Конференція Wikimedia Polska 2016

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конференція відбулася 3-5 червня у місті Любліні. Крім польських учасників також взяли участь учасники з України (Slovolyub, Volodymyr D-k, visem), Білорусі (Renessaince) та Росії (Drbug).

Pożegnanie konferencji (27198214080).jpg

Все написане нижче є суб'єктивним поглядом на конференцію її учасника Volodymyr D-k, який не претендує на вичерпність та об'єктивність. Майже все писалось «на коліні» паралельно з виступами учасників.

Зміст

День суботній[ред.]

Етерпад (польською)

Робота конференції 4 червня
На столах з'явились також українські сувеніри
Процес фотографування польського активу

Wikipedysta rezydent — jak to wygląda w praniu — Gytha // Вікіпедист-резидент: погляд «від кухні»[ред.]

Це був перший досвід вікі-резидентства в Польщі, тому резиденту часто доводилось самому вигадувати собі завдання.

Два більші проекти, Майстри пастелі та Фарас на Вікі (Фарас — місце археол. розкопок в Судані, де працювала польська експедиція, і зі знайденої там каплиці їм дозволили вивезти мистецькі цінності — згодом там все залили води водосховища). Люди вчились писати статті, зрештою, всі вони (статті) потрапили на ЧЗВ (примітка: статті на польське ЧЗВ проходять перевірку якості).

Завантаження матеріалів на Сховище: скани картин, фото інтер'єрів музею, архівальні фото

Музеї задають собі питання — навіщо нам вікіпедист? Вікімедіа задає собі питання — що ми хочемо від цієї установи?

Спершу музей уявляв собі це так, що вони передадуть тільки фото, які у них на сайті, під вільними ліцензіями. Зрештою відбуваються 1) тематичні проекти 2) передача матеріалів на Сховище 3) Вікі-вишколи для музейників 4) чергування вікіпедиста (не спрацювало; до неї підходили тільки ті, хто і так би підійшов, а нові особи не залучалися).

Від музею була призначена особа, яка відповідала за орг-техн. і практичні питання співпраці. Співпраця з волонтерами музею. На вишах набиралися групи до тематичних проектів (потім писалася подяка деканату за виховання гарних студентів).

Що добре впливає на зацікавленість музею? 1) Видимі ефекти співпраці (напр. «Ця картина з Вашого музею використовується у 1500 мовних версіях вікі!») 2) коли музей платить вікіпедисту з/п (тоді музей зацікавлений у тому, аби його максимально використати) 3) особистий контакт вікіпедиста з музейниками (який живий і говіркий, а не сидить днями в ноутбуці).

Важливо було одразу домовитись із одним із найбільших музеїв у Польщі, аби потім дрібніші на нього рівнялися. Музейник із залу каже, що навпаки — це розохочує дрібних, бо вони знають, що їм ніколи не досягти рівня Національного Музею. Полімерек заперечує — після перших звітів про успіх із цим музеєм в «пастельному» проекті мають десятки пропозицій від різних закладів. Не в кожному музеї є сенс мати резидента, але доброю є посада мандрівного резидента, як в Британії.

Музеї серед своїх завдань мають і освітницько-просвітницьке: доносити інф-ю про свої колекції до широкої публіки, а вікіпедист їм допомагає.

Приклад музею Полін показав, що якщо викласти те, що маєш, в інтернет, то люди не перестають платити за квитки (бо можна в неті почитати) — навпаки, вони охочіше приходять в такий заклад. Це саме показує і закордонна статистика.

GLAM DIY — Marta Malina Moraczewska // Вікі-ГЛАМ — зроби сам![ред.]

