Wikimedia CEE Meeting 2025

Wikimedia CEE Meeting 2025 — конференція вікіпедистів і вікімедійців Центральної та Східної Європи, яка відбудеться у Салоніках (Греція) 26—28 вересня.

Склад української делегації

Склад делегації визначався за результатами оцінювання стипендійним комітетом

Делегати від української спільноти

• NickK
• MarianaSenkiv => Tohaomg

Інші учасники за стипендією ГО «Вікімедіа Україна»

• OlesiaLukaniuk (WMUA)
• IrynaBoiko (WMUA)
• OlenaVinsent (WMUA)

Інші учасники з України

• Світлана Вислінська

Відвідані сесії

Learning Day: бібліотеки та Вікідані

• Зручно поєднувати каталоги бібліотеки та Вікіданих через зовнішні ідентифікатори
• Загалом бібліотеки й Вікідані потребують подібних знань, тож добре працювати разом.
• У бібліотечних каталогах проблеми з транслітераціями: іноземні імена можна транслітерувати різними способами плюс можливі особи з однаковими іменами — потрібна нормалізація імен, і для цього є нормативний контроль (authority control). Це порівняно легко зробити з Вікіданими, особливо в частині повноти даних.
• Основні ініціативи нормативного контролю: VIAF, ISNI, Вікідані — в ISNI краща якість, у VIAF багато дублікатів. В Україні немає члена VIAF. НБУВ має нормативний каталог, було б корисно переконати їх стати членами VIAF, але корисно було б також поєднати їх із Вікіданими.

Кроки, щоб пов'язати, скажімо, НБУВ з Вікіданими:

1. Переконатися, що бібліотечний нормативний контроль є онлайн
2. Реконсилювати з Вікіданими: через інструменти Mix'n'match та OpenRefine
3. Щоб масово створити елементи, дані мають бути під CC-0

Як бібліотеки можуть співпрацювати з Вікіданими:

1. Приймати запити на виправлення помилок — наприклад, неправильна дата смерті в каталогах бібліотек
2. Звіряти з обмеженнями Вікіданих — наприклад, дубльовані автори
3. Бібліотекарі можуть вручну виправляти елементи
4. Використати Вікідані для покращення каталогу бібліотеки
5. І навпаки, масовий імпорт даних із каталогу бібліотеки до Вікіданих

Огляд стану в регіоні

• Кількість новостворених статей стабільна
• Кількість переглядів спадає в 2025 році в більшості вікі, ймовірно, передусім через використання ШІ
• кількість активних редакторів загалом стабільна, крім російської, де з 2022 стабільний спад. Серед малих найкраще зростання в казахів.
• Найбільше статей на носіїв передусім в естонців, слідом латвійці.

Фінансування:

• 75% в осінньому циклі, 25% у весняному.
• 15 афілійованих організацій СЕЕ тепер мають річні гранти.
• Швидкі гранти трохи скорочуються, ймовірно, через перехід на річні (але зростання в Центральній Азії)
• З 2026 швидкі гранти перейдуть під CEE Hub (замість Фонду)

Побажання:

• Мати метрики на регіональному або світовому рівні, щоб мати цілі на весь рух.
• Хочуть ясності від GRDC щодо фінансування хабів

Прогалини щодо гендера, мови тощо

Анна Продрому (Кіпр)

Нотатки: https://etherpad.wikimedia.org/p/CEEM25_Are_We_Really_Closing_the_Gaps%3F_Gender,_and

Багато говорили про прогалині в спільноті (фокус на тому, що не всі люди мають однакову змогу й час на участь у проєктах) та в контенті (фокус на відсутності джерел та складності написання на певні теми — скажімо, значущість учасників Special Olympics)

Більше інклюзії в русі

Горана Гомираць (Сербія)

Обговорювали те, що таке інклюзія. Найчастіше визначення — створення безпечних умов для всіх, щоб усі мали змогу бути почутими. Зниження бар'єрів для участі, щоб усі могли відчути, що вони є частиною руху. Це не є чимось природним, а вимагає зусиль.

Які є бар'єри? Одним із таким бар'єрів є мова. Іншим — економічні привілеї, участь має бути приємною.

Як домогтися цих змін? Першим етапом буде привернути увагу до незнання / незрозуміння.

Wikipedia Library

Віпін С.Дж. (Фонд Вікімедіа)

Проблема пейволів, які заважають отримувати доступ для джерел. При купівельній спроможності за межами багатого Заходу досить складно отримати доступ

Зараз понад 100 баз даних понад 30 мовами. Серед них більшість академічних видавництв (Оксфорд, Кембридж, Elsevier), наукові бази даних (JSTOR, EBSCO), газети й журнали (Wall Street Journal, The Hindu тощо).

Доступ не для всіх, а для користувачів з понад 500 редагуваннями і 6 місяцями досвіду й 10 редагуваннями за минулий місяць.

Більшість колекцій доступні одразу через проксі, інші мають обмежену кількість місць (треба подати заявку).

Де ліцензія дозволяє, можна робити пошук колекціями. Можна додавати у вибране.

Всі партнерства безкоштовні для Фонду Вікімедіа. Переваги для партнера: більша видимість через більше посилань на їхній проєкт, більше трафіку на сайти партнери. Деякі партнери працюють також поза Wikipedia Library.

