Перейти до вмісту

Wikimedia CEE Meeting 2026

Матеріал з Вікімедіа Україна

Wikimedia CEE Meeting 2026 — конференція вікіпедистів і вікімедійців Центральної та Східної Європи, яка відбудеться у Клуж-Напоці (Румунія) 18—20 вересня.

Склад української делегації

[ред.]
Делегати від української спільноти
Інші учасники за стипендією ГО «Вікімедіа Україна»
Інші учасники з України (за стипендіями інших організацій або своїм коштом)

Підсумки заявок на стипендії від ГО «Вікімедіа Україна»

[ред.]

Збір заявок на стипендії тривав у травні 2026 року. Усього надійшло 7 заявок.

Спочатку усі заявки оцінив стипендійний комітет (Renvoy, Letherian3, Venzz).

Критерії для оцінювання стипендійним комітетом:

  1. Рівень досвіду [в українських вікіпроєктах + міжнародному вікіруху, зокрема співпрацях ЦСЄ] (до 10 балів)
  2. Користь відвідування конференції для української вікіспільноти, ВМУА, вікіспільноти ЦСЄ (до 10 балів)
  3. Потенціал внести корисний вклад у CEE Meeting [виступи, спілкування з іншими учасниками тощо] (до 10 балів)
  4. Рівень англійської мови (до 10 балів)

Потім на основі оцінок стипендійного комітету остаточне рішення приймали відповідальний за напрям і скарбник.

За результатами розгляду вирішено включити до української делегації чотирьох людей (двох за бюджетом Фонду Вікімедіа, двох за бюджетом ВМУА); відмовити у стипендії двом людям. Один заявник відмовився від стипендії ВМУА після подання.

Нотатки із зустрічі, відвідані сесії

[ред.]

Загальні нотатки

[ред.]
  • Із сесії Futures Lab: дані про відвідуваність і перегляди Вікіпедії людьми не завжди актуальні, бо стає складніше відфільтровувати машинні перегляди/ШІ-скрейпери. Тож зараз найкращим показником динаміки людської відвідуваності можуть бути перегляди з мобільного, бо ШІ не скрейпить Вікіпедію з мобільних девайсів. (Джерело: нове гучне есе французького вікімедійця Крістофа Хеннера).
  • Провести тренінг / курс для спільноти про ШІ? Ідея в тому, щоб зробити вікіспільноту найбільш освіченою про ШІ.

Користувачі з розширеними правами, 17 вересня

[ред.]

Асаф Бартов

Невпевненість буває трьох видів:

  • Факти: чи порушення мало місце? чи це справді дезінформація?
  • Цінність: чи заслуговує ця дія на блокування? чи має стаття існувати?
  • Процес: чи ми досягли консенсусу? яка правильна процедура для цієї дії?

+ Соціальна: чи це рішення буде популярне? Люди можуть розходитися в оцінках фактів

Відсутність рішення — це теж рішення (і відсутність адміндії — теж адміндія). З іншого боку, відсутність рішення іноді корисна, наприклад, коли голова чаптера блокує суперечливих користувачів.

Не брати відповідальність — це типова поведінка. Причини не брати відповідальність:

  • Повторення старих помилок
  • Боязнь розчарувати інших
  • Перфекціонізм: рішення має бути ідеальним або ніяким

Ці причини треба усвідомити й уникати.

Заважають у Вікіпедії:

  • Неповнота доказів
  • Обмежений час, який піджимає
  • Соціальний нагляд
  • Асиметричний ризик (нічого не робити — теж рішення).

Тож треба визнати, що багато рішень будуть неідеальними.

Результати також можуть залежати від зовнішніх факторів, зокрема, може просто пощастити.

Гарне рішення: дисципліноване, може бути пояснене, переглянуте чи виправлене — а не магічно правильне.

Хороші інструменти:

  • Не бінарні рішення, а відсоток впевненості (наприклад, я на 75% впевнений, що це правильне рішення)
  • Pre-mortem: проаналізувати наперед, який може бути найгірший результат рішення, який найбільш катастрофічний варіант розвитку подій.
  • Запитати думку інших людей
  • Можливість скасувати: більшість дій на вікі можуть бути скасовані
  • Оцінити наші ухили (bias), перевірити якість рішення наперед: люди часто шукають докази того, що вони праві, а не навпаки.
  • Чітко показати невпевненість, приймаючи рішення. Рішення більш ефективні, коли люди вчаться з помилок і переглядають свої рішення.
  • After-action review: оцінити рішення після його прийняття. Варто уникати hindsight bias: думати про те, що ми знали в момент прийняття рішення.