Марта Маліна Морачевська про GLAM

GLAM у мікромасштабі з бажаною установою може зробити будь-хто. Але треба визначитись, що цікавить (предмет) і план. З предметом легко визначитися, якщо знаєш установу або хоча б почитати їх веб-сайт (видно, що роблять і на чому акцентують). 1) На початок гарно попросити про можливість розміщення на Сховищі кількох десятків об'єктів з їх колекції. Але не бути в позиції прохача, а показати вигоди й для установи. 2) Чи можна використати контакт із установою для розвитку статей? Як варіант — залучити їх волонтерів (коментар: величезна к-сть культурних установ у Польщі мають своїх волонтерів, які ходять до них регулярно).

Все може робити одна особа: вантажити ілюстрації, вставляти їх до статей, добити знімки, може, писати статті. Можна колективно: шукати волонтерів «зовні» чи «зсередини», провести вікі-вишкіл і дати мінімальний поріг вимог: «по вишколі за 3 міс маєш написати мін 2 статті на рівні „ЧВЗ“».

Є й більші проекти, які потребують більшої підготовки (Обрядовий рік з Вікі). Що для цього треба? Спершу робимо опис проекту і обговорюємо з установою. Не факт, що на все погодяться, але від цього можна відштовхуватися. Лист до адміністрації (може писати керівництво ВМ Польща). Далі — жива розмова з представниками закладу.

Якщо так — на Сховищі категорія Media, contributed by… ; категорія самої установи ; сторінка з коротким описом співпраці в Сховищі ; поля опису файлів обговорюємо з установою. По завершенню показуємо установі, в якій вражаючій кількості проектів використані їх фото.

Якщо пишемо статті — складаємо список учасників, опис роботи, опис теми, список статей.

Що може нести небезпеку? Затягнуті вступні переговори, нудна тема (на віківишколі), відсутність конкретної теми, слабке залучення установи (може змінитися, якщо показати перші рез-ти); розмита відповідальність ; відсутність мети; надто оптимістичний підхід на початку.

Робітники закладів мають широкі та глибокі знання з теми, доступ до джерел, доступ до бібліотеки, можливість проводити робочі зустрічі в установі і багато чого ще.

Стабільна конструкція: малі, але систематичні кроки, визначений перелік робіт на перші місяці.[…]

Crowdfunding dla projektów Stowarzyszenia — Elfhelm // Краудфандинг для проектів Вікімедіа[ред.]

Протягом останніх років ВМ Польща тратить більше, ніж отримує (за рах. залишків попередніх років, які, проте, не безмежні). Гранти Фонду — само собою, але ними не варто обмежуватися. Як робити фандрайзинг? Не на конференції (це важко пояснити тим, в кого просиш гроші), а на закидання чогось на Вікісховище (це благородно й легше пояснити), або на щось інше, пов'язане з Місією (зберегти щось, що зникає, показати щось унікальне широким колам тощо). Успішний досвід був, коли у вікіпедиста вкрали ноут, і люди скидалися на нього. Кілька тисяч злотих зібрали швидко. Плюс такі збірки — це гарна промоція, що ми є.

Професійні записи патріотичних пісень, які вже в паблік домейн.

Pięciolatka 2017—2021 // П'ятирічка 2017—2021[ред.]

Головна проблема — багато хто цікавиться, що робить ВМ Польщі, але мало хто долучається до безпосередньої роботи. ВМ Польща продовжує використовувати старі методи, які не змінюються роками. Лише кілька років тому було найнято працівника — це було щось принципово нове. Рада дуже часто зустрічається і обговорює дрібниці годинами — комусь кудись білет на потяг за кілька злотих. Тому потрібні суттєві зміни, в першу чергу в структурі управління, на зразок Ради інших ВМ. Тоді Рада збиратиметься для серйозних справ, а про 10 злотих на білет вирішуватиме особа на ставці. [Далі розмови про помилки, які зроблені багато років тому, але які досі тяжіють над ВМ Польща. Цього не записую — зовнішньому читачеві навряд чи цікаво]

читачам, які організовують ВМУА — цікаво --Ilya (обговорення) 16:56, 4 червня 2016 (UTC)
Гаразд, спитаєте @Visem: і/або @Slovolyub: — я цю частину слухав без особливої концентрації. --Volodymyr D-k (обговорення) 07:21, 5 червня 2016 (UTC)

День недільний[ред.]