Додають нові партнери за запитами, зокрема, East View Press (про Східну Європу), Arcanum (наукові видання й газети різними мовами Східної Європи), Times of Malta. У середньому 6 місяців на кожного партнера. Є система для запиту: https://wikipedialibrary.wmflabs.org/suggest/

Можна співпрацювати як відділення (ми) для розробки стратегії для потреб конкретної країни / мови.

ШІ та Вікіпедія

Маріос Магіолатідіс (Греція)

Улітку 2025 ChatGPT обігнав за популярністю Вікіпедію. Вікіпедія з 7-го місця в 2024 опустилася на 10-те місце, поступившись Bing та WhatsApp, а на 5-те місце вийшов ChatGPT.

Тепер ШІ є серйозним новим гравцем.

Вікіпедія все ще є найбільшим джерелом вільних знань, унікальна завдяки НТЗ та перевірності. Найбільша модель волонтерського редагування в історії. Але є й проблеми: дезінформація, утримання користувачів, різноманітність.

ШІ активно розширюється, але все ще залишається чорною скринькою. Ми не знаємо, як ця інформація була сформована. На відміну від ШІ, у Вікіпедії є сторінки обговорення.

Можливості для Вікіпедії:

• створення та розширення статей (зокрема, боти з ШІ для створення статей)
• переклад, кращий для багатьох мов
• боротьба з вандалізмом (ШІ-виявлення шкідливих редагувань — ORES)
• краща доступність (аудіоверсії статей, скорочені версії статей)
• персоналізація та рекомендації (джерела, категорії, пошук)

Проблеми:

• Авторські права: ШІ натренований на даних з невідомих джерел, невідомі права на згенеровані ШІ тексти.
• Моделі не пояснюють результатів: якщо Вікіпедія буде користуватися зовнішньою моделлю, нам потрібне пояснення того, звідки ж ці дані. Інакше це може підірвати довіру.
• Немає чітких правил щодо етичного ви.користання.

Ідеал — ШІ з відкритим кодом, який відповідає нашим цінностям, і широко використовується місцевими спільнотами.

Нова функція від Фонду — Revise Tone для зміни тону статті.

Вікіпедисти мають набути нових навичок, зокрема, етичної роботи з ШІ.

Як фотографувати

Войцех Пендзіх (Польща)

Будь-яка камера багатофункціональна.

• Кожен об'єктив має різну фокальну довжину й апертура (широко- або вузькокутний об'єктив). Вища фокальна довжина: більше приближено те, що вдалині
• Апертура: чим менше число, тим більше світла пропускає. Регулює глибину поля. Чим вища апертура, тим далі все є в фокусі.
• Витримка: чим триваліше, тим більше світла, але й більш розмите зображення. При техніці панорамування (panning) рухається камера за рухомим об'єктом, а тло розмитий.
• ISO: чим вище ISO, тим більше шуму.
• Трикутник експозиції: затвор, апертура, ISO.

Приклади:

• Портрет вдень: витримка 1/200 с, апертура 2,8, ISO 320
• Пейзаж: витримка 1/200 с, апертура 10, ISO 400
• Розмите нічне: витримка 13 с, апертура 5,6, ISO 80
• Нічне фото: витримка 1/250 с, апертура 2,8, ISO 2000

Хороша композиція: нічого зайвого, але й не обрізати нічого важливого, бажано фокус на головному об'єкті. Не обрізати людей по суглобах (лікті, коліна, кісточки). Але добре обрізати фото, щоб поставити в картку.

Важливість позитивних відгуків

Крістел Штайгенбергер (Німеччина)

Подяки й позитивні відгуки допомагають, мотивують, сприяють співпрацям — і ви можете отримати позитивний відгук у відповідь!

Дякувати можна завжди, особливо корисно — коли зроблено щось особливо гарне або коли ситуація стає складною.

Треба дякувати не звичайним стандартним корпоративним мейлом «Ваш дзвінок дуже важливий для нас». Треба підготувати конкретні відгуки (наприклад, «я дуже ціную, що ви використали такі важкодоступні джерела для написання статті») і щоб це звучало природно («який неймовірний і незрівнянний стаб вийшов!»). Плюс важливо, щоб людина зрозуміла, що це справді відзнака («непогано» для деяких культур — позитивний відгук, для інших — критичний).

Є багато способів відзначити: усним або письмовим коментарем, подарунки й призи, віртуальні онлайн-відзнаки (наша згущівка), відзначити зроблену іншими роботу (пост у блозі, вибрана стаття), попросити в людини допомогу в галузі її експертизи, підтримувати людину або проєкт, приділити час і увагу

Вибір делегатів на СЕЕМ

Мацей Надзікевич (Польща)

Зараз делегати:

• 2 на кожну визнану афілійовану організацію
• 1 на кожну спільноту-учасника CEE Spring

Вибір децентралізований, але часто люди обирають самих себе, і організатори рідко мають вплив на те, які голоси вони хочуть почути.

Висновок для нас: цілеспрямовано намагатися щороку делегувати хоча б одну нову людину.

Як пережити SLAPP

Пілле Прікс, Іво Круусамегі (Естонія)

SLAPP = метою є відлякування участі громадськості. Це проблема свободи слова.

