Перейти до вмісту

Обговорення користувача:MishaKolosov

Додати тему
Матеріал з Вікімедіа Україна

Пишемо про благодійність

[ред.]

Червоний Хрест та його діяльність

Червоний Хрест – найвідоміша благодійна організація у світі, яка діє в близько 180 країнах. Вона складається з трьох частин: Міжнародного Комітету Червоного Хреста(МКЧХ), Національної спілки Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, Міжнародної Федерації спільнот Червоного Хреста та Червоного Півмісяця(в минулому – Ліга спільнот Червоно Хреста). Кожна являється незалежною організацією, і жодна не відчиняється іншим. Раз на два роки вони збираються на засідання Ради Делегатів. Головна ціль Червоного Хреста – попередити та полегшити страждання людей. Сім принципів на яких базуються організації Червоного Хреста:

Гуманність Беспристрасність Нейтральність Незалежність; Добровільність; Єдинство цілі; Універсальність. Історія Червоного Креста;


24 червня 1859 року Анрі Дюнан, громадянин швейцарского кантона Женева, направляючись в Північну Італию для зустрічі з Наполеоном III, став свідком кровопролитної боротьби при Сольферино між франко-сардинскими та австрійскими війсками. Ніч після боротьби Дюнан провів в маленькому селі Кастильоні, куда привезли більше дев’яти тисяч поранених французів і австрійців. Він був шокований тим фактом, що ні місцеві жителі, ні французска армія були просто не в змозі надати першу допомогу більшості поранених. Швейцарский філантроп провів декілька днів в Кастильоні, надаючи разом з місцевими жителями допомогу пораненим. Повернувшись до Женеви, він опублікував в 1862 році свої спогади про битву Пам’ять про Сольферино (Le memoire de Solferino). Описуючи франко-австрійску війну , його хвилювало питання: а чи можливо створити добровільну благодійну організацію, що буде надавати допомогу пораненим під час війн та збройний конфліктів? Відповіддю на це питання і стало створення Червоного Хреста. Развиваючи цю ідею, Дюнан звернувся до урядів європейских країн з проханням розробити і юридично сформулювати основні міжнародні домовленості, що регламентують практичну діяльність добровільної неурядової організації по наданню допомоги пораненим і громадському населенню,що постраждало під час пострадавшему во время збройних конфліктів. Пізніше законодавче оформлення цих домовленостей знайшло своє відображення в Женевских конвенціях (1949).

Женевська благодійна спілка «La Société genevoise d'utilité publique» («Женевский союз по подтримцісуспільного блага») вивчила публікацію Дюнана і заснувала комітет, що займався питаннями практичної реалізації рекомендацій. Цей орган, що складався з 5 членів, став пізніше відомий як Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ). Перше засідання МКЧХ відбулося 17 лютого 1863 року. Тоді ж було прийнято рішення про нейтральний статус Червоного Хреста, що повинно було забезпечити його беспристрасну та ефективну діяльність. Датсько-пруська війна 1864 року стала першою спробою сил для Червоного Хреста. МКЧХ прийняв рішення послати двох делегатів для спостереження за ходом воєнних дій та надання допомоги пораненим. Делегати, що носили символіку МКЧХ (червоний хрест на білому фоні) працювалили по обидві сторони фронта і нерідко виступали в якості посередників між датськими та пруськими війсками. Це, без сумніву, підвищило авторитет МКЧХ як нейтральної та беспристрасної організації. МКЧХ не відмовляв у безпосередній допомозі пораненим і жертвам збройного конфлікту під час Австро-Пруської війни (1866р.), що багато в чому було викликано небажанням Австрії підписувати Женевску конвенцію. Проте, використовуючи свій авторитет, МКЧХ зміг переконати Пруссію та Італію, підписавших конвенцію, дотримуватись її в односторонньому порядку. Першою повномаштабною операцією МКЧХ стала допомога постраждалим в ходеі Франко-Пруської війни (1870р.). В ході цієї воєнної компанії Червоний Хрест не тільки надавав допомогу пораненим,але і службу по пересиланню листів воєннополонених їх сім’ям. Під час Східної Кризи (1875–1878рр.) і Російсько-турецької війни (1877–1878) Османська імперія дозволила діяльність Червоного Хреста на своЇй території, проте, зобов’язав МКЧХ змінити свою символіку на Червоний Півмісяць. Під час Першої світової війни Червоний Хрест перш за все концентрував свої зусилля на допомозі військовополоненим, громадянами . Червоний Хрест також намагався (правда, безуспішно) змусити конфліктуючі сторони відмовитись від застосування хімічної зброї.

Засновники ККЧХ вважали за необхідне прийняття єдиної емблеми, яка була б універсальна,легко пізнавалась та була всім відома. Червоний хрест на білому фоні — геральдичний знак швейцарського прапору с оборотнім розташуванням кольорів — був утвердждений на Міжнародній конференції 1863 року в якості відмінного знаку спільнот по наданню допомоги пораненим воїнам. Але в 1876 році Отаманська імперія вирішила використовувати червоний півмісяц замість червоного хреста.

В наш час всі 179 національних спільнот використовують в якості свого відміного знака або червоний хрест, або червоний півмісяц в залежності від того, яку захисну емблему використовує медицинська служба збройних сил їхньої країни під час війни.

Щодо України,то в місті Києві розташована асамблея ККЧХ.  Її існування затверджено такими документами:

Закон України Про символіку Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала в Україні Закон України Про Товариство Червоного Хреста України

Указ Президента України Про Товариство Червоного Хреста України

Статут Товариства Червоного Хреста України Червоний хрест допомагає дітям-сиротам, проводить заходи по боротьбі з ВІЛ/СНІДом,туберкульозом,жорстокістю,насиллям та благодійні акції.

На сьогоднішній день МКЧХ являєтся беспристрасною, нейтральною і незалежною організацією, чії цілі і задачі носят виключно гуманітарний характер і заключаєтся в тому, щоб захищати життя і гідність людей, які постраждали від збройних конфліктів і ситуацій насилля всередині країни і надавати їм допомогу. http://www.krugosvet.ru/enc/medicina/KRASNI_KREST.html http://redcross23.ru/history.php http://www.redcross.org.ua/ http://kievkk.narod.ru/