факт змусив деяких відвідувачів почати редагувати статті під логінами інших відвідувачів, які все ж таки встигли зареєструватися. На жаль, прохання організаторів про попередню реєстрацію у Вікіпедії було проігноровано більшістю відвідувачів.

Ми недооцінили час та зусилля, необхідні людям для написання власної статті, які ніколи раніше не писали статті. Саме тому, ми вирішили зробити акцент на перекладах статей про архітекторок з інших мовних версій Вікіпедії. Це значно спростило входження в практику редагування нових користувачів. Але, все одно, виявилося недостатнім для досягнення запланованої кількості статей.

Вочевидь, найвагомішою цільовою групою можуть стати студенти, бо їх багато і в них є час у рамках навчальної програми, який вони так чи інакше приділяють роботі над біографічними матеріалами. Тому для нас найважливішим завданням на найближче майбутнє є налагодження зв'язків із викладачами профільних ВНЗ, які можуть перевести частину навчальних завдань у формат редагування статей у Вікіпедії. З осені ми плануємо почати роботу у цьому напрямку у Харкові і Львові за власною ініціативою. По Києву питання залишається відкритим. Подібна стратегія з урахуванням існування тепер бібліографічної письмової довідки «Архітекторки України», яка містить переважно інформацію про київських архітекторок, може бути успішною, але за умови послідовної й системної координаційної роботи.

Працювали[ред.]

Над проектом працювали: Дмитро Сисоєв (головний координатор), Анна Шибирин (координаторка у Львові), Денис Козак (координатор у Харкові).

Робота над проектом розпочалась 18 квітня і тривала до 17 червня (9 тижнів). Робота координаторів включала роботу зі ЗМІ та інтернет ресурсами, підготовку прес-релізів та описових текстів до тренінгів та воркшопів, створення та оновлення контенту для фейсбук сторінки проекту та сайтів партнерів, формування попереднього списку статей, пошук та перемовини з залученими експертами, перемовини щодо приміщень для проведення тренінгів та воркшопів, їх організація та логістичне забезпечення, збір заявок від учасників, що зареєструвалися, постійна комунікація з ними, збір фідбеків.

Планом закладалося, що координатори будуть зайняті 4 години на тиждень. Фактично, робота над проектом займала 7-10 годин на тиждень, а в тижні, коли відбувалися тренінги або воркшопи — 10-13 годин на тиждень.

Примітки[ред.]