Вікіконференція 2021/Програма/Досягнення Вікіджерел за п'ять років

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Wikisource-logo-uk-v2.svg

Доповідач[ред.]

Запис сесії[ред.]

Досягнення Вікіджерел за п'ять років на YouTube

Нотатки[ред.]

Місце виступу[ред.]

Онлайн

Тривалість[ред.]

45 хвилин

Формат[ред.]

Презентація та обговорення

Анотація[ред.]

Статистична, теоретична й практична сесія про п’ятиріччя роботи спільноти над Вікіджерелами.

Очікувані результати[ред.]

Користувачі та користувачки зможуть дізнатись що змінилось за п’ять років у Вікіджерелах; ознайомитись зі статистикою; побачити інструменти підрахунку якості у Вікіджерелах; проглянути на живих прикладах куди і як прямують Вікіджерела; зрозуміти виклики; почути малу, але вкрай живу спільноту вільної бібліотеки.

Слайди чи інші матеріали[ред.]

Досягнення Вікіджерел за п’ять років: статистика, виклики, спільнота

Вікіджерела — вільна бібліотека, яку можуть редагувати усі охочі. З початку свого заснування й впродовж останніх років ситуація докорінно змінюється на краще. Разом зі зростанням та стабілізацією спільнота вільної бібліотеки розширила

Історична довідка

На окремому субдомені uk.wikisource.org засновано 2 червня 2006. До того часу український розділ, під назвою «Вікітека», розміщувався на загальному домені wikisource.org.

Перше вікіджерело «Ще не вмерла Україна» додано 4 червня 2006 року.

7 липня 2006 додане перше велике за обсягом джерело. Ним стала «Біблія» у перекладі митрополита Іларіона (Огієнка).

Під час Wikisource Conference 2015 року українська сторона підписалась під Wikisource Mission Statement:

Представити універсальне та відкрите у вільному доступі онлайн сховище текстів та першоджерел, яке буде забезпечене волонтерськими групами всіма мовами, інтегроване з Вікіпедією, проєктами Вікімедіа та іншими джерелами, повторно використовуване всіма.

У серпні 2018 року українські Вікіджерела вимагали скасувати наказ Міністерства юстиції України № 2059/5 від 27 червня 2018 року, наголошуючи, що без копіювання немає інформації. ЗМІ вперше показали позицію спільноти вільної бібліотеки!

До 21 грудня 2020 року Вікіджерела могли розміщуватись і без Індексу (скану джерела) в Основному просторі.

Після цього правила заборонено без підтвердження сканованої копії додавати сторінки джерел. Винятки: простори зведеної інформації: Архів, Автор, сторінки книжкових колекцій, покажчики тощо.

Отже, Вікіджерела стали на шлях якості proofread.

Хронологія та адміністративні декади

Вікіджерела доцільніше розділити на безіндексний та індексний період.

Адміністратори
  • MaryankoD та DixonD 2010 – 2015 роки перші кроки. Позиція DixonD щодо безіндексних текстів «топиться» зовнішньою спільнотою. Перші технічні застосування та скановані копії.
  • Arxivist та Artem.komisarenko 2016 – ? Другі технічні застосування. Перші опрацювання баз даних. Інтеграція шаблонів Вікіпедії з Вікіджерелами. Енеїда 1798 року у Вікіджерелах!
  • Leh Palych, Madvin й Arxivist 2016 – до нині. Стабілізація технічних застосувань, суттєве розширення модулів та технічних застосунків, консенсус щодо сканованих джерел, конкурси. OCR розширення!

Завдяки стабілізації в питанні сканів Вікіджерела почали нарощувати потенціал вільної бібліотеки.

Це і є «сродна праця»!

Статистика
Зростання українських Вікіджерел
Внутрішні показники
  • Основний простір: 82 781 (з врахуванням простору Архів) – 10 місце. Без врахування 47 47112 місце.
  • Кількість вичитаних сторінок: 48 52113 місце.
  • Кількість перевірених сторінок: 25 15211 місце.
  • Сторінок зі сканами: 11 2839 місце.
  • Кількість активних користувачів – 40 – 15 місце, але фактично не нижче 10. Водночас активність зазначених показників найкращі серед 10.
  • Відсоток сторінок зі сканами: 30 місце 24.28%[1]

Показник якості Вікіджерел імперативний і він вираховуються саме відсотком вичитки [category q3] + 2x[category q4][2].

Зовнішні показники
  • 2015-07-01 - 2021-09-28. 18 722 142 перегляди сторінок користувачами.
  • 2017-09-06 - 2021-09-28. 6 650 126 унікальних пристроїв.

