Перейти до вмісту

Річний звіт 2025

Матеріал з Вікімедіа Україна

Річний звіт 2025
Фінансовий звіт

У 2025 році «Вікімедіа Україна» продовжила підтримувати та розвивати поточні програми — фотоконкурси «Вікі любить пам’ятки» і «Вікі любить Землю», конкурси статей, Освітня програма Вікіпедії і розвиток спільноти освітян, Вікімарафон, щорічна Вікіконференція та інші регулярні події для вікіспільноти, широка медійна та комунікаційна робота та багато іншого.

До прикладу, на «Вікі любить пам’ятки» 265 учасників та учасниць подали 38+ тисяч фото (перше місце серед 57 країн); у межах Вікімарафону ми підтримали близько 40 подій, а до Вікіконференції долучилися рекордні 130+ учасників.

Організація продовжувала грати важливу роль у міжнародному вікірусі та представляти Україну у міжнародних просторах через координацію міжнародної частини «Вікі любить Землю», успішний Місяць культурної дипломатії України та широке представлення на міжнародних подіях та майданчиках.

Також ми започаткували кілька нових великих програм. Двома найбільшими новими програмами стали OpenGLAM для розвитку співпраці з GLAM установами (у 2025 році успішно втілили пілотний проєкт та забезпечили фінансування більшого на 2026—2027) та перша велика наукова конференція і ширший проєкт з розвитку наукової спільноти.

Нові програми також знаменують собою інституційний розвиток і розширення організації, адже вони втілені завдяки окремим грантам, зокрема першому великому гранту від невікімедійної організації (на OpenGLAM від Шведського інституту).

З інших нововведень — запровадження усталеної програми підтримки адміністраторів та патрульних; довгоочікуваний запуск онлайн-курсу про Вікіпедію для новачків; масштабування курсів «Вікіпедія для 55+».

Детальніший перелік активностей за кожним із напрямків діяльності викладений нижче.

  • Колаж групових фото усіх зустрічей Вікіконференції 2025
    Колаж групових фото усіх зустрічей Вікіконференції 2025
  • Вікімарафон в укритті у Харкові, 2 лютого 2025
    Вікімарафон в укритті у Харкові, 2 лютого 2025
  • Студенти Київської школи економіки під час воркшопу про Вікіпедію, 11 квітня 2025
    Студенти Київської школи економіки під час воркшопу про Вікіпедію, 11 квітня 2025
  • Спільний українсько-румунський онлайн-едітатон у межах конкурсу статей «Європейська весна», 20 травня 2025
    Спільний українсько-румунський онлайн-едітатон у межах конкурсу статей «Європейська весна», 20 травня 2025
  • Освітянки взаємодіють із стендом «Вікімедіа Україна» на найбільшому освітньому фестивалі «Вчителі майбутнього» у Львові, 20 червня 2025
    Освітянки взаємодіють із стендом «Вікімедіа Україна» на найбільшому освітньому фестивалі «Вчителі майбутнього» у Львові, 20 червня 2025
  • Відключення світла через тимчасовий збій генератора на Загальних зборах «Вікімедіа Україна», 15 грудня 2025
    Відключення світла через тимчасовий збій генератора на Загальних зборах «Вікімедіа Україна», 15 грудня 2025

Збагачення контенту

[ред.]

Заповнення прогалин текстового контенту

[ред.]
Воркшоп у Малайзії в рамках Місяця культурної дипломатії 2025
  • Контентні проєкти з партнерами
    • Місяць культурної дипломатії України у партнерстві з Українським інститутом та Міністерством закордонних справ України (14 квітня—16 травня) — п'ята кампанія з висвітлення української культури іншими мовами. 153 учасники опрацювали 1620+ статей рекордними 70 мовами. (Допис про результати / звіт)
    • Тиждень української мови у партнерстві з Міністерством культури України (16 жовтня—9 листопада) — щорічна тематична кампанія в українській Вікіпедії. 21 людина опрацювала 167 статей.
    • «Свічка пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років» у партнерстві з Українським інститутом національної пам'яті (22 листопада—1 грудня) — щорічна тематична кампанія в українській Вікіпедії. 9 людей опрацювали 18 статей у Вікіпедії і додали світлини та категорії на Вікісховище.

