Вікіекспедиції/Експедиція до Національного природного парку «Олешківські піски»
Вступ
[ред.]Олешківські піски – явище, унікальне не лише для України. Тут знаходиться найбільший природний піщаний масив в Європі. Загалом, в цій місцині сконцентроване неабияке розмаїття біотопів – напівпустельні та пустельні ділянки, піщаний степ, прісні та солоні водойми, листяні гаї, хвойні ліси. Тут зосереджений най південніший і Україні ясеневий ліс і найбільший в Європі штучний лісовий масив. Більша їх частина території зазнала лише часткової трансформації внаслідок людської діяльності. Олешківські піски входять до Смарагдової мережі України і є частина їх є складовою однойменного Національного природного парку (НПП).
Незважаючи на усе це, кількість вікіпедійних статей, які так чи інакше відображають особливості цього природного комплексу, невелика і вимагає покращення і доповнення,особливо ілюстраціями. З наукового боку, територія парку, його сучасна флора і особливо – фауна вивчені недостатньо, а в окремих аспектах – просто слабо.
Експедиція мала на меті зібрати матеріали для доповнення існуючих та створення нових статей для Вікіпедії, а також здійснити первинне ознайомлення з основними природними комплексами htusjye, провести польові спостереження і зібрати польовий матеріал для вивчення ентомофауни регіону.
Учасники
[ред.]- В. Николов – науковець-ентомолог, фотограф, завантажувач файлів, підготовка заявки та звіту
- Сергій Сучков – науковец-ентомолог, фотограф, співробітник Приазовського національного природного парку
Описовий звіт
[ред.]День перший (15-05-2021)
[ред.]Маршрут: Мелітополь – Нова Каховка (164 км) – Буркути (80 км) – місцеві роз’їзди та піші переходи на Буркутській ділянці НПП.
У Новій Каховці до нас приєднався Артем Гудім – еколог, співробітник НПП. За попередньою домовленістю він за кермом власного автомобілю узявся доставити нас на Буркутську ділянку і забезпечити наступні переміщення територією парку. Одночасно він мав зробити певні планові моніторингові спостереження за пробними ділянками.
Місцем основного базування ми обрали берег озера Довге. (Про яке, принагідно кажучи, навіть не згадувалося у Вікіпедії). Минулого року дві громадські організації українських орнітологів розробили та за підтримки фундації «Кока-Кола» реалізували проект «Відновлення озер Олешківських пісків», в тому числі й Довгого. З його дна видалили мул та сміття, розчистивши джерела, що живлять озеро. До того водойма у липні фактично висихало, його дно заростало суцільним килимом суходільних трав. В ході розчищення були і також впорядковані його береги, споруджено спеціальне укриття для спостережень за птахами. Зараз рівень є досить стабільним протягом усього року. На водоймі з'явилися птахи й інші тварини.
У день прибуття ми здійснили кількагодинну екскурсію – головним чином, вздовж озера та прилеглих луків.
Серед численних рослинних фотооб’єктів, які ми «увічнили» того дня – українська орхідея анакамптіс (плодоріжка), два види верби, тонконіг великоквітковий, молочай степовий, квітучий глід. Знаходили також мохи і гриби з родів Agaricus, Lentinus та трутовик сірчано-жовтий.
Відзначили також наявність декількох видів павуків. Це тарантул південноруський, ерезус чорний (небезпечний для людини), тетрагната, філодромус, геліофанус. Вдалося зробити рідкісне фото: самиця тарантула із численними «дитинчатами» на спині.
Серед знахідок комах: бабка кордулія бронзова, церкопіс проміжна, довгоносики плеуроклеон тремтячий, фітеція блакитна, ліксуси – щавлевий та вохристий, м’якотілка бура, апіон червоний, коконопряд молочайний, вузьконадкрилка шафранова, хризоліна червоно облямована.
Понад вечір на відкритій степовій ділянці ми розгорнули світлову пастку. Дві її лампи – газорозрядна та ультрафіолетова – привабили менше нічних комах, ніж очікувалось. Ймовірно, через прохолодну ніч та досить сильний вітер.
День другий (16-05-2021)
[ред.]Маршрут: роз’їзди та піші переходи територією Буркутського відділення НПП.
