Користувачка:ViraMotorko (WMUA)/Let's get serious about plagiarism

Wikipedia:Signpost article | Let's get serious about plagiarism | By Awadewit, Elcobbola, Jbmurray, Kablammo, Moonriddengirl and Tony1 | 13 April 2009

Плагіат, як пояснює стаття Вікіпедії на цю тему, це «використання або близьке уподібнення мови чи ідей іншого автора і презентування їх як власної оригінальної роботи». У кращому випадку це інтелектуальна недбалість, у гіршому — навмисна крадіжка. Як зазначає Robin Levin Penslar у Research Ethics: Cases and Materials, «реальне покарання за плагіат — відраза наукової спільноти». Він може надати спільноті поганої репутації. Редактори Вікіпедії мають створювати свої власні статті, а не привласнювати працю інших. Але це тільки порекомендувати легко, а насправді плагіат не такий простий, як здається — часто його вчиняють ненавмисно. Найкращий спосіб попередити плагіат — чітко розуміти, що це таке, як його уникати і що з ним робити, якщо він з'являється.

Розуміння плагіату

Вікіпедія не є першоджерелом і не містить оригінальних досліджень; тому все, що з'являється у Вікіпедії, повинно мати корені в авторитетних джерелах. Проблема плагіату полягає не в тому, що він є використанням чужих ідей, а радше в тому, що слова чи ідеї інших людей неправильно представляються — особливо, якщо вони представляються так, ніби є «власною оригінальною роботою редактора». Навіть якщо дописувачі цитують речення, то може бути плагіатом, якщо вони не вказують чітко з допомогою лапок на дублювання висловлювання з джерела. Цитування в загальному випадку розуміють як вказання на джерело інформації, а не дозвіл копіювати оригінальні висловлювання.

Є три основні види плагіату:

1. не вказати джерело, звідки взята цитата чи ідеї;
2. не взяти чітко в лапки скопійоване висловлювання;
3. подати текст надто близько до тексту джерела замість переказу своїми словами чи резюмування

Плагіат і порушення авторського права

Не дозволяється видавати чужу роботу за свою, навіть якщо вона «не захищена авторським правом» і «у суспільному надбанні».

Плагіат — це не те ж саме, що порушення авторських прав: здійснити плагіат можна як з джерел, захищених авторським правом, так і з тих, що в суспільному надбанні. В одному звіті про скандал щодо плагіату у Вікіпедії було сказано, що «редактори Вікіпедії … багато [нібито плагіатних статей] вважають нормою, бо скопійовані абзаци взяті з джерел у суспільному надбанні». Якщо справді такою була реакція редакторів Вікіпедії, то вони помилилися. Щоб роз'яснити собі це, пригадайте відомий початкове речення з роману Джейн Остен «Гордість і упередження» (1813): «Загальновизнаною істиною є те, що одинак — та ще й при грубеньких грошах — неодмінно мусить прагнути одружитися.» Текст цього роману, як і, наприклад, текст Encyclopedia Britannica 1911 року видання, перебуває у суспільному надбанні. І тим не менше, ці слова належать Остен, і хоч зараз ніхто не володіє авторськими правами на них, ми маємо вказувати, що це її висловлювання. Вставивши це речення без лапок у статтю, автори Вікіпедії здійснили б плагіат щодо Джейн Остен. Окрім етичної вимоги вказувати автора слів, Вікіпедія ще має науковий обов'язок інформувати своїх читачів щодо джерела такого речення, включно з номером сторінки, на якій його можна знайти у джерелі.

Правила Вікіпедії говорять багато про порушення авторських прав, але набагато менше — про плагіат. Однак співзасновник Вікіпедії Джиммі Вейлз зайняв чітку позицію щодо цього ще у 2005 році: «Дозвольте чесно сказати, що для мене правові питання [щодо плагіату] дуже важливі, але набагато-багато-багато більше важливі питання моральні. Ми хочемо мати змогу, усі ми, показати на Вікіпедію і сказати: ми зробили її самі: прямо і чесно».