«Моя мотивація взяти участь у “Місяці культурної дипломатії України” цього року — це бажання відзначити й підтримати багату культурну спадщину та стійкість України. Я вірю, що культурна дипломатія відіграє ключову роль у зміцненні взаєморозуміння і єдності, особливо в складні часи. Участь у цій ініціативі дозволила мені долучитися до глобального діалогу, що висвітлює силу, креативність і дух українського народу» — ділиться один з найактивніших учасників, користувач Ferdous з Бангладеш.

Афіша кампанії «Вікі любить Рамадан» 2025
Афіша кампанії «Вікіджерела люблять пам'ятки»

У грудні 2025 року ювілейною 1,4-мільйонною статтею української Вікіпедії став матеріал про Дослідницький інститут космічних технологій TÜBİTAK, яку започаткував астроном, астрофізик, викладач та вікіпедист Олексій Голубов в межах Місяця Азії 2025. Олексій коментує: «Я вже вдруге беру участь [у Місяці Азії]. Багато статей створив або покращив минулоріч. Тож тепер вдається сягнути вже досить вузькоспеціалізованих тем, як-от Дослідницький інститут космічних технологій TÜBİTAK, — важлива для Туреччини науково-технічна установа, втім маловідома в Україні (принаймні, я сам про неї раніше не знав; так, Вікіпедія не тільки для просвітництва, а й для самоосвіти). Цього разу я створив близько 80 статей про азійські обсерваторії, планетарії, науково-дослідні астрономічні інститути, окремі телескопи, відомих науковців. Перекладав вікістатті з англійської й німецької мов (якими я володію), зрідка з китайської, яконської, хінді (з якими розбирався за допомогою машинного перекладу). Завдяки використанню перекладів з інших мов тема астрономії в Азії тепер, на мою думку, в Українській Вікіпедії в багатьох аспектах представлена краще, ніж в англійській, і на рівні вікіпедій мовами тих країн. Ще одна особливість, унікальна для Української Вікіпедії, — про кожну країну я намагаюсь писати „статтю-обгортку“: „Астрономія в Туреччині“, „Астрономія в Туркменістані“, „Астрономія в Таїланді“ і т. д. Вже приблизно для половини азійських країн таке зробив. Оскільки в іншомовних розділах Вікіпедії такого немає, то доводиться тут щоразу самому збирати джерела».

Один із призерів Місяця Азії, зокрема автор «доброї» статті про іспанське правління на Філіппінах, користувач DemonPazuzu розповідає: «Це, певно, був перший значний конкурс у Вікіпедії, до якого я долучився, адже до того редагував радше хаотично — на кілька улюблених тем. Країну [Філіппіни] обрав випадково: хотілося взяти таку, про яку майже нічого не знав. Проте вже під час роботи мене по-справжньому затягнуло. З’ясувалося, що Філіппіни пройшли боротьбу, багато в чому схожу на нашу: колоніальну історію, народні повстання, своє “розстріляне відродження”, спочатку громадські організації, а згодом — збройну боротьбу, революції та здобуття незалежности. Дякую організаторам за можливість глибше ознайомитися з цими подіями й закликаю всіх долучатися до наповнення української Вікіпедії — нехай це буде наша власна “лагідна українізація”».

Підвищення якості контенту

[ред.]
  • Проведено Місяць покращення важливих статей у Вікіпедії (15 червня—15 липня), зокрема два едітатони в межах кампанії. 25 учасників і учасниць поліпшили 111 статей. (Допис про результати)
  • Промоція створення взірцевого вмісту:
    • нагородили найактивніших авторів «добрих»/«вибраних» статей/списків за 2024 рік на початку 2025 року та за 2025 рік на початку 2026 року;
    • провели вебінар «“Добрі” статті про жінок у Вікіпедії — від ідеї до публікації»
    • у низці інших конкурсів були окремі призи і відзнаки за створення взірцевого вмісту.
  • Протягом року діяла програма грантів на книжки для покращення Вікіпедії, схвалено три заявки: ВГ 2025-4, ВГ 2025-5, ВГ 2025-6