Цифрові права в нестабільному світі, 17 вересня

[ред.]

Богдан Лунгу, організація ApTI (цифрові права в Румунії)

Ми в системній кризі, і ШІ підштовхнув цю кризу.

Один з прикладів: верифікація віку, коли політики щоразу пропонують гірші рішення. Лобіювання з боку ШІ та соцмереж мають значно вищі бюджети.

Поступово стає такий розвиток: якісні знання чи інформація за пейволом, безкоштовно доступно лише неяісне. А все частіше за доступ навіть до неякісного треба платити ШІ-компаніям.

Як відповісти на це:

  • Digital Services Act (DSA): все, що нелегально офлайн, стає нелегальним онлайн.
  • Trusted flaggers: люди чи організації, які можуть офіційно відзначати нелегальний або дискримінаційний контент. У Румунії їх аж 2: 1 організація щодо дітей і 1 людина щодо Голокосту.
  • Проблема можливостей регуляторів: дуже нерівномірно по Європі, у Болгарії взагалі ніяких
  • Акт ШІ (AI Act): лобісти дуже сильно розбавили його і відклали, та хочуть відкласти його назавжди
  • Європейський цифровий суверенітет, тому що просто сказати «ні» недостатньо
  • Стратегічний опір / лобіювання серед головних акторів (зокрема, європарламентарів)
  • Епістемічний опір згівнянню Інтернету: науковці й активісти борються з технологічними компаніями за свої права
  • Нам треба краще співпрацювати з журналістами, вченими та іншими борцями за кращий інтернет
  • Зараз найкращий час сфокусуватися на якості контенту

створення інструменту для вікіпроєктів із використанням агентного ШІ, 18 вересня

[ред.]

Асаф Бартов

це була практична сесія-демонстрація у реальному часі як зробити інструмент для вікіпроєктів із використанням агентного ШІ. було б корисно щось таке зробити й для української спільноти

посилання на демонстрації тулзи (а також інших тулзів, які створювалися під час таких демонстрацій на інших заходах руху): toolx

Комітет приєднання, 18 вересня

[ред.]

Мехман Ібрагімов

План: передати вирішення конфліктів професіональним посередникам замість самого Афкому.

Практична підтримка: чітка мета, практична підтримка, точні очікування, підтримка в навчанні.

  • Визнання: був і залишається в Афкома
  • Підтримка та ресурси: буде спільний документ Афкому та GRDC

Натомість Афком буде відповідати також за хаби.

Мікрогранти / Grants impact, 18 вересня

[ред.]
  • Due diligence that the money is going to a given activity
  • Every microgrant proposal has a report, but how useful is a content of this report? Is anyone reading these reports, any useful learning in this report?
  • Metrics need to incentivise the right impact. For events: what is user retention? Mass producing content now is easy, what about people? Some things are desirable but are not easy to measure (e.g. wellbeing)
  • If retention is a goal, the project timeline needs to be long enough to capture it (i.e. months). Do we see returning participants to the programme (e.g. every year)? If yes, it's also retention.
  • Each metrics need to be compared against the baseline to see if it's low or not, especially for retention
  • Impact is contextualised, e.g. rural / urban area

Бліц-презентації, 18 вересня

[ред.]
  • SCP Foundation, вікі про наукову фантастику. Є відділення в Україні, може, варто познайомити їх з Фантастичною осінню?
  • Wiki Loves Eurovision: почали планувати дуже пізно, через це стартували з запізненням, але результатом задоволені
  • Core curriculum: 13 годин відео для навчання користуванню Вікіпедії, є субтитри магатьма мовами. Платформа learn.wiki
  • Турецький проєкт з документування могил

Майбутнє СЕЕМ, 18 вересня

[ред.]