Конференційний день 5 червня

Projekt upadły «Ilustrowanie francuskich wiosek» i co dalej? // Занепалий проект «Ілюстрування французьких сіл» — що далі?[ред.]

Oliwiagryglewska розповідає про проект, який полягає в ілюструванні статей про французькі села. Він добрий для новачків, адже за 2 хв редагування дає можливість побачити щось гарне. Є списки сіл, які не ілюстровані в полвікі, заходимо в статтю, заходимо у французький відповідник, беремо звідти картинку — успіх! Але на довший період це було нудним і проект самоприпинився.

Regan1973: Тепер з появою вікіданих вже вони підтягують фото в інфобокс. Мета, яку раніше хотіли досягти руками, досягли вікіданими. Але якщо в статтю було вставлено картинку руками (не до інфобоксу, а просто в текст чи галерею), то вікідані додають ще одну (часто — ту саму) і маємо дубляж.

Płatne edytowanie Wikipedii — zasady // Платне редагування Вікі — принципи[ред.]

Borys Kozielski розповідає, що часто намагаємося проігнорувати цю ситуацію, однак вона зустрічається все частіше. На питання Бориса, хто редагував Вікі за кошти, ніхто руку не підняв. На питання, хто щось дописував на прохання друга/знайомого, руку підняла суттєва частина присутніх. На питання, хто редагував просто для втіхи — руки підняли всі. Всі підняли руки і на питання, хто платив за те, аби розважитись.

З'являються оголошення про «за 40 злотих чи більше напишу статтю». Чи варто з цим боротися? Вікі щоразу стає все вагомішим джерелом інформації і досить надійним. І чим популярнішою буде Вікі, тим більше осіб хотітимуть платити за інформацію про себе. Загалом для вікіпедистів це добре. Чи платне завжди є поганим?

Полімерек відкрив правило з англовікі, де пишуть про недоліки платних редагувань (головне — необ'єктивність). Самого Полімерека запросили якось на вікі-вишкіл, і в процесі виявилось, що це вишкіл для піар-працівників різних фірм. Замість вишколу він провів їм лекцію про конфлікт інтересів.

Особа з залу — хоча ми говоритимемо, що це небажано/заборонено, це буде. І ліпше не боротися з платними редагуваннями — вони теж розбудовують статті. Подібна ситуація була з Вікімедіа — спершу всі були добровольцями, а зараз маємо оплачуваних працівників. Тобто це загальна тенденція.

Ґита: Діючи в ГЛАМ, зрозуміла, що якщо музейник вклеїть картину в статтю в робочий час, то фактично теж отримує за це гроші (з/п). І чи є це небажаний внесок? І сам вікірезидент отримує з/п, як на те пішло.

Масті: 1) фірми мають гарні архіви про себе, в тому числі фотоархіви. Якщо вони завантажать їх на Вікі — вона (Вікі) від цього не програє. 2) Німці мають таку практику (через ОТРС), що особа з фірми може зареєструватися і ідентифікуватися як працівник фірми. Тобто одразу видно, як і що. А в нас склалося, що користувач «Бердичівське морозиво» потрапить під бан, а «Сергій з Бердичева» — вже ні, хоча це буде та ж людина (примітка: про Бердичів і Сергія там не було, я змінив імена й географію).

Особа з залу: проблема не в платних редагуваннях, а в поганих платних редагуваннях.

Особа з залу: у нас був проект (роки тому), коли Міжнародний Польський Банк просто платив за редагування статей на дотичні (фінансові) теми експертам (кілька сотень статей). На окремій сторінці було все розписано — хто був спонсором проекту, список статей, написаних в його рамках (кілька сотень) тощо.