Залучення медіаконтенту

[ред.]
Фотоконкурси
Сарна серед трав, одне з фото-переможців української частини фотоконкурсу «Вікі любить Землю»

Олег Марчук, автор найкращого фото Херсонської області у конкурсі «Вікі любить пам’ятки» 2025 розповідає про свою мотивацію участі у конкурсі:

«Багато знімав України, хочу, щоб світ побачив фото і матеріали Вікіпедії були добре проілюстровані. Ну і пам’ятки, то особлива любов і одночасно біль, бо багато з них зникають чи зникли, після того як знімав їх…»

Вікіекспедиції

Було підтримано дві вікіекспедиції:

  • Експедиція Кропивниччиною у серпні. За результатами завантажено 165 медіафайлів до Вікісховища, опрацьовано 50 статей у Вікіпедії. (Звіт • допис).
  • Експедиція Полтавщиною у грудні. За результатами завантажено 72 медіафайли до Вікісховища, опрацьовано 14 статей у Вікіпедії. (Звіт • допис).
БоГеМА, кампанії для бібліотекарів
Член Правління «Вікімедіа Україна» Вячеслав Мамон проводить офлайн-зустріч в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого до кампанії 1Lib1Ref 4 березня 2025

Найбільшим проєктом у межах програми БоГеМА (співпраця з бібліотеками, галереями, музеями і архівами) став Open GLAM in Ukraine. Пілотна версія була втілена протягом першої половини 2025 року за підтримки Шведського інституту і у партнерстві з «Вікімедіа Швеція» та Державним архівом Швеції; основним його елементом було велике опитування GLAM-установ, до якого долучилися 550+ інституцій. За результатами пілотного отримано підтримку великого проєкту на 2026—2027, у межах якого проведемо детальне навчання про Вікіпедію та суміжні теми для кількох десятків GLAM-спеціалістів, а також підготуємо посібник і онлайн-курс.

Також протягом року організовували контентні кампанії, основною цільовою аудиторією яких були фахівці сектору БоГеМА:

  1. 1Lib1Ref:
    1. Перший раунд пройшов 19 лютого—10 березня 2025. В акції взяло участь 73 людини, які покращили 655 статей. У межах кампанії пройшла одна велика офлайн-зустріч в в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого у Києві і два вебінари. (Допис про результати)
    2. Другий раунд пройшов 22 вересня—12 жовтня 2025. В акції взяло участь 47 людей, які покращили 447 статей. У межах кампанії було організовано дві офлайн-зустрічі у Києві і Харкові і два вебінари. (Допис про результати)
  2. Кожній книзі — свій читач (1—30 квітня) — українська частина міжнародної кампанії, метою якої є підвищити якість вмісту про книги, літературні твори та усні оповідання. До акції долучилось 42 учасники, які опрацювали 371 статтю.
  3. Конкурс «Культурна спадщина та видатні постаті» (1 липня—3 серпня) — конкурс наповнення україномовного розділу Вікіпедії матеріалами про об'єкти культурної спадщини та видатних постатей за регіонами України. 35 учасників та учасниць опрацювали 433 статті у загальній категорії та 137 статей у кримськотатарській спецномінації. (Дописи про результати: загальна номінація, кримськотатарська номінація)

Також ми підтримали Конкурс для бібліотек Хмельниччини 2025 (20 травня—20 вересня), який ініціювала Хмельницька обласна універсальна наукова бібліотека. Усього на конкурс було подано 31 статтю від 18 людей із 10 бібліотечних спільнот Хмельниччини.

Члени журі конкурсу «Культурна спадщина та видатні постаті» коментують:

Андрій Бойда: «Цей конкурс відкрив для мене з іншого боку мою професію. За першою освітою я вчитель історії. Так, в школі я не працював (лише кілька місяців практики), але завдяки конкурсу знову відчув себе педагогом. Чому так? Бо оцінювати статті, давати під кожну оцінку свій коментар і обирати кращого автора — це дуже кропітка і серйозна робота».