Ознаки:

• Непропорційно або надмірно агресивні вимоги
• Процедурна тактика для підвищення вартості захисту
• Ставити під приціл не лише організації, а й фізичних осіб
• Юридичні або непідтверджені аргументи
• Цілеспрямоване залякування критиків
• Використання вищих економічних ресурсів позивача
• Позивач має відповідну історію позовів раніше

В ЄС є директива проти SLAPP.

В Естонії: Parvel Pruunslid, бізнес-мультимільйонер, позивався на вікіпедиста через статтю про себе.

Польський досвід організації конкурсів

Кацпер Шиманський (Польща) — так, у Польщі теж кампанії організовує Шиманський

Конкурси в Польщі є давньою традицією, ціллю є залучення нових користувачів. Побічний ефект — провокує тертя та конфлікти в спільноті, вигорання організаторів, створює групу користувачів.

Оригінальною метою конкурсів були: інтеграція спільноти, покриття тематичних прогалин, закриття якості, навчання новачків, престиж партнерств

Що зараз є:

• Плюси: новий контент, тимчасове зростання уваги
• Мінуси: вигорання, втома, зниження мотивації. Від повторення знижається захоплення (очікування, що кожен новий конкурс буде кращим)

Проблема організаторів: зазвичай конкурси проводять одні й ті самі люди, а від них вимагають все нових і нових форматів і все більш професіональної організації.

Проблема учасників: зниження кількості учасники, домінують досвідчені користувачі, фокус на стабах.

Проблема призів: важко щороку пропонувати нові призи, призи не завжди відповідають інтересам читачів. Плюс деякі спеціально зловживають (напр., неякісні статті) заради призів.

Висновок: конкурси все ще потрібні, але мають бути змінені. Має бути більше фокусу на співпраці та якості статей

Ідеї змін:

• Командні конкурси
• Довгострокові кампанії, наприклад, на цілий рік
• Гібридні онлайн/офлайн-події
• Нові призи: наприклад, виставки, інтерв'ю в медіа, стипендії на тренінги, або персоналізовані відповідно до інтересів користувачів
• Різноманітність: партнери, менторство для новачків, критерії, які заохочують співпрацю та якість статей
• Організація: доступ до ресурсів, ротація організаторів

Управління CEE Хабом

Пріоритет: підтримка регіону СЕЕ, базуються на волонтерах, хочуть працювати з усіма охочими з регіону, але нікого не змушують.

Хочуть систему управління бути стабільною, реалістичною, прозорою, рівною (equitable), заснованою на активній участі.

Пропонована схема:

• 4 від афілійованих організацій
• 4 від спільноти
• 2 кооптовані.

Варіанти визначення спільноти:

1. Долучилися до розсилки або відвідали CEE Meeting
2. 300 редагувань і 6 місяців досвіду в будь-якому проєкті ЦСЄ

У підсумку, напевно, буде щось посередині.

Робота з персоналом

Міхал Бучинський (Польща)

Специфіка вікімедійного руху: волонтери наймають персонал.

Етапи життєвого циклу персоналу:

• Приваблення до вакансії. Це може бути відзначення бренду або нас як організації (бо в нас точно не буде найкраща зарплата).
• Найм. Тут важливо не економити час, особливо якщо йдеться про високу позицію (рівня викондира). У ВМПЛ залучають людей зі спільноти до відбору, також зовнішніх експертів.
• Онбординг. Важливо мати хороший формат онбордингу й мати відповідальну за це людину. Треба тренувати й розвивати людину, і вікіпедисти рідко природно роблять це.
• Відзначення та визнання. ВМПЛ платить трохи більше середнього. Нам важко зробити щось складне (наприклад, корпоративне страхування), але простіше забезпечити інші форми відзнаки
• Навчання й розвиток. Важливий саме професійний розвиток — ми часто наймаємо людей на початку їхньої кар'єри.
• Оцінювання й прогрес. Однією з важливих переваг є автономія. Треба дати можливість росту, можливо, створюючи нову позицію під цю людину.
• Утримання й «випуск» (graduation). Корисно не втрачати зв'язок із колишніми працівниками, вони можуть бути корисні в інших ролях.

Як шукати зовнішнє фінансування

Марі Аветісян, Аршак Шахінян (Вірменія)

Джерел грошей багато, складність в отриманні їх. А от на вікімедійні проєкти цільових грошей мало.

Рішення: фінансування за темами й стратегічними напрямками, корпоративна відповідальність, міжнародна співпраця.

Шість прикладів із Вірменії:

1. Центробанк Вірменії: фінансує конкурс фінансово-економічної тематики
2. Німецький фонд Фрідріха Науманна: фокус на тематиці прав людини
3. ГО Інтернет-товариство (адмініструє домен .hy): фокус на тематиці вірменської мови онлайн і тематиці Вірменії загалом, багаторічний проєкт
4. Міносвіти: програми для залучення молоді та про молодь, але дуже бюрократичний процес для невеликого фінансування, зовсім не гнучкі
5. Зангезурський мідно-молібденовий комбінат: фінансують місцевий Вікіклуб та участь місцевих вікімедійців у національних заходах
6. Ерасмус+: гарно для співпраці країн з ЄС та з-поза ЄС, але важко шукати партнерів з відповідним досвідом.

VRT для дозволів без свободи панорами

Geagea (Ізраїль)

Можна просити дозвіл від архітектора або скульптора можна згенерувати через Wikimedia VRTS Release Generator

Можна покрити конкретне фото або всі фото, включаючи майбутні.