Підсумок Бориса: на сторінці ВМФ написано, що в разі платних редагувань особа мусить це зазначити. Тому поки так. А тема широка, динамічна і щось ще мінятиметься.

Czy i dlaczego (nie)lubimy OR? // Чи і чому (не)любимо ОД?[ред.]

Czy i dlaczego (nie)lubimy OR.pdf

Виступ про значення джерел у Вікі, зокрема для фотографій (тобто де гарантія, що на фото залізничного вагону, підписаному ЗалВаг-2016-Укр-Мега є саме той вагон, а не якийсь інший). Чи є джерелом ютуб? Про пріоритет вторинних джерел над первинними, хоча помилки будуть і в тих, і в тих. І чи є вікіекспедиції збором ОД? Частково — так. (Загальний коментар: виступ полягає на задаванню риторичних питань; НМСД Бруней краще розкривав тему вже кілька разів).

100wikidays[ред.]

Masti про 100wikidays

Masti. Загальна інформація про ідею 100wikidays, аби заоохотити й інших до нього долучитися.

Automatyczna ocena jakości artykułów Wikipedii // Автоматична оцінка якості вікі-статей[ред.]

Володимир Левоневський про автоматичну оцінку якості статей

Виступ Lewoniewski з білоруської Вікі. Для оцінки якості статті треба визначити, які характеристики варто оцінювати. Якщо стаття має вікі-статус — це вже є оцінка якості. Кожна вікі-спільнота має свої вимоги; більше того, з часом вони змінюються (примітка: виступ супроводжується великою к-стю графічних матеріалів, передати текстово неможливо).

Характеристики якісних статей: довжина, велика кількість слів, джерела, картинки (ідея має працювати і в зворотному порядку — якщо в статті багато тексту, джерел, картинок, підрозділів, то вона найімовірніше непогана). Lewoniewski навчився витягати автоматично близько 100 параметрів статті. Існує WikiAnalizator 2.

Якщо хочемо оцінити статтю в бінарній системі (а науковці кажуть, що це працює — наведено прізвища і джерела), то 1 — досить добра стаття; 0 — не досить добра.

Показує дерево Дата Майнінгу.

WikiRank.net дає змогу порівняти якість статей в різних вікі (біл, нім, ан, фр, пол, ру, укр). Приклади якось так гарно наводяться на статтях, які в укрвікі якщо не найліпші, то на 2-му місці мінімум :)

Edytuj jak PMG. Wstęp // Редагуй як PMG. Вступ[ред.]

PMG запрошує усіх до зали для вікі-вишколів, де відповідатиме на різні питання. Він має багато інструментів для поліпшення статей, а люди їх не використовують (хоча вони доступні всім).

Підхід «редагуй як фан»:

  • якщо вважаєш, що треба зробити редагування — зроби його
  • не чекай на похвалу. Вона може буде раз на рік, а може й не буде
  • скарги на тебе будуть 100 %. В PMG це десь раз на місяць
  • роби те, що любиш
  • користайся з доброго комп'ютера (повільний ПК чи інтернет відбиває бажання редагувати)
  • обмежуй час під час редагування, коли тобі нудно. Нудимося, коли сторінка вантажиться
  • перекладай статті

Кілька загальних ідей: мишкою можемо промахнутися. Клавіші — ліпше.

Nie dorastaj — to pułapka! Czyli o tym, dlaczego warto zachować wieczną wikiniedojrzałość // Не дорослішай — це пастка! Або про те, чому варто зберегти вічну вікі-недозрілість[ред.]

Magalia згадує свої перші редагування та захват від першого редагування, першої статті, першої статт на Головній (у ЧВЗ). А чи не дівається десь це відчуття пригоди з часом і з наступними сотнями редагувань? 60 % вікіпедистів починає редагувати, бо це гарна розвага.

Гарним способом на відчуття пригоди є, до прикладу, 100вікіднів. Тематичні тижні. Корона вікіпедії (пишу статтю, даю на ЧВЗ, роблю доброю, роблю вибраною).