Марина Чала: «У конкурсі «Культурна спадщина у Вікіпедії» я оцінювала статті про кримськотатарську спадщину. Звісно, існують формальні критерії: структура, джерела, стиль. Але іноді, коли починаєш вчитуватись у деталі, і вже не просто перевіряєш факти, а намагаєшся відчути історію, яку вони розповідають. Особливо це помітно, коли конкурсантам доводиться працювати з обмеженими джерелами, і навіть найменший фрагмент інформації стає справжнім скарбом. Найбільше мене зачепила стаття “Заперечення кримських татар Радянським Союзом”. Це не просто історичні події — це свідчення системної відмови народу в праві на власну національність, спроба стерти ідентичність, яку нащадки досі відчувають у пам’яті та культурі».

Пілотний проєкт OpenGLAM

Open GLAM in Ukraine — проєкт у співпраці з партнерами, метою якого є поширення української спадщини у Вікіпедії та інших вікіпроєктах шляхом співпраці з установами БоГеМА / GLAM (галереями, бібліотеками, архівами, музеями). Пілотна версія проєкту втілювалася протягом першої половини 2025 року за підтримки Шведського інституту і у партнерстві з «Вікімедіа Швеція» та Державним архівом Швеції.

Найбільшою частиною проєкту стало опитування закладів GLAM (бібліотеки, музеї, галереї та архіви), яке заповнили понад 550 закладів у лютому-березні. За результатами пілотного проєкту отримали підтримку на основний проєкт, який передбачатиме навчання GLAM-установ роботі з Вікіпедією шляхом офлайн- і онлайн-курсів та інших форматів і який буде втілюватися у 2026—2027 роках.

Підвищення участі

[ред.]

Залучення нових дописувачок і дописувачів до проєктів Вікімедіа

[ред.]
  • З 25 січня по 2 лютого провели щорічний Вікімарафон до дня народження Вікіпедії. Створенням статті у Вікіпедії до акції долучилися 309 людей, серед яких 52 новачки. Пройшло близько 40 вікізустрічей в Україні і для українців за кордоном. (Допис про результати / звіт)
  • Вікімарафон у Познані (Польща)
    Вікімарафон у Познані (Польща)
  • Вікімарафон у Полтаві
    Вікімарафон у Полтаві
  • Вікімарафон у Хоросткові Тернопільської області
    Вікімарафон у Хоросткові Тернопільської області
  • Вікімарафон у Києві
    Вікімарафон у Києві

Дарина (користувачка Rina.sl), яка провела три вікізустрічі Вікімарафону в Польщі розповідає: «Цього року я проводила 3 офлайн-зустрічі і кожна з них була дуже цікавою та особливою. Перший тренінг відбувся в Лодзі, де я зараз живу. Ми зібралися невеликим колом учасників в одному з філіалів Міської бібліотеки. На зустрічі були зокрема мої друзі, і це є певна подвійна відповідальність, бо я їм дуже багато вже розповідала про Вікіпедію і вікірух, а тепер вони могли спробувати самі створити свою першу статтю. Моя друга зустріч відбулася в Познані. Це була зустріч в Двомовній школі. Цікаво, що половина учасників були діти десь 9-14 років, тому я заздалегідь приготувала їм цікавий квіз з фактами про Вікіпедію і вони мали вгадати, де правда, а де — ні, і аргументувати чому. Також було завдання в групах з картками, де учасинки мали з’єднати ролі у Вікіпедії (редактрои, патрульні та адміністратори) та їх основні завдання. І звичайно ж були невеликі подарунки — вікіналіпки. А друга половина аудиторії — були молодіжні волонтери, при чому дві дівчинки були з інших країн — Хорватії та Киргизстану. Вони розуміли українську, і були дуже сильно зацікавлені у русі, тож для них я окремо розповіла про ті факти, що я знаю про розвиток Вікіпедії з їхніх країнах і ми обмінялися контактами. Мій третій тренінг відбувся на наступний день після Познані в українській бібліотеці у Кракові, і тут цільова аудиторія була діаметрально протилежна — учасники клубу 55+. Було дуже цікаво поспостерігати, як по-різному люди різного віку та досвіду сприймають інформації, які цікаві питання й різні питання задають. Тож я думаю, що цьогорічний Вікімарафон навчив мене, що редагування Вікіпедії — це дуже цікаве захоплення для людей будь-якого віку, національності, чи діяльності. І справді важливо охоплювати якомога більшу й різнобічну аудиторію, щоб розповідати учасникам про вікірух».