Strainu, Шахен Арабоглян (CEE Hub)

За підсумками минулого року пропонувалися радикальні зміни, у підсумку внесли 5 змін:

  • 5 стипендій через відкритий відбір
  • Щоденна реєстрація учасників
  • Принцип ротації: пріоритет людям, які не відвідували жодну з попередніх 4 подій
  • Бан на 2 роки після неприйнятної поведінки
  • Процес вибору делегатів афілійованими організаціями / спільнотами задокументований на Меті або в Кнайпі.
  • Next meeting should have online participation options (e.g. streaming)
  • Make it more friendly to self-funded participants (e.g. announce venue / learning day programme / anything optional ahead of time)
  • Refresh programme formation approach, be more open to external speakers
  • Goal: make connections between CEE Hub, affiliate and community leaders, create space for direct conversations. Rotation as a way to encourage people to be more active / have more leaders
  • CEE Hub role: institutional memory and location selection
  • Carrying between editions: survey participants from past year and adapt based on that, extra place for future organisers for shadowing this year

Інші ідеї:

  • Окрема секція для новачків (наприклад, для переможців конкурсів)

Майбутнє Вікіпедії в епоху ШІ [реалістично-песимістичний погляд], 19 вересня

[ред.]

Gergő Tisza / користувач Tgr

  • ШІ покращується дуже швидко (наприклад, галюцинації зараз є значно меншою проблемою, ніж пару років тому) і найближчим часом ймовірно буде продовжувати швидко покращуватися. Опенсорс-ШІ трохи відстає від великих технокомпаній, але небагато (десь на 3-6 місяців прогресу).
    • Важливий дисклеймер — прогрес ШІ є «нерівномірним рубежем» (jagged frontier). Є завдання, з якими ШІ справляється чудово (наприклад, написання коду); є ті, з якими значно гірше.
  • Дуже важлива теза: «Штучний інтелект, ймовірно, незабаром буде краще за людей справлятися зі складанням та оцінкою енциклопедичної інформації».
  • Тож нам треба серйозно задуматися про те, які фундаментальні зміни для Вікіпедії це може спричинити в наступні кілька років:
    • «Значно вищі очікування читачів щодо того, як має працювати сучасний навчальний ресурс» — наприклад, доступні і персоналізовані відповіді; багатоформатний контент
    • Трафік Вікіпедії може скоро обвалитися.
  • Треба чесно запитати себе: для кого Вікіпедія буде корисною у 2030 році? Навряд чи для людей-читачів, бо користувацький досвід навчання у ШІ-інструментів буде кращим. Можливо, для ШІ-агентів, але в такому випадку ми робимо величезну кількість зайвої роботи, яка не потрібна в такому сценарії (переклади на різні мови, Абстрактна Вікіпедія, деталі стилю тощо).
    • Фоловап-ремарка: вікіспільноти роблять велику кількість зайвої роботи вже зараз
  • Ще одне питання: хто писатиме Вікіпедію у 2030 році? Ймовірно, ШІ буде робити це краще за людей: в такому разі написання енциклопедичних статей може стати тим, чим уже стало програмування — не ручна робота, а координація та менеджмент ШІ. Можливо, що ШІ буде трохи гіршим за людей в цьому, але як у такому випадку встановити правильний компроміс між якістю та його швидкістю і масштабом?
  • І ще важливе питання: хто фінансуватиме Вікіпедію у 2030 році? Якщо люди не читатимуть її, то поточна модель обвалиться. Корпоративне спонсорство ШІ-компаніями? Сфокусуватися на великих донорах?

CEE Hub's Annual plan for 2026, 19 вересня

[ред.]

практична сесія, розбиття учасників за темами. основний інсайт — хабу треба більше уваги звернути на своє врядування (пройшли перші вибори, але складно залучить організації та волонтерів до урядування, і процес прийняття рішень ще не дуже оптимальний)

НТЗ, 19 вересня

[ред.]

Каарел Вайдла. m:Baseline NPOV policy/Analysis of Neutral Point of View Policies across Wikipedias

  • Переписали другу основу, уточнивши визначення нейтральної точки зору
  • Довжина правила щодо НТЗ відрізняється між мовами, часом значно. Англійська 13-та за довжиною, її найчастіше перекладали
  • Українське правило щодо НТЗ середньої довжини (3 рівень з 5), має всі основні складові.
  • Розробили мінімальний стандарт: m:Baseline NPOV policy
  • Зараз простіше перекладати, тож простіше перекласти точки зору з іншої мови
  • У кримськотатарській Вікіпедії немає ні 5 основ, ні НТЗ
  • Політика щодо АД є українською, кртат нема. Українською є також список неякісних джерел, це плюс

Ідеї:

  • Співпраця з фактчекерами.
  • Вікіпедисти мають бути відкритими до різних версій (open-minded), щоб краще працювати з різними точками зору

Геодані, 19 вересня

[ред.]