На що вказувати джерело: виняток «загального знання»

Не кожен факт, який міститься у статті Вікіпедії, потребує вказання автора. Якщо факт належить до «загального знання» — тобто є загальновідомим, — не буде плагіатом повторити його, навіть якщо дописувачі дізналися про цей факт із конкретного джерела. Наприклад, загальновідомо, що Емілі Дікінсон опублікувала дуже мало віршів упродовж свого життя. Загалом, якщо інфрмація згадується у багатьох джерелах, особливо у джерелах загальних, і її можна легко знайти, то вона вважається загальним знанням. Це також стосується відтворення нетворчих списків базової інформації, наприклад, алфавітний список акторів, які знялися у фільмі. Правило перевірності у Вікіпедії заохочує вказувати джерела для такої інформації, але якщо дописувач не зробить цього, це ще не є плагіатом.

Однак якщо загальні знання та нетворчі списки базових фактів не «належать» джерелу і не вимагають вказання автора для уникнення плагіату, менш загальновідома інформація, точки зору і творчий текст якраз вимагають. Також творча подача навіть і загального знання належить своєму автору. Дописувачі можуть спокійно користуватися фактом, але не мовою, хіба що це заголовок чи назва посади або вислови, що не мають ознак творчості: загальні фрази, кліше. З позиції авторського права, рівень оригінальності, необхідний для пред'явлення прав автора, мінімальний. Верховний суд США визначив, що згідно з законом США про авторське право, якому підпорядковуються питання авторських прав у Вікіпедії, «переважна більшість робіт отримують рівень досить просто, оскільки вони мають якусь творчу іскру, 'не важливо, якою б грубою, тонкою чи очевидною' вона не була». Подібно до цього, більшість текстів будуть достатньо творчими, щоб їх реплікація вважалась плагіатом. Таким чином, хоча такий текст як «Дікінсон народилася 10 грудня 1830 року» можна копіювати без лапок, не треба занадто покладатися на припущення про нетворчість тексту. Більше того, не можна скопіювати таким способом усе джерело, стверджуючи, що це «загальне знання» або нетворчий текст. У таких випадках, обмежуються рядком точно скопійованих слів; гарні редактори відчувають, коли стає не чесно не вказати джерело.

Для менш відомих фактів або інтерпретацій фактів джерело має бути вказане, щоб уникнути плагіату, а творчий текст має бути цитований або адекватно перефразований.

Уникаємо плагіату

Щоб писати статті, які легко читаються і при цьому залишаються правдивими щодо своїх джерел, важливо навчитися, як правильно використовувати ідеї та слова інших людей. Дописувачам Вікіпедії варто знати, коли вказувати авторство, як адаптувати матеріал джерела, щоб його можна було використати у статті, і як використовувати цитати.

Оформлення цитат

«До початку XVIII лапки використовувалися в Англії лише для привернення уваги до повчальних ремарок».

Коли редактори бажають використати дослівний вираз з джерела, є простий спосіб уникнути плагіату: скористатися прямою цитатю. Слова з джерела мають бути відтворені точно так, як в оригіналі, і взяті в лапки, так щоб було зрозуміло, що це внутрішньорядкова цитата. Однак і зловживати прямими цитатами не варто. Є ризик зазіхнути на авторські права, якщо джерела цитат не вільні. Настанови добропорядного користування у Вікіпедії містять деякі поради щодо того, коли використовувати прямі цитати, і нагадують, що використання занадто широких цитат заборонене. Але навіть якщо використано вільні джерела, надмірне використання прямих цитат робить статті просто наборами цитат. З'являється ризик ефекту фрагментарності, коли ширший контекст цитованого матеріалу лишається нечітким, і читачам доводиться самим зводити інформацію докупи, а стиль письма порушується.

Загалом цитати мають використовуватися у таких ситуаціях:

• "Коли мова дуже жива чи експресивна"
• "Коли точна передача слів потрібна для технічної точності"
• "Коли важливо, щоб учасники дебатів пояснили свої позиції власними словами"
• "Коли слова важливого авторитету надають вагу аргументу"
• "Коли мова джерела є темою вашої дискусії"

Адаптуємо джерела: переказ і підсумовування

Текст джерела зазвичай адаптовують, поєднуючи переказування і реферування. Ці два стилі загалом відрізняються рівнем детальності. Пісумок, реферат (summary), зазвичай робиться за великими розділами тексту і розкриває лише головні ідеї, уникаючи або лише легко зачіпаючи приклади чи визначення; підсумок має бути відчутно меншим за джерело-оригінал. Натомість переказ, парафраз (paraphrase), більш близький до оригіналу і може бути приблизно тієї ж довжини, що й джерело, чи навіть довшим.