Є вхідні бар'єри для новачків і якщо ми пам'ятаємо про те, як важко було нам на початку (адже ми не народилися з вікі-вміннями), то краще й приязніше ставитимемось до них.

Участь досвідчених у вікі-вишколах теж допомагає — вони починають розуміти проблеми новачків.

Вікіспільнота є спільнотою, і в цьому — одна з її переваг та втіх. Можна співпрацювати онлайн, а можна й безпосередньо. В Познані проводиться Вікі-гриль — з родинами, без вайфая — суто для спілкування й людських контактів.

Якщо вам щось вікі-вдалося — цим варто похвалитися! Написати про це на своїй сторінці користувача, на Фб, написати членам Вікімедіа — може, їм буде цікаво написати про ваш вікі-успіх у блозі.

CEE Spring[ред.]

Спершу Magalia розповіла, про що йдеться в цьому конкурсі, що він два роки вже був дуже успішно проведений і що явно буде продовжений на третій. Розповіла про те, які проблеми були в польськомовній версії з цьогорічним конкурсом. Хвалила Бейса за інтрументи збирання статистики. Потім виступав Вісем із перекладом Словолюба (на якомусь моменті я вирішив, що ліпше вже я перекладатиму, і далі так і робив). Вісем розповів, про що йдеться в цьому конкурсі, що він два роки вже був дуже успішно проведений і що явно буде продовжений на третій. і що було гарно залучити до нього башкирів та якутів, які досить активно до нього долучилися (примітка: в спілкуванні на перервах люди висловлювали щире здивування: де Якутія, а де Європа? Що вона робить в конкурсі?). Потім Вісем почав про Вікі любить пам'ятки, і що в нього можна взяти гарний альбом з ВЛП, і що поляки могли б наступного року долучитися до українського ВЛП, але варто ще це обговорити. Далі я розповів про свій CEE Spring-івський досвід як учасника і як судді. Особливе враження на аудиторію зробила наша формула для підрахунку балів :)

Wersje przejrzane — czy będzie lepiej? // Відпатрульовані версії — чи буде краще?[ред.]

Історія патрулювання версій у полвікі. Далі — про те, що невідпатрульовані статті є проблемою, яку всі навчилися ігнорувати (примітка: в полвікі інформація про те, що є невідпатрульовані статті, висвітлюється в Загальних оголошеннях. І вона собі висить, і висить, і нічого.). Половина змін — прості, які просто треба затвердити і все.

Можливі розв'язання:

  • менше праці: 1) вимкнути патрулювання для частини статей 2) повністю вимкнути патрулювання
  • більше робочих рук: знизити поріг для патрульного

Німці спокійно дають великій кількості учасників автопатрульних. Не іноземцям, які вставляють картинки — просто собі німецькомовним.

Що робимо практично? Даємо автоматично автопатрульного великій к-сті людей. Перестаємо лаяти інших патрульних за неякісні патрулювання (адже всі помиляються). Подумаймо про вимкнення патрульованих версій як явища.

Випадкові розмови з учасниками на перервах, обідах тощо[ред.]

Під час розмови в кулуарах

ВікіРадіо[ред.]

Борис Козєльский розповідав трохи про свій чудовий (примітка: епітет мій) проект Новини ВікіРадіо. Суть в тому, що щотижня (!) виходить подкаст на вікіпедійну/вікімедійну тематику, все у вільному доступі, передачі слухають багато людей. Записи відбуваються у Варшаві, але через скайп чи щось подібне до студії часто телефонують інші вікіпедисти (які знаються на тій чи іншій темі) і розповідають щось цікаве чи корисне. Мені пан Борис казав, що якщо хтось із укрвікі захоче організувати щось подібне, він із радістю допоможе в плані підказок, як усе робити безкоштовно (не платити за хостинг і все таке).