Никола Тулечкий (Болгарія)

Синхронізація між Вікіданими, Вікіпедією / Сховищем та OpenStreetMap, а також з офіційними реєстрами (напр., урядами)

  • Кожна платформа повинна мати свої ідентифікатори (бажано стабільні)
  • Складно зробити самотужки, треба об'єднуватися з іншими. Наприклад, пам'ятками цікавляться краєзнавці, з ними варто працювати
  • Добре поєднані дані допомагають більшій кількості людей їх використовувати

Над чим працювали болгари:

  • Адмінустрій: головне для початку. Зв'язок через P131. Результат: тепер можна оновлювати населення автоматично, а не руками, і бот це опрацьовує
    У нас: має бути добре, КАТОТТГ в нас має вже бути на 100%?
  • EveryPolitician: відслідковування політиків. d:Wikidata:WikiProject every politician
    У нас: зараз залиті всі народні депутати, але не завжди з термінами повноважень.
    Ідея 1: залити фото / дані з сайтів, які розповсюджуюються під вільними ліцензіями? Це може бути гарним прикладом для державних органів, якщо ми створимо елементи на всіх депутатів облради.
    Ідея 2: поєднати з зовнішніми реєстрами на кшталт Чесно?
  • Міські топоніми на OpenStreetMap. На OpenStreetMap можна поєднувати елементи Вікіданих. Для кожної вулиці створили relation, поєднуючи всі варіанти. Широко використовували QLever, він дозволяє робити запити одразу на перетині Вікіданих та OpenStreetMap та дає результат для QuickStatements.
    Ідея 1: перевірити поєднання вулиць Києва / Львова / інших міст, де є більшість статей, з Вікіданими?
    Ідея 2: поєднувати перейменування вулиць з Вікіданими?
  • Картографування даних пам'яток на рівні міста. Софія має реєстр пам'яток на сайті міського краєзнавчного музею. Погані ідентифікатори, тому взяли ідентифікатори сторінок на сайті, за ними прив'язали до Вікіданих. Звідти прив'язали до OpenStreetMap
    Найскладніше: поєднання елементів між різними платформами. Завантажили всі розташування на одну Мапу, поєднували їх між собою за відстанню. (За допомогою ШІ витягнули з OSM усе, що потенційно може бути пам'яткою): https://osm-bg.github.io/qa/rhm-sofia/
    Ідея: створити ідентифікатор єПам'ятки як код у списках ВЛП / елементі Вікдіаних.

Що може спростити ШІ:

  • Завантаження даних
  • Реконсиліація даних між реєстрами
  • Підготовка скриптів (зокрема, скриптів для заготовок статей)

Технічна група CEE Hub, 19 вересня

[ред.]

Strainu, Papuass

~5 волонтерів, можуть допомогти знайти волонтерів, але можливість вирішення складних проблем приблизно нульова. Головний спосіб вирішення — програма мікрогрантів.

Обрали найпопулярніші інструменти та спитали розробників, чим вони зможуть допомогти. Після виправлення найочевидніших / блокуючих багів почали промоцію інструмента та запроваджувати його (включно з локалізацією).

Створили список рекомендованих інструментів https://toolhub.wikimedia.org/lists/1356

Технічна кнайпа CEE Hub.

Ідеї інструментів: інструмент для транслітерації румунською. Можна розширити на інші мови, але треба прописати правила самому.

Можуть допомогти інструментам, якщо вони використовуються

запропонувати наш ВЛ-журітул? Або інструменти для кампаній?

Досвід професіоналізації ВМ Словаччина, 20 вересня

[ред.]

Матей Грохал, Ян Міхаель Корманик

Зазвичай проводили сигнальне голосування / обговорення між стратегічною сесією та Загальними зборами

Кожен проєкт оцінювали через важливість * sqrt(2) + наскільки для цього потрібен грант

У підсумку взяли на роботу Матея, який перед цим був головою Правління ¯\_(ツ)_/¯ . Сформували виконавче Правління та Ревізійну комісію, але не затвердили в юстиції, бо надто довго ¯\_(ツ)_/¯. 5—6 активних членів, із них 3 правлінці (1 з яких працівник) та 2 в РК ¯\_(ツ)_/¯

Уроки:

  • більше уваги до розвитку організації
  • більше уваги до довгострокової сталості
  • зміна управління

Прості способи збору коштів, 20 вересня

[ред.]