Освітяни вікіспільноти на воркшопі у Києві, липень
Вікішкола для старшокласників у Львові, червень

Олег Кущ ділиться своїми враженнями із липневого воркшопу для освітян: «Зараз, коли дехто з освітян вже кілька років поспіль працює або частково онлайн, або повністю онлайн, будь-яка очна зустріч із однодумцями для них є дуже цінною і бажаною. І ця зустріч однозначно вдалася: три дні плідного спілкування, обговорення планів і обміну ідеями щодо використання Вікіпедії в професійній діяльності. Досвід і напрацювання колег у цьому напрямі дійсно надихають».

Враження про практику студентів-фольклористів КНУ імені Тараса Шевченка у Вікіпедії:

Мар’яна Сеньків, членкиня Правління ГО «Вікімедіа Україна», відповідальна за напрям Освітньої програми Вікіпедії:

«Основною метою цієї практики було зацікавити студентів Вікіпедією та іншими вікіпроєктами, допомагаючи їм опанувати знання й навички, необхідні для редагування. У межах практики ми підготували докладний план онлайн- та офлайн-зустрічей, а також створили окремий чат для постійного зв’язку зі студентами та моніторингу їхньої активності у Вікіпедії. Вони у чернетках перекладали фольклорні статті з інших мов українською, після чого вдосконалювали їх згідно з отриманими зауваженнями та рекомендаціями. Студенти також ознайомилися з діяльністю ГО “Вікімедіа Україна” під час візиту до її офісу. Крім того, ми організували для них тематичні вікіігри та провели розіграш сувенірів. У підсумку студенти ефективно та цікаво провели час, відведений на практику, та отримали оцінки відповідно до зробленої роботи».

Денис Страшний, кінематографіст та студент магістратури фольклористики, учасник практики:

«Це була чудова можливість отримати пізнавальну практику — зробити те, що я планував і сам, але ніколи руки не доходили. Я дізнався, що є ще багато цікавої роботи на допомогу Вікіпедії, крім написання статей: переклади, редактура, фотографії… Дуже помічними були відеоінструкції від “Вікімедіа Україна”, уже й своїм друзям їх скидав, щоб розповісти про Вікіпедію… Загалом супер можливість зробити внесок до Вікіпедії і поспілкуватися з людьми, які її створюють».

Підвищення різноманітності спільноти дописувачів, розвиток інклюзивності

[ред.]
Додатковий тренінг для учасниць курсу «Вікіпедія для 55+» у Києві, липень 2025

Враження учасниці курсу «Вікіпедія для 55+» Галини Мартисюк:

«Було дуже цікаво, дізналась багато нового для себе. Це і написання статей, і редагування уже наявних, і переклад статей з інших мов. А атмосферу [тренерка] пані Наталія [Ластовець] створила просто чудову! Робочу та доброзичливу. Ми всі постійно відчували підтримку, розуміння. Особливо для мене курси дали новий поштовх для пізнання маловідомих фактів, нові ідеї, цікавинки».

Підтримка та розвиток спільноти

[ред.]

Навчання для членів та членкинь спільноти та фасилітація обміну досвідом

[ред.]
Стенд на Вікіконференції для вшанування вікіпедистів, які загинули захищаючи Україну з 2014 року

Про Вікікіконференцію від Антона Процюка, координатора програм «Вікімедіа Україна» і члена організаційної команди:

«Серед нас небагато професійних організаторів подій, але з кожним роком Вікіконференція стає все кращою — видно, що наш рівень зростає. Вийшла насичена програма, вдруге поспіль була високоякісна онлайн-трансляція, все більше уваги приділяємо тому, щоб події були динамічними і ненудними, і не забуваємо про зручну логістику. Особливо важливо було вшанувати вікімедійців, які загинули захищаючи Україну — завдяки ним ми змогли зібратися на вже п’ятнадцятій Вікіконференції і загалом можемо продовжувати розвивати вільні знання українською мовою».