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою:



Враження Словолюба[ред.]

Все написане далі є своєрідним звітом про конференцію її учасника Словолюба, звітом, що ввібрав у себе враження учасника і не претендує на вичерпність та об'єктивність. Звіт вийшов приземленим, без зайвого пафосу і риторики.

Мій погляд як людини у цьому ділі нової, непосвяченої в тонкощі, буде поглядом трохи збоку, так ніби іншими очима, і, як я надіюсь, свіжим, де в чому, може, поверховим, але безстороннім. Насамперед, сподобалася атмосфера заходу, вільна, невимушена, неформальна обстановка, де кожен міг узяти слово прямо із зали і висловити свої думки чи зауваження з розгляданої теми. Модерація була лише в необхідних межах. При цьому столики з кавоматом, чаєм, соками, водою і печивом знаходилися в самій залі обговорення і не було потреби спеціально влаштовувати перерви на каву, відводячи багато на неї часу, адже кожен охочий у будь-яку мить міг підживитися, продовжуючи слухати виклад, або взяти собі, скажімо, чашечку кави чи склянку напою на своє сидіння, якщо йому так краще йде робота.

На жаль, через затримку на кордоні перший пункт суботнього дня я пропустив повністю, а другий частково, тому не буду їх торкатися, думаю, про них вичерпно сказав Volodymyr D-k. До речі, я постійно перебував у тій самій (пленарній) залі, що і Volodymyr D-k, оскільки там постійно щось проводилося на відміну від іншої зали, і запропоновані теми, як на мене, були цікавіші.

Про позитиви. Гадаю, що безперечним здобутком польських колег є створення вікі-радіо – щотижневих записів розмов вікіпедистів про останні події зі світу Вікіпедії, сестринських проектів і вікіспільноти. Цінним, на мою думку, було повідомлення про «100 вікіднів», з якого я (і мабуть, не тільки я) дізнався про цю цікаву ідею. Заслуговує на увагу і такий вікідосвід поляків як «вікігриль» – безпосереднє спілкування вікіпедистів і членів їхніх сімей, так би мовити, у чистому вигляді – без усіляких сучасних технічних засобів. Зацікавив продемонстрований білорусом із Польщі, користувачем білоруської вікіпедії Володимиром Левоневським проект автоматичної оцінки статей за близько 100 параметрами, проект автоматичної відносної оцінки статей у різних мовних версіях Вікіпедії – http://wikirank.net/. Приємно, що користувачка Магалія, доповідаючи про CEE Spring 2016, відзначила і поставила за приклад роботу BaseBot українського учасника Base. Для новачків чи ще когось могли бути корисними, попри свою простоту, поради і висновки користувача PMG щодо редагування, хоча, можливо, багатьом вони й відомі. Кому цікаво, може про них докладно прочитати у звіті Volodymyra D-ka.

Згадувалася і така спільна для польських і українських колег проблема: чимало з тих, хто цікавиться роботою «Вікімедіа Польща», не розуміють суті цієї роботи. Тому й дуже рідко до проектів приєднуються нові люди. Між тим, «Вікімедіа Польща» незмінно використовує застарілі методи роботи, часто займається дріб'язковими питаннями приватного характеру, не цікавими більшості членів громади. Проривом стало залучення працівника зі сторони. Але це одинокий випадок. Помилки переважують досягнення. Звідси висновок: перебудувати роботу правління «Вікімедіа Польща», переймаючи найкращий досвід вікімедійців інших країн.

Варто відзначити наявність на столиках у пленарній залі чималої кількості примірників інформаційно-просвітницьких і навчально-методичних друкованих матеріалів, яких можна було набрати для роздачі потенційним майбутнім дописувачам, бо ж не секрет, що наші люди лінуються або й не мають технічної можливості роздрукувати, скажімо, інструкції для роботи у Вікіпедії за посиланням в Інтернеті, а ось різні зручні й привабливі книжечки (буклети, брошурки) сприймаються у народі, особливо серед старшого покоління, як надійні, авторитетні, та й завжди їх можна мати під рукою.