Гжегож Копачевський (ВМ Польща)

  • Найскладніше: отримати гроші від бізнесу. Складно, особливо координуватися з юристами
    • Найефективніше — in-kind (наприклад, від видавництв)
    • Цікавіше — розробити редатон, тімбілдинг, вікіігри, фотопрогулянки тощо. Плюс може бути програма волонтерських годин
    • Спонсорство
  • Донати від приватних осіб. Для цього корисно мати окремий сайт, у поляків це https://wspierajwikipedie.pl/ (багато людей шукають через пошук/ШІ, як дати гроші не в Сан-Франциско, а місцевим). Потрібен простий онлайн-механізм для донатів в 1—2 кліки, особливо для регулярних пожертв (напр., щомісяця). Для реклами: можуть бути дешеві чи прості рекламні оголошення (напр., Google Ads for NGOs), також через соцмережі (Facebook, Linkedin та Instagram у такому порядку)
    Важлива прозорість: показати, на що йдуть ці гроші (як минулі, так і поточні)
    Потрібно добре комунікувати з донорами, особливо ділитися хорошими історіями (напр., 25-річчя Вікіпедії)
    Не забувати дякувати, ідеально для цього зибрати мейли
  • Найпростіше: співпраця з інституціями БоГеМА та науковими. Ідеально: оплачуваний вікімедієць у резиденції. Менш ідеально: у них є бюджет для тренінгів для працівників, можна зробити пропозицію такого. Якщо це робити регулярно, може дати хороший результат.

Ще ідея: в кінці кожної публічної презентації ставити QR-код з лінками на донати.

Futures Lab: переосмислення ролі Вікімедіа в новій екосистемі знань — від гіпотез до експериментів, 20 вересня

[ред.]

трохи замало часу було на практичну частину — воркшоп із обговорень складних тем, і як думати про майбутнє руху (обговорювали ШІ та його відповідальне використання)

Майбутнє екосистеми організацій руху, 20 вересня

[ред.]

розмова про майбутнє екосистеми організацій руху у рамках регіону, враховуючи його специфіку. роозбиття на групи (спершу подумати самостійно над відповідями на питання, потім знайти іншу людину, щоб двоє між собою поділилися, потім знайти ще дві людини, щоб уже група з чотирьох людей про це поговорила і на загал) — організації у русі перебувають на дуже різному рівні розвитку (дуже малі й чисто волонтерські, і значно більші, з працівниками та підрядниками, у такому випадку складно мати дуже конструктивну розмову, бо мало часу, щоб зрозуміти контекст один одного)

інструменти для документуння мов (Luthor, Wiki-Say-It!), 20 вересня

[ред.]

antanana  — не була на самій сесії, але була серед дуже ранніх тестерів нового інструменту Wiki-Say-It!, про який можна більше прочитать тут у розсилці — це «новий інструмент для запису вимови слів та імен», який встановлюэться на андроїд і дає можливість записувать вимови слів, а тоді завантажує файли на вікісховище і приєднує їх до елементів вікіданих. раджу спробувати

Звіти делегатів ВМУА

[ред.]

Щоб подати звіт про участь у конференції, потрібно відповісти у відведеному вам розділі на наведені тут питання.

  1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?
  2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.
  3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом
  4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися (або розвіртуалізувалися).
  5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.
  6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.
  7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?
  8. Будь-які інші коментарі чи враження (якщо є)

