Круглий стіл щодо провадження уніфікованої системи обліку та збереження нерухомої культурної спадщини

Зала зустрічі (світлина 2016 р.)

19 липня 2018 року у Львівській національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького (вул. Коперника, 15; колишній палац Потоцьких) відбувся круглий стіл на тему «Впровадження уніфікованої державної системи обліку та збереження нерухомої культурної спадщини України». У заході взяв участь представник «Вікімедіа Україна» Павло Сохан (Friend).

Управління охорони культурної спадщини Міністерства культури України впродовж 2018 року провело аналогічні круглі столи в Києві, Одесі, Дніпрі, Кам'янці-Подільському та деяких інших містах, щоб на місцях почути думку людей, які працюють у сфері охорони культурної спадщини (далі — о. к. с.) чи цікавляться цим питанням.

Виступи

• Президент Українського Національного комітету ІКОМОС Микола Гайда відзначив, що проблема збереження нерухомої культурної спадщини України набирає загрозливих масштабів через неузгодженість дій і розпорошеність обов'язків державних органів, які відповідають за охорону цих об'єктів. Він рекомендував удосконалити пам'яткоохоронне законодавство України (Земельний кодекс, закони "Про охорону культурної спадщини" і "Про регулювання містобудівної діяльності" та ін.) зокрема створивши дієвий механізм нагляду (і важелів впливу у випадку загрози) над об'єктами культурної спадщини та передавши контроль за збереженням пам'яток з національного на обласний рівень. На його переконання, навіть найдосконаліша інституція в Києві захлинеться від кількості запитів і проблем, які виникають на місцях.

• Голова правління ГО «Український центр розвитку музейної справи» Владислав Піоро представив своє бачення уніфікованої системи обліку та збереження нерухомої культурної спадщини, однак підкреслив, що програмний продукт — вторинна річ, а найперше потрібно змінити папероорієнтоване мислення чиновників і посадовців, що має бути підкріплено змінами в законодавстві. Наприклад, питання "електронного реєстру" зазвичай розуміють дуже прямолінійно, називаючи ним звичайну статичну таблицю, часто просто оцифрований паперовий документ. Такий підхід не витримує жодної критики, адже подібний ресурс не має навіть елементарного функціоналу, як-от надання довідок чи додаткової інформації (метаданих), визначення координат (геолокації) і розмірів об'єкта, форма для подання запитів і т.п. Готовим рішенням із музейної сфери є міжнародний стандарт CIDOC CRM, який завдяки кільком сотням полів і категорій метаданих дозволяє всебічно описати об'єкт. Згаданий стандарт уже багато років успішно використовують українські музеї для опису своїх експонатів.

• Начальник відділу формування політики у сфері о. к. с. управління о. к. с. Мінкульту Юлія Нечипоренко представила «Концепцію державної політики реформування сфери охорони нерухомої культурної спадщини». Чиновниця перерахувала головні недоліки та труднощі, з якими стикаються, зокрема органи охорони культурної спадщини: недосконалість правового регулювання та недієвість заходів з о. к. с.; недостатнє фінансування галузі; відсутність чи некваліфікованість спеціалізованих органів о. к. с. на місцях; мала кількість бізнес-інвестицій у сферу; низький рівень співпраці з ГО, які діють у сфері о. к. с. Серед заходів реалізації Концепції названо:

• проведення повної інвентаризації об'єктів к. с. для виявлення зниклих, зруйнованих, таких, що потребують негайної реставрації (з оцінюванням обсягу й вартості робіт);
• гармонізація містобудівного законодавства із законодавством у сфері о. к. с.;
• спрощення деяких процедур для прозорості функціонування системи дозволів і надання послуг;
• впорядкування облікової документації;
• впровадження системних підходів до охорони та збереження об'єктів к. с., уніфікація методологічних засад;
• формування системи регіональних органів о. к. с.;
• створення системи професійної підготовки та підвищення кваліфікації кадрів у сфері о. к. с.;
• використання досягнень ІТ для обліку к. с., налагодження обміну інформацією у сфері обліку (виявлення, наукового вивчення), охорони, збереження, реставрації та музеєфікації об'єктів к. с.;
• формування засад державно-приватного партнерства у сфері о. к. с.;

Загалом, заплановано спочатку вдосконалити законодавство, запровадити ефективну інформаційної систему обліку к. с., інвентаризувати об'єкти к. с., гармонізувати зусилля центральної, місцевої влади та громадськості, щоб на наступному етапі чітко бачити обсяг проблем, мати методи їх вирішення і могти пропонувати інвесторам привабливі проекти.

• Представники місцевих музеїв і організацій нарікали на бюрократичну тяганину, яка забирає час і нерви під час підготовки, опрацювання та затвердження документації та оголошення тендерів на реставраційні роботи. Часто паперові документи по 3-4 рази мандрують між областю і Києвом, а будівельні фірми не в захваті від тяганини, яка характерна для державних тендерів і замовлень. Неврегульований розподіл повноважень між центральними органами та місцями, що негативно впливає на швидкість ухвалення рішень і терміновість, якщо йдеться про пам'ятку, яка під загрозою. Наведено приклади незаконних перебудов історичних об'єктів, які перебувають у приватній власності, на територію яких поліцію не допускали.