Про CEE Meeting від Миколи Козленка, заступника голови Правління ГО «Вікімедіа Україна»:

«На конференції був дуже цікавий набір сесій у різноманітних форматах. Особливо привернули увагу воркшопи, які поєднували загальну презентацію проблеми та колективне обговорення можливих рішень: зокрема, сесії про важливість позитивних відгуків у спільноті та вибір делегатів на міжнародні конференції. Також був значний інтерес до презентації української програми підтримки адміністраторів і патрульних: наша програма є чи не найповнішою в регіоні, та був плідний обмін думками з іншими спільнотами».

Підвищення стійкості, мотивації та поінформованості спільноти

[ред.]

Обізнаність про Вікімедіа

[ред.]
Інфографіка для публікації про найпопулярніші статті української Вікіпедії у 2024 році
Віжуал для текстової та відеоінструкції про те, як писати статті про військових у Вікіпедії

Медіапідтримка та промоція Вікіпедії та проєктів Вікімедіа

[ред.]
  • Вели активну роботу з медіа
    1. Проактивне пропонування тем
      1. За рік підготовлено 13 національних прес-релізів (без урахування прес-релізів, поширених партнерами, та регіональних). Найбільшими інфоприводами, за якими вийшли публікації у низці ключових всеукраїнських та локальних медіа, традиційно були топ найпопулярніших статей Вікіпедії (приклад), результати фотоконкурсів (приклад), анонси великих проєктів ВМУА (приклад).
      2. Також підтримували особисті контакти з ключовими медіа, пропонували теми та публікували колонки і спільні матеріали (приклад)
    2. Відповіді на запити. Регіональні, національні та іноземні ЗМІ регулярно запрошували представників ГО «Вікімедіа Україна» для обговорення діяльності української Вікіпедії. Найбільшими інфоприводами був день народження Вікіпедії (приклад) та зростання популярності штучного інтелекту і конкуренція Вікіпедії (приклад)
  • Підтримували і майже щоденно наповнювали велику мережу сторінок на соціальних платформах та блогів — як для організації загалом, так і для окремих проєктів (у першу чергу фотоконкурсів). До прикладу, у період 1 січня—31 грудня контент основних соцмереж організації отримали:
    • Facebook: 1,437,897 переглядів та сумарно 42 655 взаємодій з нашими дописами (реакції, кліки, коментарі, поширення та збереження дописів). За календарний рік на сторінці було опубліковано 415 дописів (включно з репостами та партнерськими кроспостами), що в середньому становить 30—35 дописів на місяць. Також за сторінкою за рік почало стежити 543 користувача (без урахування тих, хто скасував стеження за цей період).
    • Instagram: 57 569 переглядів сторінки за рік. Розміщено 304 дописи (оригінальні публікації та спільні з партнерами).
    • Telegram: 107 876 переглядів за рік, 618 повідомлень на каналі, 2848 реакцій та ~60 нових читачів.
    • YouTube: 29 621 перегляд, за рік на канал підписалося 213 глядачів.
    • X: 2372 читача. Детальніша статистика недоступна через обмеження платформи.

Повний список каналів доступний на сторінці.

Робота з читачами й читачками та широким загалом для підвищення обізнаності

[ред.]

Адвокація

[ред.]
  • Вели роботу з адвокації вільних ліцензій. Серед іншого:
    • Вийшли на зв'язок із Офісом Президента України щодо вільного ліцензування матеріалів на сайті. Наразі отримали запевнення, що частина контенту буде продовжувати публікуватися під вільною ліцензією на Flickr.
    • Вийшли на зв'язок із «Суспільним», отримали підтримку ідеї вільного ліцензування всередині одного з відділів мовника і чекаємо на фінальні результати на рівні організації. Долучилися до міжнародної ініціативи Wiki Loves Broadcast, яка спрямована на розвиток співпраці вікімедійної спільноти із суспільними мовниками.
    • Отримали дозвіл на фотографії з Lviv Media Forum, однієї з найбільш медійних конференцій в Україні.
  • Розвивали міжнародну співпрацю на тему адвокації. Були представлені на щорічній європейській адвокаційній конференції Big Fat Brussels Meeting 2025, а також у ролі члена-засновника асоціації «Вікімедіа Європа» брали участь у стратегічному плануванні та виборах до керівних органів організації
  • Продовжуємо моніторити зміни до законодавства у сфері вільних знань, зокрема щодо SLAPP-позовів (наприклад, долучалися до круглого столу щодо майбутнього анти-SLAPP законодавства України у грудні 2025) та «свободи панорами».