Приклад пояснення: «через чинне законодавство ми не можемо розмістити твори вашого батька у Вікіпедії»

Звіти про участь у конференції

Щоб подати звіт про участь у конференції, потрібно відповісти у відведеному вам розділі на наведені тут питання.

1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?
2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.
3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом
4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.
5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.
6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.
7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

NickK

1. Загалом позитивні враження, вважаю конференцію корисно як для можливості поділитися досвідом, так і здобути новий досвід. Організатори молодці, невеликою командою організували гарну конференцію, все було досить зручно, хоча й не все було ідеально. Майже всі сесії були корисними, це було великим плюсом (головний мінус — з сесій про Вікідані та бібліотеки я багато дізнався про Вікідані, але я не зможу використати нічого про бібліотеки)
2. Особливо запам'яталися сесії з сумішшю презентацій і обговорень: #Важливість позитивних відгуків, #Вибір делегатів на СЕЕМ, #Як пережити SLAPP. Усі три стосуються проблем, які стосуються ВМУА або української спільноти (атмосфера в спільноті, представництво організацій і спільнот на конференціях, судові позови). Вважаю, що такий формат є особливо корисним, бо дозволяє присутнім отримати загальний огляд проблеми й висловити свої думки щодо можливих її рішень (і дізнатися про варіанти, можливо, готових рішень)
3. Суб'єктивно, звісно, найкориснішим був фідбек на мою сесію m:Wikimedia CEE Meeting 2025/Submissions/Understanding the Movement Ecosystem and the Global Resource Distribution Committee (GRDC), в якій я збирав думки (переважно) досвідчених представників регіону щодо майбутнього розподілу коштів у русі. Корисною була сесія про штучний інтелект #ШІ та Вікіпедія та дискусії навколо ШІ на полях конференції — зокрема, щодо закриття гренландської Вікіпедії та можливого впливу того на нашу роботу над кримськотатарською Вікіпедією. Як членові правління був корисний гарний огляд проблематики роботи з персоналом на сесії #Робота з персоналом.
4. Так, хоча це й було непросто (було не так і багато зовсім нових облич, яких я раніше не бачив). З тими, з ким уперше поспілкувалися: Кацпер Шиманський з Польщі, з яким у нас були плідні обговорення щодо організації конкурсів за мотивами його сесії #Польський досвід організації конкурсів, Шахен Арабоглян з Вірменії, з яким ми обговорювали багато тем від CEE Хабу до вірменської спадщини в Україні, Камілло Пеліццарі, який навчив багато чому корисному з Вікіданих, Зулфекар Фатіхзаде з Таджикистану, з яким обговорювали відхід від радянських й російських джерел, Beqabai (мій сусід по кімнаті, в якого цікавий досвід у грузинській спільноті), і нове покоління румунської спільноти з Магдою Бараску та Анамарією Лупан, з якими обговорювали розвиток спільнот.
5. Був значний інтерес до програми підтримки адміністраторів і патрульних, є потенційна співпраця щодо цього з Фондом Вікімедіа (яка ще не реалізувалася), також можна далі обмінюватися ідеями з іншими спільнотами, які мали або мають такі програми — польською, угорською. Є перспективи для співпраці щодо #Wikipedia Library з появою в Україні пейволів і сайтів за підпискою. Буде корисно продовжувати обговорення щодо конкурсів з поляками за мотивами сесії #Польський досвід організації конкурсів: гадаю, ми дві найдосвідченіші спільноти в частині організації конкурсів у регіоні, тому в нас подібні проблеми.
6. Мав дві сесії: m:Wikimedia CEE Meeting 2025/Submissions/Supporting administrators and patrollers: Ukrainian experience щодо програми підтримки адміністраторів і патрульних (слайди там) і був співдоповідачем на m:Wikimedia CEE Meeting 2025/Submissions/Understanding the Movement Ecosystem and the Global Resource Distribution Committee (GRDC) (слайди ще не опубліковані, але в будь-якому разі більш корисний Езерпад)
7. Так (і це рідкість після 17 років досвіду як вікіпедиста). Дізнався про чимало корисних інструментів з редагування Вікіданих під час передконференційного дня #Learning Day: бібліотеки та Вікідані, які активно використовую майже щодня. Також хороша сесія #Як фотографувати від Войцеха Пендзіха: як людині з фотоапаратом не те, щоб щось революційно нове, але добре структурований огляд, корисне поглиблення.

NickK (обговорення) 23:15, 2 листопада 2025 (UTC)