Такий макет забудови на території Любліна у VIII-X ст. можна бачити в одному з підвалів «Люблінського підземного маршруту»
Макет Любліна ХVI ст., там само

Гарно було налагоджено супровід заходу – наповнення дозвілля учасників конференції з інших міст чи країн (культурну програму): безплатна екскурсія у старовинній частині міста (підземні ходи Любліна з висвітленням і візуалізацією історії міста), святкова подія «Ніч культури» (до якої доклалися і польські вікімедійці) з масовими заходами у Старому місті, яке саме по собі є живим музеєм, з аніматорами, світловими ефектами, виступами музикантів, живим звуком тощо. Доповнювало позитивну картину неофіційної частини заходу чудове різноманітне харчування.

Щоправда, програма конференції іноді не відповідала дійсності через неприїзд декого з очікуваних промовців, у таких випадках з двох зал працювала тільки одна, але місцеві учасники вікіпроектів оперативно заповнювали прогалину, пропонуючи своє бачення заявленої теми.

Загалом склалося враження, що на конференції говорилося радше про успіхи чи здобутки, ніж про недоліки. Та й що вважати за недоліки? Питання спірне. Скажімо, чи розцінювати як недолік неможливість бачити у польській вікі змінену версію статті до того, як її буде відпатрульовано одним із уповноважених на те редакторів, хоча у багатьох сусідніх вікіпедіях ці зміни видно всім відразу… Іноді обговорювалися питання, які, як на мене, не являють першорядного інтересу. Я б краще, скажімо, поговорив про довжину статей польської вікіпедії, яка за досить великої кількості статей (понад 1 000 000) має дуже багато коротеньких статейок типу «заготовок», де почитати докладно і всебічно про предмет нема чого, чим уподібнюється до шведської та нідерландської, які, можливо, тому і лідирують за кількістю, але хибують на глибину наповненості чи ступінь розкриття, скидаючись просто на енциклопедичний словник… Не знаю лише, наскільки це було б коректно зробити таку доповідь про мої міркування щодо польської вікі, не будучи активним дописувачем до неї…

Щодо загальних зборів асоціації «Вікімедіа Польща», то я загалом почувався як сторонній свідок або випадковий перехожий: обговорення було чисто внутрішнім (до того ж, не набралося кворуму, через що продовжилося обговорення стратегії «Вікімедіа Польща»). Думаю, і іншим українським вікіпедистам не дуже цікаві і не дуже потрібні якісь вузько специфічні або персоналізовані репліки, які без знання конкретних імен і контексту чи передісторії не зрозуміти. Такий непосвячений у ці внутрішньоорганізаційні перипетії, як я може тільки судити про загальне тло обговорення, а воно було досить демократичне і дружнє.

Від України виступив з інфографічною презентацією Вісем, якого я перекладав, доки Volodymyr D-k не запевнив мене, що зробить це краще. Вісем говорив про хід і успіхи нового для всіх конкурсу «CEE Spring» торік і нині, про зусилля, націлені на розширення географії конкурсу, назвавши серед здобутків і залучення до «віківесни» Башкирії та Якутії, хоча дехто з присутніх дивувався, не розуміючи, яке відношення має Якутія до Європи.

У неформальній бесіді з польським вікіпедистом Ency обговорювали актуальну проблему транслітерації у статтях власних назв (зокрема географічних) з різних іноземних мов і зійшлися на думці, що це питання необхідно винести на загал з метою вироблення якоїсь чіткої однозначної системи. Польський досвід, спільний для мов, де використовується латиниця, що полягає у передачі власних назв в оригінальному написанні з вищезгаданих мов теж має свої хиби: не можливо всім знати правила читання слів усіх таких мов, а отже, слід усі ці назви завжди супроводжувати транскрипцією, що нереально.