Ранкова екскурсія степовими біотопами у напрямку до багаторічного соснового лісу. Трав’янистий покрив надзвичайно слабенький, є ділянки з квітучою ковилою. Ґрунт вкритий, головним чином, лишайниками і ледь не кожен крок відгукується специфічним сухим хрустінням. На узліссі цвіте рястка, вероніка лежача, шпергель, віола, окопник лікарський, дивина фіолетова. Звертали на себе увагу свіжі викиди білого піску – результат підземної активності піщаного сліпака. Численні нори свідчили про наявність тушканчиків та мишоподібних гризунів. Усе це, зрозуміло, фіксувалося на фото.
За планом, ми мали змінити місце базування і отаборитись у піщаному горбистому степу, а потім в районі озер Солоне й Дідлве. Але піщані дороги туди виявилися надто складними для нашого легковика. Артем телефоном знайшов знайомого з Буркут, котрий погодився приїхати за нами на позашляховику. Проте і для нього дорога виявилася надто ризикованою.
Тоді ми рушили до старого дубового лісу. Оглянувши його на місці, дійшли висновку, що ентомофауна тут, швидше за все, є збідненою через майже відсутні трав’яний та чагарниковий яруси. Довелося повертатися до Довгого.
Артем мав їхати до Херсону. Тим часом став відомий край несприятливий метеопрогноз на другу половину дня: сильний тривалий дощ, шквалистий вітер. Радилися довго – що робити? Ризикнути і лишитися чи поїхати з колегою на іншу ділянку НПП? Там пустеля, і дощі, трапляється, оминають піщаний масив. Але, з іншого боку, сидіти під дощем у пустелі нічим не краще, ніж тут. Судили-рядили, вирішили лишитися на місці. Адже тут поки що ніяких ознак наближення негоди не помітно.
Вони з’явилися на горизонті невдовзі. Похапцем перенесли речі в стаціонарне укриття для спостережень за птахами. Тільки-но впорались, як почався сильний дощ. До ранку нас відрізало від здійснення планів по вивченню й фіксації місцевих представників флори й фауни.
День третій (17-05-2021) =
[ред.]Маршрут: Буркути – Раденськ (30 км) – Раденська («пустельна») ділянка НПП. Піші екскурсії її територією
Вранці повернувся Артем, і ми вирушили до Раденська. На його околиці проходить межа іншої ділянки НПП. Після дружньої бесіди із начальником Раденського відділення Миколою Івановичем Порубльовим нас службовим транспортом доправили до основного піщаного масиву.
Незвичність цієї екосистеми вражала. Під час маршруту кучугурами і справжнісінькими барханами робимо численні ландшафтні фотографії, занотовуємо знахідки видів місцевої флори й фауни. Це, головним чином, представники псамофітної рослинності та тварини-псамобіонти. Чимало й комах, життєвий цикл яких пов'язаний із лісовими насадженнями.
Польова фототека поповнилася знімками полину піщаного, нечуйвітра вузьколистого, жарновця дніпровського, смілки конічної, комишника голівчастого, верби розмаринолистої, тощо.
Зафіксували й наявність низки тварин – сірої нориці, вовка (по слідах на піску), піщаної ящірки, тарантула, жуків чорнотілок (анатолії-відлюдниці, мідляків – степового та кульоподібного), довгоносиків – аттактагенуса, філобіуса зеленого, доритомуса чорноокого; мурашок (бігунця, женців, лазіусів, формік) та багатьох інших.
Успішним виявився й нічний облік, проведений за допомогою світлової пастки. Протягом ночі зареєстрували близько 70 видів комах. Переважали метелики – совки, еребіди, бражники (малий винний, молочайний, сосновий, тополевий), але були й жуки. Серед останніх – досить рідкісна чорнотілка лейхенум плямистий, яку останній раз знаходили на Херсонщині півстоліття тому. Цікавими були також жуки-водолюби: еноплюрус та енохрус двоколірний – свідчення наявності поблизу невеликих пустельних водойм. Всі значущі знахідки фотографували.
День четвертий (18-05.2021)
[ред.]Місцеві піші переходи територією Раденської ділянки НПП. Згодом повернення додому: Раденськ – Олешки (22 км) – Херсон (21 км) – Мелітополь (230 км)
Зранку погода почала псуватися, інтернет-прогноз підтвердив: вдень і наступної ночі «гроза, значні опади». Тож експедицію вирішили завершити на день раніше запланованого.