Tohaomg

1. Конференція була загалом цікавою і корисною (хоча деякі організаційні моменти дещо "хромали"). Завжди цікаво і корисно послухати що і як роблять у інших вікімедійних спільнотах, почерпнути ідеї в інших та під іншим кутом подивитися на те, що робить Вікімедіа Україна. Особливо коли цей досвід релевантний і для нас, оскільки він походить із країн доволі схожих на нашу. Ну і, звісно, поділитись своїм досвідом, який може бути корисним для інших.
2. Сесія яка мені особливо запам'яталась, це «Contribution to OpenStreetMap with fun tools», на якій я дізнався про багато цікавих інструментів для внеску до OSM, які мені буде цікаво спробувати самому. Крім того, дуже важливими вважаю бліц-доповіді (проводились двічі), які є "панорамою" діяльності всього регіону. Сесії бліц-доповідей складаються із багатьох коротких доповідей із різних країн і спільнот, і цей пазл складається в єдину картину.
3. Із новин, які я дізнався на конференції, можна виділити вибори до Ради повірених Фонду Вікімедіа. Особливо враховуючи що двоє з чотирьох кандидатів були присутні на конференції. Також, дізнався більше про діяльність CEE Hub, оскільки на конференції було багато його представників і були сесії про нього. Крім того, тема ШІ теж була зачеплена під час конференції.
4. Із нових знайомств слід окремо виділити румунську спільноту: до конференції в мене майже не було знайомств у румунській спільноті, але на конференції познайомився із всією румунською делегацією. Зокрема із Andrei Cipu, який теж є ботоводом, з яким ми обмінялися своїми напрацюваннями; із Claudia Șerbănuță, з якою плідно поговорили на тему урядування. Також, Peter Zlabinger, менеджер у Вікімедіа Австрія, зацікавив мене своїм досвідом проведення едітатонів у Вікіданих, який я хотів би повторити. Але це не виключний перелік, ще було багато людей з якими я познайомився. Ну, і звісно, корисно було знову побачити та освіжити знайомства із тими людьми, з якими був вже знайомий. Багатьох із них вже давно не бачив вживу і було цікаво почути про їхню вікіпедійну діяльність за останні роки.
5. Так, з'явилася ідея провести едітатон у Вікіданих, такий самий який проводила Вікімедіа Австрія. Хочу зайнятись цим сам. Також, пізніше адаптую свій інструмент «CEE bot» щоб він працював і в Грецькій Вікіпедії (окрім української) і подивлюсь наскільки він приживеться там.
6. На конференції в мене були такі доповіді: бліц-доповідь на тему «“Wikipedia 20 awards” – a case study in motivating Wikipedia editors and functionaries» (підготована Антоном Процюком, але представлена мною, оскільки він не зміг поїхати сам); виступив на сесії «Tools overview» ("Огляд інструментів") із представленням двох своїх інструментів: «CEE bot» та «Reference expander». Першим із них дуже зацікавились представники грецької спільноти, тому пізніше я адаптую цей інструмент щоб його можна було використовувати і в Грецькій Вікіпедії. Також, разом із Олесею Луканюк провели вікізустріч українців та друзів України, на якій провели квіз, і нагородили переможців призами (придбаними на наші з Олесею власні гроші). Так сказати, проєктували м'яку силу Української Вікіпедії.
7. Не можу сказати що я отримав нові навички, адже конференція складалась із доповідей, а не тренінгів. Але покращились мої знання про вікімедійний світ Центрально-Східної Європи та про те як покращити роботу Вікімедіа Україна.

OlesiaLukaniuk (WMUA)

1. Які ваші загальні враження від конференції? Чи була вона корисною для вашої вікімедійної роботи?

Мені сподобалась цьогорічна конференція: різноманітна програма, хороша організація та місце проведення. Серед цього завжди можна знайти моменти на покращення, але вони не були настільки критичними. Конференція стала можливістю для нової інформації, презентування своїх проєктів, а також для цікавих знайомств та цінного спілкування з тими, кого вже добре знаю. Окремо сподобалось, що в програмі була досить велика увага до молодіжного руху та до формату відкритих обговорень майбутнього проєктів. Також чудово, що була можливість для мітапів. Загалом конференція дала нові ідеї для потенційних співпраць та проєктів, до яких ВМУА може долучитись, а також змогу дізнатись щось нове (адже у вікірусі завжди відбувається щось нове:)) та поділитись своїм досвідом.

2. Наведіть 2-3 сесії, які вам особливо запам'яталися / були для вас особливо корисними — і чому.

• Let's think together about the future for young Wikimedians — цьогоріч я доєдналась до CEE Youth Group і тому для мене тема розвитку молоді у вікірусі стала більш актуальною та цікавою. Шляхом групових обговорень ми дискутували на тему майбутнього молодих вікімедійців у русі і що нам допоможе його покращити та яким чином. Цінно було чути думки не тільки молоді, але й досвідчених вікіпедистів, які готові підтримувати та ділитись досвідом.

• Catching the light and laying the light — подобається, що в програмі були наявні теми такого типу, де можна дізнатись щось нове не тільки про вікіпроєкти, а й про навички та лайфхаки фотографування, це розбавляє саму програму і гарно поєднується з напрямом наших фотоконкурсів. Мене цікавить ця тема, тому цінно було почути про секрети та технічні лайфхаки для ідеального фото від досвідченого фотографа.

• Бліц-доповіді — як завжди, чудовий формат для швидкого знайомства з десятками різних проєктів та цікавих тем. Серед них найбільше виділились для мене: Documenting and Celebrating Intangible Cultural Heritage in Malta - WikiProject Każini, Crocheting & Editing: Easy and Engaging Onboarding та Wiki Loves Film 2025 – new CEE challenge.

3. Назвіть 2-3 ідеї / інсайти / новини, про які ви дізналися з конференції і які можуть бути корисними вам особисто та / або українській вікіспільноті загалом.