Адаптація вихідного тексту з допомогою парафразу чи реферування є цінною навичкою, а дописувачі Вікіпедії повинні бути готовими до можливості ненавмисного плагіату. Чимало редакторів щиро вважають, що змінивши кілька слів то тут, то там — чи навіть змінивши велику кількість слів, яка є в джерелі, — вони вже уникли плагіату. Але це не завжди так. І проста перестановка зворотів, речень чи абзаців не рятує від проблеми.

Проблеми при парафразі

У цьому прикладі текст статті Вікіпедії є спробою переказати джерело. Однак більшість оригінального добору слів, порядку слів та структури речень збережено.

Джерело

"A statement from the receiver, David Carson of Deloitte, confirmed that 480 of the 670 employees have been made redundant ... At least 100 Waterford Crystal employees are refusing to leave the visitors' gallery at the factory tonight and are staging an unofficial sit-in. The employees say they will not be leaving until they meet with Mr Carson. There were some scuffles at one point and a main door to the visitors' centre was damaged ... Local Sinn Féin Councillor Joe Kelly, who is one of those currently occupying the visitors' gallery, said the receiver had told staff he would not close the company while there were interested investors."

Стаття Вікіпедії:

"A statement issued by the receiver, Deloitte's David Carson, confirmed that, of the 670 employees, 480 of them would be laid off. The workers responded angrily to this unexpected decision and at least 100 of them began an unofficial sit-in in the visitors' gallery at the factory that night. They insisted they would refuse to leave until they had met with Carson. Following the revelations, there was a minor scuffle during which the main door to the visitors' centre was damaged. Local Sinn Féin Councillor Joe Kelly was amongst those who occupied the visitors' gallery."

Аналіз:

• "A statement issued by the receiver, Deloitte's David Carson, confirmed that, of the 670 employees, 480 of them would be laid off" vs. "A statement from the receiver, David Carson of Deloitte, confirmed that 480 of the 670 employees have been made redundant". – The structure of Wikipedia's statement is essentially the same as the original. Changing a single word and slightly reordering one phrase is not enough to constitute a paraphrase.
• "They insisted they would refuse to leave until they had met with Carson" vs. "The employees say they will not be leaving until they meet with Mr Carson". – The structure of this sentence is the same.
• "there was a minor scuffle during which the main door to the visitors' centre was damaged" vs. "There were some scuffles at one point and a main door to the visitors' centre was damaged". – The structure and language of the two sentences are the same.
• "Local Sinn Féin Councillor Joe Kelly was amongst those who occupied the visitors' gallery" vs. "Local Sinn Féin Councillor Joe Kelly, who is one of those currently occupying the visitors' gallery". – This slight rewording does not change the fact that the underlying structure and language are the same. Minor changes, such as "was amongst those" --> "is one of those" and "occupied" --> "currently occupying", are not enough to constitute an original rewriting of the passage.

Good adaptation practice

In terms of both plagiarism and copyright, the author of a text not only "owns" the precise, creative language he or she uses, but less tangible creative features of presentation, which may incorporate the structure of the piece and the choice of facts. In terms of plagiarism, but not copyright, the author also "owns" the facts or his or her interpretation of them, unless these are, as mentioned above, common knowledge. Revising to avoid plagiarism means completely restructuring a source in word choice and arrangement while giving due credit for the ideas and information taken from it.

In this paraphrase, the language and structure of the passage has been significantly altered, making it an original expression of the ideas. The ideas have, of course, been properly credited.

Source:

"In earlier times, surveillance was limited to the information that a supervisor could observe and record firsthand and to primitive counting devices. In the computer age surveillance can be instantaneous, unblinking, cheap, and, maybe most importantly, easy." — From Carol Botan and Mihaela Vorvoreanu, "What do Employees Think about Electronic Surveillance at Work"? p.  126

Paraphrase:

"Scholars Carl Botan and Mihaela Vorvoreanu claim that the nature of workplace surveillance has changed over time. Before the arrival of computers, managers could collect only small amounts of information about their employees based on what they saw or heard. However, because computers are now standard workplace technology, employers can monitor employees efficiently (126)."

