Обговорення:Загальні збори №16/Тимчасовий порядок

Матеріал з Вікімедіа Україна
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Запитання[ред.]

  1. Отримати лише один бюлетень у ньому буде обов’язковість голосувати «сім або ніяк»?--Arxivist (обговорення) 09:06, 27 лютого 2021 (UTC)
    Це рішення, яке приймуть Загальні збори, однак як вже пояснював NickK в іншому обговоренні це бажане рішення, щоб вибори не затянувались на декілька турів і відповідно, можливо, днів. --Base (обговорення) 09:11, 27 лютого 2021 (UTC)
    Дякую за відповідь! Face-smile.svg Якщо взяти за основу процедуру українських демократичних виборів, то необхідна лише відносна (проста, не в розумінні математики чи закону акціонерних товариств) більшість, яка на підставі рейтингу встановить довіру та хто проходить, а хто ні. Для цього непотрібно декілька днів проводити вибори. Можна взяти й іншу практику в розумінні визначення простої/звичайної більшості в демократичних словниках та термінології. Де більше голосів «за», аніж «проти». Демократія — це ж не про математику у першому значенні, а про довіру, математика лише може її порахувати, а не примусити мати необхідний % або ніяк. Не виборах примус до порогу в математичному визначенні довіри 50%+1 є практикою тоталітаризму до бажаної легітимності. --Arxivist (обговорення) 11:22, 27 лютого 2021 (UTC)
    Ви не розумієте елементарної речі: якщо більше голосів «за», аніж «проти» — це і є більшість 50%+1. Саме так це реалізовано в бюлетені: є кнопка «Підтримую», а є кнопка «Не підтримую» — NickK (обговорення) 11:41, 27 лютого 2021 (UTC)
    Ви знову тлумачите просту більшість як математик, що збігається (норма про 50%+1) з розумінням абсолютної більшості (для демократичного процесу). Тоді і країни розвинутої демократії не розуміють це визначення. Цитата з Оксфордського словника: A majority in which the highest number of votes cast for any one candidate, issue, or item exceeds the second-highest number, while not constituting an absolute majority.. Або німецьке визначення для демократії: Im Normalfall genügt die Mehrheit der abgegebenen Stimmen, wobei Enthaltungen nicht mitgezählt werden. Theoretisch könnte der Bundestag eine Entscheidung mit zwei Ja-Stimmen gegen eine Nein-Stimme bei sonstigen Enthaltungen treffen. --Arxivist (обговорення) 12:26, 27 лютого 2021 (UTC)
    Якщо є різночитання, то треба використовувати те визначення, яке гарантовано не є помилковим. Тобто якщо ми візьмемо 50%+1 голос, то це точно не буде порушенням.--Ahonc (обговорення) 12:35, 27 лютого 2021 (UTC)
    @Ahonc: а чому не те, яке більш демонструє довіру та демократичність? У Статуті немає уточнень. Чому лише ваша позиція є правильна, якщо є різночитання? Аргументувати лише українським визначенням з акціонерних товариств і не брати до уваги самі вибори в Україні — це щось не про демократію в Організації. --Arxivist (обговорення) 12:52, 27 лютого 2021 (UTC)
    Тому що воно може порушувати закон, бо ми не знаємо як трактуватиме реєстратор. Вам же Нікк пояснював. 50%+1 точно не буде порушенням, бо воно охоплює обидва трактування.--Ahonc (обговорення) 13:23, 27 лютого 2021 (UTC)
    @Ahonc: воно не суперечить закону. У законі немає чіткої вказівки про застосування цієї норми саме в розумінні 50%+1, а одже можуть існувати інші варіанти. --Arxivist (обговорення) 13:37, 27 лютого 2021 (UTC)
    Ще раз: є дві позиції: проста більшість — це просто за більше проти і за більше проти при 50%+1 голос. При цьому другий випадок включає перший. Тобто якщо ми використаємо перший випадок, а реєстратор потрактує за другим, то ми порушимо закон і наш протокол не приймуть, якщо ж ми використаємо другий, то нам байдуже, як потрактує реєстратор, бо при обох трактуваннях ця норма виконується.--Ahonc (обговорення) 13:51, 27 лютого 2021 (UTC)
    @Ahonc: добре, це з’ясували. Тож, чому на ЗЗ не прийняти застосування норми простої більшості в розуміння виборчої термінології країн розвинутої демократії при прийнятті звичайних рішень, а під час виборів обрати голосування за принципом відносної більшості без примусу в 50%+1? Така ж практика застосується під час виборів в Україні. Далі скласти рейтинг і тоді проходять ті 7, за кого віддали найбільшу кількість голосів? Чи знову скажете «що реєстратор не прийняти»? Але ж у Статуті немає уточнень як це робити. Закон дозволяє інше трактування. Звичайні вибори так і відбуваються. Крім того, це більш демократичніше. Повторю знову довіру не варто приписувати до необхідних 50%+1 під час голосування.--Arxivist (обговорення) 14:06, 27 лютого 2021 (UTC)
    @Ahonc: Я можу піти на компроміс у визначенні простої більшості для звичайних питань у вашому значенні. Але для виборів Правління та РК буду відстоювати думку про необхідність більшої підтримки, замість примусу 50%+1 або «сім або ніяк». Ви погоджуєтесь, що коли обирають з більшої підтримки (+ необхідний рейтинг) це більш демократичніше, має підстави, застосовується на демократичних виборах, аніж необхідний %? --Arxivist (обговорення) 14:16, 27 лютого 2021 (UTC)
    Оте Theoretisch і так далі в нас неможливе на голосуванні щодо керівних органів. Це щодо звичайних питань в нас можуть 53 людини «утриматись», 1 бути «проти» і 2 «за». Тоді за регламентом Бундестагу справді рішення було б прийнято, за нашим Статутом — ні. Однак у голосуванні щодо членів керівних органів утриматись неможливо. Тому щоб голосів «підтримую» було більше, ніж «проти» їх має бути саме 50%+1. Якщо голосів «підтримую» менше, ніж 50%+1, то це означає, що голосів «не підтримую» або ж стільки само, або більше — а це вже не демократія. --Base (обговорення) 13:13, 27 лютого 2021 (UTC)
    @Base: дякую за позицію! Я особисто не є аж таким одноосібним прихильником застосування цієї практики (про розуміння простої більшості в розумінні країн розвинутої демократії) на виборах до Правління та РК, тож приклад українських виборів для мене є більш прийнятним. Але примушувати до обов’язкових 50%+1 при голосуванні (виборах) — дуже недемократично. Просто цього уточнення немає у Статуті. Я був би радий, якщо принцип простої більшості для звичайних голосувань був в розумінні визначення демократичної термінології, а у виборах до Правління та РК взяли за основу відносну більшість українських виборів, склали б рейтинг і з’ясували. Все. --Arxivist (обговорення) 13:37, 27 лютого 2021 (UTC)