• Потенційна кооперація для пілотного проєкту CEE Youth Group — наразі розглядаються різні варіанти грантових можливостей для майбутнього проєкту обміну досвідом між молодими вікіпедистами і представників з України хочуть бачити як активно залучену спільноту у цьому проєкті. Мала змогу обговорити це з Кларою Йокловою особисто та побувати на сесії на цю тему. Думаю, це дуже гарна можливість для нашої спільноти, адже в нас є та починає з'являтись все більша кількість молодих вікіпедистів, а тому додаткові можливості для них не будуть зайвими.
• Співпраця з CEE Hub для розподілу грантових заявок — планом Хабу на найближче майбутнє є напряму брати участь в процесі оцінки грантових заявок в межах CEE регіону. Цього року ми мали таку співпрацю з Фондом Вікімедіа щодо грантових заявок для міжнародного Wiki Loves Earth і така спільна робота була гарним кейсом та цінним досвідом для нас. Тому на конференції з старшим програмним офіцером Фонду Вікімедіа Крісом Шилінгом (з яким якраз і мала попередній досвід співпраці від імені оргкому WLE) обговорили майбутні зміни, наступні кроки та потенційні плани. Наступного року ми будемо більше залучатись в процес перевірки та ширше брати на себе роль decision making для грантових заявок локальних організаторів міжнародного Wiki Loves Earth.

4. Чи познайомилися ви із новими людьми на конференції? Наведіть приклади конкретних людей та / або груп людей, із якими познайомилися.

Так, звісно. Зокрема з Camillo Pellizzari з Італії, з яким обговорили можливість потенційної співпраці для нашого проєкту; ширше вдалось познайомитись з групою вікіпедистів з Румунії, Греції, Албанії, Казахстану.

Ну і краще вдалось законектитись з вже знайомими людьми, а таких чимало. І також поспілкуватись з деякими, з якими до того часу бачились тільки онлайн — наприклад, Кріс з Фонду Вікімедіа, Ріта з Косово та інші.

5. Чи з'явилися за результатами конференції у вас ідеї нових співпраць або й конкретні плани? Якщо так, розкажіть про них.

З'явилась ідея співпраці з італійським вікіпедистом Каміло, який охоче готовий допомогти нам розширити проєкт «Місяць культурної дипломатії України» на Вікідані. Також говорили про можливу автоматизацію внеску за допомогою Outreach dashboard та інших інструментів. Домовились сконтактуватись з ним при підготовці кампанії на початку наступного року.

6. Якщо ви виступали на конференції, розкажіть про це — назва сесії, посилання на слайди тощо.

На конференції я провела дві сесії та один мітап:

• Бліц-промова на тему "Ukraine's Cultural Diplomacy Month: highlighting Ukrainian culture through Wikipedia".

Виступ пройшов вдало і аудиторії сподобалась тема, адже потім підходили з питаннями та навіть пропозиціями. Сподіваюсь, вдалось поділитись досягненнями проєкту та заохотити більше людей долучатись наступного року. А ще, частина цього виступу потрапила на національне телебачення Греції "Ελληνική Ραδιοφωνία Τηλεόραση" у програмі "Περίμετρος".

• Лекція на тему "Wiki Loves Earth: deeper storytelling beyond just beauty".

Мені дуже сподобався формат проведеної сесії — не просто розповісти про результати і статистику конкурсу Wiki Loves Earth, а й дати більше розголосу справжнім історіям авторів цих фото, і послухати цікаві історії світлин від присутніх на сесії. Це вкотре нагадало нам, що конкурс не тільки про красиві фото та цифри — а й про екологічну свідомість та цікаві історії за кожним із понад мільйон зображень. Також під час сесії провела вікторину на знання конкурсу, де переможець отримав символічні призи.

• Разом з Антоном Обожиним провели мітап українців та друзів України.

Ця зустріч пройшла доволі гарно, адже прийшло близько 25-ти іноземців, з якими ми знайомились, презентували ребуси про Україну та провели вікторину про українську Вікіпедію — трьох переможців нагородили символічними українськими сувенірами.

7. Чи отримали ви якісь нові навички, чи поглибили свої знання на якусь тему?

Так як у мене була змога потрапити на Learning Day, я трохи більше поглибила свої знання про Вікідані та їхній функціонал, а також вперше дізналась про VIAF та ISNI, які є корисними для бібліотек. Я з цією темою напряму не працюю, але для загального розвитку нові знання почерпнула. Загалом також більше дізналась про напрямки руху і плани CEE Hub та проєктів.

IrynaBoiko (WMUA)

1. Для мене це друга велика міжнародна конференція за рік з моменту відвідин першої — Вікіманії у 2024 році. Загалом можу сказати, що для мене як для людини з невеликим досвідом офлайн-конференцій міжнародного рівня це було значно комфортно та корисно: менше людей, але не так мало як на Big Fat Brussels Meeting, менше сесій, але більша можливість відвідати все те, що зацікавило. У якомусь сенсі найбільш корисним це було в контекст знайомства та обміну досвідом з іншими вікіпедистами. Попри те, що конференція не пройшла без нюансів та неприємних моментів, ця поїздка стала однозначно важливою та корисною для моєї роботи.