Повертаючись, ми відвідали центральний офіс НПП, де познайомились із заступником директора з наукової роботи Ольгою Ігорівною Ложкіною та співробітниками відділу. З ними домовились, що:
- після обробки зібраного матеріалу ми передамо повний перелік комах, знайдених на території парку, науковому відділу для вільного використання (наприклад, для поповнення щорічного «Літопису природи»;
- буде узгоджений та підписаний договір про наукове співробітництво двох НПП – «Олешківські піски» та Приазовського НПП.
Попередні підсумки
[ред.]Короткострокова експедиція носила, в основному, рекогносцировочний характер і як така досягла запланованих цілей, «вікіпедійних» (див. нижче) і наукових. На жаль, через несприятливу погоду та транспортні проблеми виконати в повній мірі усе заплановане не вдалося.
Цінним є також досвід, набутий у цій експедиції. Адже регіон, безумовно, є перспективним для майбутнього, тривалішого ентомологічного обслідування.
Після камеральної обробки і консультацій з колегами зібрані матеріали будуть використані при підготовці наукових публікацій.
Матеріали отримані та поліпшені в результаті Вікіекспедиції
[ред.]Створені статті у Вікіпедії
[ред.]- Озеро Довге (Голопристанський район)
- Світлові пастки
- Екзувій
- Совка смугаста бахромчата
- Совка земляна каймиста
- Евклідія трикутникова
- Дисгонія розмальована
- Стрічкарка жовта
- Catocala elocata
- Phyllobius virideaeris
- Ведмедиця плямиста
Поліпшені статті у Вікіпедії
[ред.]- Національний природний парк «Олешківські піски»
- Олешківські піски
- Буркути
- Пустелі
- Бражникові
- Екологічна стежка
- Колекціонування
- Колорадський жук
- Тарантул південноруський
- Дефляція (геологія)
- Український степ
- Суцвіття
- Олешки
Проілюстровані статті у Вікіпедії
[ред.]119 фотофайлів (з 155 створених) завантажено на 70 сторінок Вікіпедії. На деякі сторінки завантажено по декілька( від двох до п’яти) файлів, оформлених як галереї або вроздріб. Як правило, фото завантажувалися із оригінальними, часом досить розлогими підтекстовками. Вони були лаконічними, але змістовними і теж поліпшували інформативність сторінок.
- Catocala elocata
- Phyllobius virideaeris
- Tetragnatha
- Бабки
- Береза пухнаста
- Бобові
- Борисфен
- Бражникові
- Бріовіоленти
- Бронзівки
- Буркути
- Ведмедиця плямиста
- Верба
- Верблюд
- Голопристанський район
- Дефляція (геологія)
- Дивина фіолетова
- Дисгонія розмальована
- Дятел звичайний
- Евклідія трикутникова
- Екзувій
- Екологічна стежка
- Живокіст лікарський
- Залісення
- Коконопряди
- Колекціонування
- Колорадський жук
- Комари-довгоноги
- Комахи
- Комахозапилення
- Ксерофіти
- Лентин
- Листоїди
- Листок
- Лікарські рослини
- Ліс
- Лісова пожежа
- Ліхенологія
- Лялечка
- Мурашка-жнець
- Національний природний парк «Олешківські піски»
- Озеро Довге (Голопристанський район)
- Олешки
- Олешківські піски
- Орнітологія
- Остюк
- Псамофіти
- Пустеля
- Раденськ
- Рід (біологія)
- Рястка
- Світлові пастки
- Семіаридний клімат
- Сліпак піщаний
- Сміття
- Совка смугаста бахромчата
- Совка земляна каймиста
- Совки
- Сосна
- Сосна Палласа
- Стрічкарка жовта
- Сухоребрик мінливий
- Суцвіття
- Тарантул південноруський
- Тарантул
- Тушкан
- Український степ
- Херсонська область
- Чорнотілка кульоподібна
- Щавель кінський
Примітка. До переліку включено також 11 новостворених статей у Вікіпедії, названих вище.
Галерея медіафайлів
[ред.]Фінансовий звіт
[ред.]15.05.2021 Проїзд Мелітополь — Нова Каховка 404.16 грн.
18.05.2021 Проїзд Херсон — Мелітополь 500.60 грн.
15–18.05.2021 Продукти харчування 1345.20 грн.
13.05.2021 Паливо для генератора ⃰ 275.00 грн.
- Разом 2524.96 грн
- Разом 2524.96 грн
⃰ Паливо було необхідне для роботи генератора — складової частини світлової пастки для комах (докладніше див. «Описовий звіт»)
Додаток: оригінали платіжних документів (квитки та чеки).