Індексація пошукових систем працює повільно. Розпізнаний текст може бути непомітний пошуковими системами й пів року.

Читачі

Тематично читають найбільше: Шкільна програма; Релігійні твори; Допоміжні праці для студентів; Художня література; Архіви; НПА; Суспільні та гуманітарні науковці. Шкільна програма ще не представлена повністю.

Автори

1309 авторів та авторок. Приблизно 96% чоловіки та 4% жінок. Розрив можна скоротити. Проте, на це потрібні додаткові заходи.

Конкурси

Хаотичне долучення до тематичних тижнів (2015-2017 роки).

Книжкова Шафа з 2018 року проводилась 3 рази. Наразі формат вичитки та перевірки журі здається більш компромісним і потребує незначних корективів. Починалось з типового змагання між учасниками, що негативно вплинуло на якість.

  • 5901 сторінка 2021 року (вичитані та перевірені)
  • 5279 сторінок 2020 року (вичитані)
  • 2147 сторінок 2018 року (вичитані)

Вкрай активних учасників до 5-7 користувачів.

Проєкти

Проєктів (чи окремих напрямків) достатньо багато. Вікіджерела можуть давати й аудіокниги, НПА ПЗФ, Архіви, інституції й т.д.

Всі вони потребують своєї спільноти та зацікавлених. Для цього потрібна мотивація й підтримка!

Спільнота
  • Загалом активних і системних користувачів близько 10-ти.
  • Є тематичне об’єднання «Ad fontes»: 4 користувачі (3 з України, 1 з Польщі).
  • Відсутність конфліктів та злагоджена спільна робота над окремим виданням – швидко і якісно.
  • 4-та фактична активність серед всіх мовних розділів (за вичиткою сторінок).
Виклики
  • Освіта. Відсутність достатнього розуміння основ Вікіджерел серед вікіпедистів та вікімедійців.
  • Забобони. Хибне уявлення про складність проєкту.
  • Просвіта. Незрозумілість як долучати новачків.
  • Тінь. Безініціативність та непомітність від організації «опікуна» українського розділу. До прикладу, під час тематичної Книжкової Шафи присвяченій Івану Франку організація хоч і виділила кошти, але відповідальні за освітній й культурний напрямок — проігнорували захід та пропозиції співпраці.

Ресурси. Мала увага до Вікіджерел в матеріальному плані підтримки ініціатив (в межах 0,2-0,5% від сумарних видатків (!)).

Де вихід?
  • Ресурси. Фінансування окремих напрямків розвитку проєкту; затвердження автономного осередку Вікіджерел підлеглому організації.
  • Стратегічне. Збільшення підтримки ініціатив до 5% від сумарних видатків.
  • Адвокація. Налагодження співпраці між інституціями; отримання дозволів на видання часів УРСР й України від установ, які здійснюють/здійснювали видання за кошти платників податків.
  • Толока. Вироблення спільних кроків для залучення нових користувачів та користувачок.
  • Кооперація. Співпраця з іншими вікімедійними проєктами.
Підсумки
Таких горняток в Україні немає
  1. Безіндексний період затримав Вікіджерела мінімум на 5 років роботи. Зовнішня спільнота відкинула розвиток проєкту в статику.
  2. Ми не вікіпедисти! Розуміння значущості Вікіджерел можуть лише користувачі вільної бібліотеки, які самі є самобутньою спільнотою.
  3. Не такі Вікіджерела й складні, як їх «малюють». Є стереотип, що Вікіджерела це складно, адже шаблони заскладні, їх багато та незрозуміло з чого почати. Більшість речей або користувачів вчиться практично. Для цього достатньо просто правильно вичитати. Кінцеві шаблони чи виправлення справа досвідчених користувачів.
  4. Вікіджерела – це про насолоду читання. Все просто. Читаючи текст, ви розвиваєтесь самі та даєте можливість прочитати іншим. Ваш внесок рано чи пізно будуть читати та використовувати.
  5. Читайте! Заклик не лякатись Вікіджерел та долучатись до спільної праці.
З обговорення

Більшість критики звелось до створення доступної чи повної довідки у Вікіджерелах. Новачки не розуміють, — досвідчені ті, хто «вижив». Епоху DixonD користувач Base схарактеризував окремо. На його думку, DixonD почав період наведення ладу до читабельності вільної бібліотеки.

Примітки[ред.]

  1. Відносна інформація. До 100% ще далеко, але це не 1% як було на початку. Наразі деякі Вікіджерела різняться в цьому показнику. Одні можуть мати суттєво більший відсоток сторінок зі сканами, але мати їх менше в кількості. Деякі взагалі не мають простору Автор і т.д.
  2. Див. phetools.toolforge