2. Як тій, кому часто треба фотографувати заходи, при цьому не маючи жодного формального досвіду у професійній фотографії чи базових знань в налаштуванні кадру та камери — мені особливо сподобалася сесія Войцеха Пендзіча Catching the light and laying the light, Documenting and Celebrating Intangible Cultural Heritage in Malta - WikiProject Każini — доволі унікальний мальтійський проєкт в межах «Вікі любить фольклор», де вони зробили невеличке змагання серед команд на традиційному фестивалі і таким чином отримали багато чудових фото (загалом ідея, що можливо було б робити в Україні для популяризації конкурсу, що ускладнене зараз війною, але як можливий сценарій на майбутнє); про WikiMuseum — спільний проєкт щонайменше трьох країн для створення віртуального вікімузею лівонської культури. Дуже цікавий проєкт наочної співпраці з музеями, локальною владою та спеціалістами сфери, для створення доступного для всіх простору культури етнічної групи, яка зараз є малочисельною та історично перебувала на територіях різних сучасних держав, що призвело до розпорошеності артефактів, які (віртуально) зібрали у, власне, Вікімузеї. Чудовий проєкт на майбутнє, особливо для менших етнічних груп в Україні.

3. Щодо інсайтів — найбільше їх було у неформальному спілкуванні за межами сесій. Наприклад, Benoît Evellin з Фонду Вікімедіа підкинув ідею, що можна було б робити для чіткішого окреслення ролі конкретних волонтерів у тих чи інших проєктах, таким чином створюючи більш формальні рамки, але так само залишаючи волонтерам їх свободу. Ідея, яка вже запам'яталася саме з сесій — Іґліка Іванова представила "Wikipedia Press Factsheet: a Guide for Ethical Journalism", де розповідала про їх кейси дезінформації про Вікіпедію, а також після цього представила драфт гайду для журналістів про Вікіпедію, який зокрема міг би допомогти трохи налагодити розуміння того, як функціонує Вікіпедія, для медійників, та уникнути частини спекуляцій. Я обмінялася з нею контактами та очікую на більш фіналізовану версію, адже вони також планували звернутися до різних афіліатів для перегляду гайду.

4. Загалом конференція стала значно продуктивнішою в плані знайомств, зокрема завдяки попередньому досвіду та меншій кількості людей у доволі замкненому просторі готелю, де поруч не було майже нічого, за рахунок чого більшість учасників проводили час спільно майже цілодобово.

Цього разу вдалося познайомитися з неймовірно великою кількістю людей: Darafsh з іранської юзергрупи, Нурсултаном з Казахстану, Шахеном з Вірменії, Benoît Evellin з Фонду Вікімедіа, Йованом Тасевскі з Вікімедіа Македонія, Асма з Естонії та юзергрупи Малайзії, Енріке з Мальти та багатьма іншими, але це ті, з ким вийшло сконтактуватися найбільше та обговорити найбільше різних проблем та новин.

5. Далеко не нова ідея, але говорячи з представниками різних мовних розділів, зрозуміла, що нам варто робити більше міжнаціональних едітатонів. Подібний досвід у нас вже був під час «Європейської весни» 2025 з румунсько-молдовською юзергрупою, але думаю, варто розширювати це на інші віддалі від нас групи. Формат невеликих онлайн-едітатонів з посиденьками у Зумі цілком може дати змогу українським редакторам та редакторкам познайомитися ближче з представниками інших спільнот і таким чином можливо почуватися комфортніше у випадку можливості подачі на міжнародні події. Наприклад, це можуть бути з користувачами з Мальти, Північної Македонії, Вірменії та інших, з якими цілком вдало було комунікувати на конференціях, але які є менш представленими в нашій уяві порівняно з тими ж поляками.

6. На жаль, цього року не виступала, але планую підготувати щось до наступного.

7. Зважаючи на специфіку моєї роботи, конференція для мене стала більше платформою для знайомств та ознайомства з досягненнями інших, які не завжди можуть бути застосовані напряму в моєму випадку. Однак, я трохи поглибила свої знання про фотографію, а також про способи взаємодії з волонтерами та можливості платформ Вікі для створення віртуальних музеїв.

OlenaVinsent (WMUA)

1.Конференція була справді цікавою, насиченою та добре організованою, і при цьому атмосфера була дружня. Найбільше мені сподобалися бліц-доповіді — формат коротких виступів дозволив почути багато різних історій і досвіду від учасників та учасниць з усього регіону, не втомлюючись від довгих сесій. Єдине, що трохи розчарувало — на WikiWomen Lunch прийшли тільки учасниці з російської спільноти. Було шкода, що інші жінки не долучилися, адже це могло бути гарною можливістю для спілкування й підтримки одна одної. По-перше, вона була дуже корисною з точки зору отриманої інформації — я дізналася про багато нових підходів, форматів і проєктів, які можна адаптувати для української спільноти. А по-друге, завдяки новим знайомствам — вдалося познайомитися з активними людьми з різних країн, з якими потенційно можна робити спільні ініціативи.

2.Сесії, які особливо запам’яталися. Найперше — це дві дуже цікаві доповіді, які довели, що коло використання Вікіпедії та вікіпроєктів набагато ширше, ніж здається, і може включати зовсім неочевидні речі. Одна з них — «В’язання гачком та редагування: легкий та захопливий процес адаптації», де спікерка розповідала, як можна залучати новачків до редагування через спільні хобі, зокрема рукоділля. Мені сподобалося, що вона показала реальний приклад — проєкт Crocheting on Wikipedia, який об’єднує творчість і вікімедійну діяльність, створюючи теплу, підтримувальну атмосферу для новачків. Друга — історія про фотографування на баскетбольних матчах, де автор поділився тим, як його хобі переросло у серйозну співпрацю з клубами й призвело до завантаження тисяч якісних фото на Wikimedia Commons. Це чудовий приклад того, як особисте захоплення може перетворитися на внесок у вільні знання.

