Оцифроване надбання 2015

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ІIІ міжнародний науково-практичний семінар «Оцифроване надбання: збереження, доступ, репрезентація» відбувся 26-27 листопада 2015 року в Політехнічному музеї при КПІ. «Вікімедіа Україна» була партнером заходу, з доповіддю та майстер-класом виступили Анна Хроболова та Ілля Корнійко. Серед учасників семінару був Павло Сохан.

Виступи[ред.]

  • «Оцифрування в архівах Німеччини». Анна Собчак (Польща) розповіла про розвиток і сучасний стан оцифрування в архівах Німеччини. За її особистими оцінками на тепер оцифровано від 1% до 10% документів з архівів окремих земель (Landesarchiv / Staatsarchiv) і федерального архіву (Bundesarchiv).
  • «Актуальні проблеми довгострокового зберігання кольорових і напівтонових зображень». В'ячеслав Подорожний ознайомив із перевагами мікрофільмів у порівнянні з оптичними дисками з огляду на те, що виробники останніх дають гарантію лише на кілька років, тоді як термін зберігання плівки вимірюється десятиліттями й основна мета полягатиме в правильному зчитуванні зображення та його кольористики.
  • «Масове оцифровування, інформатизація та організація доступу в архівній і бібліотечній справах». Кирило Віслобоков розповів про десятирічний досвід фірми «Архівні інформаційні технології» у сфері оцифрування українських архівів (рідше, але також працювали з бібліотеками). У цифровий варіянт перенесено кілька мільйонів сторінок документів, справ, часописів і книг з фондів українських архівів і бібліотек. У другій половині виступу він наочно показав швидкість і якість сканування за допомогою німецького сканера.
  • «Платформа для реалізації інноваційних сервісів для просвітницьких програм і навчання протягом життя (lifelong learning): інтеграції гнучких методів навчання та новітніх апаратних засобів, програмних сервісів, цифрових 3D-об'єктів і мультимедіа контенту та елементів доповненої реальності». Сергій Стіренко розповів про розробки КПІ в галузі новітніх освітніх сервісів і мультимедіа, зокрема на практиці показано 3D-окуляри, куди можна прив'язувати мітки, візуалізацію й контент для створення ефекту доповненої реальності.
  • «Аспекти застосування прав інтелектуальної власності у процесах оцифрування в Україні». Олексій Васильєв повідомив про основні юридичні пункти закону «Про авторське право і суміжні права» й дотичних актів, на які повинні звертати увагу працівники закладів збереження культурної спадщини під час оцифрування й представлення документів. Звернено увагу на бажаність імплементації ліцензій Creative Commons в українське законодавство. Асоціація «Інформатіо-Консорціум» також розмістила на своєму вікі-сайті підручник «Авторське право для бібліотекарів», остаточна редакція якого скоро має бути завершена.
  • «Оцифрування словників: сканування, розпізнавання, конверсія в лексикографічні бази даних». Ірина Остапова ознайомила присутніх з особливостями оцифрування паперових словників і розроблення комплексних словникових баз даних, які доступні на веб-сторінці УМІФ НАН України.
  • «Тустань_віртуальна / 3D: Дослідження, презентація та управління пам'яткою». Василь Рожко провів віртуальну екскурсію по середньовічній дерев'яній фортеці Тустань і описав етапи створення тривимірної комп'ютерної моделі цієї пам'ятки.
  • У виступах Владислава Піоро («Яким бути національному стандарту обміну даними про музейні колекції?») та Ольги Баркової («Досвід і перспективи застосування LIDO до процесів інтегрування ресурсів у вітчизняному секторі національного надбання») йшлося про важливість затвердження єдиної схеми XML-розмітки й метаданих документів за певними національними чи міжнародними стандартами, що полегшує їхнє висвітлення у веб-колекціях, таких як Європеана і т. п.
  • «Мережевий атлас народного мистецтва на основі експонатів з приватних збірок «КРОВЕЦЬ»: приклад оцифрування недержавного музейного фонду». Подружжя Дмитруків розповіло про свій досвід ведення приватної, недержавної музейної колекції й представлення експонатів в Інтернеті.