Нотатки українського представника, члена Правління ГО «Вікімедіа Україна» Валентина Нефедова із Big Fat Brussels Meeting 2025:

«Цьогорічна зустріч відбувалась на фоні дуже важкого року для руху Вікімедіа у комунікаційному напрямку та відносинах з різними державними інституціями.

Перший день був публічною подією, присвяченою, в основному Акту про цифрові послуги (DSA), яким чином Фонд Вікімедіа за допомогою Вікімедіа Європа звітує Європейській комісії про свою діяльність, ризики та відповідність правилам. На події були кілька працівників комісії та політиків. Я спілкувався з німецькою журналісткою про стан руху на зараз.

Другий та третій день пройшли закрито у внутрішніх обговореннях та презентаціях. У Італії та Франції були погані ініціативи по обмеженню доступу частини інтернету до дітей, що зачіпляло би і Вікіпедію. Це вдалося зусиллями місцевих чаптерів зупинити, Вікімедіа Європа працює, над тим, щоб загальноєвропейська ініціатива у цьому напрямку враховувала наші інтереси. Всі хочуть уникнути дуже поганого прецеденту, що був поставлений у Британії з Online Safety Act 2023. З головним юристом Фонду говорив про нинішні юридичні справи, що стосуються нас як Вікімедіа Україна.

Крім того ведеться робота по поясненню ролі проєктів Вікімедіа у (відсутності) дезінформації щодо виборів, наші внутрішні процеси по дотриманню нейтральності викладеної інформації. Інша позитивна ініціатива у ЄС це протидія SLAPP, яка особливо стосується України, бо у нас вже готується законопроект, який мав би відповідати європейському.

Я проводив малу сесію «Wikimedia and Government: Collab for good or bad?», де обговорювали рамки співпраці з державними інститурціями та коли це стає «не окей» для нас.

Велику кількість часу було приділено ШІ та відносинам з Вікіпедією. На події була присутня майже повна команда Wikimedia Enterprise, яка розповідала про тренди та майбутнє руху через призму саме набагато більшої присутності ШІ у інтернеті, що це означатиме для фандрейзингу та чи взагалі ми потрібні у цій новій ері інтернету (відповідь: так!).

Ребекка Маккінон, як колишня журналістка, проводила тренінгові сесії по тому як спілкуватись із медіа на складні теми, під тиском, доводячи свою точку зору».

Інституційний розвиток

[ред.]
Сесія, присвячена плануванню 2026 року, на Вікіконференції 2025
  • У межах розвитку фандрейзингу подали заявки на шість грантових програм додатково до основного гранту на діяльність від Фонду Вікімедіа. З них наразі:
    • три схвалено: грант на розвиток наукової спільноти від Фонду Вікімедіа; грант на розширення проєкту OpenGLAM від Шведського інституту; грант на польсько-українську наукову конференцію у 2026 році від Фонду Вікімедіа;
    • три не схвалено: грант на розширення проєкту Heritage Guard Network від Шведського інституту; гранти на розвиток «Вікі любить пам'ятки» від Українсько-данського молодіжного дому; грантова програма від Європейської комісії, присвячена нематеріальній культурній спадщині.
  • У жовтні організували процес річного планування на 2026 у межах ширшої стратегії 2025—2026. За його результатами Правління затвердило план на 2026 рік.
  • Основна команда працівників та підрядників протягом січня—листопада не змінювалася, але було залучено двох тимчасових консультантів: консультантка пілотного проєкту OpenGLAM (січень—червень) і консультант з розвитку Вікіджерел (березень—вересень). На початок 2026 року планується розширення команди для реалізації проєкту OpenGLAM.
  • Розвивали партнерства для інституційного розвитку організації, наприклад отримали повний доступ до YouControl у межах співпраці сервісу з медіа та громадськими організаціями.
Отримано з https://ua.wikimedia.org/w/index.php?title=Річний_звіт_2025&oldid=91111