Також мене зацікавили кілька освітніх сесій, які дуже перегукуються з нашими підходами у Вікіосвіті. Зокрема, «Важливість WikiCamps для вчителів» — там ішлося про навчальні табори, що допомагають педагогам краще розуміти вікімедійні інструменти та впроваджувати їх у навчальний процес. Корисними були й сесії «Старшокласники пишуть Вікіпедію: хороше, погане та уроки» та «Вікішкола: чи варто залучати учнів та вчителів до проектів Вікімедіа?», у яких показали, як системно підходити до залучення учнів і педагогів, а також як підтримувати вчителів, щоб участь у вікіпроєктах була результативною.

Ще одна сесія, яка мені запам’яталася, — WikiMuseum. Вона продемонструвала, як за допомогою вікімедійних інструментів можна створювати багатомовні віртуальні виставки та зберігати культурну спадщину малих народів. Це надихнуло на думку, що подібні формати могли б бути корисними й для українських культурних спільнот.

3. Мені сподобалася ідея використовувати звичні хобі для залучення новачків — як це робили з проєктом про в’язання гачком. Це нагадало, що редагування Вікіпедії можна подати не лише як серйозну справу, а як частину спільного захоплення, творчості чи відпочинку. Ми вже навіть обговорювали на одній із зустрічей WikiWomen, що варто зробити Тиждень творчості, щоб дати учасницям можливість поєднати свої хобі з редагуванням і показати, наскільки Вікіпедія може бути близькою до повсякденного життя. Думаю, це може стати чудовою основою для наших локальних ініціатив. Під час освітніх сесій стало помітно, що всі спільноти стикаються з плюс-мінус однаковими труднощами при залученні учнів і студентів. Йдеться і про мотивацію, і про якість написаних статей, і про те, як підтримувати інтерес після перших спроб редагування. Це підтвердило, що наші виклики — не унікальні, і що ми можемо шукати рішення спільно з колегами з інших країн. Також я була на сесії «Давайте разом подумаємо про майбутнє молодих вікімедіанців», де обговорювали різні способи залучення молоді. Однією з ідей, що з’явилася під час розмови, був неформальний чеклист для написання статті — простий, дружній інструмент, який допоможе новачкам орієнтуватися у процесі редагування без перевантаження складними правилами. Це може бути корисним і для наших майбутніх освітніх заходів.

4. Найбільш цінним вважаю знайомство з представниками Центральної Азії — учасниками та учасницями з Казахстану, Киргизстану та Узбекистану. Ми нарешті розвіртуалилися з Нурсултаном із казахстанської спільноти, з яким раніше вже спілкувалися онлайн, а також познайомилася з Айнак із Киргизстану. Обидва активно працюють у сфері освітніх і культурних ініціатив, тому бачу великий потенціал для подальшої співпраці.

5. Так, після конференції з’явилися кілька конкретних ідей для подальшої співпраці. Найперше — ми плануємо провести спільний тематичний тиждень або іншу акцію з киргизькою спільнотою, щоб обмінятися досвідом і показати, як можна підтримувати одне одного у розвитку освітніх та культурних проєктів. Також хочеться реалізувати Тиждень творчості або подібну ініціативу, яка допоможе залучити нових людей через поєднання Вікіпедії з хобі та творчими напрямами. Окрім цього, планую приділити більше уваги проєктам, пов’язаним із правами людини, зокрема провести Тиждень, присвячений статтям про Голокост. Це важлива тема для підвищення обізнаності, збереження історичної пам’яті та розвитку змістовних вікімедійних матеріалів у цьому напрямі.

6. Так, я мала два виступи на конференції:

• «Психічне здоров’я у Вікіпедії та громаді: історія видимості та підтримки»
• «(Не)відомі жінки у Вікіпедії: Кампанії, що змінюють наратив»

Перша сесія була єдиною на конференції, присвяченою темі інклюзивності та психічного здоров’я, і я дуже рада, що ми змогли її презентувати. Для мене це важливо — показувати, що турбота про людей у спільноті є не менш значущою, ніж кількість створених статей чи проєктів.

Після другої сесії — про (Не)відомих жінок у Вікіпедії — до мене підходило багато учасниць. Вони говорили, що ми робимо дуже велику й важливу роботу, яка дає відчуття підтримки та натхнення. Це було особливо зворушливо й додало мотивації продовжувати розвивати ці ініціативи.

7. Під час конференції вдалося не лише дізнатися багато нового, а й глибше зрозуміти окремі теми, з якими працюю у своїй вікімедійній діяльності. Передусім — освітній напрям: після кількох сесій я краще побачила, як різні спільноти підходять до роботи з учнями й учителями, які методи використовують, і як можна адаптувати ці підходи для України. Також я отримала більше розуміння того, як підтримувати новачків, не перевантажуючи їх правилами, а створюючи дружню атмосферу — це було натхненням із кількох практичних сесій. Окремо відзначу, що стала краще орієнтуватися у нових форматах презентації культурної спадщини, зокрема через проєкти на кшталт WikiMuseum. Це дало нове бачення того, як можна розвивати співпрацю з GLAM-інституціями та цифровізувати локальні ініціативи.

Посилання

• Зголошення на участь в українській делегації