Вікіекспедиції/Мандрівка в Сутківці і Зіньків

Вступ[ред.]

Наразі у Вікіпедії зовсім немає інформації про таки історичні об'єкти, як села Сутківці й Зіньків (Хмельницька область). Село Сутківці пишається своєю Покровською церквою — важко знайти книгу з мистецтва України, а чи хоча б шкільний підручник з історії без репродукції цього храму. Фактично сутківська церква — справжній невеликий оборонний замок. Збудовано храм 1467 року. В Сутківцях є не лише церква. Руїни фортеці XI cт. лежать на горі, що виходить хребтом над р. Ушицею, та захищені з обох боків стрімкими узбіччями. Пройдіть трохи від церкви вздовж річкового каньону — і невдовзі ви побачите башту замку на протилежному березі. В Сутківцях планують влаштувати архітектурно-історичний заповідник.

Село Зіньків Віньковецького району Хмельницької області, колись — досить знане місто. Перші згадки про поселення — в 1404 р. король Ягайло дав Зіньків з околицями Петрові Шафранцеві.

У XV — початку XVI століттях Зіньків був головним містом Зіньковецької округи, що тяглася до Дністра на південному сході. Замок тут було зведено Одровонжами на горі десь в середині 15 ст. для захисту населення від татарських набігів. 1458 р. Андрій Одровонж з дозволу короля Казимира дав поселенню магдебургію та деякі полегшення щодо податків.

Після Одровонжів маєток був власністю Сєнявських аж до середини XVIII ст. В XV—XVI ст. місцевий фортпост відігравав значну роль в боротьбі з татарами, так як лежав на Чорному татарському шляху. 1524 року турки і татари спустошили Поділля, обложили замок, та здобути його не змогли . За козацьких заварух місто було спустошене, більшість жителів покинули рідні домівки та переселилися за Дніпро.

Зараз нема вже замку, лише залишки однієї з веж ше стирчить над костелом — ну і панський двір все ще існує, і стан його в рази кращий за стан колишнього форпосту. Місцеві розказують легенди про підземний хід, який зрадник фортеці показав татарам. Внизу, під захистом похмурих стін, ще в 1450 році виростає костел. Воєнізована без меж історія краю не оминула храм — його неодноразово спустошували та руйнували. Після турецької навали костел відновив у 1708 році Адам-Микола Сєнявський. Недалеко від руїни замку, окрім костелу, збереглася й мурована Троїцька церква (храм на цьому місці документи фіксують вже у XVI ст.), а якщо проїхати вглиб села — можна побачити чудовий зразок подільської дерев‘яної архітектури, триверху Михайлівську церкву (XVIII ст).

Описовий звіт по днях[ред.]

День перший[ред.]

 У складі нашої експедиції були досвідчені історики-краєзнавці: Ігор Петраш (ранее викладач історії в Академії Прикордонний войск ім. Б.Хмельницького, ніні зав. Сектору археології у відділі охорони пам'яток історії та культури) та Сергій Щур (аспірант кафедри історії України КПНУ ім. І. Огієнка, ранее науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії та культури) .Так що наша експедиція обіцяла нам багато нового і цікавого.
 У перший день ми відвідалі Зіньків .Перед поїздкою подивилися прекрасний фільм «Створення любові» (всім раджу!)), який знімався в Зінькове.Так що їхали натхненні фільмом)) Оглянули і  сфотографувалі руїни фортеці, старі півзавод. Костел, завдяки турботам ксьонза і прихожан, в Зінькові знаходиться в чудовому стані, хоча відновлений після "советов" практично з нуля. У костелі йшла служба, но ксьонз, дізнавшісь, что ми фотографуємо для Вікіпедії, дозволив нам зробити це.

Церква Вознесіння Господнього - колись тут стояла церква з 1859 на місці храму -попередника з 1730р., А сучасний начали зводити вже за Незалежної України, но,что цікаво, частина старого храму збереглася і знаходиться всередині нового.Коло Церкви Вознесіння Господнього є каптажі - цікаві пристрої, что дозволяють збіраті та виводити підземні води на поверхню для їх віміру та використання. Але найбільше нам сподобалася дерев'яна Михайлівського церква! Свято-Міхайлівську церкву в Зінькові побудовали в 1769 році. Ще донедавна ця сакральна споруда стояла занедбаною, та на початку 2000-х років було започатковано ее реставрацію. Майстри із Закарпаття зробили неможливе -вони повністю відновили напівзруйновану церкву, і, здається, зробили її краще, ніж вона була.Батюшка розповів нам історію цієї церкві.А яка доглянута територія навколо неї! Смереки, спів птахів! Неначе в рай потрапив!

 Зазвичай люди привозять з екскурсій різні сувеніри-значки, магнітики, тарілки … Сувеніри з Зінькова - це легендарна чорна! зіньківська ковбаса і не менш легендарний зіньковський хліб! Такого смачного хліба, як в Зінькові, немає ніде!

День другий[ред.]

На другий день наша мінігрупа, разом з досвідченим провідником, відвідали село Сутковці. У нас був телефон батюшкi Сутковецької церкви, ми йому зателефонували, він прийшов, і, відкривши церкву, розповів нам її історію, дозволив відвідати підвали і другий поверх. Недалеко від церкви знаходяться залишки Сутковецької фортеці. На даний момент вціліла лише одна вежа. Ми її сфотографували з усіх боків.