Конференція до 15-річчя румунської Вікіпедії
Захід відбувся у Бухаресті 29 вересня 2018 року.
Учасники з України
[ред.]Нотатки
[ред.]Конференцію відкрив Юліан Мекряну, один із засновників Групи Вікімедійців Румунії та Молдови (WMROMD). Доповідач розповів про заснування юзер-групи та її членів, та розповів про основні напрямки роботи. Юзер-група створена 31 січня 2018 року та має 5 засновників з обох країн.
Доповідач вбачає у створенні групи багато позитивних моментів, зокрема це дозволяє легально використовувати ім'я Вікіпедії. Також це дозволяє перемагати кожному за схемою Win-Win-Win: студентам (знання та можливості), вчителям (відповідні теми для їх професійної кар'єри, персональне портфоліо), світу (доступні для всіх знання).
Серед основних проектів новоствореної WMROMD є:
- участь у Europeana 1914-18;
- тренінги з редагування, що присвячені жінкам Румунії та Молдови, які проходили на території обох країн,
- проведення WikiGap у Бухаресті,
- тренінги для учителів та студентів англійської та арабської філології, пов'язані з перекладами статей;
- співпраця з Університетом Клужа у проекті «Romania 100»;
- співпраця з Інститутом Гете в Бухаресті щодо популяризації у Вікіпедії сучасних німецьких письменників;
- ВЛП у Румунії та ВЛЗ у Молдові;
- Участь у 1Lib1Ref;
- У Вікіджерелах: Один класик — одна праця.
У другій частині конференції з доповідями виступили закордонні гості.
Філіп Малькович із Сербії розповів про основні віхи сербської організації Вікімедіа, яка є однією із найстаріших, так як створена у 2005 році. При цьому до 2012 року існувала без коштів (перший грант отримано на ВЛП у 2012 році). З 2013 року фінансується за програмою FDC. Наразі має 205 членів, 8 членів правління та 4 працівники. Також розповів, що мотивують учасників до написання грантів та повідомив, що Белград готується приймати Wikimedia CEE Meeting 2019.
Віктор Семенюк розповів румунським та молдовським колегам про те, навіщо потрібні експедиції та як їх організувати. Також поділився власним досвідом проведення Вікіекспедицій.
Марек Стельмасік підготував доповідь на тему як отримати більше статей. Детальніше можна ознайомитися на сторінці Zabawa edycyjna 2018 у польській Вікіпедії.
Після виступу іноземних колег, Георге Йордакі з Молдови разом з Андреєм Чіпу з Румунії розповіли про основні віхи румунської Вікіпедії, а також згадали й про сестринські проекти румунською мовою.
Асаф Бартов презентував програму Фонду Community Capacity Development. Разом із Наталією Тимків окремо зупинилися на досвіді України, зокрема щодо програми з вирішення конфліктних ситуацій. Також доповідач розповів про досвіди у інших країнах, та запропонував місцевій спільноті окреслити свої проблеми, які вони вбачають, і які потребують підтримки у їх вирішенні. При обговорені часто згадувався статистичний показник 8 активних реакторів у румунській Вікіпедії на мільйон мовців, що був раніше озвучений Наталією Тимків. Цей показник є нижчим за середній по регіону Центральної і Східної Європи, тому для спільноти вбачається важливим його покращення.
Ще один іноземний гість Ліам Вайят розповів про тренди в культурному партнерстві та досягнення GLAM-Wiki протягом 9 років існування. Розповів про успіхи проекту Europeana 1914-18 (також Юліан Мекряну коротко розповів про досвід участі Румунії у зазначеному проекті). Доповідач акцентував увагу на пряму цінність GLAM: краща якість онлайн, більше розповсюдження, більша зацікавленість, більше вхідних посилань, більше кліків, більша обізнаність, більша якість споживачів. Також розповів про тенденції, а саме про появу нових форматів: динамічні карти, 3D-фото та 3D-моделі, аерофото- і відеозйомка.
Наприкінці конференції виступили запрошені доповідачі. Богдан Маноля ознайомив присутніх з особливостями реформ авторського права в Європейському Союзі. Кодріна Марія Іліє разом з Васіліє Кречунеску розповіли про проект Geo-Spatial.org, сайт якого діє під вільною ліцензією та дозволяє скористатися багатьма картами Румунії.
На наступний день, усі хто залишився, мали можливість за обідом обговорити разом з Асафом Бартовим проблеми румуномовної Вікіспільноти та напрямки застосування презентованої під час конференції програми Community Capacity Development.