This adaptation, from the featured article about Thomas Eakins' The Swimming Hole, displays attribution of opinion and uses a combination of paraphrase and quotation:

The Swimming Hole represented the full range of Eakins' techniques and academic principles. He used life study, photography, wax studies, and landscape sketches to produce a work that manifested his interest in the human form. Lloyd Goodrich (1897–1987) believed the work was "Eakins's most masterful use of the nude", with the solidly conceived figures perfectly integrated into the landscape, an image of subtle tonal construction and one of the artist's "richest pieces of painting". Another biographer, William Innes Homer (b. 1929), was more reserved and described the poses of the figures as rigidly academic. Homer found inconsistencies in paint quality and atmospheric effect, and wrote that the painting was unsuccessful in reconciling antique and naturalistic ideals. For him, "it is as though these nudes had been abruptly transplanted from the studio into nature".

Unfortunately, there is no hard and fast rule for how much revision is necessary to avoid plagiarizing. In evaluating copyright concerns, the United States courts adopt a "substantial similarity" test that compares the pattern and sequence of two works, finding such similarity where "the ordinary observer [reading two works], unless he set out to detect the disparities, would be disposed to overlook them, and regard their aesthetic appeal as the same." Even if all of the language is revised, a court may find copyright infringement under the doctrine of "comprehensive non-literal similarity" if "the pattern or sequence of the two works is similar". Likewise, plagiarism may exist if readers comparing the two works would come away with a sense that one is copied from or too heavily based on another.

Editors should always compare their final drafts with the sources they have used to make sure that they have not accidentally come too close in language and structure or failed to attribute when necessary.

Методи дослідження і написання: підказки щодо уникнення плагіату

Треба організовувати свої джерела з допомогою або електронної, або паперової системи.

Один зі способів, яким редактори можуть мінімізувати потяг до повторного використання тексту — не копіювати-вставляти текст у свої робочі чернетки. Натомість редакторам варто збирати й організовувати за темами свої нотатки, уривки та інші матеріати з джерел. Це можна робити матеріально або використовуючи електронну систему файлів. Потім редактори мають перечитати й узагальнити, що пишуть джерела, і перейти до написання чернетки власними словами на кожну тему. Ці чернетки можна зібрати докупи відповідно до власної організаційної схеми редактора. Є чимало способів організувати матеріал; редактори не повинні рабськи слідувати за структурою джерела ні щодо загальної структури, ні в композиції чи співвідношенні речень і абзаців у кожному розділі. Цей метод зменшує потяг (і робить складнішим) використати дослівну мову й організацію з джерел.

У той же час, у процесі складання нотаток з джерела для власного використання, редакторам може бути корисно записувати їх дослівно, у лапках цитат, якщо вони не матимуть доступу до джерела на момент написання остаточного варіанту чернетки. Якщо для записів використовується інша мова, редактор може зловити себе на тому, що ненавмисно відтворює оригінальні слова автора під час написання чернетки. Змога підглянути, як дослівно було написане джерело, може допомогти уникнути такого.

Використовуйте різні джерела, якщо це можливо. Редакторам може бути важче уникати слідування тексту надто близько, якщо вони покладаються лише на одне джерело, оскільки вони очевидно будуть прив'язані до деталей, обраних автором цього оригінального джерела. Вдало переглянути й реорганізувати єдине джерело, щоб уникнути плагіату чи порушення авторських прав, не є неможливим, але це складніше.

Виявлення плагіату

Редакторам варто бути обережними, щоб не додавати матеріал з плагіатом у Вікіпедію, і допомогти захищати цілісність проекту, виявляючи плагіат і допомагаючи його виправити. Коли великі шматки джерела слово-в-слово копіюються у статтю, часто це легко виявити і виправити. Використання ідей або вузьковідомих фактів без вказання авторства — напевно, найбільш поширену форму плагіату — можна виправити, вказавши джерела. Витонченіші форми плагіату виявити складніше, мати з ними справу не просто, але можливо.