antanana

[ред.]
  1. конференція загалом була корисним заходом для поглиблення співпраці у початих проєктах (як «Чеська спадщина», «Болгарська спадщина» та «Польська спадщина» у рамках «Вікі любить пам'ятки»), а також для обговорень щодо можливих нових спільних проєктів, а також для того, щоб поділитися нашим досвідом. певним чином поділилася досвідом також через CEE Newsletter: CEE/Newsletter/Newsroom/Wiki Loves Monuments in Ukraine: showcasing endangered heritage
  2. з особливо практично корисних — Wikimedia and academia - natural allies? Opening the hearts and minds of researchers with Wikimedia projects, адже ВМУА разом із Вікімедіа Польща займалася організацією Open Knowledge: Wikimedia & Research in the CEE Region, і сесія містила корисні інсайти для заходу. також, як членкині комітету мікрогрантів, мені була корисна сесія Small Grants, Big Workshop: Let's share and publicize our microgrant programs, оскільки там ми ділилися досвідом і практичними інсайтами з різних країн
  3. з головних інсайтів конференції — «ми зараз перебуваємо у світі, де використання ШІ дуже субсидійоване, і, буквально, майже безкоштовне. нам потрібно використовувати його, доки це так, щоб будувати нові інструменти, отримувати дані. ця "bubble" скоро закінчиться» (перефразування зі слів Асафа Бартова на сесії Building a Wikimedia tool with agentic AI (programming experience required)) — якось не замислювалася над тим, що це дійсно «золота доба» для цього, і треба (відповідально), але поспішать користуватися моментом. у рамках цього ж був корисним виступ Dr. Jonathan Fraine, Director of AI of Wikimedia Deutschland щодо (gen)AI Initiative
  4. розвіртуалізувалася із Rita Maliqi з EduWiki Hub (як завжди, час на соціялізацію є корисним), а також із Dr. Jonathan Fraine (WMDE)
  5. власне, під час самої конференції вдалося фіналізувати бачення проєкту «Документування гагаузької спадщини» і податися на грант із вікіпедистами з Молдови — було дуже корисно мати можливість обговорить деталі в офлайні, погодить сфери відповідальності. навіть якщо грант не підтримають, то це була корисна робота, і ми можемо розвивати цю ідею, можливо в якомусь трохи іншому форматі. також були попередні розмови за результатами моїх виступів щодо можливих follow-ups для Wikimedia Europe and Friends, а також для Wikimedia CEE Hub
  6. у мене було два виступи — проблем солвер Wikimedia CEE Meeting 2026/Submissions/Let's be the change we want to see - movement strategy progress in the wiki way та воркшоп Wikimedia CEE Meeting 2026/Submissions/Why (and why not) step up to the movement roles спільно з Barbaba Klen. також я допомагала із слайдами та підготовкою до бліц-промови Bulgarian category in Wiki Loves Monuments Ukraine та розробила тз й представила постер Wikimedia CEE Meeting 2026/Submissions/Wiki Loves Monuments in Ukraine: special categories for endangered heritage
  7. дізналася більше про проблеми відповідального використання ШІ у вікіпроєктах
  8. оскільки я також була у програмному комітеті цього року, був корисний досвід (хоч і досить негативний) щодо організації комунікації між програмним та організаційним комітетом — думаю, що вже наступна CEEM буде організована у цьому плані досить відмінно. також цього року було значно більше постерів, ніж у всі попередні роки, і вдалося прописати певні алгоритми роботи з ними, що теж може поліпшить ситуацію надалі. і ще, хоча програмний комітет цього року (як і у попередні роки) організував сесію для підготовки спікерів бліц-промов — вже на самій сесії стало зрозуміло, що потрібно влаштовувати підготовчу сесію і на самому заході фізично, бо спікери зачитували дуже операційну інформацію, цифри зі слайдів, замість того, щоб робити elevator pitch — коли міжнародні заходи повернуться в Україну, нам варто буде врахувати цей досвід

--アンタナナ 04:36, 14 жовтня 2026 (UTC)відповісти

OlesiaLukaniuk (WMUA)

[ред.]

1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?

Кожна CEE Meeting для мене — це нова можливість для презентації того, чим займаюся у вікірусі. Цього разу вдалося двічі виступити, багато поспілкуватися про свої проєкти, отримати свіжу порцію натхнення, цікавих ідей та нових знайомств — тож конференцію для себе вважаю успішною і 100% корисною для вікімедійної роботи. Окрім того, ця подія для мене слугує черговим підтвердженням глобальності спільноти та важливості таких зустрічей. Команда організаторів та й загалом місто Клуж-Напока привітно нас вітали й зробили все можливе, щоб враження залишилися тільки позитивними.

2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.