До червоних вогників плагіату належать:

• Непослідовний голос автора: Хоча більшість статей у Вікіпедії мають багато авторів, раптові зміни у тоні статті все ж можуть бути ознаками плагіату. Наприклад, якщо розділ «Історія» у статті про місто схожий на туристську брошуру, а розділ «Географія і клімат» написаний технічною мовою з використанням жаргону, читачі можуть запідозрити, що джерела були використані надто близько. Окремим натяком є раптова поява складного тексту або ідей, які виглядають чужорідними на фоні тексту матеріалу до і після.
• Непослідовна мова: Якщо тон статті чи уривка розмовний або видається «неправильним» — наприклад, жаргонний вираз чи фразеологізм, вжитий некоректно, — джерело може бути використане неправильно.
• Нетипова витонченість: Читач матиме підставу для стурбованості, якщо розділ статті буде написаний «надто добре». Здебільшого тексти Вікіпедії не досягають рівня професійних публікацій. Тому, коли читачі раптово наткнуться на професійний текст у Вікіпедії, без орфографічних чи пунктуаційних помилок, їм може захотітись дослідити це глибше. Якщо статтю проходила редактуру, наприклад, перед отриманням статусу вибраної, така відшліфованість не є червоним сигналом сама по собі, хоча навіть значна редактура не гарантує відсутність плагіату.
• Швидке дозрівання: Повністю розвинена стаття, яка з'явилася за кілька редагувань, може бути сигналом плагіату. Хоча деякі редактори створюють статті у чернетках або поза вікі, інколи раптова цілісність тексту сигналізує про те, що матеріал було швидко додано без належної уваги до проблеми плагіату.

Якщо Ви підозрюєте плагіат, можете почати з перевірки історії статті. Якщо стаття відчувається, як написана багатьма авторами, а насправді створена одним, це може бути причиною для стурбованості: дописувач міг надто грубо використати різні джерела. Можливо, варто перевірити внесок дописувача у різні статті, щоб вловити його помітний авторський стиль або ж повторюваність такої непослідовності. Історія таких проблем може бути на сторінці обговорення користувача.

Інша гарна початкова точна — переглянути джерела статті. Зокрема, коли плагіат стається через нерозуміння, а не через навмисний обман, дописувач може чітко визначити джерела, з яких було скопійовано текст, і навіть посилатися на них. Якщо джерело іншою мовою, наприклад, дописувач може свято вірити у хибну думку, що переклад є достатнім переписуванням і не належить до плагіату. З іншого боку, не залежно від того, чи робота є вільною, залишається обов'язок вказувати авторів іншомовних текстів, оскільки це їх творче вираження, інформація та ідея, а якщо робота не є вільною, прямий переклад з високою вірогідністю є порушенням авторських прав. Зацікавлені читачі також можуть скористатися пошуковиками та автоматизованою перевіркою на плагіат. При пошукові вручну, корисно використовувати невеликі шматки тексту зі статті. Одначе, інколи знайдені в такий спосіб результати можуть бути з дзеркал і відгалужень самої Вікіпедії, особливо якщо стаття створена не щойно.

Addressing plagiarism

There are templates such as {{Copypaste}} or {{Close paraphrase}} that are added to the top of a suspect section or article and may draw attention to the problem; concerns might be noted at an appropriate WikiProject or forum. Just as Wikipedia currently has no clear guideline or policy on plagiarism, it has no clear forum for addressing plagiarism concerns. However, Wikipedia:WikiProject Copyright Cleanup stands to assist where plagiarism may co-exist with copyright infringement, and, even where it doesn't, project members may be able to assist with plagiarism.

If an article seems to follow the language and structure of another work too closely, first consider whether it is a matter of copyright infringement or plagiarism. If the source is not free and the text may represent a legal concern for Wikipedia, follow the procedures set out at Wikipedia's copyright violations policy. If the source is free, steps should be taken to remedy plagiarism. Wikipedia's proposed guideline on plagiarism suggests politely discussing concerns with the contributor. Further steps may need to be taken to address contributors who persist in plagiarism after being made aware of the problem, through Requests for comment or—if the contributor proves disruptive—through a report at the administrator's incidents noticeboard. The plagiarism will also need to be repaired as soon as possible. If it can be attributed, revised or turned into a usable quotation, it should be. If the editor who discovers the problem is unable to repair it or uncertain of how it should be addressed, it should be brought to the attention of other contributors.

As the main page says, Wikipedia is "the free encyclopedia that anyone can edit". Anyone can, and should, repair plagiarism.

Links

• WikiProject Copyright Cleanup
• Wikipedia:Close paraphrasing
• Plagiarism.org
• Quoting, paraphrasing and summarizing, Purdue University