  • "Moved by the Movement: Mental Health, Connection and Resilience for Wikimedians" — виступ про підтримку ментального здоров'я вікімедистів та цікаві групові обговорення. Вважаю, таких сесій на вікіконференціях зазвичай бракує, адже ментальне здоров'я, стійкість та комунікації — це невід'ємні складові спільноти. Сесія навіть надихнула на нову ідею спільно з іншою членкинею міжнародної спільноти :)
  • "Practical Photography & Commons Workflows" — практичний тренінг про основи і лайфхаки фотографування під час Learning Day. Сподобалося наповнення теорії в поєднанні з реальною практикою та можливістю для фідбеку, оскільки ця тема для мене є цікавою. А найголовніше — частину з почутого одразу почала використовувати і надалі використовую на реальній практиці.

3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом.

  • Фінально переконалася, що ідея створення більш офіційної локальної української молодіжної групи є хорошою і планую цього місяця зайнятися її започаткуванням.
  • Дізналася, що все ще можна долучитися до постійної робочої групи "Social Media" для CEE Youth Group, і долучилася.
  • Надихнулася бліц-доповіддю про "Wiki Loves Food" і подумала, що потенційно ми могли б провести цей конкурс в Україні теж, і я готова долучатися до організації (в нас багата кухня, тож українській спільноті таке б сподобалося).

4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися (або розвіртуалізувалися).

Цього разу знову вдалося познайомитися з новими людьми, але особливо хочу відзначити: розвіртуалізувалася з Sailesh Patnaik з Індії (Фонд Вікімедіа) та з Aiana Kutbidinova (Киргизстан); познайомилася з користувачем Trigcly (Мальта), з Kamola Abduganieva (Узбекистан) та з групою вікіпедистів з Азербайджану — зокрема, навіть домовилися про майбутню співпрацю спільнот з Toghrul R (Азербайджан) та Adem Ünsal (Туреччина). І традиційно, ще більше законектилася з багатьма людьми, яких вже добре знаю.

5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.

  • З вікіпедистами азербайджанської та турецької спільноти обговорили можливість майбутньої співпраці довкола «Місяця культурної дипломатії України» або спільної окремої кампанії. На початку 2027 року плануємо вийти на зв'язок для детальнішого обговорення пропозиції і планів.
  • З вікіпедисткою з Мальти Enrique Tabone надихнулися та створили ідею мотиваційного застосунку для вікіпедистів — одразу на конференції створили презентацію про нього, обговорили концепцію, механіку та можливості втілення, а також залучили потенційних помічників. Сподіваюся, ця ідея справді зможе невдовзі перерости в її реалізацію :)

6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.

  • "From local initiative to global campaign: lessons learned from Ukraine's Cultural Diplomacy Month 2026" — бліц-доповідь про досвід цьогорічного «Місяця культурної дипломатії України». А зокрема про те, як ми досягли найбільшої кількості учасників за всю історію конкурсу та як співпрацювали з різними міжнародними вікіспільнотами і посольствами (посилання на слайди є в посиланні на виступ).
  • "Digital documenting cultural and natural heritage in wartime: Ukrainian experience" — разом з Іриною Бойко презентували на тему цифрового збереження культурної та природної спадщини — розповідали про проєкти «Вікімедіа Україна», які цьому сприяють, і про те, яким чином цей досвід може бути корисним іншим (посилання на слайди є в посиланні на виступ).
  • "Wikimedia Italy and Wikimedia Ukraine cooperation: Planting a sunflower seed" — разом з Браяном Ширетті презентували постер на тему цьогорічної співпраці «Вікімедіа Україна» та «Вікімедіа Італія» — висвітлювали фотовиставки, едітатон та кампанію навколо України (посилання на постер є в посиланні на виступ).
  • Також допомагала проводити Ukraine & Friends meetup.

7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

100% поглибила свої знання на тему фотографування під час Learning Day, також здобула більше нової практики public speaking. І більше дізналася про реалії та виклики різних спільнот.

8. Будь-які інші коментарі чи враження (якщо є).

Вкотре тішить бачити, на якому високому рівні презентована українська спільнота: пристойна кількість делегатів, чимало виступів у програмі від українців та про Україну (зокрема, про війну), традиційні мітапи і зацікавленість міжнародної спільноти приходити на них і чути про нас. Це справді цінно та надихаюче!

IrynaBoiko (WMUA)

[ред.]

MonAx

[ред.]